Організація проведення торгів за проектами: зарубіжний та вітчизняний досвід

    Оголошення має бути надруковане у загальнодержавному друкованому засобі масової інформації та, за бажанням, в інших засобах масової інформації. Наприклад, по проектах, які фінансуються за рахунок позик, кредитів і гарантій Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), передбачається повідомлення про проведення відкритих торгів через щомісячний бюлетень ЄБРР «Procurement орроrtunities». Аналогічно Світовий банк видає двічі на місяць бюлетень «Development Forum Business» для анонсування відкритих торгів у межах проектів, які фінансує МБ. В Україні оголошення друкуються у бюлетені «Вісник державних закупівель».

     У міжнародній практиці використовуються різні способи представлення  пропозицій для участі в торгах.

     Перший  спосіб припускає, що оферент заповнює і підписує проформу тендера, вказуючи в ній свою ціну й інші конкурсні умови.

     Проформа  тендера – це формуляр, що підлягає заповненню і підписанню оферентом, коли він згодний узяти на себе всі зобов'язання по виконанню роботи відповідно до загальних і спеціальних  умов тендерної документації.

     Другий  спосіб припускає представлення  оферентом тендера, складеного їм самим  і цілком відповідними умовами тендерної  документації.

     Оферти  приймаються в двох конвертах. В  зовнішньому конверті міститься  заявка на участь у торгах, копія платіжного документа, що підтверджує внесення першого задатку, і внутрішній конверт, у якому знаходяться пропозиції претендента-оферента і банківська гарантія.

     Перший  гарантійний задаток являє собою  форму забезпечення виконання прийнятого на себе претендентом зобов'язання брати участь у торгах на умовах організатора торгів і нести всі зв'язані з цим ризики. Як задаток рекомендується внесення оферентом засобів на рахунок у банку за вказівкою тендерного комітету.

     Відповідно  до умов торгів у всіх країнах оферент, що виграл торги, зобов'язаний внести друга гарантійна застава. Другий задаток являє собою форму забезпечення виконання прийнятого на себе оферентом зобов'язання укласти контракт і виконувати підрядні чи роботи постачання продукції, що виставлялися на торгах.

    Широкий спектр послуг інвестору у міжнародній  практиці надають інжиніринго-консалтингові  фірми, тобто фірми, які займається розробкою на договірних засадах  різного роду документації — інформаційної, науково-технічної, проектно-кошторисної  та іншої. Такі фірми накопичують банки даних про умови розміщення тих чи інших об’єктів, галузеві, територіальні і міжрегіональні рівні конкуренції, нормативи, технічні умови виробництва будівельно-монтажних робіт, про регіональні рівні цін на інвестиційні товари. Згодом вони публікують цю інформацію у спеціалізованих періодичних довідниках. Такі фірми залежно від своєї спеціалізації можуть мати у своєму розпорядженні широкий портфель типових проектів, які відповідають рівням світових стандартів [10, с. 225].

    Інжинірингова фірма за замовленням окремого інвестора виконує техніко-економічне обґрунтування проекту, розробляє бізнес-план, може здійснювати моніторинг проекту, авторський і технічний нагляд при його виконанні, організовувати та проводити тендерні торги.

    Світовий  досвід дійшов до головної відмінності  в інтелектуальних видах послуг від звичайних -допустимості прямих переговорів, включаючи переговори про ціну, понад 10 років тому. Тому вирізняють два методи закупівлі: з  проведенням переговорів, без проведення.

    Лідерами  у проведенні тендерів на сьогодні на США та Японія. Витрати США  на реалізацію інвестиційних проектів вдвічі перевищують витрати Англії та становлять майже половину витрат позвинутих держав. Японія займає друге  місце у світі по реалізації інвестиційних проектів, однак с меншою часткою проведення тендерів. 

    Державний комітет Китайської народної республіки з розвитку та реформ у 2009 році оприлюднив Рішення щодо оптимізації питань з управління інвестиційними проектами за кордоном (Notice for Optimizing the Relevant Issues on Overseas Investment Project Management). Положення цього документа стосуються придбання контрольних пакетів акцій закордонних підприємств та проектів, що здійснюються через конкурентні торги, які затверджуються Державним комітетом з розвитку та реформ або Держрадою КНР і вносяться до Переліку інвестиційних проектів, розглянутих і затверджених урядом. Згідно з положеннями зазначеного документа інформація щодо проекту, яка надається підприємствами до Комітету, повинна обов’язково містити базову інформацію про інвесторів, загальну інформацію про інвестиційний проект, ціль проекту придбання або проекту, що здійснюється через конкурентні торги, висновок юридичної і фінансової експертизи, загальну пропозицію з проекту, графік виконання проекту.

    За  результатами торгів з початку проекту  було укладено 54 контракта на постачання обладнання та послуг, виконання робіт  загальною сумою близько 135.4 млн. доларів США. За даними контрактами  сплачено 81 млн. доларів США з  рахунку позики Світового банку. 

    Варто приділити увагу тенденціям розвитку міжнародних аукціонів. Аукціони як форма організованих товарних ринків відома раніше, ніж товарні біржі. Поява і розвиток аукціонної торгівлі були пов’язані з перевагами, які  отримували як продавці, так і покупці товару: можливість швидко реалізувати значну кількість товару, особливо з обмеженими термінами зберігання; висока вірогідність продажу товару за найвигіднішою ціною завдяки присутності великої кількості покупців і створенню умов конкуренції; можливість (для покупця) самостійно перевірити якість товару; забезпечення гарантії поставки товару внаслідок того, що він уже знаходиться на складі аукціону [11, c.245].

    У сучасній міжнародній торгівлі спостерігається  тенденція до падіння ролі аукціонів, що викликано цілим рядом причин. По-перше, посилення конкуренції зумовило динамічний розвиток прямих зв’язків між експортерами та імпортерами без використання посередницької ланки, перш за все брокерів-аукціонерів. По-друге, підвищення якості товарів і вдосконалення стандартизації сприяли розширенню товарних поставок рівномірнішої та гарантованішої якості, збільшенню обсягів продажу товарів на основі окремих договорів. По-третє, розробка асоціаціями торговців типових контрактів і вдосконалення механізму комерційного арбітражу призвели до зростання торгівлі на основі типових контрактів. По-четверте, значні додаткові витрати, пов’язані з розвантаженням, зберіганням, відправкою товару тощо, суттєво знижують ефективність експорту. По-п’яте, розвиток світової транспортної мережі і засобів зв’язку зумовив зростання визначеності термінів поставки, що знизило потребу в запасах як резерві.

    Це  призвело до того, що на сьогодні аукціони відіграють провідну роль в міжнародній  торгівлі тільки такими товарами, як чай (майже 70 % продажів на світовому ринку), хутро (приблизно 80 %), вовна (майже 50 %). Важливе значення аукціони зберігають і для таких товарів, як квіти, овочі, фрукти, тютюн, риба, худоба.

    Іншою тенденцією розвитку міжнародних аукціонів  є їх зміщення з імпортуючих в  експортуючі країни, що пов’язано як з нижчими накладними витратами при продажах на аукціонах у місцях походження товару, так і з прагненням досягнення більшого контролю за системою збуту своїх експортних товарів і посилення впливу на формування рівня цін. Оскільки серед постачальників товарів на міжнародні аукціони значну частину складають країни, що розвиваються, то відповідно спостерігається збільшення реалізації через аукціони, що розташовані в цих країнах. Однак це не означає зниження ролі транснаціональних корпорацій індустріально розвинутих країн у збуті відповідних товарів. Так, у капіталі багатьох брокерських фірм ТНК мають значні частки участі. Використовується також практика особистої унії керівництва брокерських фірм і ТНК. Досить широко застосовується механізм закупівлі ТНК великої партії товару та подальшого її розподілу з іншими покупцями відповідно до раніше досягнутих домовленостей. При цьому конкуренція послаблюється, а покупцям вдається знизити рівень цін.

    Тенденцією  розвитку сучасних міжнародних аукціонів, що протидіє падінню їх ролі, є вдосконалення та модифікація техніки аукціонної торгівлі. Так, на деяких аукціонах з метою зниження накладних витрат та підвищення конкурентоспроможності аукціонних фірм почали застосовувати реалізацію товару за описом якості, а там, де раніше продавались індивідуальні партії, — за зразками [11, c.315].

    Аукціони  імпортуючих країн також почали використовувати практику продажу  товарів за зразками, які доставляються  літаком з експортуючих країн, що знижує витрати на навантаження, розвантаження та зберігання товарів на складах аукціону. На багатьох аукціонах з метою прискорення укладання угод стали застосовуватися електронні засоби і телевізійна апаратура. 
 

    Висновки

    Сучасним  способом закупівлі ресурсів в ході пеалізації інвестиційних проектів є конкурсні торги або тендери. Головною процедурою яких є конкурс. Рід ним розуміють спосіб розміщення на постачання товарів, виконання робіт, надання послуг, при якому замовник або організатор конкурсу в той чи інший спосіб штучно створює умови для конкурентної боротьби між постачальниками - учасниками конкурсу за замовлення з метою вибору найкращих умов придбання необхідних товарів, робіт, послуг [2, c.209].

    Відмінність конкурсу від аукціону полягає в тому, що постачальник може подати тільки одну пропозицію щодо постачання необхідних товарів, робіт, послуг, яка згодом не може бути змінена ні постачальником, ні замовником. Тобто контракт, який укладається за результатами конкурсу, грунтується на умовах пропозиції, яка виграла конкурс.

    До  процедур закупівлі належать: попередній підбір, відкритий конкурс, закритий конкурс (торги з обмеженою участю), двоетапний конкурс, запит цінових  пропозицій (котирувань), редукціон (торги зі зменшенням ціни), закупівля в одного учасника. Кожен з яких має свої переваги та недоліки для різних умов закупівлі.

    Поняття «закупівлі» у закордонній практиці управління проектами має набагато більш глобальний характер порівняно  з його традиційним вітчизняним розумінням як етапу матеріально-технічного забезпечення проекту. Основна відмінність полягає у більш широкому розумінні терміна «ресурси проекту», що означає не тільки традиційні матеріально-технічні й трудові ресурси, а й увесь необхідний спектр робіт і послуг за проектом. Об’єднуючим елементом ресурсів проекту є основний спосіб їхньої закупівлі — через конкурсні торги (тендери).

    У сучасній міжнародній торгівлі спостерігається  тенденція до падіння ролі аукціонів, що викликано цілим рядом причин. Посилення конкуренції зумовило динамічний розвиток прямих зв’язків між експортерами та імпортерами без використання посередницької ланки, перш за все брокерів-аукціонерів. Підвищення якості товарів і вдосконалення стандартизації сприяли розширенню товарних поставок рівномірнішої та гарантованішої якості, збільшенню обсягів продажу товарів на основі окремих договорів. Розробка асоціаціями торговців типових контрактів і вдосконалення механізму комерційного арбітражу призвели до зростання торгівлі на основі типових контрактів. Значні додаткові витрати, пов’язані з розвантаженням, зберіганням, відправкою товару тощо, суттєво знижують ефективність експорту. Розвиток світової транспортної мережі і засобів зв’язку зумовив зростання визначеності термінів поставки, що знизило потребу в запасах як резерві.

    Сьогодні  аукціони відіграють провідну роль в  міжнародній торгівлі тільки такими товарами, як чай (майже 70 % продажів на світовому ринку), хутро (приблизно 80 %), вовна (майже 50 %). Важливе значення аукціони зберігають і для таких товарів, як квіти, овочі, фрукти, тютюн, риба, худоба.

    Лідерами  у проведенні тендерів на сьогодні на США та Японія. Витрати США  на реалізацію інвестиційних проектів вдвічі перевищують витрати Англії та становлять майже половину витрат позвинутих держав. Японія займає друге місце у світі по реалізації інвестиційних проектів, однак с меншою часткою проведення тендерів.    
 
 
 
 
 
 

  Перелік використаної літератури:

  1. Пересада А.А., Майорова Т.В., Ляхова  О.О. Проектне фінансування. Підручник. - К. КНЕУ, 2005. - 736 с.

  2. Батенко Л. П., Загородніх О.  А., Ліщинська В. В. Управління  проектами: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 231 с.

  3. Пересада А.А. Проектне фінансування: Підручник, - К. «Знання», 2005. - 736 с.

  4. М.І. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна. Проектне фінансування / За заг. ред. М.І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — 598 с.

  5. Бардиш Г.О. Проектне фінансування: Підручник. -Львів ЛБІ НБУ, 2006. - 463 с.

  6. Катасонов В.Ю. Проектне фінансування: Підручник. - К. «Знання», 2000. - 272с.

  7. Кобиляцький Л.С. Управління проектами: Навч. посібник для ВНЗ. - К, 2002. - 196с.

8. Тарасюк Г.М. Управління проектами: Навч. посібник. - К.«Знання»,2006. - 344с.
9. Тарасенко Л.М. Управління проектами: Навч. посібник. - К., 2006. - 280с.
10. Ноздріна Л. В., Ящук В. І., Полотай О. І. Управління проектами: Підручник / За заг. ред. Л. В. Ноздріної. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 432 с.
11. Циганкова Т. М., Петрашко Л. П., Кальченко Т. В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 488 с.
12. Циганкова Т. М. Міжнародний маркетинг: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц.— К.: КНЕУ, 2005. — 236 с.
13. Постанова Про організацію та проведення торгів (тендерів) у сфері державних закупівель товарів (робіт, послуг) від 24.09.97
14. Кудряшов В.П. Курс фінансів. - «Знання»: 2008. - 431 с.

  15. Жуков В.В. Проектне фінансування. Навч. посібник. 3-е видання. - К.2006. - 248с.