Організація проведення торгів за проектами: зарубіжний та вітчизняний досвід

    Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

    Львівський  національний університет ім. Івана  Франка 
 
 

    Кафедра фінансів,

    грошового обігу та кредиту 
 
 
 

    Реферат з курсу «Проектне фінансування»  на тему:

    Організація проведення торгів за проектами:

    зарубіжний та вітчизняний досвід 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Львів - 2011 

    Зміст 

    Вступ 

  

1. Проведення  торгів як елемент реалізації інвестиційних  проектів
2. Організація проведення торгів за проектами в Україні
3. Зарубіжний та міжнародний досвід проведення торгів за проектами

 

    Висновки 

    Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Вступ

    Реалізація  проектів в умовах ринкової економіки  зводиться до  сукупності  взаємозалежних і скоординованих закупівель ресурсів проекту. Найпоширенішим способом підбору  партнерів для закупівлі товарів, робіт, послуг на сьогодні є вибір постачальників шляхом організації торгів.

    Закупівлі передбачають різного роду процедури, які застосовуються при розміщенні замовлень на постачання, виконання, надання. До таких процедур належать: попередній підбір; відкритий конкурс; закритий конкурс; двоетапний конкурс; запит котирувань; закупівля з одного джерела. Отже, одним із основних понять організації торгів за проектами є конкурс, тобто конкурсні торги (тендери) як спосіб закупівлі ресурсів.

    Під конкурсом розуміють спосіб розміщення на постачання товарів, виконання робіт, надання послуг, при якому замовник або організатор конкурсу в той чи інший спосіб штучно створює умови для конкурентної боротьби між постачальниками - учасниками конкурсу за замовлення з метою вибору найкращих умов придбання необхідних товарів, робіт, послуг [2, c.209].

    У світовій та вітчизняній практиці розрізняють  декілька способів проведення торгів (відкриті, відкриті з попередньою  кваліфікацією, закриті, одиничні), які  ми розглянемо детальніше і визначимо оптимальні варіанти для різних умов закупівель.

     Досягнуті між сторонами угоди й умови  їхнього виконання фіксуються за допомогою контракту, який визначає права та обов'язки сторін. Існує  велика кількість класифікацій контрактів за різними ознаками (контракти з твердою (паушальною) ціною, контракти з відшкодуванням витрат тощо) відповідно до різних ситуацій.

    Закордонна  практика управління проектами має  більш глобальний характер закупівель порівняно з його традиційним  вітчизняним розумінням як етапу матеріально-технічного забезпечення проекту. Ресурси проекту мають більш широке розуміння, окрім традиційних матеріально-технічних й трудових ресурсів  включають весь необхідний спектр робіт і послуг за проектом. 

    1.

    Реалізація  проектів в умовах ринкової економіки зводиться до  сукупності  взаємозалежних і скоординованих закупівель ресурсів проекту, а саме: машин та устаткування, матеріалів, ліцензій і «ноу-хау», будівельних, монтажних і пусконалагоджувальних робіт, консультаційних послуг з розробки проектно-кошторисної документації, проведення торгів, нагляду за роботами, підготовки персоналу тощо. У світовій практиці управління проектами виділяють три способи підбору партнерів для закупівлі товарів, робіт, послуг [2, c.201]:

    1. вільний вибір постачальників;

    2. вибір постачальників, що раніше  залучалися до реалізації проектів;

    3. вибір постачальників шляхом  організації торгів.

    Сучасні тенденції ведуть до поширення оголошень  торгів, які визначають методи придбання  товарів, робіт та послуг у проекті. Торги як спосіб закупівель на таких основних принципах, як: економія, змагальність (конкуренція), забезпечення рівних прав і сумлінності учасників, гласність. Тому науковці схиляються до думки, що це найзручніша форма ухвалення оптимальних рішень на постачання устаткування, виконання робіт або надання послуг для проекту.

    Отже  виконання інвестиційних проектів передбачає процес проведення торгів (тендерів) за проектами. Цей процес включає процедуру підготовки пропозицій, вибору постачальників, заключення і контролю за виконанням контрактів.

    Мета  торгів полягає у здійсненні закупівель за такими напрямами:

1. закупівлі товарів, робіт і послуг у межах держзамовлення;
2. закупівлі в рамках реалізації проектів, що фінансуються за рахунок державних коштів (закупівлі робить компанія, що одержує на певних умовах державні кошти для реалізації проекту);
3. закупівлі, які здійснюються у межах проектів, що їх фінансують міжнародні фінансові організації (Міжнародний банк реконструкції і розвитку, Європейський банк реконструкції і розвитку, регіональні банки розвитку та ін.);
4. закупівлі ресурсів для інвестиційних проектів у рамках проектного фінансування.

    Закупівлі передбачають різного роду процедури (документально оформлена послідовність дій), які застосовуються при розміщенні замовлень на постачання, виконання, надання. До таких процедур належать: попередній підбір; відкритий конкурс; закритий конкурс; двоетапний конкурс; запит котирувань; закупівля з одного джерела. Ці процедури є окремими, обмеженими в часі, тобто здійснюються поетапно.

    Етапи закупівлі висвітлюються в протоколі  закупівлі або додатках до нього. Основними етапами є такі [1, c.693]:

1. проведення маркетингових досліджень;
2. розробка конкурсної і допоміжної документації;
3. повідомлення про проведення конкурсу;
4. поширення конкурсної документації;
5. роз’яснення і зміна конкурсної документації;
6. прийом конкурсних заявок;
7. розкриття конкурсних заявок;
8. оцінка конкурсних заявок;
9. присудження контракту;
10. підписання контракту;
11. повідомлення про результати конкурсу.

    Як  бачимо, одним із основних понять організації торгів за проектами є конкурс, тобто конкурсні торги (тендери) як спосіб закупівлі ресурсів.

    Під конкурсом розуміють спосіб розміщення на постачання товарів, виконання робіт, надання послуг, при якому замовник або організатор конкурсу в той чи інший спосіб штучно створює умови для конкурентної боротьби між постачальниками - учасниками конкурсу за замовлення з метою вибору найкращих умов придбання необхідних товарів, робіт, послуг [2, c.209].

    Не  варто плутати конкурс та аукціон, оскільки їх істотною відмінністю є те, що в першому постачальник може подати тільки одну пропозицію щодо постачання необхідних товарів, робіт, послуг, яка згодом не може бути змінена ні постачальником, ні замовником. Тобто контракт, який укладається за результатами конкурсу, грунтується на умовах пропозиції, яка виграла конкурс.

    До  процедур закупівлі належать наступні:

1. попередній підбір;

    2. відкритий конкурс;

    3. закритий конкурс (торги з обмеженою  участю);

    4. двоетапний конкурс;

    5. запит цінових пропозицій (котирувань);

    6. редукціон (торги зі зменшенням  ціни);

    7. закупівля в одного учасника.

    Основною  процедурою здійснення закупівель є  відкритий конкурс. Цей вид конкурсу передбачає, що замовник або організатор  залучає пропозиції постачальників - учасників конкурсу щодо постачання товарів, виконання робіт, надання послуг за допомогою публікації запрошення до участі в конкурсі у друкованих засобах масової інформації і розглядає пропозиції усіх постачальників, які на це запрошення відгукнулися. Інколи передбачено вимогу, що конкурсна документація має бути отримана встановленим чином, у тому числі й після внесення плати за неї. Але вона має надаватися на вимогу будь-якого постачальника.

    Замовник  має вести журнал реєстрації всіх потенційних учасників торгів та надавати цей журнал для ознайомлення усім зацікавленим сторонам. Він надсилає учаснику торгів тендерну документацію протягом трьох кален-дарних днів із дня отримання від учасника торгів запиту про надання необ-хідних документів [6, c.235].

    Перевагою відкритого конкурсу є право подачі пропозицій усіма заінтересованими особами. Тому коли спеціальні умови закупівлі (кон’юнктура ринку, спеціальні вимоги до технічних або техніко-економічних характеристик продукції, вимоги до таємності закупівлі, відносно невеликі обсяги закупівлі тощо) відсутні, то її потрібно проводити на відкритому конкурсі.

    Відкриті  конкурси можна застосовувати для  закупівлі великих обсягів досить стандартизованих товарів, робіт, послуг на конкурентному ринку, коли немає  спеціальних умов до терміну і таємності закупівлі.

    Іншими  перевагами відкритих конкурсів  є:

1. оптимальні умови конкуренції між постачальниками, можливість одержання найвигідніших умов придбання закуповуваних товарів, робіт, послуг;
2. відкритість процесу розміщення замовлення запобігає несумлінним діям осіб, які приймають рішення про витрату засобів.

    До  недоліків відкритих конкурсів  варто віднести:

1. складність документації і процедур;
2. тривалі терміни здійснення закупівлі;

    3. істотні витрати на організацію  і закупівлю.

    Процедури закритого конкурсу або торгів з обмеженою участю можуть застосовуватися у разі, коли товари, роботи чи послуги через їх складний або спеціалізований характер можуть бути запропоновані обмеженою кількістю учасників. Тому що замовник або організатор конкурсу надсилає спеціальні запрошення постачальникам, які, на його думку, будуть зацікавлені в участі у конкурсі. І відповідно розглядає тільки їх пропозиції. Замовник запрошує до участі у процедурі закупівлі учасників, кількість яких могла б забезпечити вибір найбільш вигідної пропозиції та конкуренцію, але не менше двох [3, c.692].

    Закритий  конкурс має ряд своїх переваг:

1. простіші та дешевші в організації та проведенні для замовника (організатора), ніж відкриті;
2. можна організувати достатню конкуренцію між постачальниками.

    Недоліками закритого конкурсу можна назвати:

1. обмеженість конкуренції між постачальниками;

    2. можливість несумісні дії чиновників, що приймають рішення про спосіб  закупівлі й залучення (незалучення)  тих чи інших постачальників.

    Процедура двоступеневго конкурсу включає два етапи і застосовується у випадках, коли:

• замовник не може скласти конкретний перелік товарів (робіт) або визначити вид послуг, а також якщо для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з учасниками;

    - всі  тендерні пропозиції, подані учасниками  для участі у відкритих торгах, замовник відхилив через змову  учасників щодо ціни відповідного  товару, робіт чи послуг, а також  коли учасники, які подали тендерні  пропозиції, не відповідали вимогам,  викладеним у тендерній документації;