Організація проведення торгів за проектами: зарубіжний та вітчизняний досвід

    - для  виконання нових будівельних  робіт, які є повторенням подібних  будівельних робіт, що відповідають  типовому проекту, щодо якого  укладено первинний договір про  закупівлю.

    На  першому етапі всім учасникам  пропонується подати попередні тендерні пропозиції без зазначення ціни. Тендерна документація повинна лише передбачати пропозиції щодо технічних, якісних та інших характеристик предмета закупівлі, умови поставки, підтвердження професійної та технічної компетентності учасників та їх відповідності кваліфікаційним вимогам. Замовник проводить переговори з будь-ким з учасників. Після отримання попередніх пропозицій замовник має право внести зміни до тендерної документації щодо технічних вимог та вимог до якості предмета закупівлі чи запропонувати нові характеристики та критерії оцінки пропозицій, про що замовник інформує всіх учасників під час надання їм запрошень до участі у другому етапі торгів.

    На  другому етапі замовник пропонує учасникам, попередні тендерні пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, подати остаточні тендерні пропозиції із зазначенням ціни.

    В разі, коли це передбачено тендерною  документацією, учасники, попередні  тендерні пропозиції яких не було відхилено  на першому етапі, надають тендерні забезпечення своїх пропозицій до участі у другому етапі торгів. У подальшому процедура двоступеневих торгів проводиться так само, як і процедурі відкритого конкурсу.

    Наступним видом закупівель є застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) щодо товарів і послуг, для яких існує постійно діючий ринок, за умови, що вартість їх закупівлі не перевищує 200 тис. гривень.

    Під час застосування даної процедури  замовник подає запит щодо цінових  пропозицій (котирувань) не менше ніж  трьом учасникам. Строк подання  цінових пропозицій встановлюється замовником, але не може бути меншим, ніж десять робочих днів з дати запрошення учасника.

    Кожен учасник має право подати тільки одну цінову пропозицію, яка не може бути в подальшому змінена. Замовник інформує протягом шести календарних днів з дати розкриття пропозицій про результати проведення процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) усіх учасників, що подали свої цінові пропозиції.

    Під час розкриття пропозицій складається  протокол, копія якого подається  всім учасникам на їх запит протягом одного робочого дня після отримання відповідного запиту. Замовник укладає не раніше ніж через 3 робочих дні з дня відправлення всім учасникам письмового повідомлення про результати проведення процедури і не пізніше 14 робочих днів з дня визначення переможця договір про закупівлю з тим учасником - переможцем процедури закупівлі, який подав пропозицію, що відповідає вимогам замовника та має найнижчу ціну.

    До  переваг процедури запиту котирувань належить [1, с.97]:

1. простота організації;
2. невеликі витрати часу, трудових і матеріальних ресурсів;
3. наявність конкуренції.

    Однак, очевидним недоліком є обмежена сфера застосування процедури (менше 200 тис. гривень), а також, можливі  несумлінні дії чиновників, які приймають  рішення про залучення тих  чи інших постачальників.

    Останнім  способом здійснення торгів є закупівля  у одного учасника. Ця процедура  передбачає укладення замовником договору про закупівлю після проведення переговорів з учасником.

    Процедура закупівлі у одного учасника застосовується замовником після погодження з уповноваженим органом в установленому ним порядку у разі:

    1. закупівлі творів мистецтва або  закупівлі, пов’язаної із захистом  авторських прав;

    2. відсутності конкуренції (у тому  числі з технічних причин) на  товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним учасником, за відсутності при цьому альтернативи;

    3. потреби у здійсненні додаткових  поставок первинним учасником,  призначених для часткової заміни  або розширення поставок, коли  зміна учасника може призвести до закупівлі товарів чи послуг, які не відповідають вимогам взаємозаміни з наявними товарами чи послугами;

    4. необхідності виконання додаткових  будівельних робіт, не включених  у початковий проект, але які  стали через непередбачувані  обставини необхідними для виконання проекту за умови, що договір буде укладено з учасником таких робіт, якщо роботи технічно чи економічно пов’язані з головним договором. При цьому загальна вартість договору на додаткові роботи не повинна перевищувати 50 відсотків вартості головного договору;

    5. укладення договору про закупівлю  з переможцем архітектурного  конкурсу;

6. нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв’язку з особливими економічними чи соціальними обставинами, яких замовник не міг передбачити, в тому числі закупівлі, пов’язаної з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.

    Переваги  та недоліки даного виду процедур є  очевидними: простота в організації  та проведенні на противагу відсутності  конкуренції між постачальниками.

    Процедури закупівлі починаються таким  чином [4, c.453]:

    – при проведенні процедури відкритих  торгів та двоступеневих торгів: дата розміщення оголошення про заплановану  закупівлю;

    – при проведенні процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) або  процедури торгів з обмеженою  участю: дата направлення запиту щодо цінових пропозицій (котирувань) чи дата відправлення запрошення до участі в процедурах торгів з обмеженою участю відповідно;

    – при застосуванні процедури закупівлі  у одного учасника: дата отримання  відповідного погодження уповноваженим  органом.

    Виходячи  з характеру здійснюваних процедур торги за проектами поділяють  на 4 групи:

1. відкриті;
2. відкриті з попередньою кваліфікацією;
3. закриті;
4. одиничні.

    Проведення  відкритих і з попередньою  кваліфікацією торгів передбачає публікацію оголошення про них в офіційних друкованих виданнях. Відповідно, їх називають «публічними», у зв’язку з можливістю участі в них усіх зацікавлених фірм.

    Компанії, що виявили бажання взяти участь у відкритих торгах, викуповують  в організаторів торгів (тендерного комітету) необхідну для підготовки своїх пропозицій документацію (так звану тендерну документацію). Раніше ця документація мала символічну плату - кілька десятків або сотень доларів. Сьогодні організатори почали часто піднімати ціну до декількох десятків тисяч доларів. Метою такого підняття цін є:

    1. відшкодування своїх витрат на  підготовку тендерної документації (а іноді й проектної, на  основі якої розробляється тендерна  документація);

    2. недопуск до торгів малопотужних  компаній.

    Звичайно  відкриті торги проводять при розміщенні замовлень на відносно нескладні (досить типові) види устаткування, робіт і послуг, що їх можуть запропонувати численні фірми; водночас сума замовлень має бути досить значною, з огляду на те, що витрати на проведення відкритих торгів є порівняно великими та час на підготовку і проведення їх (до підписання контракту) може розтягуватися на багато місяців [2, c.230].

    Різновидом  відкритих торгів є торги з  попередньою кваліфікацією.

    На  основі попередньої (досить стислої) інформації, наданої всім компаніям, які бажають взяти участь у торгах, здійснюється «відсікання» від подальшої участі компаній, недосить сильних у фінансовому, технічному, професійному та інших відношеннях. На другому етапі до торгів допускаються відібрані компанії з так званого «короткого списку» [2, c. 231]. Цей вид торгів грунтується на дворівневому конкурсі.

    Запрошення  на участь в закритих торгах розсилаються організаторами найвідомішим постачальникам, підрядчикам, консультантам, що мають  достатній досвід реалізації даного типу проектів. Компанії, що виявили бажання взяти участь у закритих торгах, звичайно викуповують необхідну для підготовки пропозицій документацію. Їх зазвичай проводять під час закупівель дорогого сучасного устаткування з високими технічними характеристиками і на складні будівельно-монтажні роботи, що вимагають високої кваліфікації. Такі торги влаштовують на постачання комплектного устаткування, на підрядні роботи «під ключ», на проведення дослідницьких і проектних робіт тощо.

    Друга фаза відкритих торгів з попередньою кваліфікацією фактично стає закритими торгами, оскільки організатори на свій розсуд визначають коло компаній, які можуть подавати свої пропозиції.

    Одиничні  торги, тобто торги з наявністю  одного оферента (наприклад власника патенту) для проведення спеціальних робіт чи постачань, застосовують рідко.

    Класифікаці торгів проводять за різними ознаками, тому виділяють багато їх угруповань. За національною приналежністю (юрисдикцією) учасників їх поділяють на: національні (внутрішні) й міжнародні. За участю в торгах іноземних оферентів на торги: з участю іноземних оферентів та без участі. За участю оферентів в процедурі торгів та оголошенням їх результатів на: гласні та негласні.

    Застосовується  також процедура повторних торгів, якщо вони не відбулися з якихось причин (кількість учасників була недостатньою, виявлені факти порушення правил і процедур).

    Але повторні торги не варто плутати  з вторинними торгами. Замовник проекту  може провести первинні торги, на підставі яких визначається генеральний підрядчик (постачальник), який вже проводить свої вторинні торги, з метою визначення субпідрядників (субпостачальників). Замовник проекту може здійснювати контроль за проведенням вторинних торгів, або, навіть, брати участь у затвердженні їх результатів.

    Замовник  тендеру, його структурні підрозділи, материнські та афілійовані компанії (особи) не можуть брати участі у тендері. Ці суб’єкти та компанії, що надають консультаційні послуги замовнику, не можуть бути також постачальниками товарів, виконавцями робіт чи послуг закупівлі у будь-якому відношенні.

    Під афілійованою компанією  розуміють  компанію, частка якої становить понад 10% у статутному фонді замовника; яка діє від імені замовника  за відповідним дорученням, або компанія, від імені якої діє замовник; компанія, яка має у правлінні замовника 25% та більше голосів; компанія, яка контролює діяльність замовника; компанія, що контролюється замовником або спільно з ним перебуває під контролем третьої сторони; компанія, з якою підписано договір про обслуговування тендеру.

    До  одержання тендерних пропозицій замовник власним наказом має створити тендерний комітет, який буде відповідати за організацію та проведення тендеру. Членами цього комітету мають бути досвідчені працівники, які володіють відповідними знаннями в сфері закупівель. Якщо співробітники замовника не мають необхідного знання чи досвіду роботи для оцінки пропозицій власними силами, замовник може залучати компетентних незалежних консультантів для надання допомоги.

    Замовник  має встановлювати рівні обґрунтовані вимоги до всіх учасників торгів. Перелік  кваліфікаційних вимог зазначають у тендерній документації, документації, для здійснення процедури попередньої  кваліфікації (якщо вона застосовується), чи інших документах, пов'язаних із поданням тендерних пропозицій.

    Замовник  має право вимагати від учасників  торгів надання тендерного забезпечення. Воно може мати форму гарантованого  банком чека чи акредитива банківської  гарантії. Якщо форма банківської  гарантії не відповідає формі забезпечення тендерної пропозиції, що включена в тендерну документацію, то вона має бути попереднього схвалення замовником. Забезпечення тендерної пропозиції має зберігати свою дієвість протягом 30 днів після закінчення терміну дії заявки або після закінчення будь-якого періоду продовження терміну дії тендерної пропозиції.  Сам замовник зазначає у тендерній документації вимоги щодо надання тендерного забезпечення, а саме: розміри, форми, підстави для повернення тендерного забезпечення не учаснику торгів. Його розмір не повинен перевищувати 1% очікуваної вартості у разі проведення торгів на закупівлю робіт; 5%  у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.

    Про заплановане проведення закупівлі  замовник має надати оголошення не пізніше ніж:

• за 10 днів до проведення закупівлі шляхом проведення відкритих торгів для вже готових до використання товарів чи послуг, які не виробляються спеціально або за окремими специфікаціями замовника і для яких є постійно діючий ринок робіт та послуг;
• за 20 днів до проведення інших закупівель шляхом проведення відкритих або двоступеневих торгів чи процедури попередньої кваліфікації.

    Оголошення  має бути надруковане у загальнодержавному друкованому засобі масової інформації та, за бажанням, в інших засобах масової інформації. В Україні оголошення друкується у бюлетені "Вісник державних закупівель ".