1. Забезпечує відтворення робочої  сили, іншими словами підтримка,  та поліпшення умов життя працівника, що повинний мати можливість  нормально жити (платити за квартиру, їжу, одяг, тобто предмети першої  необхідності), у якого повинна  бути реальна можливість відпочивати  від роботи, щоб відновлювати  сили, необхідні для роботи. Також  працівник повинен мати можливість  ростить і  виховувати дітей,  майбутні трудові ресурси. 

      2. Матеріальне стимулювання –  це підвищення кваліфікації; Працівник  повинен бути зацікавлений у  підвищенні своєї кваліфікації, тому що більш висока кваліфікація  вище оплачується. Підприємства  – же зацікавлені в більш  висококваліфікованих кадрах.

       Основним напрямком удосконалення  всієї системи організації заробітної  плати є забезпечення прямої  і твердої залежності оплати  праці від кінцевих результатів  господарської діяльності трудових  колективів. У рішенні цієї задачі  важливу роль грає правильний  вибір і раціональне використання  форм і систем заробітної плати.

       Форми і системи заробітної  плати являють собою способи  установлення залежності величини  заробітної плати робітників  від кількості і якості витраченого ними праці за допомогою сукупності кількісних і якісних показників. Основним призначенням форм і систем оплати праці є забезпечення правильного співвідношення між мірою праці і мірою його оплати.

     Форми і системи заробітної плати  робітників визначають: спосіб оцінки міри праці  і вимір праці для його оплати (через робочий час, вироблений продукцію, індивідуальні, колективні і кінцеві  результати); характер функціональної залежності, установленої між мірою  праці і його оплатою, пропорції  зміни заробітної плати в залежності від тих чи інших кількісних і  якісних результатів праці.

       Вимірниками витрат праці є  робочий час і кількість виготовленої  продукції (виконаних операцій).

       Згідно з цим на підприємствах  галузей матеріального виробництва  застосовуються дві форми оплати  праці робітників - погодинна і  відрядна. При погодинній оплаті  мірою праці виступає відпрацьований  час, а заробіток робітника  нараховується відповідно до  його тарифної ставки (виходячи  з привласненого розряду) чи  окладом за фактично відпрацьований  час. При відрядній оплаті мірою  праці є вироблена робітником  продукція (виконаний об'єм робіт), тому його заробіток прямо  залежить від кількості і якості  зробленої продукції, тобто нараховується  за кожну одиницю продукції  - штуку, кілограм, метр і т.д., виходячи  з установленої відрядної розцінки.

       При виборі тієї чи іншої  форми і системи оплати праці  необхідно враховувати об'єктивні  умови: характер  застосовуваного  устаткування, особливості технологічних  процесів і організації виробництва,  форми організації праці, вимоги  до якості продукції, використання  трудових і матеріальних ресурсів.

       Застосування відрядної форми  оплати праці доцільно в наступних  умовах: наявність реальних можливостей  збільшення вироблення продукції  при скороченні витрат часу  на одиницю продукції; можливість  робітників (бригад) збільшувати випуск  продукції при стабільній технології  і відповідному якості продукції; при потребі виробництва в збільшенні випуску продукції на даній ділянці (робітнику місці), навіть при незначних можливостях.

       Застосування ефективне при наступних  умовах: суворо регламентовані апаратурні  автоматизовані роботи, де робітник (група робітників) не може впливати  на технологічний (машинний) час.; високі вимоги до якості продукції  (робіт), що залежить від робітників; на робочому місці можна реально  збільшити вироблення продукції,  а виробництву стільки продукції  не буде потрібно.

      3. Регулює ринок праці.

      4. Регулює прибутковість фірми.

       Розглянемо ці два пункти разом,  тому що в загальному вони, можна сказати, мають багато  загального.  Природно, що при  інших рівних умовах, працівник  найметься на роботу в ту  фірму, де більше платять. Але,  існує і зворотна ситуація, що  фірмі невигідно платити занадто  багато, інакше її рентабельність  знижується. 
 

Список  використаної літератури

          1. Кемпбелл Р.Макконел, Стэнли Л.Брю - "Экономикс", 2 т., М.: Республіка, 1992 г.

          2. "Економіка праці" за редакцією  Г.Р.Погосяна і Л.И. Жукова M.: Економіка, 1991 г.

3. А.А.Дикарєва, М.И.Мирська "Соціологія праці" M.: Вища школа, 1995 г.

          4. Сопко В. В. Бухгалтерский учет в промышленности и других отраслях народного хозяйства: Учебное пособие - К.: Вища шк., 1992 - 43 с.

          5. Стражев В. И. Анализ хозяйственной деятельности в промышленно-сти - Мн.: Выш. шк., 1996 - 363 с.

          6. Ткаченко Н. М. Бухгалтерский облiк на пiдприємствах з рiзними формами власностi- К.: ВТОВ «АСК», 1996 - 512 с.

          7. Турецкий Д. М. Отчет о финансовых результатах и использовании - Форма №2 // Свiт бухгалтерського облiку - 1997 - квiтень - с.60-66

          8. Финансовый менеджмент:теория и прктика /под ред.Стояновой.-М.; Перспектива,1996-405с.

          9. Харламова Г.В, Экономический анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятий. Харьков:- 1995

         10. Харламов И. В. Педагогика: Уч. пособие для студентов ун-тов и пед. ин-тов. М.: Висшая школа, 1990 - 576 с.

         11. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Методика финансового анализа. - М.: Инфра-М, 1995.

         12. Основи економічної теорії  С. В. Мочерний, 1997 р.