Методи та инструменти тотального управлиння якистю

 

Продовження табл. 2.9

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15
3	Трудоміст-кість виробництв-ва, тис. людино-год.	70,95	71,78	72,60	74,25	82,50	90,75	99,00	107,25	99,00	90,75	82,50	74,25	─
4	Фонд робочого часу 1 робітника, год./ місяць	176	152	168	168	176	160	168	176	176	168	176	176	─
5	Кількість персоналу, тис. осіб	0,403	0,472	0,432	0,442	0,469	0,567	0,589	0,609	0,563	0,540	0,469	0,422	─
6	Кількість робочих, яких наймають, тис. осіб	─	0,069	─	0,010	0,027	0,098	0,022	0,020	─	─	─	─	─
7	Витрати на найом, тис. грн.	─	8,289	─	1,179	3,214	11,813	2,652	2,411	─	─	─	─	29,557
8	Кількість робочих, яких звільняють, тис. осіб	─	─	0,040	─	─	─	─	─	0,047	0,022	0,071	0,047	─
9	Витрати на звільнення, тис. грн.	─	─	6,009	─	─	─	─	─	7,031	3,348	10,714	7,031	34,134
10	Оплата праці, тис. грн.	177,375	179,438	181,500	185,625	206,250	226,875	247,500	268,125	247,500	226,875	206,250	185,625	2538,938
11	Загальні витрати, тис. грн.	─	─	─	─	─	─	─	─	─	─	─	─	2602,629

 

1. Попит – визначаємо за даними табл. 2.6.

 

2. Обсяг виробництва по місяцям приймаємо на рівні попиту на продукцію.

3. Трудомісткість виробництва розрахувати за формулою (2.13).

4. Фонд робочого часу 1 робітника  (Ф) у місяць складає:

 

                                        

, год.                                       (2.18)

 

 год.

 

5. Кількість персоналу визначається  за формулою:

 

 тис. осіб

 

 тис. осіб

 

Аналогічно  розраховуємо потребу в кількості  персоналу на наступні 11 місяців.

6. Кількість робітників, яких наймають  визначають як різницю між  потребою у персоналі у даному  і попередньому місяцях.

 

0,472-0,403=0,069 тис. осіб

 

Аналогічно  розраховуємо за кожен місяць.

7. Витрати на найом знаходять  як добуток кількості найманих  робітників на вартість найму  та навчання 1 робітника.

 

0,069*120=8,289 тис. грн.

 

Витрати на найом аналогічно розраховуємо за кожен місяць.

8. Кількість звільнених робітників  знаходять у разі зменшення потреби у  персоналі, як різницю між попереднім та даним значенням.

 

0,472-0,433=0,040 тис. осіб

 

Аналогічно  розраховуємо по кожному місяці.

9. Витрати на звільнення знаходять  як добуток кількості звільнених  на витрати на звільнення 1 робітника. 

 

0,040*150=6,009 тис. грн.

 

Аналогічно  розраховуємо витрати на звільнення по кожному місяці.

10. Оплата праці знаходиться за формулою (2.11).

 

 тис. грн.

 

Аналогічно  розраховуємо на наступні 11 місяців.

11. Загальні витрати знаходять як суму п.7, 9, 10.

 

29,557+34,134+2538,938=2602,629 тис. грн.

 

Після виконання розрахунків порівняємо загальні витрати за трьома варіантами (рис.2.4) і обґрунтуємо вибір оптимальної стратегії.

 

 

Рис. 2.4. Порівняльна характеристика загальних витрат за трьома варіантами

Найбільш  вигідною буде використання третьої  стратегії, оскільки загальні витрати  по ній є найнижчими.

 

2.3. Розроблення календарного плану  матеріально-технічного забезпечення

 

Складемо календарний план постачання деталей для випуску продукції.

Структур ний склад продукції наведено на рис. 2.5.

 

Рис. 2.5. Структурний склад продукції

 

 

Інформацію  для розрахунків  наведено у  табл. 2.10; 2.11. Результати зведемо до табл. 2.12.

 

Таблиця 2.10

Експлікація виробу

Варіанти	Кількість елементів в одному виробі
	К	Z	А	В	С
1-10	1	2	1/1	3	1

 

 

Таблиця 2.11

Терміни виконання елементів виробу

Назва елементу	Термін виконання	Назва елементу	Термін  виконання
Y	1 тиждень	A	2 тижня
К	2 тижня	B	1 тиждень
Z	3 тижня	C	3 тижні

 

1. Календарний план буде складений  на 7 тижнів. Розрахунок ведеться  по третій стратегії для першого  місяця (січень). Об’єм випуску за  січень потрібно перерахувати  на той період, на який складений  календарний план.

Об’єм випуску за січень складає 17,738 тис. од., а кількість днів – 22. Визначимо  кількість робочих тижнів в січні.

 

 тиж.

 

Визначимо скільки продукції випускається за один тиждень.

 

 тис. од.

Тоді, з урахуванням складання календарного плану, об’єм випуску помножимо на 7 тижнів.

 

тис. од.

 

Отже, потреба в деталях на строк 7 тижнів складає 28,220 тис. од.

2. Визначимо потребу в деталях  і вузлах для випуску загального  об’єму заказу.

 

К=1*28,220=28,220 тис. од.

 

Ак=1*28,220=28,220 тис. од.

 

В=3*28,220=84,660 тис. од.

 

Z=2*28,220=56,440 тис. од.

 

Az=1*56,440=56,440 тис. од.

 

С=1*56,440=56,440 тис. од.

 

3. Складемо  календарний план виробництва  деталей та вузлів.

 

Таблиця 2.12

Календарний план потреби у матеріалах, тис. од.

Найменування		Тижні								Тривалість виконання
		0	1	2	3	4	5	6	7
1		2	3	4	5	6	7	8	9	10
У	Дата  потреби								28,220	1 тиждень
	Розміщення замовлення							28,220

 

 

 

Продовження табл. 2.12

1		2	3	4	5	6	7	8	9	10
К	Дата  потреби							28,220		2 тижня
	Розміщення замовлення					28,220
Z	Дата  потреби							56,440		3 тижня
	Розміщення замовлення				56,440
A	Дата  потреби				56,440	28,220				2 тижня
	Розміщення замовлення		56,440	28,220
B	Дата  потреби					84,660				1 тиждень
	Розміщення замовлення				84,660
С	Дата  потреби				56,440					3 тижні
	Розміщення замовлення	56,440

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Пояснювальна  записка курсової роботи з блоку професійно-орієнтованих дисциплін на тему «Методи та інструменти тотального управління якістю» складається із двох розділів.

У першому розділі розглядається  сутність та види контролю якості, сучасні підходи до управління якістю. Принципи та методи тотального управління якістю.

Запровадження систем якості на вітчизняних підприємствах  — одна з передумов формування ринкового механізму, його гармонізації та поєднання зі світовою економікою. Це особливо важливо нині, коли у  світі почався загальний перехід  від тотального управління якістю (TQC) до тотального (всеосяжного) менеджменту  якості — TQM [17]. Якщо перший напрямок передбачає управління якістю з метою виконання встановлених вимог на основі контролю, то TQM додатково включає управління метою і власне самими вимогами. ТQM базується на системному підході до розвитку практичних навичок, прийомів і методів ефективного управління підприємством для задоволення споживчих потреб, що постійно змінюються. Цей напрямок діяльності сприяє підвищенню результативності виробництва, а саме: усуванню дефектів продукції; поліпшенню дизайну товару; прискоренню доставки та зниженню вартості продуктів. Отже, визначальною стратегією TQM є всебічне задоволення потреб споживачів. Такий підхід формує склад службових обов’язків вищого керівництва в тотальному менеджменті якості та передбачає участь кожного працівника у виконанні цих завдань.

Таким чином, всеосяжне управління якістю — це концепція, яка передбачає всебічне, цілеспрямоване, скоординоване застосування систем і методів управління якістю в усіх сферах діяльності — від  досліджень та конструкторських розроблень до після продажного обслуговування — за участі керівників і службовців усіх рівнів з ефективним використанням  технічних можливостей. Ясна річ, що концепція TQM дає уявлення лише про загальні підходи до запровадження всіх складових управління, забезпечення та поліпшення якості в повсякденну практику менеджерів. Кожна країна повинна вибрати свій національний шлях до високої якості продукції. Зрозуміло, що світове співтовариство опрацювало багато універсальних методів та заходів, використання яких може допомогти підприємствам України досягти оптимального поєднання своїх можливостей, досвіду, традицій із сучасним розумінням всеосяжного управління якістю [20].

У другому  розділі розглядається структура сезонного попиту на товар, стратегії виробництва та їх аналіз, засади створення календарного плану потреби у матеріалах.

У даній роботі було розглянуто та проаналізовано три стратегії виробництва: вирівнювання потужностей, погоня за попитом при  сталій кількості виробничого персоналу  та погоня за попитом при змінній  чисельності робітників. У ході аналізу  були встановленні витрати при реалізації кожної стратегії.

Після виконання розрахунків, порівнявши загальні витрати за трьома варіантами можна зробити висновок, що найоптимальнішою є третя стратегія, тобто погоня за попитом при змінній чисельності персоналу, так як підприємство у разі її реалізації понесе найменші витрати у сумі 2602,629 тис. грн.  

На  основі відомих норм використання матеріалів різних видів для виготовлення кінцевого  продукту, складено план матеріально-технічного забезпечення для виготовлення 28,220 тис. одиниць продукції. У ході аналізу було встановлено, що тривалість виготовлення замовлення становить 7 тижнів. У результаті розроблено план матеріального забезпечення з вказаними датами та кількістю необхідних видів матеріалів

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы. - М.: ОАО “Типография  “НОВОСТИ””, 2000. – 256 с.
2. Азоев Г.Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика.- М.: Центр экономики и маркетинга, 1996.-208 с.
3. Ансофф И., Макдоннелл Э.Дж. Новая корпоративная стратегия / Пер. с англ. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 416 с.
4. Борисенко З.М. Основи конкурентної політики: Підручник. - К.: Таксон, 2004. – 704 с.
5. Даниляк В. М., Мунипов В. М., Федоров М. В. Эргодизайн, качество, конкурентоспособность. — М.: Изд-во стандартов, 1990. – 556 с.
6. Глудкин О. П., Горбунов Н. М., Гуров А. И., Зорин Ю. В. Всеобщее управление качеством: Учебник для вузов / Под ред. О. П. Глудкина. — М.: Горячая линия — Телеком, 2001. — 600 с.
7. Иванова Г.Н., Полоцкий Ю.И. Использование процессного подхода в системе менеджмента качества // Методы менеджмента качества. – 2001. – С. 87 – 98.
8. Кардаш В. Я. Стандартизация и управление качеством продукции. — К.: Вища шк., 1985. – 358 с.
9. Конарева Л. А. Управление качеством продукции в промышленности США. — М.: Наука, 1977. – 238 с.
10. Кныш М. И. Конкурентные стратегии: Учеб. пособие. — СПб.: Б. и., 2000. - 284 с.
11. Крылова Г. Д. Зарубежный опыт управления качеством. — М.: Изд-во стандартов, 1992. – 352 с.
12. Лапидус В. А. Всеобщее качество (TQM) в российских компаниях / Гос. ун-т управления; Нац. фонд подготовки кадров. — М.: ОАО «Типография «Новости», 2000. — 432 с.
13. Лифиц И.М. Теория и практика оценки конкурентоспособности товарови услуг - М : Юрайт-М, 2001. – 224 с.
14. Мунипов В. М., Данилюк В. И., Оше В. К. Стандартизация, качество продукции и эргономика. — М.: Изд-во стандартов, 1982. – 544 с.
15. Никсон Фрэнк. Роль руководителя предприятия в обеспечении качества и надежности. — М.: Изд-во стандартов, 1990. – 240 с.
16. Осипов Б. В., Мировская Е. А. Математические методы и ЭВМ в стандартизации и управлении качеством. — М.: Изд-во стандартов, 1990. – 346 с.
17. Спіріна М.В. Стратегія управління конкурентоспроможністю підприємства // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – № 5. – С. 176–181.
18. Федулова Л.І., Декалюк О.В. Сучасні концепції менеджменту: Навч. посібник / За. ред. д-ра екон. наук, проф.. Л.І. Федулової. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 536 с.
19. Харрингтон Дж. Управление качеством в американских корпорациях. — М.: Экономика, 1990 – 253 с.
20. Чернеча О. Б. Эволюция и проблемы менеджмента качества в Украине / О. Б. Чернеча. – Донецк : ИЭП НАН Украины, 1999. – 96 с.
21. Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Європ. ун-т фінансів, інформ. систем менеджм. і бізнесу, 2000.  – 315 с.