Методи та инструменти тотального управлиння якистю

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

 

 

МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ТОТАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………...………..6

РОЗДІЛ 1. МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ ТОТАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ………………………………………………………………………..….8

1. Сутність та види контролю якості …………………………………..……8
2. Сучасні підходи до управління якістю ……………………………….…16
3. Принципи та методи тотального управління якістю …………….….…24

РОЗДІЛ 2.  РОЗРАХУНКОВО-АНАЛІТИЧНА  ЧАСТИНА…………………31

1. Прогнозування річного випуску продукції……………………………...32
2. Вибір та обґрунтування стратегії виробництва…………………...….…35
3. Розроблення календарного плану  матеріально-технічного забезпечення……………………………………………………………………...47

 ВИСНОВОК  …………………….……………………………….…….………..51

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………........….….53

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

В умовах переходу до ринку успіх кожного  конкретного товаровиробника оцінюється за рівнем ефективності виробництва, обумовленої  в першу чергу ступенем задоволення  потреб суспільства з найменшими витратами. При цьому в даний  час визначальною характеристикою, яка формує суспільні потреби, стає якість продукції.

Актуальність  теми. В період формування інноваційної економіки перед підприємствами постає проблема досконалості механізмів запровадження різних інноваційних технологій. Практики управління підприємством вказують на ключову роль технологій, які не лише підтримують життєздатність компанії, а й відкривають перед нею нові можливості розвитку, розширення та інтернаціоналізації діяльності. Саме прагнення стимулювати виробництво конкурентоспроможних товарів ініціювало створення нового загально-організаційного методу безперервного підвищення якості усіх організаційних процесів, виробництва та сервісу. Серед таких технологій основне місце займає технологія TQM (Total Quality Management) - як основна філософія компанії [11].

Об’єкт дослідження. У першому розділі досліджуються методи та інструменти тотального управління якістю. У другому розділі розглядається діяльність фірми яка реалізує продукцію з сезонним попитом, для якої необхідно розробити операційний план на наступний рік, створення календарного плану потреби у матеріалах.

Предмет дослідження. У першому розділі розглядається тотальне управління якістю та його роль на підприємстві. У другому розділі розглядається структура сезонного попиту на товар, стратегії виробництва та їх аналіз, засади створення календарного плану потреби у матеріалах.

Мета роботи. Проаналізувати теоретичні основи тотального управління якістю, оцінити його вплив на систему управління персоналом. Визначити найоптимальнішу стратегію виробництва для підприємства та скласти план матеріально-технічного забезпечення.

Основні завдання. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань, у першому розділі:

• розглянути сутність та види контролю якості;
• проаналізувати сучасні підходи до управління якістю;
• розглянути принципи та методи тотального управління якістю.

У другому розділі:

• спрогнозувати річний випуску продукції підприємства;
• вибрати та обґрунтувати стратегію виробництва;
• розробити календарний план матеріально-технічного забезпечення.

Методи  дослідження. Використано теоретичний метод – аналіз та вивчення теоретичних основ тотального управління якістю; аналітичний метод допоміг розпізнати методи та інструменти тотального управління якістю. У другому розділі використано формалізаційний метод для прогнозування економічних показників на майбутнє; використано метод МНК для прогнозування річного та щомісячного попиту на продукцію; застосовано аналітичний метод для визначення оптимальної стратегії виробництва; для складання календарного плану матеріального забезпечення використано теоретичні основи з MRP – планування потреби в матеріалах.

Інформаційне  забезпечення роботи. У курсовому проекті використані роботи таких авторів: Азоев Г.Л., Челенков А.П., Ансофф И., Макдоннелл Э.Дж., Борисенко З.М., Глудкин О. П., Горбунов Н. М., Гуров А. И., Зорин Ю. В., Иванова Г.Н., Полоцкий Ю.И., Федулова Л.І., Декалюк О.В., Шаповал М.І., Чернеча О. Б.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. МЕТОДИ ТА ІНСТРУМЕНТИ  ТОТАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

 

1.1. Сутність та види контролю  якості

 

Система контролю якості – це сукупність методів  і засобів контролю й регулювання компонентів, що визначають рівень якості продукції на стадіях стратегічного маркетингу, наукових, дослідно-конструкторських робіт та виробництва, а також технічного контролю на всіх стадіях виробничого процесу.

Однією  з найважливіших умов підвищення ефективності контролю є постійне спостереження  та облік, тобто функціонування системи  обліку за всіма показниками, що передбачає дотримання наступних вимог:

– повнота інформації за всіма показниками якості, кількості й ресурсомісткості товарів, різних підрозділів, процесів, операцій тощо;

– динамічність обліку – отримання й оброблення інформації, а також облік показників якості та їх аналіз у динаміці розвитку процесів;

– системність;

– автоматизація обліку на основі його комп’ютеризації;

– спадковість, можливість повторного використання і перспективність обліку;

– використання результатів обліку в стимулюванні якості праці.

Контроль  можна класифікувати [18]:

• за стадією життєвого циклу;
•   за об’єктом контролю – предмет праці, засоби виробництва, технологія, організація процесів, умови праці, власне праця, оточення, параметри інфраструктури, документація, інформація;
•   за стадією виробничого процесу – вхідний, операційний контроль готової продукції, транспортування та зберігання;
•   хто виконавець (контролю) – самоконтроль, контроль майстра, відділ технічного контролю, державний, міжнародний контроль;
•   за методом контролю – руйнівний і неруйнівний;
•   за способом прийняття й утілення рішення – активний (попереджуючий) і пасивний (за відхиленнями) контроль;
•   за режимом контролю – посилений (прискорений) та нормальний;
•   за формою механізації – ручний, механізований, автоматизований і автоматичний;
•   за строками здійснення – попередній, поточний, завершальний;
•   за способом отримання й оброблення інформації – розрахунково-аналітичний, статистичний та реєстраційний контроль.

На  будь-якому підприємстві однією з  основних функцій організації виробництва  є технічний контроль якості продукції – перевірка дотримання технічних умов і вимог, що ставляться до якості продукції на всіх стадіях її виготовлення, а також виробничих умов і факторів, які забезпечують необхідну якість.

Технічний контроль є комплексом взаємопов'язаних контрольних операцій, що виконуються згідно з установленим порядком.

До  загальних принципів раціональної організації технічного контролю відносяться наступні [2]:

•   технічний контроль повинен охоплювати всі елементи і стадії виробничого процесу;
•   техніка, методи й організаційні форми контролю мають повністю відповідати особливостям техніки, технології та організації виробництва;
•   ефективність раціональної організації технічного контролю слід обґрунтовувати відповідним економічним розрахунком;
•   система контролю має чітко й виважено розподіляти обов'язки і відповідальність між окремими виконавцями та різними підрозділами підприємства;
•   система контролю має базуватися на ефективних методах статистичного контролю якості.

Залежно від конкретних завдань, які поставлені перед технічним контролем, розрізняють такі його види:

1. Профілактичний – має за мету попереджати появу браку в процесі виробництва продукції.
2. Приймальний – здійснюється з метою виявлення та ізоляції браку.
3. Комплексний – вирішує обидва завдання: профілактику і приймання.
4. Спеціальний – відповідає за спеціально визначенні окремі завдання (наприклад, інспекційний контроль, контроль експлуатації виробів і под.).

Контроль  також поділяється за такими параметрами, що вимірюються:

• контроль геометричних розмірів і форм;
• контроль зовнішнього вигляду та документації;
• контроль фізико-механічних властивостей матеріалів, напівфабрикатів тощо.

Залежно від ступеня охоплення виробничих операцій розрізняють:

• поопераційний контроль;
• груповий контроль, що виконується після декількох операцій.

За  місцем здійснення контрольні операції поділяються на:

• стаціонарні;
• нестаціонарні, що виконуються безпосередньо на робочих місцях.

На  підприємстві технічний контроль якості – це частина виробничого процесу, яка має за мету перевірку продукції на її відповідність установленим вимогам [8].

Завдання  технічного контролю:

• планування і практична реалізація всіх процедур та інструментів системи тотального управління якістю TQM на підприємстві, що безпосередньо стосуються виробництва продукції;
• постійна реалізація циклу PDCA («планування-виконання-перевірка-реакція») на всіх рівнях виробництва;
• установлення якості готової продукції;
• попередження впливу імовірнісних і суб'єктивних факторів на якість продукції, що випускається;
• забезпечення встановленого технічного режиму.

Однією  з найбільш значних за останні  роки інновацій у сфері забезпечення належного рівня якості та конкурентоспроможності стало впровадження в діяльність сучасних підприємств тотальної системи управління якістю (ТQМ). Її широке практичне застосування в розвинутих країнах почалося з кінця 80-х років XX століття завдяки дослідженням Е. Демінга, Дж. Юрана та Ф. Кросбі.

Так, Е. Демінг на основі «петлі (спіралі) якості» розробив інструменти і процедури неперервного вдосконалення якості, що отримали назву циклу РDCА (РІаN-Dо-Сheск-Асt). Цей цикл («планування – виконання – перевірка – реалізація»), який також має назву «колесо Демінга», став основою системи ТQМ. Сутність циклу РDСА полягає в тому, що на всіх етапах свого функціонування система управління якістю повинна проходити такі основні фази, що періодично повторюються (див. табл. 1.1):

• планування, яке визначає питання (зони, теми тощо), які потребують удосконалення, а також функції та інструменти їх дослідження;
• виконання, яке передбачає планування конкретних контрзаходів усунення причин відхилень та їх реалізацію;
• перевірку, яка передбачає підтвердження ефекту від контрзаходів та їх стандартизацію;
• реакцію, що включає оцінювання всієї процедури.

 

 

 

 

Таблиця 1.1

  Загальний план неперервного  формування і підвищення якості

Фаза PDCA	Етап  загального плану	Функція, яку потрібно здійснити	Інструменти
1	2	3	4
Плану-вання	1.Визначення основних питань і завдань	Спостереження, збирання інформації, визначення кола питань, що допоможуть формувати і підвищити якість Визначення загальної концепції вирішення основних проблем та завдань підвищення якості	Стандартизація Підвищення кваліфікації робітників Миттєве регулювання на відхилення та їх попередження у майбутньому
	2.Моніторинг та оцінювання поточної  ситуації	Збирання інформації за напрямами контрою якості Визначення пріоритетних напрямів Розв’язання найбільш складних завдань	Складання контрольних графіків, гістограм, використання інших методів спостереження, аналізу
	3. Здійснення аналізу	Складання переліку основних можливих причин найбільш складних проблем Дослідження причинно-наслідкових взаємозв’язків Структуризація інформації та визначення ієрархії у причинно-наслідкових зв’язках	Дослідження основної структури Використання методів оброблення й аналізу інформації Ієрархічне уявлення основних проблем і причин їх появи