Галузь страхування в україні, проблеми та перспективи розвитку

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Октября 2011 в 23:23, курсовая работа

Описание работы

Метою даної курсової роботи є дослідження механізму страхового регулювання в Україні та його впливу на зовнішньоекономічну діяльність Бердичівського держлісгоспу.

Виходячи з поставленої мети, визначено наступні завдання:

дослідити систему страхового регулювання в Україні;
розглянути механізм здійснення страхування та його вплив на зовнішньоекономічну діяльність підприємства;
розглянути процес укладання та структуру страхового договору;
запропонувати реальні напрямки щодо вдосконалення застосування страхування ЗЕД в держлісгоспі;

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

Розділ 1. Економічна суть та значення страхування в системі

зовнішньоекономічних відносин………………………………………………..4

1.1. Страхування як економічна категорія………………………………. ….4

1.2. Страховий ринок в умовах ринкової економіки………………………..7

1.3 Особливості страхування при здійсненні

зовнішньоекономічних операцій………………………………………11

Розділ 2. Проблеми розвитку страхування в Україні…………………………..20

2.1. Аналіз проблеми та пропозиції щодо вдосконалення

Страхових послуг в Україні………………………………………………20

2.2. Страхування зовнішньоекономічних операцій на прикладі

Бердичівського державного лісогосподарського підприємства………27

2.2.1. Механізм укладання та структура страхового договору………...28

2.2.2. Страхування підприємницьких ризиків…………………………..36

2.2.3. Механізм зменшення ризиків у діяльності

Бердичівського ДЛГ……………………………………………….39

Розділ 3. Пропозиції щодо покращення галузі страхування в Україні……….41

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………43

Список літератури………………………………………………………………..

Работа содержит 1 файл

повна курсова.doc

— 253.50 Кб (Скачать)

     При достроковому припиненні договору страхування  не допускається повернення коштів готівкою, якщо платежі було здійснено у  безготівковій формі.

     Якщо  страховик сплатив відшкодування в розмірі повної страхової суми, то його зобов'язання перед страхувальником вважаються вичерпаними, а договір втрачає чинність. В інших випадках договір вважається чинним в обсягах різниці між встановленою страховою сумою і сумою сплаченого відшкодування.

     Страховик не несе відповідальності за договором  страхування, якщо страховий випадок  стався:

     — під час надзвичайного, особливого чи військового стану, оголошеного  органами влади в країні або на території дії договору страхування;

     — під час громадських заворушень, революції, заколоту, повстання, страйку, терористичного акту;

     - у випадку впливу ядерної енергії;

     - у результаті протизаконних дій  (бездіяльності) державних органів,  органів місцевого самоврядування  або посадових осіб цих органів, утому числі внаслідок видання цими органами та посадовими особами документів, які не відповідають чинному законодавству України.

     Невідповідність договору страхування вимогам закону (ст.48 Цивільного кодексу України) спричинює  визнання такого договору недійсним, як правило, з моменту його укладення. Наслідком визнання договору страхування недійсним є обов'язок кожної із сторін відшкодовувати іншій стороні все отримане за договором страхування.

     Згідно  зі ст.29 Закону договір страхування  вважається недійсним у таких випадках:

     — якщо його укладено після страхового випадку;

     — якщо об'єктом договору страхування  є майно, яке підлягає конфіскації  на підставі судового вироку або рішення, що набуло законної сили.

     Договір страхування визнається недійсним  у судовому порядку. [1]

     У страховому полісі повинні вміщуватися  зобов'язання як страховика, так і  страхувальника. Наприклад, у полісі зі страхування домашнього майна  може вказуватися: втрата чи пошкодження  майна, яке знаходиться у будинку, в результаті випадкових подій (непередбачених обставин). За інших умов може вказуватися, що під майном, яке є в будинку, розуміють домашнє майно і особисті речі.

     Особливістю договірних страхових зобов'язань  є те, що, оплачуючи страхову послугу, страхувальник втрачає право  власності на внесені страхові платежі, тобто право володіння, користування і розпоряджання своїми грошима. Ці платежі надходять до страхового фонду і перерозподіляються на користь тих страхувальників, які постраждали від страхового випадку. Якщо конкретний страхувальник у період страхування не постраждав, то його страхові внески є безповоротною платою за ризик. Виняток становить тільки страхування на дожиття. При страхуванні на дожиття страхувальник за своїм договором індивідуально накопичує резерв внесків, який до кінця терміну страхування досягає розміру сплачуваної йому страхової суми. У період дії договору він може, припинивши сплату внесків, отримати суму, що накопичилася у вигляді викупної суми. Тим самим, втрачаючи на час страхування право володіння і користування відповідною частиною своїх грошей, він зберігає право розпоряджатися ними.

     Договір страхування в принципі є договором  із відшкодування збитків, тому страхувальник  не може розраховувати на прибуток зі страхового відшкодування, яке виплачується страховиком.

     Відповідно  до ст.20 Закону України "Про страхування" в обов'язки страховика входить:

     • ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

     • протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику;

     • при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором термін. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування;

     • відшкодовувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору;

     • за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий  ризик, або збільшення вартості майна  переукласти з ним договір страхування;

     • тримати у таємниці відомості про страхувальника та його майновий стан, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

     Умовами договору страхування можуть бути передбачені  й інші обов'язки страховика.[1]

                       2.2.2. Страхування підприємницьких ризиків.

     Підприємницька  діяльність завжди супроводжується  різного роду ризиками. Під підприємницькими ризиками розуміють такі, що виникають при будь-яких видах підприємницької діяльності, пов'язаних з виробництвом продукції, товарів і послуг, їх реалізацією; товарно-грошовими і фінансовими операціями; комерцією, а також здійсненням науково-технічних проектів.

     Держлісгосп може зазнавати втрат через ушкодження або знищення засобів виробництва, невиконання контрагентами умов договорів. Окрім цього, можливі значні фінансові втрати через зниження заздалегідь обумовленого рівня рентабельності, через необхідність компенсувати шкоду, заподіяну найманим робітникам внаслідок нещасного випадку на виробництві, а також споживачам продукції цього підприємства.[14]

     Для даного підприємства можна виділити зовнішні та внутрішні ризики. До зовнішніх відносяться зміна законодавства України, політики, соціального стану. До внутрішніх - виробництво і реалізація лісопродукції, інвестиції, помилки керівництва і персоналу, зловживання, недотримання умов договору.

     Політичний  ризик — це можливість виникнення збитків чи скорочення розмірів прибутку, які є наслідком державної політики. Врахування такого ризику особливо важливе у країнах з нестійким законодавством, відсутністю традицій і культури підприємництва. Політичні ризики можна умовно поділити на: націоналізації й експропріації без відповідної компенсації, розриву контакту через дії влади країни, де знаходиться компанія-контрагент, військових дій. Політичний ризик може бути національним, регіональним і глобальним.

     Бердичівський держлісгосп співпрацює з багатьма країнами, політика яких відрізняється  між собою. Експорт продукції  до таких країн, як Болгарія, Словаччина, Росія не представляє собою значного політичного ризику, адже політичний устрій цих країн схожий на устрій в Україні. Відверто небезпечними можуть бути тільки військові дії у певних частинах Росії, але за довгий час співпраці з російськими клієнтами не сталося жодних негативних інцидентів. Торгівля з США завжди приносила найбільшу частку прибутку ДЛГ. У цю країну експортується найякісніша продукція, адже там встановлені високі норми і вимоги до лісопродукції в зв’язку з великим обсягом ринку лісу та значним рівнем конкуренції. До українського товару відносяться лояльно, не створюють особливих перепон для експорту. На відміну від українського, в особливих жорстких умовах знаходиться канадський експорт лісу до США. Значний ризик військових дій у Туреччині, хоча законодавчо торгівля лісом з Україною не обмежена. Слід звернути певну увагу на відмінності культури та релігії цієї країни. Отже, для Бердичівського ДЛГ ступінь політичного ризику є невисоким.

     Ефективна підприємницька діяльність пов'язана  з освоєнням нової техніки  і технологій, пошуком резервів, підвищенням інтенсивності виробництва. Це все веде до можливості виникнення техногенних катастроф. Отже, можна говорити про технічні ризики.[14]

     Технічний ризик на ДЛГ визначається ступенем організації виробництва у лісництвах, наявністю превентивних заходів (регулярної профілактики деревообробного та додаткового обладнання, заходів безпеки), можливістю проведення ремонту обладнання власними силами лісгоспу.

     До  таких ризиків відносять ризики втрат внаслідок негативних результатів  науково-дослідних і конструкторських робіт. Але такі роботи ДЛГ не проводить, отже цей ризик відсутній . Існує ризик неможливості досягнення запланованих технічних параметрів розробок і низьких технологічних можливостей виробництва. Це було актуально на початку розвитку підприємства.

     Звичайно, технічний ризик відноситься  до групи внутрішніх ризиків, оскільки виникнення його залежить від діяльності власне підприємства.

     Нині  значного поширення набуває страхування  майна підприємств, пов'язане із забезпеченням страхового захисту матеріально-технічної бази виробництва. При страхуванні майна страхувальником може бути його власник або особа, яка отримала майно в користування, оренду, лізинг, на зберігання, під заставу тощо. До цього страхування входить багато видів, котрі найчастіше поділяються за об'єктами страхування і страховими випадками, а саме: страхування основних і оборотних фондів, страхування засобів транспорту, вантажів, електронних пристроїв, страхування машин і механізмів, страхування будівельно-монтажних ризиків, страхування машин від поломок.

     Найпоширенішим  і навіть традиційним видом страхування  підприємницьких ризиків є страхування  майна промислових підприємств  від вогню та інших небезпек. Страхування від вогню полягає у відшкодуванні збитків від раптових і непередбачених випадків пожежі або вибуху, а також деяких інших супутніх явищ. Сировині та продукції деревообробки найбільше загрожує саме вогонь. За цим видом укладаються основний та додатковий договори страхування. За основним договором страхуванню підлягає все майно, що належить підприємству. Ставки страхових внесків за договорами страхування майна коливаються від 0,05% до 0,5% вартості майна (при страхуванні приміщення, меблів). При страхуванні обладнання промислових підприємств страховий збір коливається від 0,15% до 1 % їх вартості, а якщо страхуються дорогі марки автомобілів, то ставки страхових внесків можуть досягти 17%. [5]

     Стандартний поліс вогневого страхування  передбачає покриття таких ризиків: пожежа, удар блискавки, вибух газу. Якщо страхувальник зазнав збитків при здійсненні заходів, спрямованих на врятування майна, запобігання пожежі та ін., то такі збитки підлягають відшкодуванню.[13]

                       2.2.3. Механізм зменшення ризиків  у діяльності Бердичівського  ДЛГ.

     Виробничий  ризик пов'язаний з виробництвом продукції, товарів і послуг та із здійсненням будь-яких видів виробничої діяльності, в процесі якої підприємці стикаються з проблемами неадекватного використання сировини, зростання собівартості, збільшення втрат робочого часу, використання нових методів виробництва. Ступінь такого ризику на Бердичівському ДЛГ досить низький, адже за довгий час існування підприємства ефективність виробництва весь час зростає. Так як підприємство займається фінансовою діяльністю, є сенс говорити про фінансовий ризик, коли товаром виступають валюта, цінні папери, грошові кошти. Сюди входять валютний, кредитний, інвестиційний ризики. Валютний ризик для Бердичівського ДЛГ – це ймовірність фінансових втрат внаслідок зміни курсу валют, яке може виникнути в період між укладанням контракту і фактичним проведенням розрахунків за ним. Усі розрахунки за експортними операціями проводяться у доларах США або ЄВРО, які в даний час є більш-менш стабільними. Кредитний ризик пов’язаний з можливістю невиконання держлісгоспом своїх зобов’язань перед інвесторами у результаті використання для його фінансування зовнішньої позики. Цей ризик виникає в результаті ділового спілкування підприємства з кредиторами, контрагентами, постачальниками, посередниками.

     Комерційний ризик держлісгоспу - це ризик, який виникає в процесі реалізації товарів і послуг, вироблених чи куплених підприємством. Сюди відносять ризики, пов'язані з реалізацією товару на ринку, його транспортуванням, з прийомом товару покупцем, з платоспроможністю покупця та ризик форс-мажорних обставин. Саме такий вид ризику є найактуальнішим для держлісгоспу. Так як ДЛГ займається експортом, транспортування проводиться на величезні відстані. Тому є велика можливість пошкодження товару під час перевезення, ризик ДТП на дорогах. До Туреччини, наприклад, товар постачається морем, тому існує ризик загибелі судна, пошкодження деревини морською водою. Не слід забувати і про можливість викрадення частини товару. Саме тому для даного підприємства у здійсненні ЗЕД актуальним буде страхування вантажів.

Информация о работе Галузь страхування в україні, проблеми та перспективи розвитку