Товарознавча експертиза овочевих консервів ″Ікра кабачкова″

     Експерт на підготовчому етапі повинен ознайомитися з нормативними документам (стандартами, ТУ, інструкціями тощо), згідно з якими  повинна здійснюватися експертиза.

     На  зворотньому баці наряду представник  замовника експертизи кожень день відмічає час початку та закінчення роботи експерту.

     Після підписання констатуючої частини, замовник експертизи вказує в наряді загальну кількість годин затрачених експертом  для проведення роботи. Підписує наряд і скріплює печаткою[4].

     Початком  основного етапу вважають прибуття експерта до замовника експертизи чи збір робочої групи для проведення експертної оцінки (наприклад, дегустації чи експертизи нових товарів).

     При проведенні кількісної та/чи якісної експертизи товарів замовник повинен подати експертові такі технічні документи:

1. письмову заявку, якщо виклик експерта здійснювався телефонограмою;
2. товаросупровідні документи: товарно-транспортні накладні, сертифікати, свідоцтва про якість, рахунок-фактури та інші документи, що мають інформацію про товар, який підлягає товарній експертизі;
3. завірену копію виклику постачальника, якщо він викликався;
4. прийомні акти, акти незгод між постачальником та одержувачем (вимагаються у випадку, коли експерт був викликаний через незгоди, що виникли);
5. акти первинної експертизи (при проведенні повторної чи контрольної експертизи);
6. комерційні акти; акти відбору проб; висновки чи протоколи випробувань зразків товарів;
7. договір купівлі-продажу чи постачання; інші необхідні технічні чи нормативні документи.

     На  всіх документах, що подані для проведення експертизи, експерт робить запис "пред'явлено експерту", ставить підпис і номер наряду[6].

     Якщо  замовник вважає за необхідне внести зміни щодо формулювання мети та завдань  експертизи і/чи обсяги робіт, то він  повинен підтвердити це письмово. У цьому випадку експерт проводить  експертизу, зважаючи на зміни, внесені  замовником, попередньо погодивши всі  зміни з керівництвом експертної організації.

     Після відбору проб та дотриманні всіх правил, які гарантують їхнє зберігання, складається  акт відбору зразків (проб), у якому  вказуються:

• прізвище, ім'я, по батькові, посади осіб, які беруть участь у відборі зразків;
• час (дата, а для товарів, які швидко псуються - години) та місце складання акта;
• найменування товару, його сорт чи інші градації якості;
• найменування одержувача (власника) та відправника (виробника, постачальника) товару, а для імпортних товарів - країна походження;
• дата надходження товару на склад одержувача;
• найменування товаросупровідних документів (накладних, рахунків-фактур тощо), їхні номери, дати оформлення; кількість місць і маса товарної партії;
• кількість місць (іноді і їхні номери), із яких зроблено відбір зразків;
• вид упаковки (для упакованих товарів);
• загальна кількість відібраних зразків, а за необхідності її кількість екземплярів у кожному зразку;
• розмір зразків (маса, об'єм, довжина тощо);
• упаковка, в якій є зразки;
• етикетки на зразках та номери зразків, вказані на них; пломба (печать), якою запломбовані (запечатані) зразки, їхні відбитки;
• мета відбору зразків;
• показники, за якими повинні бути проведені дослідження;
• інші ідентифікуючі ознаки товару й зразків (за необхідності)[6].

     Зміст відомостей в акті відбору зразків  та на етикетках повинні дублювати  один одного. Акт відбору зразків  підписується усіма особами, які  беруть участь у відборі, їхні підписи  завіряються печаткою організації-замовника[9].

     Акт відбору зразків (проб) разом із відібраним зразком (пробою) експерт передає  замовнику експертизи для надсилання на дослідження чи для зберігання як арбітражний зразок (проба). Зразки або проби поміщують у відповідну тару, пломбуються або скріплюються печаткою і разом з етикетками, що заповнені експертами і характеризують зразок або пробу, відправляються до лабораторії. Опечатані проби супроводжуються підписаним експертом і замовником листом, у якому вказується які аналізи необхідно зробити ( кислотність, жирність, тощо). Лабораторія до якої направляються проби, не повинна входити у відомство зацікавлених сторін.

     При складанні акту експертизи експерт  обов`язково враховує результати лабораторного аналізу.

     Одночасно з актом відбору проб може бути оформлена витратна накладна, підписана  керівником і головним бухгалтером, для обліку товарних запасів. Вартість відібраних зразків відноситься  на витрати обігу організації-замовника[6].

     Заключний етап - це один із найбільш відповідальних етапів, у якому роблять підсумки всієї раніше проведеної роботи. Метою цього етапу є аналіз оцінка одержаних результатів, а також їхнє документальне оформлення. Недостатність, недостовірність результатів і нечіткість їхньої аргументації можуть призвести до сумнівів щодо правильності проведення експертної оцінки. Результати експертизи можуть бути оформлені як акт експертизи чи як протокол дегустації, або в іншій формі відповідно до записів, зроблених експертом у робочому зошиті під час проведення експертизи. Акт експертизи складається на бланках єдиної форми з додатком або на бланках Палати у довільній формі. Бланки актів експертиз повинні мати захисну сітку-гільйош, яка зробить видимими будь-які виправлення або підробки, та захистить документ від фальсифікації. Кожна Палата самостійно, враховуючи специфіку роботи своїх експертних підрозділів, розробляє та затверджує наказом Акти експертизи довільної форми[7].

     Примірник акта-оригіналу експертизи має бути складений експертом власноручно  або надрукований чітко, без виправлень та скорочень (за винятком загальноприйнятих)[9].

     Акт експертизи або висновок повинні складатися з трьох основних частин:

1. загальної (протокольної);
2. констатуючої;
3. заключної.

     Для кожної частини характерний конкретний перелік відомостей, які визначаються метою експертизи. Перелік відомостей, які мають бути в акті експертизи, даний в табл. 1.1.

     Таблиця 1.1 - Відомості, що є в акті експертизи (якісної чи кількісної)

     Результати  експертиз декількох партій товару, проведених по одному наряду в одного замовника, експерт оформляє окремими актами. У пунктах загальної (протокольної) частини акта експерт зазначає відомості, згідно з найменуванням пункту. За відсутності необхідних даних по конкретному пункту він не заповнюється, про що в констатуючій частині акта робиться відповідний запис[7].

     У констатуючій частині акта експертизи слід зазначити: описаний хід вивчення пред'явлених документів; умови зберігання продукції, стан маркування та пакування; аргументовано викладені методи та фактично встановлені результати експертизи ; поставлені дати, а за необхідності і години (наприклад, при експертизі свіжих овочів та фруктів, пило - і лісоматеріалів) початку та закінчення експертної оцінки (перевірки) товару.

     Констатуюча частина підписується експертами та представниками організацій, які беруть участь у проведенні експертизи. При  незгоді останніх із змістом цієї частини вони повинні підписати  його, посилаючись на особливу думку, яку викладено письмово і додано акта експертизи. У випадку відмови  представників підписувати та зазначити  особливу думку експерт має право  оформити акт експертизи без їхніх  підписів, зробивши при цьому відповідний  запис в акті.

     Загальну  та констатуючу частини експертизи перевіряють представники зацікавлених сторін, які присутні при експертизі. Якщо при перевірці вони знайдуть помилки чи неточності, то мають  право вимагати від експерта їхнього  виправлення.

     Надалі  експерт не має права вносити  зміни без згоди цих осіб у  загальну та констатуючу частини.

     Висновок  за результатами експертизи експерт  оформляє самостійно. При цьому зацікавлені  сторони не повинні бути присутні, щоб не впливати на об'єктивність експерта. До висновку висуваються такі вимоги: об'єктивність, достовірність та обґрунтованість. Експерт повинен проаналізувати та об'єктивно оцінити результати експертизи, аргументувати дану оцінку, що і обумовлює достовірність  висновків. У висновку експерт повинен  відповісти на поставлені питання, сформулювати висновки.

     При оформленні висновку експерт повинен  вказати найменування документів, дату та номер їхнього затвердження, якщо під час експертизи ці документи  були використані. У завершенні враховуються як результати проведених експертом  досліджень, так і результати, одержані в дослідній лабораторії. При цьому експерт повинен перевірити достовірність результатів досліджень шляхом установлення наявності у дослідній лабораторії акредитації в конкретній сфері, а також проведення лабораторних досліджень арбітражними чи іншими прийнятими методами[6].

     Протокол  досліджень, якщо вони проводились, є  невід'ємною частиною акта експертизи. Якщо протокол досліджень оформлений неправильно чи порушена методика, то експерт має право зробити  запит у дослідній лабораторії  на відомості, що його цікавлять.

     До  акта додаються акти відбору зразків, протоколи досліджень, за необхідності фотографії (наприклад, дефектів товарів), розрахунки, експлуатаційні документи, контрольні зразки з характерними дефектами, копії документів про виклик постачальника  та інші документи, які підтверджують  достовірність проведення експертизи[6].

     Експерт складає за результатами експертизи один чи декілька актів. Підставою для  складання декількох актів є:

     - оцінка товарів від різних  виробників чи постачальників (відправників);

     - наявність технологічних дефектів  у різних товарних партіях.

     Акти  складаються окремо на кожну партію. При виявленні замовником дефектів складається один спільний акт.

     Оформлений  експертом акт (або акти) направляються  в експертну організацію для  реєстрації не пізніше наступного дня  після цього оформлення.

     Після реєстрації акта виправлення помилок, виявлених експертом чи зацікавленими  сторонами, допускається лише з дозволу  керівництва експертної організації.

     Підставою для такого дозволу є письмове повідомлення організації, яка виявила  помилку, чи письмова заява експерта.

     У цих документах повинна бути наведена аргументація причин, що спричиняють  необхідність внесення змін та доповнень. Самовільне виправлення в зареєстрованих актах не допускається[7].

     Висновок  експертів є документом, який підтверджує об'єктивність й достовірність експертної оцінки незалежної сторони. Ці документи призначені:

1. для проведення остаточного приймання товарів за кількістю та якістю;
2. для подолання незгод між зацікавленими сторонами при розходженні даних за кількістю та якістю одержаних фактично та вказаних у документах;
3. для підтвердження установлених вимог;
4. для об'єктивної оцінки нових товарів;
5. для встановлення коефіцієнтів вагомості та інших показників, при визначенні яких відсутні об'єктивні методи оцінки.