Обладнення підприємств торгівлі

Верифікатор – технічний засіб контролю відповідності програмного забезпечення РРО еталонному зразку шляхом послідовного порівняння одиниць виміру інформації.

Розрахунковий документ, розрахункова операція, реєстратор розрахункових операцій, розрахункова книжка, книга обліку розрахункових операцій, місце проведення розрахунків, фіскальний звітний чек, фіскальна пам’ять, виробник, постачальник, центр сервісного обслуговування, фіскальний режим роботи – згідно зі статтею 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Сервісне обслуговування – комплекс послуг щодо введення в експлуатацію, технічного обслуговування, гарантійного та післягарантійного ремонту РРО.

Оперативна пам’ять – запам’ятовувальний пристрій у складі фіскального блока РРО, де зберігаються поточні дані, обчислені або занесені під управлінням програмного забезпечення цього реєстратора.

Контрольна стрічка  в електронній формі – документ, створений в електронній формі  реєстратором розрахункових операцій, який містить копії надрукованих цим реєстратором розрахункових  документів, а також фіскальних звітних  чеків.  

Копія надрукованого розрахункового документа та фіскального звітного чека – електронний документ, правовий статус якого визначається Законом України „Про електронні документи та електронний документообіг” та державним стандартом ДСТУ CWA 14365-1:2008.

Обов’язковий реквізит електронного документа – електронний  підпис, накладений в автоматичному режимі реєстратором розрахункових операцій або модемом, поєднаним із реєстратором (для РРО створюють контрольну стрічку у паперовому вигляді), на дані кожного розрахункового документа, Х-звіту та Z-звіту реєстратора розрахункових операцій.

Автор електронного документа  – суб’єкт господарювання (фізична  або юридична особа), який використовує реєстратор розрахункових операцій, зареєстрований ним в установленому  порядку.

Електронний звіт – електронний документ, який містить копії надрукованих Х-звітів та Z-звітів реєстратора.

Носій електронних документів – функціональна частина РРО  з КСЕФ, яка призначена для зберігання створених електронних документів.   

Захищений процесор (процесори) реєстратора – пристрій, призначений для створення електронних документів у вигляді, що забезпечує їх цілісність та неспростовність, криптографічний захист програмного забезпечення РРО або модему від несанкціонованої зміни, ідентифікацію РРО або модему та перевірку на можливу підміну або видалення окремих електронних документів, має позитивний експертний висновок для застосування в РРО або модемах за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Вимоги до захищеного процесора встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Пристрій накопичення  та захисту інформації (ПНЗІ) – пристрій, призначений для створення електронних  документів (електронного журналу), їх накопичення та збереження у вигляді, що забезпечує неспростовність та цілісність, ідентифікацію пристрою, що сформував такий електронний документ, виключає можливість підміни або приховування окремих електронних документів, та який має сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Перенесення електронного документа – операція копіювання з наступним видаленням після  успішного завершення операції електронного документа з носія електронних документів реєстратора на іншій пристрій зберігання.

Фіскальна інформація –  сформовані реєстратором розрахункових  операцій розрахункові документи і  фіскальні звітні чеки в електронній  формі.

Службова інформація – будь-яка інформація, що надходить до модему із РРО та додатково може передаватися за допомогою модему. 

Зовнішній модем –  модем, що підключається до зовнішнього  порту РРО.

Вбудований модем –  модем, що знаходиться під кожухом  РРО як окремий пристрій або блок.

Сервер обробки інформації – зовнішній сервер, до якого  модем передає фіскальну інформацію.

Канали передачі інформації – GSM/GPRS та інші дротові чи бездротові канали, що використовуються для передачі інформації.

4.1. Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій

 

Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій поширюється  на РРО, які зареєстровані в установленому  порядку.

РРО може застосовуватись  лише в господарській одиниці, назву  та адресу якої зазначено в реєстраційному посвідченні, та у сфері застосування, визначеній Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій.

Контрольна стрічка  повинна друкуватися в єдиному  робочому циклі з касовими чеками чи підкладними документами без  повторного її використання. При застосуванні портативних РРО дозволяється друкувати контрольну стрічку перед друкуванням фіскального звітного чека, якщо це передбачено технічними можливостями РРО. В разі застосування РРО з можливістю формування або створення контрольної стрічки в електронній формі дозволяється друкувати контрольну стрічку на вимогу контролюючих органів.

Реєстрація продажу  товару (оплати послуги) через РРО  здійснюється одночасно з розрахунковою  операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведено в режимі реєстрації.

Унесення чи видача готівки  з місця проведення розрахунків  повинні реєструватись через  РРО з використанням операцій „службове внесення” та „службова видача”, якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція „службове внесення” використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Не проводиться через  РРО видача готівки, не пов’язана  з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової  операції та (або) до виконання операції „службове внесення”.

Суб’єкт господарювання повинен забезпечити:

- ведення в установленому порядку поточної, а також зберігання у господарській одиниці останньої використаної Книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, та використаних контрольних стрічок за останні 3 робочих дні, за винятком об’єктів виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі;

- зберігання у господарській одиниці останньої використаної та поточної розрахункової книжки, що використовується у період ремонту РРО чи відключення електроенергії;

- друкування X-звітів, Z-звітів та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО, підрахунок готівки на місці проведення розрахунків під час здійснення перевірки господарської одиниці на вимогу представника контролюючого органу;

- зберігання на місці проведення розрахунків реєстраційного посвідчення та останньої довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій або їх копій.

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми лише у разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції „службова видача”. Забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції „сторно”.

Якщо сума коштів, виданих  при поверненні товару чи рекомпенсації  раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, матеріально відповідальна  особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити:

- дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);

- відомості про товар (послугу);

- суму виданих коштів;

- номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Аналогічний акт складається  при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СГ і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СГ бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної Книги обліку розрахункових операцій.

Якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення  електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням  Книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція „службове внесення” на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Після встановлення відремонтованого (резервного) спеціалізованого РРО, що використовується при продажу квитків  на залізничному транспорті, або після  відновлення постачання електроенергії реєструються через РРО оформлені  ручним способом проїзні та перевізні документи шляхом унесення за кожною позицією (маршрутом) кількості оформлених документів, назв станцій відправлення та станцій призначення. За потреби вводяться назви проміжних і транзитних станцій (якщо існують різні маршрути проїзду між станціями відправлення та призначення).

Після вводу інформації друкується чек, який підтверджує факт уведення даних. Наприкінці процедури  введення даних касир друкує контрольну стрічку, X-звіт, Z-звіт, які повинні  зберігатися в установленому  порядку з дотриманням визначених законодавством термінів. Друкування всіх документів здійснюється на звичайній (неквитковій) стрічці, після закінчення друку в кінці стрічки касир робить помітку „код 101”, зазначає прізвище, ініціали та підписує стрічку.

При заміні захищеного процесора або пристрою накопичення та захисту інформації в РРО або в модемі для передачі даних у поєднанні з РРО, у разі виходу їх з ладу СГ повинен створити нові дані цифрового підпису та дані верифікації підпису, надрукувати дані верифікації підпису. Надруковані РРО дані верифікації підпису заносяться (наклеюються) до довідки про опломбування РРО, засвідчуються СГ і центром сервісного обслуговування та подаються СГ до органу ДПС за місцем реєстрації РРО.

 

 

4.2. Види реєстраторів

 

До реєстраторів відносяться:

- електронний контрольно-касовий апарат, 

- електронний контрольно-касовий реєстратор,

- комп'ютерно-касова система,

- спеціалізований електронний контрольно-касовий апарат для автозаправних станцій (АЗС),

- спеціалізована комп’ютерно-касова система для автозаправних станцій (АЗС), електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг),

- спеціалізований електронний контрольно-касовий реєстратор операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА) — реєстратор розрахункових операцій, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів. У законі «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до електронних контрольно-касових апаратів відносяться також торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники — жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участіфізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг).

 

 

 

5. Торговельні автомати

 

Торговельні автомати відпускають товари покупцям та приймають  від

них гроші. Автомати можуть функціонувати цілодобово і обслуговувати покупців на вокзалах, в цехах, готелях та інших місцях массового перебування людей. Успішна торгівля через автомати залежить від місця установлення та асортименту товару.

Будова автоматів  досить складна, їхня робота залежить від технічного нагляду. Автомат необхідно попередньо налагодити, завантажити товаром і періодично контролювати. Використання автоматів заощаджує час, підвищує продуктивність праці, забезпечує збереження, виключає можливість обважування і загалом сприяє рентабельності й культурі обслуговування населення.

 

5.1. Класифікація  торговельних автоматів

 

Залежно від фізичного стану товару, торгові автомати ділять на 2 класи (І та ІІ), та самостійні групи. Клас І включає дозувальні автомати для продажу рідких продовольчих товарів, клас ІІ - автомати для продажу штучних товарів.

Кожний клас ділять на групи. Клас І має три групи - 1,2,3. До групи і входять автомати дозувальні для приготування та продажу рідких товарів (газованої води, кави) у склянках, стаканах, або стаканчиках одноразового користування. В автоматах цієї групи перед відпусканням товарів відбувається їх приготування, тобто перемішування, насичення води вуглекислим газом. До автоматів групи 2, відносяться автомати дозувальні для продажу готових рідких товарів (соки, квас, рослинне масло), у стакани, кухлі та інші види тари. До групи 3 відносяться дозувальні автомата для продажу сипучих товарів. 
Клас ІІ ділиться на 6 груп (4-9), які відрізняються товарною спеціалізацією, наявністю, або відсутністю охолоджувальних та нагрівальних пристроїв. Група 4 об'єднує автомати універсальні, які відпускають декілька найменувань непродовольчих та продовольчих товарів: господарчих, канцелярських, бакалії, консервів, кондитерських виробів. 
До групи 5 входять автомати, для продажу підігрітих або охолоджених штучних товарів: сиру, масла, маргарину. До 6-ої групи відносять т/а,спеціалізовані для відпуску штучних товарів вузького асортимент у(цукерки, та бачні вироби, сірники), які не потребують підігріву або охолодження. 
Група 7 включає автомати спеціалізовані для продажу охолоджених або підігрітих штучних товарів: морозива, молочних товарів у бутилках та інші. 
Група 8-9 - резервні. 
Кожному автомату присвоєно буквено-цифрове умовне позначення. Перша частина складається із букв АТ-автомат торговий, друга із тризначного числа. Перша цифра вказує № групи, а дві останні - номер його моделі. 
Наприклад АТ-205 - для продажу рослинного масла, входить до другої групи, під номером моделі - 5.