Матеріалознавство та технологія виробництва товарів» на тему: “Виробничі дефекти шкіряного взуття

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Марта 2013 в 22:57, курсовая работа

Описание работы

Взуття з'явилося на дуже ранній стадії розвитку людства як засіб захисту ніг первісної людини від механічних пошкоджень, низької температури та інших шкідливих впливів. Першим взуттям була знята «панчохою» шкура з кінцівок тварин, які надавали форму мішечка або футляра, стягуючи його стеблами рослин, корінням чи жилами тварин. Потім стопу почали обгортати шматком шкури і закріплювати на нозі зшивками. Так продовжувалоcь багато століть. З часом помітили, що шкура стає м'якішою і довговічнішою під дією диму, просочуючи її розтопленим жиром і розминаючи. Пізніше було винайдено дублення рослинними дубителями і галунами[4].

Содержание

ВСТУП....................................................................................................................3

1. Загальні відомості про підприємство взуття та його продукцію ПП «Віділайт»………… …………………………………....................................4
2. Техніко-економічна характеристика ПП «Віділайт»………………………..7
3.Характеристика шкіряної сировини, що використовується на
ПП «Віділайт» для виробництва взуття..............................................................11
4.Особливості технологічного процесу виготовлення взуття на ПП «Віділайт»………..................................................................................................16
5. Дефекти шкіряного взуття, що виникають в процесі виробництва...……..42
6. Організація технічного контролю якості взуття на
ПП «Віділайт»......................................................................................................50
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ...........................................................................52
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЙ ЛІТЕРАТУРИ...............................................56

Работа содержит 1 файл

Курсовая по практике(робота здана на 5) .doc

— 362.50 Кб (Скачать)

 

Проаналізувавши витрати необхідно  проаналізувати доходи підприємства (табл. 1.3 ) і прослідкувати відхилення доходів від витрат.

        

                                                                                                            Таблиця 1.3.

Характеристика доходів ПП" Віділайт " за 2009-2011рр

Види доходів

2009 р.

2010 р.

2011 р.

Відхилення

2011/2009

(+,-)

тис.грн

сума, тис.грн

питома вага, %

сума, тис.грн

питома вага, %

сума, тис.грн

питома вага, %

1. Чистий доход (виручка)  від реалізації продукції (товарів,  робіт, послуг)

509 688

97,88

957 689,50

96,94

983 884,40

96,79

397 709,40

2.Інші операційні доходи

9 528

1,83

30 274,60

3,0599

32 423,90

3,195

22 895,90

3. Доходи від участі  в капіталі

-

-

-

-

-

-

-

4. Інші фінансові доходи

1 486,80

0,29

1,1

0,0001

156,1

0,015

-1 330,70

5. Інші доходи

-

-

-

-

-

-

-

6.Надзвичайні доходи

-

-

-

-

-

-

-

Разом

520 702,80

100

987 965,20

100

1016 464,40

100

419 274,60


З даної таблиці видно, що доходи підприємства збільшуються. По відношенню 2011р. до 2009р. доходи зросли в 1,9 раз, а  в 2010р до 2009 р. доходи зросли майже в 1,8 рази - це є дуже обнадійливо на майбутню перспективу розвитку підприємства. Основну частку доходу підприємства становить чистий дохід від реалізації продукції  який в 2009р. становив – 97,88%, в 2010р. – 96,94%, в 2011р. – 96,79% (в % до приведених сум по роках), а найменш питому вагу займають інші доходи 0,29% в 2009 році від загальної суми доходів.

Слід зазначити негативний вплив збільшення рівня собівартості на загальну суму прибутку: незначне підвищення собівартості одиниці продукції (на 0,002 грн.) зменшило загальну суму прибутку на 3,435 тис. грн.

Незначне зменшення  прибутку внаслідок підвищення собівартості було компенсовано за рахунок збільшення ціни одиниці продукції, а також  за рахунок збільшення обсягу випуску  продукції. І в підсумку загальна сума прибутку в звітному році збільшилася  на 417,554 грн. у порівнянні з попереднім роком. І це, безсумнівно, є позитивним результатом господарської діяльності підприємства за звітний рік.

Як було видно з  попередніх пунктів, рівень цін, їхня зміна  впливає на рівень прибутку, тому при  аналізі прибутку підприємства не можна не враховувати ті фактори, що безпосередньо впливають на рівень цін на продукцію розглянутого підприємства.

На зміну рівня цін  впливають наступні фактори: якість реалізованої продукції, ринки збуту, кон'юнктура ринку, інфляційні процеси.

При аналізі діяльності ПП " Віділайт " особливу увагу варто приділити розгляданню впливу такого фактора, як ринки збуту, тому що цей фактор значно впливає на рівень середньо-реалізаційних цін. Відомо, що в умовах сучасної російської економіки більшість підприємств випробують недостачу так званих "живих" грошей. Тому в практиці наших підприємств часто зустрічаються такі види господарських операцій, як бартер, взаємозаліки, взаємне списання заборгованостей, і ін.

Розглянуте підприємство реалізує свою продукцію по досить широкому спектрі збутових каналів. У силу вищевказаної специфіки, а також у силу недостачі оборотних коштів, підприємство змушене встановлювати різні рівні цін на свою продукцію для різних покупців.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ШКІРЯНОЇ СИРОВИНИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ для виробництва взуття

 

Основною продукцією для виготовлення валянок є різні  види шкіри. Оскільки підприємство саме виготовляє напівфабрикати шкіри для  взуття, воно закуповує шкіри тварин і фурнітуру.

Основними поставщиками підприємства є:

  1. Львівська фабрика первинної обробки шерсті постачає шерсть миту українську, осіню, грубу;
  2. Золочівська фабрика фурнітури;
  3. Ужгородська фабрика первинної обробки шкіри.
  4. Київське шкіряне об’єднання постачає українську, гребіну, світло-сіру.

У якості сировини для  виготовлення взуття використовується шкіра великої рогатої худоби (опойка, виростка, півшкурка, бичка, ялівки), свиней, кіз, конів.

М'які штучні шкіри  використовують для верха взуття. їх одержують шляхом просочування волокнистих  основ і нанесення лицьового покриття з полімерних матеріалів.

Текстильні матеріали, які використовуються у виготовленні взуття, включають неткані матеріали, тканини, трикотажні полотна, штучне хутро  на тканинній і трикотажній основі.

Крім зазначених матеріалів, у взуттєвому виробництві використовують гуму (в основному для виготовлення деталей низу взуття - підметок, підборів, набойок, рантів та ін

Для задників, устілок, простілок, галенок використовують так звані  взуттєві картони. Сировиною для  їхнього одержання служать шкіряні або рослинні волокна (або суміш їх), проклеєні полімерними речовинами або латексами (натуральними або штучними).

 

Для верху взуття ПП « Віділайт » використовує широкий асортимент шкір з різної сировини, різних методів дублення, різних способів обробки лицьової поверхні. Виділяють такі групи шкір для верху взуття:

Склизок – це шкіра ненароджених телят, товщиною 1,0 – 1,4мм, використовується для верху взуття.

Опойок – шкіра молочних телят , найцінніша із шкір великої рогатої худоби , м’яка ,рівна , еластична, має дуже красиву мерею. Шкіри товщиною від 0,5 до 1,4мм хромового дублення використовують для одежних шкір, більш товстих - для взуття. Шкури опойків ,виготовлених не тільки на молоці, але і на воді , трохи грубіші.

 Виросток – шкіра однорічного теляти , що харчується вже рослинною їжею. Виробляється хромовим дубленням для шкіргалантерейних виробів і верху взуття , товщина шкіри 0,7 – 1,6мм. Шкіри товщиною 2,5мм розпилюють на спеціальних машинах, одержуючи ще і спилок. Шкурка виростка значно грубіша ,ніж у опойка.

   Напівшкурок або напівшкіра – це шкіра, вироблювана рослинним, комбінованим (юхта) або хромовим дубленням зі шкір телят у віці більше одного року. Товщина шкіри від 1 до 3мм, вона значно твердіша і щільніша, ніж виросток . Шкіри хромованого дублення використовують для верху взуття, рослинного дублення , завдяки тонкій мереї і красивому бежевому кольорі, - для сувенірних речей. З більш товстих шкір роблять технічні шкіри.

  Бичок – роблять зі шкір молодняка товщиною до 4мм рослинним або хромовим дубленням , виробляючи юхту, устілкові шкіри і спилок.

  Ялівка – шкіра корови , еластична, з рівним красивим лицьовим шаром, товщиною 1,2 – 4,0мм. Тонкі шкіри для виробництва взуття виробляють хромовим дубленням , зі шкір товщиною понад 2,5мм одержують ще і взуттєвий спилок .

  Бичина – шкіра молодого бика товщиною до 5мм, яку використовують так широко як і ялівку.

  Бугай і буйвіл – шкіри биків, найтовщі та найважчі серед шкір великої рогатої худоби , мають грубу і пухку структуру, тому використовують для устілкових , підошовних , технічних і сирицевих шкір .

  З козячих шкір виробляють дуже міцну, тонку і м’яку шкіру з дрібним хвилеподібним малюнком мереї, яку використовують для виробництва одягу, взуття, різної шкіргалантереї й оббивки меблів. Козячі шкіри вигідно відрізняються від овечих своєю щільність , водонепроникністю й еластичністю. Овечі шкіри найчастіше використовують для хутряної сировини, але з них виробляють і шкіри.

  Свиняча шкіра за своєю структурою дуже відрізняється від шкір великої рогатої худоби. Різниця в товщині шкіри не так помітна, як у шкір великої рогатої худоби, однак в хребтовій частині шкіра також товща , ніж у черевній. Свинячу шкіру використовують як підкладкову для виготовлення одягу, шкіргалантерейних і шорно-сідельних виробів.

Шкіру для низу взуття поділяють за видами дублення , характером обробки, товщиною за стандартом (на5-6 категорій – від 1,75 до 7мм), сортністю (4сорту) і за конфігурацією (цілі шкіри, напівшкіри і т.д.). Зазвичай у виробництві шкіри для низу взуття застосовують комбіноване дублення сполуками хрому, танідами, синтинами, іноді зі сполуками цирконію, алюмінію й ін.  Шкіри хромового дублення ,незважаючи на їх велику зносостійкість, не знайшли широкого застосування через низку недоліків (велика намочуваність, нетримання форми, низький коефіцієнт тертя в мокрому вигляді , труднощі обробки й ін.).

  Зі шкіри для низу взуття виготовляють підошви, устілки і ін. деталі взуття. Підошовні шкіри повинні добре протистояти деформації, стиранню, стиску і вигину, а також зберігати лінійні розміри при зволоженні  й наступному висушуванні. Необхідні властивості підошовних шкір забезпечуються підбором шкіряної сировини[11].

 

 

Види шкір за способом обробки

 Гладкі  шкіри максимально зберігають природний малюнок – мерею, не піддаються тисненню взагалі, або на лицьову поверхню наноситься дуже дрібне «пилоподібне» тиснення . Шкіри такої групи виготовляють з найбільш якісної сировини з використанням найсучасніших хімічних матеріалів .

Шліфовані шкіри  утворюють шліфуванням бахтарм’яної сторони і додатково розбиранням одержують велюр, який використовується для пошиття спортивного, домашнього і модельного взуття .Однак існують шкіри, шліфування яких визначене технологією їхнього вироблення – це набук , що незамінний для виготовлення як чоловічого, так і жіночого взуття. Вставки з кольорового набука широко використовують у виробництві дитячого взуття.

  Тиснені шкіри – це шкіри середніх і нижчих цінових діапазонів, незамінні для недорогого, робочого або форменого взуття. Відрізняються малюнком і глибиною тиснення . Чим дрібніший малюнок і глибина тиснення, тим меншою здатністю вкривати дефекти має таке тиснення. Усі малюнки можна умовно поділити на кілька категорій : дрібні (пилоподібні), середні та великі.

  Лакові шкіри. Залежно від властивостей і кольору покриття може набувати найрізноманітніших колірних й органолептичних властивостей. Подібна шкіра досить широко використовується у виробництві як жіночого, таку і чоловічого модельного взуття. На лакову шкіру може бути нанесене тиснення для одержання необхідного малюнка.

  Спилки. На спилок наноситься штучне полімерне «лице», що імітує природну лицьову поверхню. Технологія виготовлення спилків дозволяє використовувати недорогу сировину й одержувати відмінне рішення для виробництва недорогого взуття з якістю, близькою до якості натуральної шкіри з лицьовою поверхнею. Усі варіанти тиснення спилків ідентичні тисненню шкір з лицьовим покриттям. Спилки без нанесення штучного «лиця» використовують для виготовлення взуттєвого підкладного матеріалу, пошиття спецодягу.

  Красти – це напівфабрикат шкіри, отриманий після операції барабанного фарбування (відсутня поверхнева обробка). Має природний малюнок лицьової поверхні. Відсутність обробки поверхні дозволяє уникнути більшості дефектів, пов’язаних з відшаруванням «лиця» - відминанням і відсутністю. Сучасна обробка дозволяє дати красту властивість гідрофобності, а спеціальне фарбування – наскрізний прокрас. Добре вироблений краст важко відрізнити від шкір із гладенькою лицьовою поверхнею. Красти широко використовуються взуттьовиками для виробництва взуття найрізноманітнішого призначення.

  Шкіри з поліуретановою обробкою мають чудові фізико-механічні властивості з відштовхувальним ефектом і одночасно прекрасно «дихають». Подібна обробка дозволяє урізноманітнювати колірну гаму і фактуру, імітувати шкіру рептилій і екзотичних тварин , наносити найрізноманітніші малюнки. Використовується для виготовлення взуття і шкіргалантереї. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИГОТОВЛЕННЯ ВЗУТТЯ ЩО ВИПУСКАЄТЬСЯ НА ПП «ВІДІЛАЙТ»

 

Технологічний процес виготовлення шкіряного складний. Для реалізації виробничої програми ПП "Віділайт " має відповідне устаткування:

    1. Чесальна машина;
    2. Кріпільний станок для колодок;
    3. Роліковий станок;
    4. Механічні колодки;
    5. Молотова машина МВ-3;
    6. Сушильна камера;

Информация о работе Матеріалознавство та технологія виробництва товарів» на тему: “Виробничі дефекти шкіряного взуття