Аналiз ринку виробництва i торговлi фарфоровим посудом

1 АНАЛІЗ РИНКУ ВИРОБНИЦТВА І ТОРГВЛІ ФАРФОРОВИМ ПОСУДОМ

За радянських часів Україна забезпечувала фарфоро-фаянсовим посудом увесь Радянський Союз. До розпаду Радянського Союзу, в 1989 р., у республіці діяли 23 заводи, в тому числі 17 фарфорових, що були розміщені у 12 областях (переважна їх кількість – у Житомирській області 9 заводів). Протягом останніх років виробництво фарфорового посуду в Україні постійно скорочується: у 2006 році воно склало 27% випуску 1990 р. та лише 23% показників 1980 р.

Найбільші підприємства галузі нині – КП «Баранівський фарфоровий завод», ЗАТ «Коростенський фарфоровий завод» (Житомирська область), ТОВ «Дружківський фарфоровий завод» (Донецька область), ЗАТ «Полонський фарфор» (Хмельницька область), АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» (Сумська область).[1]

Щорічне зниження обсягів випуску продукції спостерігається практично у всіх українських виробників. Виключення складає лише Сумський фарфоровий завод, на якому кількість виготовлених  виробів із 12,4 млн. шт. у 2004 р. зросла  до 19,4 млн. у 2006 р. Результати роботи підприємства у І півріччі 2008 р. підтвердили його лідируючі позиції на вітчизняному ринку.

Основним чинником, що обумовлює таку ситуацію, є низька конкурентноздатність фарфорових виробів  вітчизняного виробництва, що пояснюється:

- незадовільним станом технологічного парку галузі – переважна частина основного технологічного обладнання вітчизняних підприємств введена в експлуатацію у першій половні – середині ХХ ст.;

- залежністю основних складових собівартості продукції – заробітної плати (»50%) та витрат на енергоносії (»20%) від макроекономічних та політичних чинників. Ситуація погіршується тим, що основну конкуренцію вітчизняному фарфору на внутрішньому та зовнішньому ринках складає продукція китайських виробників, які перебувають у значно вигідніших економічних умовах. [2]

Сьогодні в Житомирській області виробництво господарських та декоративних керамічних виробів здійснюють шість підприємств. На цих підприємствах працює загалом більш як 4 тисячі осіб. Минулого року підприємства виробили 36,6 млн. штук столового, кухонного посуду. Більше п’ятої частини виробленого торік в Україні посуду з фарфору - продукція КП "Баранівський фарфоровий завод".[3]

Розглянемо основних українських виробників фарфорового посуду та стан ринку.

Рисунок 1.1 – Експорт фарфорового посуду з України, млн. USD

З діаграми, представленої на рисунку 1.1, видно, що експорт фарфорового посуду українського виробництва з року в рік знижується. Так, в 2006 році він склав 15,49 млн. USD, в 2007 – 14,79 млн. USD. Якщо порівнювати перші 6 місяців 2007 і 2008 років: 7,53 – 7,17 млн. USD.

Рисунок 1.2 – Імпорт фарфорового посуду в Україну, млн. USD

На рисунку 1.2 зображена діаграма імпорту фарфорового посуду в Україну. З неї видно, що найбільшу частку імпортного фарфорового посуду на українському ринку займають азіатські виробники. За ними йдуть європейські виробники, перш за все Чехія, Румунія. Найменша частка ринку імпорту припадає країнам СНД (частіше з Росії). Як бачимо, імпорт в 2006-2007 р.р. був майже на одному рівні. Якщо ж порівняти перші півріччя 2007 і 2008 років, то за перші 6 місяців 2007 року в Україну ввезли продукції в два рази більше ніж за 6 місяців будь-якого попереднього року. Це говорить про значну окупацію ринку фарфорового посуду іноземними виробниками. [4], [5]

Проте, не все так сумно. Чим краща продукція українських фарфорових заводів? Відповідь проста - вона має попит у споживача завдяки нищій ціні при хорошій якості.

АТЗТ «Коростенський фарфор».

Це дуже старе підприємство з віковою історією (починаючи з 1904 року), що спеціалізується на випуску фарфорових виробів культурно-побутового призначення, сувенірній продукції і на замовлення. Його сервізи, столові, чайні і кавові набори відрізняються білизною фарфору, вишуканістю кольорів і форм, тонким малюнком. Підприємство постійно проводить роботу по збільшенню асортименту виробів, поліпшенню їх художнього і естетичного вигляду. За досягнення високої ефективності виробництва і за успішне виживання в умовах соціальної і фінансової нестабільності “Коростенський фарфор” був неодноразово нагороджений і не де-небудь, а за кордоном.

За останні роки більшість фарфорових заводів України понизили випуск продукції, скоротили число тих, що працюють, а то і взагалі стали банкротами. В той час як в Коростені нарощують темпи виробництва, знаходять нові ринки збуту. Вироблену продукцію підприємство поставляє у всі регіони СНД, Прибалтику, Молдову, Німеччину, Ізраїль, США щорік на мільйони доларів. 30% виробленого посуду реалізується на території України. Недаремно “Коростенський фарфор” входить в десятку кращих фарфорових заводів Європи. Приклади продукції заводу представлено в Додатку А. [6]

ВАТ “Полонський фарфоровий завод”.

ВАТ “Полонський фарфоровий завод” - знаменитий своїми кружками (Додаток А), це одне із провідних підприємств фарфорової промисловості України. На випуск фарфору перейшов з 1933 року. На заводі існують свої традиції у створенні форм та декору.

Так, для виробів масового виробництва, які складають основну частку продукції (сервізи чайні та кавові, набори кухонні, столові, миски, тарілки, чашки, кухлі) характерна гладка поверхня округлих простих за силуетом форм. Вони виготовляються механізованим способом, технологічні у виробництві й, в той же час, зручні в користуванні, дешеві і доступні кожному покупцю. В декоруванні цих виробів переважають яскраві, соковиті кольори. Кожний рік завод оновлює асортимент на два десятки нових форм кружок більш ніж 50 забарвлень. Нині підприємство є найбільшим виробником фарфорового посуду в Україні і одним із найбільших в СНД. Продукція заводу користується попитом як на Україні, так і за її межами. [7]

АТЗТ «Сумський фарфоровий завод»

Сумський фарфоровий завод введений в експлуатацію в 1965 році з проектною потужністю 3,5 млн. шт. готових виробів у рік.

АТЗТ «Сумський фарфоровий завод» спеціалізується з випуску фарфорового посуду. Випускає продукцію з різними формами, що не повторюється. За білизною фарфор входить в трійку кращих підприємств України. Деякі вироби заводу представлені в Додатку А.

Сумський фарфор широко відомий в Україні та за її межами. Продукція серійного виробництва фарфору експортується до Росії (20 %), Молдови, інших країн СНД, а ексклюзивні вироби користуються попитом у Франції, Австрії та Канаді.

За 40 років роботи на підприємстві освоєно та впроваджено у виробництво понад 120 видів нових виробів, художники заводу створили десятки творчих робіт.

Завдяки високій якості фарфору підприємство з гордістю представляє Сумську область на міжнародних і вітчизняних виставках. Про визнання продукції фахівцями та споживачами свідчать численні нагороди.

Сумський фарфоровий завод є фіналістом регіонального конкурсу «Якості продукції» в номінації «Промислові товари для населення», лауреатом рейтингу «Кращі українські підприємства» в номінації «Легка промисловість», фіналіст всеукраїнського конкурсу «100 кращих товарів», отримав диплом переможця в некомерційному конкурсі «Кращий вітчизняний товар року».

ТОВ «Баранівський фарфоровий завод».

Місто Баранівка в Житомирській області на початку XIX століття перетворилася в єдине місце в Російській імперії, де робили справжній китайський фарфор (у розумінні - по справжній китайській технології).

Історія цієї знаменної події коротенько така. В 1802-му році на березі Случі місцеві селяни випадково виявили креолін - спеціальний сорт глини, з якого, власне, у Китаї й роблять той самий найтонший фарфор. На місці знахідки був заснований найстарший в Україні фарфоровий завод, що працює й дотепер. Сьогодні Барановський фарфор є одним з найвідоміших у світі брендів у своїй сфері.

ТОВ «Київський фарфор»

Підприємство "Київський фарфор" організоване в 1999 році на виробничій базі ВАТ "Деффа", у свою чергу, створеного в липні 1993 року після приватизації Київського кераміко-художнього заводу, спеціалізується по випуску і продажу керамічної фарби і деколей. Проте, воно випускає і фарфорові вироби. Фарфорове виробництво спеціалізується по випуску сувенірних виробів і господарського посуду. "Київський фарфор" - один з найбільших в Україні виробників ваз, скульптур і декоративних виробів з фарфору. Його продукцію охоче купують Росія, Польща, Великобританія, Іспанія, Німеччина, країни Близького Сходу.[8]

Іноземні виробники, що імпортують свою продукцію на український ринок. На українському ринку фарфорового посуду сьогодні можна знайти продукцію китайських, російських, румунських та інших іноземних виробників. Нижче представлені ті, що займають більшу частку на ринку.

Китай.

Фарфор - основний представник тонкої кераміки, який має багато чудових споживчих властивостей. Основна перевага виробів «Світ посуду» - це класична форма виробів в сукупності з модним декором. Серед різноманітності позолочених і посріблених орнаментів завжди знайдеться саме той, який шукаєш, а прийнятна ціна посуду приємно здивує.

Продукція «Світ посуду» - це перш за все:

-         столові сервізи на 12 персон (58 предметів);

-         столові набори на 6 персон (20 предметів);

-         чайні сервізи на 6 персон (12 предметів);

-         кофейні набори на 6 персон (12 предметів) з різними декорами представленими в Додатку А. [9]

СіуФунг Керамікс - завод №1 у Китаї (CHN&CHN) пропонує різноманітний асортимент посуду з порцеляни: блакитної, кістяної порцеляни, термостійкого скла, кераміки і нержавіючої сталі:

— порцеляновий посуд (виробництво Китай) —декоровані сервізи і набори, чашки, тарілки й інший порцеляновий посуд для дому, барів і ресторанів, чайний посуд для чайної церемонії.

Білорусія.

На нашому ринку можна зустріти виробника ТОВ «Корал» Довбишевський фарфоровий завод». Цей завод виробляє досить якісну продукцію: господарські та декоративні керамічні вироби, зокрема посуд фарфоровий (сервізи, набори, кружки, салатники, бокали і т.д.). [10]

Румунія.

Вперше в 2006 році на українському посудному ринку з'явилися фарфорові вироби румунського заводу «Iris - Portelan». Підприємство з древніми традиціями виробника фарфору за роки свого існування (з 1922 року) здобуло величезну популярність і всесвітнє визнання.

Як висновок можна сказати, що конкуренція серйозна. В галузі стабільно працюють п’ять заводів: АТЗТ «Коростенський фарфор», ВАТ “Полонський фарфоровий завод”, АТЗТ «Сумський фарфоровий завод», ТОВ «Баранівський фарфоровий завод», ТОВ «Київський фарфор». Ринок фарфорового посуду полонили іноземні виробники.

Ситуація, в якій знаходиться фарфоро-фаянсова промисловість на сьогодні, складна, навіть не дивлячись на те, що  українські виробники всіляко намагаються слідувати світовим тенденціям у декорі та формі. Щоб її покращити, треба розширювати асортимент та підвищувати якість та декор виробів, доводити їх до європейського рівня. Це має здійснюватися не за рахунок капіталовкладень у будівництво нових заводів, а завдяки реконструкції і технічному переобладнанню підприємств, впровадження нових технологій, устаткування печей випалювання, пошуку та впровадження нових резервів  оптимізації ефективності виробництва.

В Житомирській області намічено таке вирішення цієї задачі – будівництво сучасного і потужного підприємства з видобування і збагачення каолінів і пегматитів, яке могло б забезпечити потребу фарфоровиків області та України загалом у сировині.  Це досить раціональне рішення, оскільки застосування місцевої вітчизняної сировини замість імпортної забезпечує значний економічний ефект.

Головною умовою виживання підприємств даної галузі і адаптації до ринкових умов господарювання є всебічне забезпечення  їх вітчизняною сировиною, впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій з метою здешевлення виробів, а також оптимізація процесу управління  виробничо-комерційною діяльністю на основі використання  інструментів маркетингу та логістики. [1], [3] 

2 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА

МАГАЗИНУ «ПОСУДНА ЛАВКА»

2.1 Загальна характеристика підприємства.

Торгівля - одна з перших господарських галузей, з якої почався процес демонополізації економіки з поступовою зміною адміністративної управлінської вертикалі на горизонтальні зв’язки між ринковими структурами. Прийняття ряду законодавчих актів стало поштовхом до створення торговельних підприємств різної форми власності.

Торговельна діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб та громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку. В Україні вона регулюється законами України “Про підприємництво”, ”Про підприємства в Україні”, ”Про споживчу кооперацію”, ”Про захист прав споживачів”, ”Про зовнішньоекономічну діяльність”, ”Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, іншими актами законодавства, а також Постановою Кабінету Міністрів України “Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення”, яка визначає загальні умови заняття торговельною діяльністю, основні вимоги до торговельної мережі і торговельного обслуговування громадян, які придбають товари для власних побутових потреб у підприємств (їх об’єднань), установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-підприємців та іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі.