Вивчення поведінки споживачів при купівлі кімнатних рослин

Рис.2.10.Оцінка факторів при покупці кімнатних рослин

Проведений  аналіз дозволяє зробити висновки стосовно факторів які впливають на рішення споживача про здійснення покупки кімнатних рослин, оцінені ступені важливості критеріїв. Саме комплексний підхід до задоволення потреб споживачів через покрашення факторів вибору споживачами кімнатних рослин дозволить отримати конкурентні переваги над конкурентами та вести активну маркетингову компанію та отримувати максимальні прибутки.

Розділ 3. Визначення проблем дослідження  споживчої поведінки на ринку  кімнатних рослин та шляхів їхнього  подолання

3.1 Основні проблеми  формування попиту на кімнатні  рослини на вітчизняному ринку

Квітникарство в Україні завжди було вигідним і  привабливим видом діяльності як для вітчизняних виробників, так  і іноземних. Доля імпорту в оптовій  та роздрібній торгівлі на українському квітниковому ринку уже декілька років коливається в межах від 70 до 80 %, хоча  квітковий бізнес і вважається бізнесом середньої рентабельності з високим ступенем ризику, але ці ризики різні як для імпортерів та і вітчизняних виробників.

Не дивлячись  на всі проблеми, в Україні квіти  дорощують 4 рази у рік на 14 лютого, 8 березня, 1 вересня та на День вчителя. Наприклад, цієї весни продаж квітів з 5 по 8 березня збільшився на 25% порівняно з попередніми роками. За підрахунками, вирощування квітів до кінця 2011 року сягнуло до 230 - 250 млн. шт. у рік, а об’єм виробництва квітів у грошовому вираженні збільшився у 2 рази і склав близько $ 300 млн [6]. 

При цьому Україна  залишається найбільшим споживачем імпортної продукції. Згідно офіційної статистики, в 2010 році об’єм імпорту в Україну квітково-декоративної  продукції (включаючи посадковий матеріал) оцінювався в $18,6 млн. (в інвосних цінах). А у 2011р. – вже в $31,4 млн.

Національні виробники  не забезпечують і внутрішні потреби  ринку. Тому рослини активно імпортують. Але тому, хто вирішив займатись  квітковим імпортом, слід урахувати, що при ввозі товару доведеться проходити процедуру сертифікації та контролю відповідно до Закону «Про державне регулювання сільськогосподарської продукції» від 17.07.1997р.

Перша проблема, яка постає у квітників – це проходження митного контролю та жорсткість правил митного контролю над ввозом квіткової продукції в Україну. По митним правилам постачальникам потрібно маркувати коробки і фонувати, т.б. посилювати контроль. Так 8 березня 2009 року і після нього ще 5 днів тримали транспорт з товаром на кордоні. В результаті споживачі вимушені були купувати квіти втридорога, а українські фірми-імпортери понесли серйозні збитки. Чому так? Адже більшість зарубіжних офіційних підприємств-імпортерів скоротили поставки квіткової продукції в Україну і, одночасно ж збільшився нелегальний імпорт товару. Наприклад, за даними голландських спеціалістів, у 2009 році через корупцію у митній системі 75% імпортних квітів було ввезено в Україну нелегально або за зниженою митною вартістю.

Ситуація така, якщо літом квітковий ринок вітчизняного виробництва ще в змозі наповнити за рахунок вітчизняної продукції, то взимку Україна повністю залежна від імпорту. І таких невирішених проблем у квітниковому бізнесі вистачає.

Але, в Україні  є достатня наукова база, яка дозволяє створити конкурентні сорти квітів та якісну продукцію, незважаючи на відсутність державного фінансування та підтримки даної галузі.

Коли всі  вищевказані бар’єри подолаємо, це дасть змогу в майбутньому стати серйозними конкурентами зарубіжним імпортерам.

Останнім часом  розмитнення товару стало процесом тривалим і тому особливо хворобливим. Згідно розпорядженню Державної  митної служби України від 18.02.02р. №11\3-14-1477-ЕП «Про посилення контролю за митним оформленням квіткової продукції», в представлених для митного оформлення інвойсах або у пакувальних листах обов’язково мають бути зазначені номера коробки з продукцією та повний перелік товару, що перебуває в них. Тобто в товаросупроводжувальних документах повинно бути вказано: торгова назва квітки, кількість тих або інших квітів у коробці, ціна за одиницю товару або загальна сума (в залежності від виду квітки). І це не дивлячись на додаткові відомості статистичної інформації про вантаж, яка повинна вміщуватись в інвойсі, сертифікат про проходження товару, фітосанітарний сертифікат експорту та сертифікат якості.

Чи варто  говорити про те, що таких жорстких правил немає у більшості країн, наприклад у Росії, де квітковий  бізнес набагато розвинений. Фахівці  стверджують, що при митному очищенні беруть до уваги лише тоннаж – не враховується ні найменування квітів, ні кількість штук кожної квітки. Хоча при цьому уряд Російської Федерації теж вживає певних заходів на захист своїх виробників.

У результаті перевірка  вантажу, що перетинає кордон, проводиться  особливо ретельно і довго. У результаті транспорт з квітами простоює на кордоні часом по декілька днів підряд: делікатний товар не витримує довгого ув’язнення в темряві й невідповідних температурних умовах і попросту робиться непридатним. Теоретично це означає, що митник при огляді розпаковує спеціально упаковані виробником квіти, порушивши при цьому температурний режим їхнього зберігання, і кожний горщик (їх тільки в одній партії може бути десятки тисяч) перераховується. Як ця процедура проходить на практиці, догадатись неважко.

У результаті споживачі  змушенні купувати квіти за найвищими  цінами, а українські фірми-імпортери  несуть серйозні збитки. Тому оптовики відмовляються від закупок квітів за кордоном до осінніх та весняних свят. Змушений перехід на «місцевий товар» означає зростання цін на вітчизняні рослини – треба думати, квіткарі в кожному разі постараються вижити зі святкових днів максимальну вигоду.

За словами  представників імпортерів, уже з  початку лютого підвищена митна  вартість квітів, яка використовується для нарахування податків і зборів, у результаті чого обсяги ввозу скорочуються. Високі тарифи нібито призначені захистити національного виробника. Раціональну в принципі ідею вітчизняні чиновники довели до абсурду: митні тарифи стягуються з кожної квітки (у всьому світі такі тарифи стягують з кожного кілограма рослин). Спроби захистити національного виробника, дали швидкі результати. Дефіцит, що виник, спровокував стрибок цін на квіти, які вирощувались в Україні.

Жорсткі міри держави, щодо захисту вітчизняних виробників створили сприятливі умови для контрабандистів. Багато закордонних підприємств - імпортерів скоротили поставки квіткової продукції в Україну, і в той же час збільшився нелегальний імпорт товару. Високі митні ставки  створили сприятливі можливості для росту об’єму нелегального ввозу і збільшення ринкової долі контрабандної продукції.

Україна хоча і  потребує квіткового імпорту, але його слід оптимізувати та структурувати, оскільки, по - перше, тому що наші виробники поки що не задовольняють потреб внутрішнього ринку.

По - друге, тому що Україні завжди будуть потрібні екзотичні рослини, які виростили  всередині країни просто неможливо.

Незважаючи  на те, що квіткове виробництво в  Україні виглядає досить багатообіцяючим, повністю замінити собою імпорт воно не зможе – вирощувати у нас ті ж самі екзотичні рослини занадто складно і дорого.

Таким чином, якщо правила митної служби будуть ще більш  вибагливі до квіткової продукції  при імпортуванні в Україну, то Україна  поступово закриє свій ринок. А така ситуація шкодить квітковому бізнесу. Бо тоді у українських виробників виникне серйозна проблема з експортом продукції, а робота тільки на внутрішній ринок зараз безперспективна.

3.2 Рекомендації щодо покращення маркетингової діяльності вітчизняних підприємств на ринку кімнатних рослин

На ринку  існує проблема на рівні В2В, а  саме на усьому ланцюжку руху товару від  товаровиробника до роздрібного  торговця. Коли квіти іноземного походження стоять на митниці по декілька днів без належного догляду, та приходять у нетоварний вигляд. Велика доля імпорту потрапляє у країну нелегально, із-за вище зазначенної причини та високих податків на квіткову продукцію, а як наслідок ці товари не проходять фітосанітарний контроль і можуть нести у собі різні хвороби чи шкідників. За рахунок того, що іноземна продукція не сплачує податків, вітчизняні рослини не конкурентноспроможні за ціною. На основі вищезазначеного споживач має неякісний товар, який не проходить фітосанітарний контроль, а ціни завищені за рахунок великих податків. Тому два з основних елементів комплексу маркетингу, а саме: товар та ціна не можуть нормально контролюватися підприємствами. А отже подальше покращення інших факторів впливу на споживача носить малоефективний характер. Тому потрібно покращувати по-перше діяльність на ринку B2B. Отже від співробітництва вітчизняних і зарубіжних фірм виграє український споживач. Заважає справі не зростання конкуренції між ними, а базарна стихія, коли дрібні ділки ввозять посадковий матеріал, вирощують квіти і торгують ними, не витрачаючи коштів на мито і податки. Особливо уражені тіньовим квітковим бізнесом прикордонні та курортні регіони країни, конкурувати з величезною армією тіньовиків складно. Аби компенсувати втрати, підприємство змушене переносити продаж у більш контрольовані міста.

На основі поставлених  проблем можливо висунути наступні рекомендації для покращення маркетингового середовища фірм, та їх положення на ринку.

Першим пунктом  є покращення умов перетинання рослинами кордону. Відповідно до Закону України “Про митний тариф України” квіткові рослини обкладаються ввізним митом за специфічними ставками, що встановлені відносно кількості цієї продукції. В представлених до митного оформлення інвойсах обов’язково повинні бути вказані номери коробок з продукцією і повний перелік продукції. До того ж товар повинен відповідати вказаним у документах торговим показникам: кількості, ціні за одиницю та загальній сумі. Додатково треба вказувати якісні характеристики квітів – довжина, колір, кількість бутонів на гілці. Обов’язковим є сертифікат про походження товару, фітосанітарний сертифікат експортера та сертифікат якості. Перерахунок поштучної продукції передбачає кратність упаковки пакетів всередині коробки, що встановлюється в країнах-експортерах. Так, в одном пакеті зазвичай вміщується троянд не менше 20 шт., хризантем – не менше 5 шт., гвоздик и лілей – не менше 10 шт., ірисів, тюльпанів і гербер – не менше 50 шт.

Всі українські імпортери зобов’язані сплачувати митні збори при ввезенні квітів в Україну. Щоб увезти в країну в сезон цвітіння, тобто з 1 червня по 31 жовтня, одну троянду, імпортеру доведеться заплатити eur1. Ввезення однієї гвоздики обійдеться в eur0,6, орхідеї – eur2, гладіолуса – eur1. З 1 листопада по 31 травня ставки зменшуються, окрім плати за ввезення гладіолуса.

Також необхідно ініціювати істотне зниження ставок мита на імпорт квітів і заміну одиниці вимірювання цього товару під час контролю на кордоні зі штук на кілограми, що буде сприяти прискоренню митного оформлення квітів, оскільки скасує необхідність їхнього поштучного перерахунку. Ці дії будуть стимулювати виведення квіткового бізнесу з тіні.

Для остаточного  спрощення митних процедур під час  ввезення до України товарів, які  швидко псуються, зокрема квітів, необхідно  делегувати Держмитслужбі функції здійснення перевірки всіх передбачених законодавством дозволів на ввіз товарів, що сьогодні в пунктах пропуску на кордоні здійснюють 8 контрольних служб, крім Митниці.

Закон України  «Про карантин рослин» визначає правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин, повноваження органів державної влади, їх посадових осіб, права і обов’язки юридичних та фізичних осіб, спрямовані на запобігання занесенню та поширенню відсутніх на території України регульованих шкідливих організмів, і становить частину законодавства України щодо захисту життя та здоров’я рослин.

Проведення  фумігації (знезараження) об’єктів регулювання, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони, підлягає ліцензуванню відповідно до закону. Державна служба з карантину рослин України для виконання своїх повноважень взаємодіє із центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями.

Фітосанітарна експертиза об’єктів регулювання проводиться з метою виявлення та/або ідентифікації регульованих шкідливих організмів. Фітосанітарну експертизу проводять карантинні лабораторії Державної служби з карантину рослин України, акредитовані згідно із законом та уповноважені Головною державною інспекцією з карантину рослин України проводити необхідний аналіз відповідно до міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій. Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія організовує проведення науково-дослідних робіт у сфері карантину рослин, аналізу ризику, надає карантинним лабораторіям, зазначеним у частині першій цієї статті, методичну допомогу з питань карантинної лабораторної діагностики. Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія проводить повторну фітосанітарну (арбітражну) експертизу на запит особи. Результати повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи вважаються остаточними. Порядок проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Наступним комплексом є створення дилерських мереж великих фірм, це дозволить скорочувати витрати на загальнодержавному рівні та завжди тримати асортимент усіх рослин, не утворюючи дефіциту, таким чином максимально задовольняючи потреби споживачів. Також ці фірми можуть постачати свою продукцію великим супермаркетам та гіпермаркетам, створюючи додатковий товарообіг.

Третім доцільним  покращенням маркетингової діяльності вітчизняних фірм які займаються вирощуванням рослин буде вихід на світовий ринок та покращення міжнародної співпраці. Звісно, зараз почали проходити міжнародні виставки, але вони орієнтовані на проникнення нових іноземних фірм на ринок України, що призведе до збільшення імпорту. Але саме експорт може стати гарною основою для вітчизняних підприємств на даному етапі, тому що вони досягли великих успіхів у технологіях та можуть конкурувати на міжнародній арені.

Отже саме комплекс вдосконалень: митне оформлення, створення  дилерських мереж та міжнародна співпраця  дозволять вітчизняним підприємствам  отримати нові можливості для розвитку, а держава отримає розвиваючий ся сектор економіки.