Розробка продуктово-ринкової стратегії підприємства

Раціональний розподіл потоків  інформації в апараті управління вимагає дотримання такого принципу, при якому інформація негайно  б поступала на той рівень ієрархії структури управління, де вона може бути оброблена з найменшими затратами  часу та максимальною ефективністю. Відсутність інформації про стан системи та її підсистем, про їх взаємозв'язки між собою та навколишнім середовищем не забезпечує раціональної та ефективної комунікації, і внаслідок цього прийняті управлінські рішення можуть бути суто суб'єктивні, необґрунтовані, несумісні з науковим управлінням.

Комунікаційна технологія спроможна  служити в якості основного інструменту  за допомогою якого підприємство може досягати та утримувати конкурентне  становище на ринку.

Практики, які працюють у галузі маркетингу, розуміють, що метою стимулювання продажу товарів є швидка та ефективна зміна поведінки покупця і перетворення його з потенційного клієнта на фактичного учасника процесу купівлі-продажу певного товару. Для цього необхідно задіяти велику кількість людей: виробника чи посередника, які є власниками чи розпорядниками товару, беруть на себе відповідальність про проведення акції зі стимулювання збуту; власний персонал виробника чи посередника, які займаються продажем товарів (їх ще по старому називають збутовим персоналом); рекламні агенції; мас-медіа та консалтингові фірми, а також безпосереднього учасника всіх акцій купівлі-продажу товарів – покупця цих товарів.

Звичайно ВАТ "ЛПЗ", визначившись щодо необхідності проведення певних акцій зі стимулювання продажу товарів, не можуть обійтись без надання покупцеві конкретної інформації про ці акції, її зміст, місце й термін проведення.

Загальна мета стимулювання продажу  товарів – це терміново збільшити  зацікавленість потенційних або  фактичних покупців у купівлі певного товару в певному місці та в певний термін. Але кожна група активних учасників акції зі стимулювання має вирішити свої проблеми. Так, покупець вирішує купити даний товар через дуже привабливу перевагу матеріального або морального характеру, торговий посередник – через пропозицію проферентних пільг, а торговий персонал – через персоніфіковану мотивацію. Вибір таких чи інших засобів стимулювання залежить від наявності коштів на проведення цієї акції та завдань, що мають бути вирішені стосовно певної групи учасників.

Фахівці з маркетингу об'єднують  засоби стимулювання у дві групи: пропозиція ціни (знижки цін); пропозиції у натуральній формі (зразки товарів  тощо). Ці заходи конкретизують і  визначають вартість кожного, оптимізують  з урахуванням їхньої ефективності.

Крім того, ВАТ "ЛПЗ" має врахувати  багато інших факторів, до яких належать такі чинники, як стратегічні завдання підприємства. Мають бути враховані  також етапи життєвого циклу  товарів, про стимулювання яких прийнято рішення, тенденції та практика конкурентів у цій галузі діяльності, а також національні особливості ставлення цільової групи покупців до конкретних носіїв мас-медіа.

З найважливіших особливостей прийняття  рішень щодо стимулювання продажу товарів  необхідно врахувати такі:

• по-перше, хоча принципове рішення приймає керівництво, але безпосереднє планування та проведення акції лежить на торговому персоналі підприємства, професійність і бажання яких може при знести до позитивних або негативних результатів. Тому не треба скупитися на стимулювання власного торгового персоналу, особливо коли цей персонал робить перші кроки з набуття знань та практичних навичок у такій складній і майже новій для нього сфері маркетингової діяльності, як цивілізоване стимулювання продажу товарів;
• по-друге, розрахунки витрат на проведення акції зі стимулювання продажу товарів та ефективності прийняття рішення можна провести у два способи:

а) спочатку визначити, чого варто  досягти цією акцією за наявну суму грошей,

б) потім конкретизувати дії, добрати  ефективні варіанти і підрахувати, скільки це буде коштувати;

• по-третє, завжди є ризик того, що десь щось не спрацює, і не буде досягнуто мети, що була поставлена перед акцією стосовно стимулювання продажу товарів. Тому треба закласти цей ризик у підрахунки майбутньої ефективності такої акції;
• по-четверте, визначаючись щодо товарів, для яких буде проведено стимулювання продажу, необхідно врахувати також ставлення покупців до товарів, що часто продаються зі знижкою. Покупець може подумати, що власник товару завищив ціну, а потім спеціально хоче знизити її, щоб активізувати продаж. Але таким чином не може забезпечити себе постійними клієнтами, а ті, що є, будуть чекати такого зниження ціни.

Висновки

Одним із напрямів створення нового економічного середовища в Україні  є формування нових підприємницьких структур. Базуючись на цьому у даній курсовій роботі описано розробку продуктової стратегії підприємства ВАТ "ЛПЗ", яке орієнтується на задоволення споживчої потреби у підшипниках.

Основні завдання маркетингової діяльності підприємства:

1) Маркетингове позиціювання (забезпечення  конкурентноздатності продукції  та послуг) – основні характеристики  продукції, послуг в порівнянні  з конкуруючими.

2) Стратегія ціноутворення.

3) Стратегія просування товарів.

4) Методи стимулювання продажу.

В даний період розвитку перед підприємством  стоять такі труднощі:

• труднощі, пов'язані із постійними змінами політичного та економічного законодавства;
• існування кризи платежів, що затримує рух грошових засобів;
• ризик неплатоспроможності при підвищенні рівня оподаткування та рівня інфляції;
• ризик неконкурентноздатності продукції, який можливий при запровадженні конкурентами більш передових технологій виробництва.

Глобальна мета, збільшення прибутку, може бути досягнута за допомогою  стратегій, реалізація яких знаходиться в компетенції різних служб підприємства:

• маркетингової – вибір ринків та продуктів;
• кадрової – визначення потреб у персоналі;
• фінансової – визначення потреб у фінансових ресурсах.

Маркетингові цілі безпосередньо  мають відношення лише до двох аспектів діяльності підприємства – товарів та ринків: які товари хочуть продати і на яких ринках. І, незважаючи на те, що цими аспектами не вичерпується весь арсенал засобів підприємства по досягненню бажаного рівня прибутковості, безперечно, вони є найбільш значними. Отже, як бачимо, маркетингові цілі займають підпорядковане становище по відношенню до загальних глобальних цілей фірми.

Список літератури

1. Ансофф И. Стратегическое управление: Пер. с англ. – М.: Экономика, 1989. – 519 с.
2. Беклешов Д.В., Самусев В.И. Реклама. Ее функции, цели и методы создания. – К.: Реклама, 1974. – 284 с.
3. Болт Г.Дж. Практическое руководство по управлению сбытом: Пер. с англ. – М.: Экономика, 1991. – 271 с.
4. Викентьев И.Л. Приемы рекламы. Методика для рекламодателей и рекламистов. – Новосибирск: ЦЭРИС, 1993. – 140 с.
5. Герасимчук В.Г. Маркетинг теорія і практика: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1994. – 327 с.
6. Дракер П.Ф. Управление, нацеленное на результаты: Пер. с англ. – М.: Технол. шк. бизнеса, 1993. – 192 с.
7. Економіка підприємства // під ред. проф. О.И. Волкова. – М.: Інфра-М, 1998.
8. Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент. – Спб: Питер, 1999.
9. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. – Прогресс, 1990. – 736 с.
10. Мороз Л.А., Чухреб Н.І. Маркетинг: навч. посібник. – Л.: 1999. – 244 с.
11. Основы маркетинга / Савруков Н.Т. и др. – Л.: Политехника, 1991. – 195 с.
12. Уткін З.А. Ціни. Ціноутворення .–М., 1997.
13. Ценообразование и рынок: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1992. – 320 с.
14. Чумаченко М.Г. Економічний аналіз підприємства. – К., 2001. – 350 с.