Роль і значення кабінетних досліджень

Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Ноября 2011 в 13:33, курсовая работа

Описание работы

Кожен бізнесмен, комерсант чи підприємець, який працює на ринку, передусім повинен вивчити ринок, застосовуючи низку захо-дів та систему аналітичних досліджень маркетингової діяльності. Важ-ливою складовою частиною маркетингової діяльності є маркетингові дослідження, як надзвичайно важливі заходи, які треба здійснювати планомірно І постійно, для співставлення очікуваних результатів з реальною ситуацією на ринку з метою своєчасного реагування на неї і внесення коректив у підприємницьку діяльність.

Содержание

Вступ…………………………………………………………………………..4
Розділ 1. Загальна характеристика кабінетних досліджень
1.1 Сутність кабінетних маркетингових досліджень……………………...6
1.2 Кабінетні методи дослідження ринку………………………….…….....7
1.3 Джерела інформації та їх використання в науково-дослідницькій
роботі……………………………………………………………………..12
Розділ 2. Аналіз різних джерел інформації для кабінетних досліджень
2.1 Класифікація документальних джерел інформації…………………..23
2.2 Документальні джерела………………………………………………...26
2.3 Публікації в виданнях державних установ……………………………27
2.4 Монографії………………………………………………………………27
2.5 Внутрішня звітність фірми…………………………………………….29
Розділ 3. Прогнозування збуту
3.1 Прогнозування річних обсягів збуту………………………………….33
3.2 Прогнозування сезонних коливань……………………………………36
Висновки…………………………………………………………………......40
Використана література…………………………………………………….42

Работа содержит 1 файл

курсовая .doc

— 717.50 Кб (Скачать)
ustify">     Системи формування управлінської звітності  про фактичні витрати та результати діяльності слід розробляти таким чином, щоб забезпечити управління менеджерам відповідного рівня необхідної їм звітності  у найкоротший строк після  закінчення звітного періоду.

     Частота надання періодичних звітів залежить від часу, за який інформація, яка міститься в них застаріває, тобто перестає бути актуальною та корисною для оперативних управлінських рішень. Будь-яка інформація повинна повідомлятися у момент виникнення - негайно, погодинно, щомісячно або щодоби. Інші дані управлінського обліку та показники звітності достатньо представляти користувачу один раз у тиждень, місяць і, навіть, рідше. Одні й ті ж самі відомості для менеджерів низької і середньої ланки можуть надаватися детально та щоденно, а для дирекції підприємства в узагальненому виді та щотижнево або один раз у місяць.

     Внутрішня звітність про операційну діяльність:

  1. Постачання (Звіт про запаси сировини; Звіт про розмір та якість сировини; Звіт про кредиторську заборгованість; Звіт про закупівлю)
  2. виробництво (Звіт про виробничі потужності; Звіт про рівень резервних запасів; Звіт про витрати виробництва; Звіт про незавершене виробництво)
  3. Збут (Звіт про запаси готової продукції; Звіт про продаж; Звіт про дебіторську заборгованість; Звіт про бартерні операції)

     Внутрішня звітність підприємств за видами діяльності:

  1. Інвестиційна діяльність (Звіт про рух основних засобів; Звіт про рух нематеріальних активів; Звіт про довгострокові фінансові інвестиції; Звіт про заплановані капітальні інвестиції)
  2. Фінансова діяльність (Звіт про нараховані і сплачені дивіденди; Звіт про залучений капітал; Звіт про стан розрахунків за позиками; Звіт про управління грошовими коштами)

     Форми звітів залежать від їх змісту, призначення  та напрямів використання інформації. Наприклад, якщо асортимент продукції невеликий та звіт про продаж складається щоденно, в двох примірниках (перший передається керівнику, а другий - в бухгалтерію, де інформація звіту щоденно заноситься в комп'ютер і у всі накопичувальні регістри обліку, а потім автоматично робляться проводки), то його форма може бути довільною та мати будь-яке нагромадження даних - за день їх накопичується не дуже багато, й інформація стає зручною для сприйняття. [2]

 

Розділ 3. Прогнозування  збуту 

3.1 Прогнозування річних обсягів збуту 

     У таблиці наведені дані про зміну  деякого економічного показника  в залежності від часу.

     
Номер року, t 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Рівень  показника, y 115 123 130 142 158 159 167 180 189 166 218 229
Згладжені рівні показника, 115,2 122,7 131,7 143,3 153 161,3 168,7 178,7 178,3 191 204,3 235,8
 
 

     1.При  використанні методу простої  плинної середньої інтервал згладжування  достатньо вибрати m=3. При цьому згладжені рівні будуть визначати формулою:

                                     

                                     

     Щоб не втратити перший і останній рівні, їх можна згладжувати за формулами: 

     

       

     

  
 
 
 

     2. Середній абсолютний приріст  та середньорічний коефіцієнт  росту знаходимо за виразами:

     

  та  

     

     Відповідно:

     Прогнозовані  значення відповідно за виразами:

     

   та  

     

 та 

де Т=4 період упередження прогнозу. 

      3. Прогноз на кожний наступний  крок знаходяться за формулою:

                               , 

де    розраховується з допомогою вагових коефіцієнтів

                             ,

де  - кількість років на яких ґрунтується прогноз, для нашого випадку виберемо =5, тоді

                             

 обчислюється за формулою:

                             

     вибирається з таблиці

3 4 5 6 7 8
0,500 0,400 0,333 0,286 0,250 0,222
 
 
 
 
 
 

    Тобто у випадку  =5, =0,333 

                        аналогічно  =0,133;  =0,200;

                                                                                = 0,267; =0,333

                   

           

           

           

                      

     

     

     

     

     

     

     

     

     Значення  вагових коефіцієнтів відображають ту обставину, що рівень показника, який знаходиться блище до прогнозованого періоду, чинить на нього більший вплив.

  1. Рівняння тренду

    Лінійна лінія тренду

    у=9,565х+103,16             у=9,565*16+103,16=256,2

    R2=0.9608                                      

     Поліномінальна  лінія тренду

     у=0,2913х2+5,7787х+112                у=0,2913*162+5,7787*16+112=279,03

     R2=0.9691

 

     Висновок:

     Так, як прогноз 335,3 є дуже великим, то його потрібно відкинути і скористатись середніс арифметичним чотирьох інших  прогнозів:

     

      Прогноз 271,6 є найдостовірнішим. 

3.2 Прогнозування сезонних коливань 

    Обсяг реалізації хлібобулочних виробів  за останні чотири роки характеризується даними, що наведені в перших п’яти  стовпцях таблиці

Рік 

Місяць

1 2 3 4 Прогноз на на 5 рік Середнє значення за 4 роки Індекс сезонності
1 2 3 4 5 6 7 8
01 61 62 63 74 70,76 65 0,78
02 62 64 65 75 72,58 66,5 0,8
03 70 68 67 77 77,11 70,5 0,85
04 72 74 75 81 81,65 75,5 0,9
05 78 80 83 85 88,9 81,5 0,98
06 83 85 88 90 94,35 86,5 1,04
07 88 89 89 95 97,98 90,25 1,08
08 93 94 94 99 103,42 95 1,14
09 97 98 98 103 107,96 99 1,19
10 91 93 93 99 102,51 94 1,13
11 88 91 91 92 98,88 90,5 1,09
12 83 87 87 88 93,44 86,25 1,03
Σ 966 985 993 1058 1088,67 83,4 12,01
 
 
     
        1. Середнє значення за чотири роки розраховуються за формулою:

1=
=65

2=
66,5

3=
70,5

4=
75,5

5=
81,5

6=
86,5

7=
90,25

8=
95

9=
99

10=
94

11=
90,5

12=
86,25
 

 

  2.          Індекси сезонності розраховуються  за формулою:

  

,  (i = 1, ..., n, в даному випадку n = 12),

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

     

     де  - середні рівні однойменних періодів (в даному випадку – місяці, у   випадку квартальної сезонності – квартали); - загальна середня рівня ряду (в нашому випадку – місячна).

     При побудові сезонної хвилі доцільно використовувати  систему координат, на горизонтальній осі якої відкладають місяці, а  по вертикальній – індекси сезонності.

       
 
 

     3.  Середній приріст за рік визначається за формулою:

     

     

Информация о работе Роль і значення кабінетних досліджень