Роль і значення кабінетних досліджень

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Кіровоградський національний технічний університет

Факультет обліку і фінансів

Кафедра маркетингу і економічної кібернетики 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни «Маркетингові дослідження»

на тему:

«Роль і значення кабінетних досліджень» 
 
 
 

Виконала:

студентка групи МК-09

Філіп’єва Ірина Олександрівна

Керівник  курсової роботи:

к.т.н. Сотніков Валентин Семенович 
 
 
 
 

Кіровоград 2011

 

Зміст 

Вступ…………………………………………………………………………..4

Розділ 1. Загальна характеристика кабінетних досліджень

1.1 Сутність  кабінетних маркетингових досліджень……………………...6

1.2 Кабінетні  методи дослідження ринку………………………….…….....7

1.3 Джерела  інформації та їх використання в науково-дослідницькій

роботі……………………………………………………………………..12

Розділ 2. Аналіз різних джерел інформації для кабінетних досліджень

2.1 Класифікація  документальних джерел інформації…………………..23

2.2 Документальні джерела………………………………………………...26

2.3 Публікації в виданнях державних установ……………………………27

2.4 Монографії………………………………………………………………27

2.5  Внутрішня  звітність фірми…………………………………………….29

Розділ 3. Прогнозування збуту

3.1 Прогнозування  річних обсягів збуту………………………………….33

3.2 Прогнозування  сезонних коливань……………………………………36

Висновки…………………………………………………………………......40

Використана література…………………………………………………….42 

 

     Вступ 

     Кожен бізнесмен, комерсант чи підприємець, який працює на ринку, передусім повинен  вивчити ринок, застосовуючи низку  захо-дів та систему аналітичних  досліджень маркетингової діяльності. Важ-ливою складовою частиною маркетингової діяльності є маркетингові дослідження, як надзвичайно важливі заходи, які треба здійснювати планомірно І постійно, для співставлення очікуваних результатів з реальною ситуацією на ринку з метою своєчасного реагування на неї і внесення коректив у підприємницьку діяльність.

     Сучасному підприємцю для орієнтації в ринковому  середовищі недостатньо особистої  інтуїції, чужих суджень, висловів, думок та висновків. Йому потрібна інформація щодо існуючих і очікуваних ринкових проблем та способів їх розв'язання. З кожним роком в умовах конкуренції для зменшення міри ризику фірма повинна во-лодіти надійною інформацією про товарне виробництво, середови-ще конкуренції, стан економіки регіону, країни, фірми, і стосовно цього будувати свою політику на ринку. Принагідно відмітимо, що маркетингові дослідження потрібні як для комерційних, так І для некомерційних установ, зокрема державних навчальних закладів.

     Функції досліджень полягають у обліку та оцінці потреб, запитів і попиту споживачів, створенні конкретної програми їх задоволення, врахо-вуючи існуючу ситуацію на ринку, можливості фірми та її потенціал.

     Метою цих досліджень є виявлення ринкових можливостей фірми, завоювання стабільних конкурентних позицій на ринку, зменшення ризику та збільшення шансів на результативний успіх всієї маркетингової діяльності. Кожну ринкову можливість потрібно оці-нити з точки зору її відповідності цілям і наявним ресурсам фірми

     Предмет маркетингових досліджень - існуюча маркетингова проблема щодо обставин внутрішнього чи зовнішнього походження, наявних резервів, критеріїв успіху чи невдач, часових обмежень, рівні можливого ризику тощо. Об'єкт маркетингових досліджень  -  система, під підприємство, ринок, економіка або якась їх конкретна характеристика.

     Залежно від інформації, яка використовується, способів її отримання, аналізу та узагальнення результатів маркетингові дослідження мають свою специфічну функціональну структуру.

     Маркетингові  дослідження - це збір, обробка і  аналіз даних про ринки, конкурентів, споживачів, ціни, ринкові можливості фірми з метою зниження підприємницького ризику в процесі прийняття управлінських рішень.

     Активізація підприємницької діяльності в Україні, забезпечення життєдіяльності діючих і новостворених фірм в умовах розгортання конкуренції на ринку неможливі без попереднього проведення маркетингового дослідження, виявлення сприятливих можливостей і бар'єрів у зовнішньому середовищі, пов'язаних з реалізацією цілей фірми.

     В першу чергу потрібно вивчити  маркетингове середовище фірми - економічний потенціал України, певного регіону, чинне законодавство відносно підприємницької діяльності, системи оподаткування, ознайомитись з фінансово-господарською і зовнішньоекономічною діяльністю фірми, на базі якої проводиться маркетингове дослідження.

     Без виявлення проблем даної фірми в процесі її функціонування в поточному періоді, а також пов'язаних із забезпеченням перспективних цілей, неможливо визначити завдання маркетингового дослідження і напрямки його проведення. Власне цілі і завдання даного дослідження виступають орієнтирами в пошуку необхідних інформаційних джерел - внутрішніх і зовнішніх.

     Часові  межі і масштаб маркетингового дослідження  залежать від особливостей об'єктів  вивчення, наприклад, ринку товарів  довго- чи короткотривалого користування, виробничої чи невиробничої сфери , засобів виробництва з різною тривалістю життєвого циклу виробів, проміжних чи кінцевих товарів виробничого призначення. 

     Розділ 1. Загальна характеристика кабінетних досліджень 

     1.1 Сутність кабінетних  маркетингових досліджень 

     Первинні  дані виходять в результаті спеціальних  проведених для вирішення конкретної маркетингової проблеми так званих "польових" маркетингових досліджень, їх збір здійснюється шляхом спостережень, опитів, експериментальних досліджень. Під вторинними даними, вживаними при проведенні так званих " кабінетних " маркетингових досліджень, розуміються дані, зібрані раніше із внутрішніх і зовнішніх джерел для цілей, відмінних від цілей маркетингових дослідженні. Іншими словами, вторинні дані не є результатом проведення спеціальних маркетингових досліджень. Кабінетні дослідження є найбільш доступними і дешевим методом проведення маркетингових досліджень. Для малих, а деколи і середніх організацій - це практично домінуючий метод отримання маркетингової інформації. Збір вторинної інформації зазвичай передує збору первинної інформації. Вторинні дані допомагають дослідникові більш глибоко ознайомитися з ситуацією в галузі, з тенденціями зміни об'єму продажів і прибули, конкурентами, останніми досягненнями науки й техніки. Внутрішні і зовнішні джерела інформації. Внутрішніми джерелами служать звіти компанії, бесіди із співробітниками відділу збуту і іншими керівниками й співробітниками, маркетингова інформаційна система, бухгалтерські і фінансові звіти; звіти керівників на зборах акціонерів; повідомлення торгового персоналу, звіти про відрядження, огляди скарг і рекламацій споживачів, подячні листи, плани виробництва і НІОКР, протоколи засідань керівництва, ділова кореспонденція фірми й ін. Зовнішніми джерелами є дані міжнародних організацій (Міжнародний валютний фонд, Європейська організація по співпраці і розвитку, ООН); закони, укази, ухвали державних органів, виступи державних, політичних і громадських діячів, дані офіційної статистики, періодичному друку, результати наукових досліджень і т. п

     До  джерелам зовнішньої вторинної інформації також відносяться: виставки, ярмарки, наради, конференції, презентації, дні  відкритих дверей, комерційні бази й банки даних. За останні роки у зв'язку з розвитком комп'ютерних  мереж з'явилася можливість користуватися їх послугами як для спеціалізованих маркетингових фірм, так і для фахівців маркетингових підрозділів організацій, що здійснюють дані дослідження самостійно. Так, через мережі Інтернету можна отримати інформацію про полягання ринку певних товарів в різних країнах.

     Крім  того, в Україні функціонує ряд  комп'ютерних інформаційних систем, спеціально орієнтованих на збір і  передачу різноманітній інформації, у тому числі про ринки і  товарах. Зовнішню інформацію можна  підрозділити на офіційно опубліковану, доступну для всіх і на так звану cіндикaтивнy інформацію, нeдocтyпнy для широкої публіки й видавану окремими організаціями; така інформація отримується за гроші. Спеціальні інфopмaциійно-консультаційні організації збирають і обробляють первинну інформацію, а потім її продають, скажімо, своїм підписчикам. [4] 

     1.2 Кабінетні методи  дослідження ринку 

     У сучасних умовах розвитку господарської  сфери життя суспільства, які  характеризуються подальшим загостренням і конкурентною боротьбою на світових ринках, усе більше складними й диверсифікованими як технологічними, так і організаційними моделями виробництва, надзвичайною інформаційною насиченістю й комунікативністю, ефективність зовнішньоекономічної діяльності, як і економічної активності взагалі, тісно пов'язана із цілями й методикою використання інструментів маркетингу. Причому його міжнародні аспекти значно актуалізуються завдяки подальшій інтернаціоналізації світової економіки, розширенню міжнародної торгівлі, більше динамічному й масовому переміщенню капіталів і робочої сили.

     Особливо  важливо усвідомити, що названі процеси  мають безумовно універсальний  характер. І хоча природним представляється  твердження про те, що, ніж більше розвиненим і високо конкурентним є  ринок, тим більшого значення набувають маркетингові, міжнародно-маркетингові критерії підприємницького поводження, можна із упевненістю затверджувати наступне: розглянуте питання торкає перспективних і насущних життєвих проблем учасників ринкових відносин як і в індустріально розвинених країнах, так і в державах, які тільки лише прагнуть налагодити ефективні економічні механізми, засновані на принципах волі реалізації, попиту та пропозиції, регулювання шляхом зворотних господарських взаємозв'язків.

     Що  ж являє собою міжнародний  маркетинг як специфічний феномен, що є, разом з тим органічною підсистемою загальної сфери маркетингових відносин? Це така система організації діяльності суб'єктів виробничої сфери, що сприяє оптимізації функціонального з'єднання виробничих цілей і поточних потреб інонаціональних споживачів, стикуванню приватних інтересів у всіх сферах інтернаціоналізуємий економічного життя - виробничої, посередницької, споживчої. Завдяки їй можливе досягнення оптимальних показників підприємницької діяльності - прибутку, рентабельності, технічного й ресурсного забезпечення, заробітної плати й ін. Іншими словами, міжнародний маркетинг являє собою важливу умову встановлення діючого зворотного зв'язка між попитом та пропозицією в міжнародному масштабі, є своєрідним гарантом того, що виготовлена продукція, пройшовши всі етапи виробничого процесу, знайде свій шлях до кінцевого споживача за рубежем.

     Разом з тим для розуміння сутності маркетингової діяльності як такий, важливо чітко усвідомлювати  її місце у функціональному, соціальному протистоянні двох взаємопов'язаних і зумовлюючих одна іншу сфер - чисто ринкових господарських відносин і державного втручання.

     Вплив держави на маркетингову, міжнародно-маркетингову сферу здійснюється шляхом організаційного, інституційно-нормативного встановлення правил гри, що сприяють розв'язанню підприємницької ініціативи, максимально повної реалізації в практичних результатах наявного виробничо-підприємницького потенціалу - капіталу, матеріальних ресурсів, інтелекту, робочої сили, а також за допомогою цілеспрямованого державно-монетарного, фіскального регулювання.

     Поряд із цим розвиток маркетингових відносин, функціонування відповідних підприємницьких  інструментів робить свій опосередкований  вплив на макроекономічні пропорції, конкретні показники. Адже останні є ні чим іншим, як узагальнюючим наслідком, сумою індивідуальних результатів, досягнутих у ході господарської діяльності на мікрорівні економічного життя. Саме тут особливості й спрямованість ринкового розвитку здобувають остаточні обриси, формуються програми маркетингу, уточнюється його стратегія й тактика.

     І хоча дані заходи, як і маркетинговий  процес взагалі, здійснюється відповідно до загальновизнаного широко розповсюдженими  методами, принципами й критеріями (вони регулюють особливості розробки експортних програм, вивчення ринкової ситуації, формування й стимулювання попиту, комбінування маркетингових підходів відповідно до розмірів очікуваного ефекту, можливого ризику й ін), необхідно відзначити їхню конкретність і цілеспрямованість по відношенню реальним юридичним і фізичним особам, а також таким ринковим параметрам як якість продукції, її ціна, умови поставок і т.д.