Автор: Пользователь скрыл имя, 11 Декабря 2011 в 17:35, курсовая работа
Мета дослідження – дослідити існуючі методи формування закупівельної стратегії підприємства і здійснення закупівельної діяльності на підприємстві на основі концепції маркетингу, а також розробити шляхи підвищення ефективності закупівельної діяльності підприємства.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 РОЛЬ І СУТНІСТЬ ЗАКУПІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 5
1.1 Маркетингове управління закупівельною діяльністю 5
1.2 Вибір постачальників та їх вплив на ефективність управління 12
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАКУПІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «MUK» 19
2.1 Загальна характеристика ТОВ «MUK»та його структура 19
2.2 Організація закупівельної діяльності ТОВ «MUK» 31
РОЗДІЛ 3 ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАКУПІВЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «MUK» 35
3.1 Проблеми на шляху підвищення ефективності закупівельної діяльності ТОВ «MUK» 35
3. 2 Шляхи підвищення ефективності закупівельної діяльності ТОВ «MUK» 36
ВИСНОВКИ 46
ЛІТЕРАТУРА 47
Ефективна стратегія категорій увазі конкретні дії і заснована на чіткому розумінні того, які заходи відділ закупівель може застосувати для досягнення економії. Як правило, організації використовують інструменти, в рівній мірі застосовні для більшості компаній і у більшості категорій. Передові стратегії щодо вибору категорій витрат виходять за рамки звичних методів економії і мають на увазі спеціальні підходи для певних категорій.
• Спільна розробка компонентів. При роботі зі складськими категоріями закупівель (наприклад, запчастинами автомобілів) компанії можуть скоротити витрати, залучаючи постачальників у процес досліджень і розробок (R & D).
Таким чином, постачальник отримує можливість вносити пропозиції щодо скорочення витрат при виробництві компонентів, а виграш від економії отримують обидві сторони. Виготовлення або закупівля. Часто компанії (як правило, з широким виробничим асортиментом) можуть заощадити, змінивши баланс товарів, вироблених всередині і за межами компанії. Наприклад, чи потрібно компанії закуповувати сировину або запчастини? Запчастини або готовий продукт? Чи варто їй придбати компанію - виробника запчастин або продати власні виробничі підрозділи?
Ці "технічні" способи економії можуть забезпечити конкурентну перевагу, хоча для їх впровадження потрібно багато часу, а також серйозна координація роботи між різними підрозділами. Проте такі способи забезпечують саму значну економію в довгостроковій перспективі - від 5 до 15%.
Успішна стратегія категорій увазі чіткий план здійснення таких "проривів", а також економії в довго-і короткостроковій перспективі. Часто економія досягається за рахунок так званих комерційних методів, наприклад:
• управління поставками (збільшення або зменшення кількості постачальників, рамкові договори і т.д.);
• комплексні закупівлі (економія на масштабі, забезпечення найкращих термінів і умов поставки для всіх підрозділів компанії тощо);
• глобальна логістична стратегія (централізація закупівель в головному офісі, закупівля сировини для постачальників і т.д.).
Як правило, ці методи легше і швидше впровадити, проте вони дають більш скромну економію - від 2 до 6%.
Розвиток ефективної організації
Стратегії вибору категорій витрат, якими б продуманими вони не були, можуть стати ефективними тільки при наявності компетентних фахівців із закупівель і підтримці з боку всіх підрозділів компанії.
• Мети. Часто цілі відділів закупівель в компаніях з країн СНД обмежуються виконанням замовлень виробництва та інших функцій в строк і за кращою ціною з доступних на поточному ринку. Незважаючи на важливість цих цілей, вони є короткостроковими і здійснюються в ході звичайного порядку роботи, в той час як при стратегічному підході увага компанії зосереджена і на таких питаннях, як досягнення довгострокової економії або підвищення якості бази постачальників.
• Завдання і ресурси. У компаніях, які мають стратегічного підходу до закупівель, менеджери із закупівель витрачають велику частину часу на обробку документації: контрактів, платіжних документів, документів з логістики. Ці завдання, звичайно, необхідно виконувати, однак для досягнення економії в довгостроковій перспективі потрібно додатково ¬ ний управлінський ресурс для аналітичної та стратегічної роботи. Очевидно, що додатковий ресурс увазі додаткові витрати, але з урахуванням можливостей, що відкриваються економії такі інвестиції більш ніж виправдані.[22]
• КПЕ і цільові показники. Дуже часто менеджери зі закупівель в країнах СНД отримують КПЕ якісного, а не кількісного характеру (наприклад: "Досить Чи виробництво роботою постачальників?", "Чи вдається менеджерам з закупівель укладати вигідні угоди з постачальниками?"). Таким чином, у відділів закупівель рідко є чіткі кількісні показники для підвищення ефективності діяльності. Безперечно, оцінку ефективності діяльності відділів закупівель ускладнюють супутні фактори, такі як коливання обсягів закупівель, зміна початкової ціни і т.д. Проте КПЕ для менеджерів із закупівель повинні (а) по можливості визначатися кількісно (наприклад, середня кількість комерційних пропозицій, що надійшло у відповідь на запит пропозицій, середня кількість контрактів з передоплатою), (б) мати чіткі контрольні показники і (в) прямо впливати на винагородження менеджера.
• Процес закупівель. У компаніях з "звичайним" веденням бізнесу ми бачимо, що основна діяльність спрямована на збільшення прозорості та посилення контролю (що похвально), проте (а) компанії втрачають важливі тактичні елементи процесу закупівель (наприклад, двохетапні торги), призначені для одержання більш вигідних пропозицій , і (б) закупівлі не диференціюються за розміром або складності, тому як для дрібних і простих закупівель, так і для великих і складних необхідно однакову кількість документації.
• Інтеграція процесів закупівель і управління. Ще один важливий метод скорочення витрат на закупівлі - глибша інтеграція закупівель з процесами планування та формування бюджету компанії. Часто ми спостерігаємо, що менеджери рам із закупівель відводять дуже короткі терміни на здійснення закупівель, до того ж ці закупівлі не узгоджені між різними виробничими підрозділами. У результаті менеджеру із закупівель доводиться йти на невигідні угоди і проводити закупівлі за вищими цінами, щоб гарантувати своєчасну доставку, і до того ж він упускає важливі можливості заощадити на масштабі.
Показник економічної ефективності удосконалення керування закупівельною діяльністю підприємства ( ) з точки зору врахування матеріального, фінансового та інформаційного потоків, являє собою приріст прибутку, отриманого, по-перше, за рахунок зростання виручки від реалізації продукції, а по-друге, за рахунок зниження логістичних витрат та визначається по формулі (1):
Де та - прибуток до та після оптимізації логістичної системи закупівельної діяльності підприємства, - приріст прибутку, та - виручка від реалізації продукції до та після оптимізації логістичної системи закупівельної діяльності підприємства відповідно, - приріст виручки від реалізації продукції, та - повні затрати до та після оптимізації логістичної системи закупівельної діяльності підприємства відповідно, - зниження загальних витрат, - сумарні логістичні витрати.
Приріст виручки від реалізації продукції та зниження загальних затрат досягається за рахунок оптимізації трьох основних потокових процесів: матеріальних, фінансових та інформаційних. З урахуванням цього формула (3.1) набуває вигляду:
де - приріст прибутку за рахунок удосконалення керування матеріальними потоками , - приріст прибутку за рахунок керування фінансовими потоками, - приріст прибутку за рахунок керування інформаційними потоками. В знаменнику знаходяться сумарні логістичні витрати, які входять в склад собівартості готової продукції і суттєво впливають на формування ціни. Зазвичай об’єм логістичних витрат в промисловості складає 10-15% сумарних витрат на виготовлення та реалізацію продукції.
Розгляд ефективності логістичної системи зроблений на основі припущення, що існує деяка залежність між отримуваним економічним ефектом та величиною запасів, які зберігають. Це пов’язано з тим, що найбільша питома вага (більше 40%) в логістичних витратах будь-якого підприємства зазвичай приходиться на керування запасами.
Такий показник точніше відображає результати удосконалення закупівельної діяльності та являється більш чутливим до затрат на утримання запасів порівняно, наприклад, з такими показниками як відношення прибутку до повних затрат або до виручки.
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
Информация о работе Проблеми на шляху підвищення ефективності закупівельної діяльності ТОВ «MUK»