Організація збуту продукції

Джерело: []

 Дослідження  вищезазначених  факторів  сканування середовища проводиться за методом SWOT-аналізу, безпосередній вплив фактора визначається за двома параметрами, а саме «сприятливий» або «несприятливий». На основі проведеного такого дослідження та деталізації факторів сканування може бути розрахована ймовірність їх впливу на ефективність збутової діяльності виробника.

Збут, як завершальна стадія господарсько-комерційної  діяльності,  є  важливим  важелем  забезпечення  конкурентоспроможності  підприємства. Проведення  комплексного аналізу кон’юнктури фармацевтичного  ринку та зіставлення його результатів  з можливостями підприємства дозволяє мінімізувати економічні, товарні, виробничі  і маркетингові ризики та адаптувати розробку плану продажів, постачання і виробництва до мінливих умов зовнішнього  середовища. Недооцінювання впливу факторів зовнішнього середовища приводить  до ланцюга проблем, основними з  яких є затовареність, ріст неплатежів, зменшення до критичного мінімуму обігових коштів, падіння обсягів виробництва (в деяких  випадках – повна  зупинка  технологічних ліній, цехів). Враховуючи те, що лікарські засоби є товаром соціальної значущості, економічні інтереси виробника можуть бути реалізовані тільки у тісному зв’язку зі споживачами, постачальниками, при повному контролі власних ринкових позицій,  позицій  конкурентів,  співпраці  з  державними органами з урахуванням стану економічного, політичного, демографічного та науково-технічного середовища.

Ефективність організації збуту  продукції в умовах підприємства напряму залежить від ефективності функціонування каналів розподілу. Фактори,  що  впливають  на  ефективність  і  вартість використання  каналу  збуту,  можуть  бути  представлені  двома  ієрархіями.  Одна  з  них  розглядає складові  підвищення  результативності  каналу  збуту,  інша –  складові  мінімізації  витрат  на використання каналів збуту. Рішення , прийняте в ході аналізу «вартість-ефективність», зводиться до  дослідження  ефекту  від  вибору  каналу  й  витрат  на  його  використання.  Кожна  із  цих  ієрархій розроблена по  таких рівнях: ціль, блок, фактори, варіанти. На рівні варіантів можуть бути обрані прямий канал, розподіл через дистриб`юторів, розподіл через брокерів, дилерів і агентів.

1.4. Нормативно-правова база, яка регулює діяльність підприємства

Роздрібну торгівлю лікарськими  засобами та виробами медичного призначення  можна організувати через: аптеки, аптечні  пункти, аптечні кіоски.

Щодо аптеки, то під аптекою  розуміється заклад охорони здоров'я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ та організацій  лікарськими засобами шляхом здійсненнядроздрібноїдторгівлі.

Вимогиддодприміщень:

На фасаді будинку, де розміщується аптечний заклад та його структурний  підрозділ (наприклад, аптечний кіоск), повинна бути вивіска із зазначенням  відповідної назви закладу («Аптека», «Аптечний пункт», «Аптечний кіоск»). Біля входу до аптечного закладу на видному місці розміщується інформація про підприємця, режим роботи аптечного закладу із зазначенням адреси чергової (цілодобової) та найближчої аптек. 
У Правилах торгівлі в аптеках «Правила торгівлі лікарськими засобами в аптечних установах, затверджені постановою КМУ від 17.11.2004 р. № 1570» також зазначено, що аптечний заклад та його структурний підрозділ повинні мати зовнішній сигнальний покажчик, опис якого затверджується МОЗ. Такий опис вже досить давно затверджено наказом МОЗ від 01.12.2004 р. №590.

Аптекалповинна: 
- Розміщуватися в окремому будинку або у вбудованому приміщенні. У житловому будинку аптека розміщується на першому поверсі, окремі приміщення аптеки, крім торговельного залу, можуть розміщуватися в цокольнихдідпідвальнихдприміщеннях; 
- Мати необхідні приміщення або окремі площі (зони) для приймання і зберіганнядрізнихдгрупдлікарськихдзасобів; 
- Мати службово-побутові приміщення, кількість і склад яких визначається суб'єктомдгосподарювання.

Загальнадплощадаптекидповиннадстановити: 
- Для аптек, які займаються торгівлею лікарськими засобами, - не менше 50кв.м (площа торгового залу - не менше 18кв.м); 
- Для сільських аптек - не менше 40 кв.м.

Виробничі приміщення аптеки повинні бути обладнані для забезпечення відповідного зберігання лікарських засобів (шафи, стелажі, холодильники, сейфи  тощо) та здійснення контролю за температурою і вологістюлповітря. У виробничих приміщеннях аптек повинна забезпечуватися можливість щоденного вологого прибирання з використаннямлдезінфікуючихлзасобів.

Вимоги до роздрібної торгівлі лікарськими засобами: 
- Забезпечити наявність усіх необхідних приміщень, обладнання та устаткування для належного зберігання та реалізації лікарських засобів; 
- Мати необхідну кількість персоналу, який відповідає кваліфікаційним вимогам,лвстановленимлМОЗ; 
- Дотримуватися встановлених МОЗ загальних та специфічних умов зберігання лікарських засобів (отруйних, наркотичних, сильнодіючих, вогненебезпечних, термолабільних та інших, лікарської рослинної сировини) відповідно до їх складу, фізико-хімічних властивостей, впливу навколишньоголсередовищалталіншимилфакторами; 
- Забезпечувати обов'язковий мінімальний асортимент лікарських засобів, визначенийлМОЗ; 
- Мати план термінових дій для припинення торгівлі неякісними та фальсифікованими лікарськими засобами, виключення, якщо виникне потреба, лікарських засобів з продажу та вжиття відповідних заходів щодо повернення зазначених лікарських засобів постачальнику (виробнику) або їх знищеннял(утилізації); 
- Забезпечити належне зберігання лікарських засобів; 
- Зберігати протягом не менше трьох років документи, що засвідчують факт купівлі із зазначенням назви, дати, кількості та серії одержаного лікарського засобу, інформації про постачальника та реквізитів його ліцензії; 
- Визначити уповноважену особу (уповноважена особа - працівник з вищою фармацевтичною освітою та стажем роботи не менше двох років, на якого покладено відповідальність за функціонування системи забезпечення якості лікарських засобів в аптечному закладі та надання дозволу на подальшу реалізаціюллікарськихлзасобів); 
- Забезпечувати справність усіх засобів вимірювання шляхом проведення їх калібруваннялталрегулярноїлметрологічноїлповірки; 
- Мати паспорт аптеки (структурного підрозділу);

Організаційнілмоменти:

Режим роботи аптеки, аптечного  кіоску, аптечного пункту встановлюється за погодженням з місцевими органами виконавчої влади. 
Персонал аптечних закладів під час прийняття на роботу обов'язково повинен проходити медичне обстеження, а надалі - періодичний медичний огляд. 
В аптечних закладах заборонено продаж незареєстрованих лікарських засобів, лікарських засобів, термін придатності яких минув, а також без копії сертифіката якості виробника. Порушення цих вимог може бути підставою дляланулюваннялліцензії.

В аптечних закладах забороняється  реклама лікарських засобів, які  відпускаютьсялзалрецептомллікаря.

Усі поставки лікарських засобів  обов'язково супроводжуються документами, за якими можна встановити дату їх продажу і придбання, назву та лікарську форму, серію і кількість  лікарських засобів, назву та адресу виробника, покупця і продавця лікарських засобів із зазначенням реквізитів ліцензій.

Лікарські засоби та вироби медичного призначення належної якості, відпущені з аптек та їх структурних підрозділів, поверненню не підлягають. 
У залі обслуговування населення на вітринах, у скляних та відкритих шафах тощо дозволяється розміщувати лікарські засоби, які відпускаються без рецепта, та ті, що відпускаються за рецептом, з обов'язковою відміткою «Відпусткалзалрецептомллікаря».Вхідний контроль лікарських засобів, які надходять до торговельної мережі, працівники аптеки повинні приймати від постачальників з урахуванням правил вхідного контролю. Ці правила встановлені (Інструкцією про порядок контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі, затверджено наказом МОЗ України від 30.10.2001р.л№436.).

Ціноутворення:

Ціни на лікарські засоби аптека переважно формує самостійно на власний розсуд. Проте є винятки. Справа в тому, що існує певний Перелік вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню (Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 03.12.2001 р. № 480/294.) 
На вироби, зазначені в цьому Переліку, Рада міністрів АР Крим, обласних, Київська та Севастопольська, міські державні адміністрації можуть встановлювати граничні торговельні надбавки (націнки) на рівні не вище ніж 35% оптової ціни виробника (митної вартості) (при реалізації населенню через аптечну мережа). На ті, що придбаваються державними та комунальними закладами охорони здоров'я за бюджетні кошти, - на рівні не вище ніж 10% оптової ціни виробника (митної вартості) (постанова КМУ від 25.12.96р.л№1548,лзілзмінамилталдоповненнями.).

 Зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення: 
Всі лікарські препарати, які знаходяться в аптечній установі, повинні зберігатися в спеціально відведених для цього приміщеннях, які повинні бути оснащені стелажами, шафами, холодильником та іншим обладнанням. 
Основні вимоги щодо організації зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення в аптечних установах встановлено Інструкцією з організації зберігання в аптечних установах різних груп лікарських засобів і предметів медичного призначення, затвердженої наказом МОЗ України від 16.03.93р.№44. Якщо лікарські засоби стали непридатними 
Наявність в обігу неякісних або фальсифікованих лікарських засобів, крім тих, термін придатності яких минув, не допускається. Виявивши факт наявності неякісних, фальсифікованих тощо лікарських засобів, суб'єкт підприємництва повинен скласти відповідний акт і вжити заходів щодо вилученнялїхлзлобігу.

Вилучення з обігу таких лікарських засобів, відбувається шляхом утилізації та знищення відповідно до Правил утилізації лікарських засобів( Правила проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів, затверджені наказом МОЗ України від 08.07.2004 р. № 349.). 
Так, згідно з цими Правилами утилізації та знищення підлягають відходи лікарських засобів, до яких належать:

• лікарські засоби, термін придатності яких минув (за даними, зазначеними в сертифікаті якості та на упаковці виробника відповідної серії лікарськоголзасобу);

• неякісні лікарські засоби, вилучені з обігу; 
• лікарські засоби, які зазнали механічного, хімічного, фізичного, біологічного або іншого впливу, що робить неможливим їх подальше використання;

• незареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених чинним законодавством України;

• лікарські засоби, щодо яких виявлені раніше невідомі небезпечні властивості, зафіксована, серйозна побічна реакція або серйозне побічне явище;

•лфальсифіковані лікарські засоби.

Відходи лікарських засобів вилучаються з обігу шляхом їх повернення постачальнику або виробнику, зазначеному в рішенні або приписі органів державного контролю якості лікарських засобів про виключення лікарського засобу з обігу.

Також діяльність аптеки регулюється й іншими нормативно-правовими актами, короткий перелік яких представлено у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3.

Основні нормативно-правові  акти, що регулюють діяльність фармацевтичного  підприємства з реалізації лікарських засобів