Дослідження ринку депозитних послуг в Україні

13. Чи погоджуєтесь  Ви з думкою, що  світова фінансова  криза негативно  вплинула на стан  депозитних послуг  в Україні?

     Світова фінансова криза безумовно негативно  вплинула на ринок депозитних послуг в Україні, тому і не дивно, що практично всі опитані соціальні верстви населення погодилися із цим твердженням. 

14. Яке на Вашу  думку, оволодіння  ринком депозитних  послуг у банків, а яке у кредитних  спілках (у відсотках,  якщо сумарна оцінка  100%)

банки_______%

кредитні  спілки _______% 

     Практично всі опитані респонденти всіх вікових категорій надали перевагу банкам, які мають більший відсоток оволодіння ринком. Можна зробити  висновок про непогану обізнаність  населення щодо цього питання, оскільки в дійсності банки значно переважають кредитні спілки у наданні депозитних послуг. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ  ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Основні фактори, які впливають на ринок депозитних послуг.

   На  сьогодні існує безліч чинників які  прямо чи опосередковано впливають  на ринок депозитних послуг. Виходячи з проведеного дослідження можна виділити такі:

1. Рівень довіри населення до банківської системи: сучасний досвід свідчить про те, що за низької довіри до банківської системи клієнти неохоче розміщують кошти у банках.
2. Світова фінансова криза: цей чинник вплинув не тільки на депозитний ринок, а й на ринок усіх банківських послуг загалом, тому не дивно, що практична більшість респондентів погодилась з негативним впливом світової кризи на стан депозитних послуг в Україні.
3. Конкуренція: мова йдеться як про внутрішньо конкурентну боротьбу між банками, так і конкуренцію між банками і кредитними спілками.

2. Переваги та недоліки банківської діяльності на ринку депозитних послуг.

     Дане  дослідження показало, що банківська діяльність на ринку депозитних послуг має більш широкий спектр недоліків ніж переваг. Недоліки, перш за все, зумовлені малими термінами кредитування (більшість банків в Україні орієнтуються на короткострокові вклади, так як зарубіжний досвід свідчить про ефективність використання довгострокових депозитів). Також слід відзначити, що населення часто вдається до залучення депозитів у іноземній валюті. Такий чинник несе в основному негативний характер, хоча присутні і позитивні ефекти, пов’язані, наприклад із зростанням інвестиційного клімату в країні.

     Якість  обслуговування клієнтів теж варто  вважати за недолік, оскільки банківська діяльність в Україні, як свідчать дані опитування, не спроможна до високого рівня обслуговування клієнтів ( хоча говорити про занадто низький  рівень теж не можна).

     Мабуть основною перевагою ( у відповідності до дослідження) банківських установ є те, що вони мають більш значне оволодіння ринком депозитних послуг ніж кредитні спілки ( кредитні спілки в Україні теж здійснюють депозитні операції). 

3. Можливості  населення щодо розміщення вкладів.

     Більшість опитаних респондентів взагалі ніколи не розміщували вкладів, що свідчить про низьку спроможність або недостатню проінформованість населення щодо депозитних вкладень чи програм . Це зумовлено  багатьма чинниками, основними з  яких є:

1. Низький рівень доходів населення.
2. Нестабільне економіко-політичне становище в країні.
3. Недостатня різновидність депозитних послуг.
4. Низькі процентні ставки за депозитами.

   В посткризовий період можливості населення  щодо розміщення вкладів суттєво  знизились, порівняно з тими показниками, які були до початку кризи.

   Також у нас підтвердилася робоча гіпотеза, результати дослідження свідчать про низький рівень довіри населення щодо розміщення вкладів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ІІІ розділ.

3. Рекомендації щодо удосконалення маркетингової політики комерційного банку на депозитному ринку.

     Для удосконалення стратегічної складової  маркетингової політики комерційного банку на депозитному ринку розроблено рекомендації щодо налагодження функціонування маркетингової інформаційної системи, комплексної системи планування маркетингової діяльності, а також заходів організаційного характеру. Створення маркетингової інформаційної системи  передбачає реалізацію таких етапів:

• побудова інформаційної бази даних про клієнтів;
• впровадження внутрішньої звітності щодо маркетингових аспектів депозитної діяльності на основі управлінського обліку;
• освоєння нових методів збирання маркетингової інформації (панельні дослідження, метод фокус-груп, проведення ринкових тестів чутливості до параметрів депозитних послуг);
• налагодження функціонування секторів “маркетингової розвідки”.

     Доцільно  запоропонувати підходи до маркетингового планування , які полягають у розробці  загального (корпоративного) плану, плану  маркетингової служби та планів регіональних установ. Будуть ефективними методи проведення контролю за реалізацією маркетингових програм нових депозитних послуг.

       Щодо заходів  тактичного характеру,  для досягнення цілей маркетингової  політики на депозитному ринку  доцільно запропонувати пакет  нових депозитних послуг для фізичних осіб і визначити заходи щодо їх просування на ринок.

     Головним  завданням маркетингової політики комерційного банку на депозитному  ринку є забезпечення високої  якості депозитних послуг, що сприятиме  повному задоволенню потреб клієнтів, зниженню витрат банку і заохоченню його персоналу. Тим самим слід  зазначити, що розв’язання проблеми підтримки високої якості депозитних послуг є однією з передумов запобігання комерційним банком збитковості (низької рентабельності) і відпливу клієнтів. Для розв’язання цієї проблеми існує комплексний підхід до налагодження функціонування моделі управління якістю депозитних послуг, який передбачає розробку методики оцінки якості послуг, стандартів якості та її аудиту, підготовку персоналу та його мотивацію.  Запропоновану модель управління якістю депозитних послуг комерційного банку наведено на рис. 1. 

     Для вимірювання якості депозитних послуг доцільно використовувати три групи  показників, які характеризують сутність послуги під час та після закінчення її надання; візуальне сприйняття клієнтами можливостей банківського обладнання, технологій, зручності і респектабельності приміщень.

     Відправною  точкою функціонування системи забезпечення якості депозитних послуг комерційного банку має стати взаємодія  банку з персоналом, тобто система внутрішнього маркетингу. Для налагодження управління якістю депозитних послуг в комерційному банку пропонується створити підрозділ з функціями організації роботи з клієнтами, розробки нових послуг та управління їх якістю.

     Як  перспективний напрям удосконалення  депозитних операцій можна запропонувати  розширення кола депозитних рахунків клієнтів з різноманітним режимом  функціонування, що надаватиме вкладникам банку додаткові можливості по використанню своїх коштів із прийнятним рівнем доходів.

     Ефективним  методом додаткового залучення  комерційними банками коштів на депозити може стати застосування комплексного обслуговування клієнтури. Крім традиційного кредитно-розрахункового та касового обслуговування, комерційні банки надаватимуть своїм клієнтам низку додаткових послуг. Постійне розширення діапазону послуг, зниження їх вартості, покращення якості кредитно-розрахункового та касового обслуговування, надання різноманітних консультацій сприятимуть збільшенню обсягів кредитних ресурсів банку, забезпечуючи йому належний рівень прибутковості при здійсненні активних операцій.

     Відносно  заходів, що стосуються  підвищення  ефективності депозитної  політики банку, ми є прихильниками ліберально-демократичного підходу. Цей підхід розроблений Всесвітнім банком спільно з канадськими вченими і зводиться до  того, що проблема  підвищення ефективності ресурсного забезпечення  банків є наслідком ринкової незрілості економіки. Відповідно вона  вирішиться сама собою у міру  просування  ринкових реформ, нормалізації ситуації у сфері оподаткування і загального поліпшення  умов інвестиційного клімату в Україні. На підтвердження такої  перспективи канадці послалися на банківську практику своєї країни, де  ефективність депозитної стратегії держави не  пов'язана  сьогодні  ні з  масовим вивозом  капіталу, ні з масовим приховуванням доходів, ні з  широким  використанням нелегальних каналів, ні з розробкою різноманітних схем фінансових спекуляцій. У світлі вищесказаного вважаємо доречним відзначити, що в Україні насущним є питання про запобігання використанню  банківської системи для здійснення протиправних і сумнівних операцій, включаючи легалізацію доходів.

     Діалектика  життя змушує нас визнати, що разом  із ринковою стабілізацією економіки  потрібна адміністративно-державний вплив і спеціальні заходи, не пов'язані  з макрорегулюванням. Питання тільки  в тому,  в чому ці заходи мають полягати. Додаткові адміністративні обмеження у сфері валютних операцій і вивозу капіталу неминуче гальмуватимуть припливу  інвестицій  до  України і відповідно її економічний  підйом. Натомість необхідно цілеспрямовано поліпшувати інвестиційний і підприємницький  клімат, створюючи  критичну масу довіри до  уряду і фінансових інститутів.

      У наш час дуже важливо довести  до суспільства довгострокове бачення ощадної концепції, дозволивши  людям, таким чином, зазирнути в  майбутнє, коли моментальні ефекти пристосування зникнуть. Ми рекомендували б  як НБУ, так і комерційним банкам не  відкидати допомогу міжнародних агентств і не ставитися до неї зневажливо, неначе хтось намагається нав'язати реформи ззовні і ухвалювати рішення  за  нас. Співпраця з  міжнародними організаціями має ряд переваг:

•   по-перше, вони можуть надати важливі технічні  рекомендації про те, що необхідно зробити і чого робити не  слід у процесі реалізації ощадної стратегії. Така допомога часто безцінна, особливо для держав з перехідною економікою, таких як Україна, що не мають у своєму розпорядженні достатніх ресурсів для вирішення всіх технічних проблем своїми силами. Проте вона обов'язково має доповнюватися експертизою на місцевому рівні з метою адаптації реформ до місцевих умов;
•    по-друге, міжнародні організації і агентства можуть поділитися придбаним у різних країнах багатим досвідом щодо широкого кола економічних питань. Оскільки  такі  агентства часто укомплектовані фахівцями з усього світу, вони можуть використовувати експертів з різним досвідом у всіх  сферах банківської діяльності;
•    по-третє, вони можуть надати країнам механізм прийняття на  себе зовнішніх зобов'язань, що ускладнює проведення реформ назад.