Дослідження ринкових систем управління підприємством

Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Марта 2012 в 01:44, курсовая работа

Описание работы

Маркетинг передбачає гнучкість організаційних форм управління, активну заповзятливість, постійний пошук шляхів ефективного пристосування до ринку і впливу на споживача. Маркетинг базується не на затверджених зверху планових завданнях, а передусім на глибокому знанні об'єктивної інформації про ринок та реальні вимоги споживачів, на ініціативі.

Содержание

Вступ
Теоретичні аспекти дослідження ринкових систем управління підприємства
Аналіз системи управління підприємства на прикладі ППТФ "ЮСІ"
Шляхи удосконалення системи управління ППТФ "ЮСІ"
Висновок
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

оригінал.docx

— 261.19 Кб (Скачать)

 

План

Вступ

  1. Теоретичні аспекти дослідження ринкових систем управління підприємства
  2. Аналіз системи управління підприємства на прикладі ППТФ "ЮСІ"
  3. Шляхи удосконалення системи управління ППТФ "ЮСІ"

Висновок

Список використаної літератури

Додатки

 

Вступ

В ринковій економіці маркетингова концепція робить все відчутніший внесок у вдосконалення системи внутрішньофірмового управління.

Маркетинг передбачає гнучкість  організаційних форм управління, активну  заповзятливість, постійний пошук  шляхів ефективного пристосування  до ринку і впливу на споживача. Маркетинг  базується не на затверджених зверху планових завданнях, а передусім  на глибокому знанні об'єктивної інформації про ринок та реальні вимоги споживачів, на ініціативі.

Маркетингова діяльність забезпечує підприємству необхідний збут продукції. Від ефективності маркетингової діяльності залежить ефективність роботи усього підприємства. Кожне підприємство зацікавлене в ефективному управлінні своєю маркетинговою діяльністю. Підприємству необхідно знати, як аналізувати ринкові можливості, відбирати цільові ринки, розробляти ефективний комплекс маркетингу та успішно управляти перетворенням у життя маркетингових зусиль.

Актуальність проблеми. У розвиненій ринковій економіці існує багато різних типів підприємств, але на жодному з них неможливо обійтися без маркетингової служби. Хоча економісти виділяють різноманітні шляхи підвищення ефективності підприємства, концентрується увага на службі маркетингу, на тому, як спеціалісти цього відділу допомагають підприємцю підвищити ефективність та прибутковість підприємства. Актуальність цієї проблеми пов'язана з маркетинговою діяльністю підприємства, вона дозволяє переглянути ставлення керівництва підприємства до маркетингової діяльності в цілому й окремих її аспектах. Актуальність проблеми спонукала до проведення наукових досліджень та розробки питань, що стосуються дослідження ринкових систем управління підприємства. Ця тема актуальна, адже жодне підприємство не може обійтися без маркетингової служби. Маркетологи допомагають підприємцям підвищувати ефективність, а отже, й прибутковість підприємства.

Об’єктом дослідження стала діяльність, організація управління та маркетингу на ППТФ "ЮСІ". ППТФ "ЮСІ" є одним із найбільших виробників гігієнічних засобів, косметики і побутової хімії в Україні.

Предметом дослідження даної курсової роботи є особливості діяльності підприємства в ринкових умовах.

Метою даної роботи є дослідити та науково обґрунтувати ринкові системи управління підприємства та практичні етапи покращення управління маркетинговою діяльністю на підприємстві.

У відповідності з метою дослідження ставляться такі завдання: дослідження теоретичних основ ринкових систем управління підприємства, організація управлінської діяльності на ППТФ "ЮСІ", удосконалення роботи служби маркетингу на ППТФ "ЮСІ", вироблення висновків-пропозицій щодо покращення системи управління підприємства.

Тема роботи достатньо  розроблена в літературі. Це наслідок того, що тема сьогодні дуже актуальна. На цю тему написано дуже багато книг та науково-дослідних робіт.

Проблеми маркетингової  діяльності підприємства, розробка основних принципів та практичних етапів покращення управління маркетинговою діяльністю на ньому висвітлено у книгах американських  економістів та провідних вітчизняних  учених, серед них можна назвати  Т. Амблера, С. Аникеєва, Ю. П. Аніскіна, В. И. Беляєва, Б. Бермана, В. И. Герасемчука, Е. П. Голубкова, Дж. Р. Еванса, В. Л. Кардаша, Ф. Котлера, Г. Кунца, Д. Маккарти .

У роботах розглянуті такі аспекти зазначеної проблеми, як організація  та управління виробничою та збутовою діяльністю на підприємстві, вивчення ринку з метою формування та задоволення  попиту на продукцію та послуги, підвищення ефективності та прибутковості підприємства. Водночас подальшого дослідження вимагають  питання розробки сучасної маркетингової  структури управління на підприємстві.

Але розробці сучасної маркетингової  структури управління підприємств  України з урахуванням діючого  макроекономічного середовища в  публікаціях приділяється недостатня увага.

Узагальнюючи велику кількість  існуючих в наукових джерелах визначень  сутності маркетингу, зазначено, що маркетинг - це система організації та управління виробничою та збутовою діяльністю підприємств, вивчення ринку з метою формування та задоволення попиту на продукцію  та послуги та отримання прибутку.

 

 

1. Теоретичні аспекти  дослідження ринкових систем управління підприємства

В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщується  на основну ланку всієї економіки - підприємство. Саме на цьому рівні  створюється потрібна суспільству  продукція, виробляються необхідні  послуги. На підприємстві зосереджені  найбільш кваліфіковані кадри, вирішуються  питання ощадливої витрати ресурсів, застосування високопродуктивної техніки  та технології. На підприємстві домагаються  зниження до мінімуму витрат виробництва  і реалізації продукції, розробляються  бізнес-плани, застосовується маркетинг, здійснюється ефективне управління.

Зі сказаного випливає, що підприємство є відособленим цілісним виробничо-господарським організмом, у якому передбачаються соціальна  та виробничо-технічна єдність, а також  для досягнення поставленої мети огранізаційно-адміністративна єдність і фінансово-економічна самостійність. Соціальна єдність припускає формування трудового колективу, який складається з різних соціальних груп. Виробничо-технічна єдність передбачає: відповідність розташованого технологічного устаткування і наявних виробничих площ характеру виробництва означеної продукції; послідовний зв'язок і закінченість усіх технологічних процесів; єдність технічного й виробничого управління. Організаційно-адміністративна єдність припускає єдність трудового колективу, зайнятого на підприємстві виробничо-господарською діяльністю, наявність єдиного управлінського апарату, а також загальних для всього підприємства плану, обліку і звітності, балансу підприємства. Фінансово-економічна самостійність означає єдність матеріальної бази підприємства у вигляді майнових і грошових ресурсів, рентабельність роботи на основі господарського розрахунку, дотримання режиму економії й одержання максимального прибутку. [9, c.3-4]

Сучасне підприємство повинне  ефективно вирішувати наступні основні  задачі:

    • управління конкурентоспроможністю;
    • організацію маркетингової діяльності;
    • своєчасне звертання до антикризового управління;
    • економічну оцінку ризику основних сфер діяльності. [1, c.3]

В умовах ринкової економіки  виживе лише те підприємство, яке найбільш грамотно та компетентно визначить  вимоги ринку, створить і організує  виробництво продукції, котра користується попитом, забезпечить високим доходом  висококваліфікованих працівників. Найважливішим  фактором у ринковій економіці є  дух суперництва. Він у значній  мірі визначає форми господарської  діяльності людей. Найбільш яскравий прояв суперництва – конкуренція.[29, c.71]

Нинішня ринкова економіка  пред'являє принципово нові вимоги до якості продукції, що випускається. Це пов'язано з тим, що в сучасному  світі виживання будь-якого підприємства, його стійке положення на ринку товарів  і послуг визначаються рівнем конкурентоспроможності.

Дослідження в області  якості продукції і конкурентоспроможності підприємства необхідно доповнювати  науковим обґрунтуванням процесу організації  маркетингової діяльності підприємства. У країнах з розвинутою ринковою економікою маркетинг розглядається  як ведуча функція управління, що визначає ринкову та виробничу стратегії  підприємства і заснована на знанні споживчого попиту. В умовах ринкової економіки маркетинг є системою організації діяльності підприємства стосовно розробки, виробництва й  збуту продукції відповідно до вимог  ринку. Успіху на ринку можна досягти  тільки в тому випадку, якщо підприємство вивчає ринок, попит, бажання споживачів, випускає товари, що користуються попитом, вивчає, аналізує фактори зовнішнього  та внутрішнього середовищ підприємства, впливає на ринок і попит у  своїх інтересах.[9, c.5]

В ринковій економіці маркетингова концепція все активніше береться на озброєння керівниками різних підприємств та їх підрозділів, робить відчутний внесок у вдосконалення  системи внутрішньо фірмового управління. [20, c.11]

Маркетингова діяльність забезпечує підприємству необхідний збут продукції. Від ефективності маркетингової  діяльності напряму залежить ефективність роботи усього підприємства. Кожне  підприємство зацікавлено в ефективному  управлінні своєї маркетингової  діяльності. Підприємству необхідно  знати, як аналізувати ринкові можливості, відбирати цільові ринки, розробляти ефективний комплекс маркетингу та успішно  управляти перетворенням у життя  маркетингових зусиль.[2, c.12]

У розвиненій ринковій економіці  існує багато різних типів підприємств, але на жодному з них неможливо  обійтися без маркетингової служби. Хоча економісти виділяють різноманітні шляхи підвищення ефективності підприємства, концентрується увага на службі маркетингу, на тому, як спеціалісти цього відділу  допомагають підприємцю підвищити  ефективність та прибутковість підприємства. Маркетинг передбачає гнучкість  організаційних форм управління.[9, c.6]

Організаційна структура  маркетингу на підприємстві - це певна  системна конструкція різноманітних  ланок (підрозділів, відділів, бюро й  служб), між якими утворюються  й підтримуються зв'язки, що забезпечують злагодженість, погодженість і високу продуктивність спільної маркетингової  діяльності.[29]

Служба маркетингу в умовах ринкової економіки - це та ланка в  управлінні підприємством, яка спільно  з виробничою, фінансовою, збутовою, технологічною, кадровою і іншими видами діяльності створює єдиний інтегрований процес, спрямований на задоволення  запитів ринку і отримання  на цій основі прибутку.[17, c.87]

Можна визначити такі цілі служби маркетингу на підприємстві:

    • забезпечений зростання продажу на внутрішньому та зовнішньому ринках;
    • задоволення потреб носіїв платоспроможного попиту на внутрішньому та зовнішньому ринках;
    • зниження витрат виробництва завдяки оптимальному використанню можливостей підприємства та його резервів розвитку;
    • одержання планового прибутку шляхом більш повного використання потенціалу підприємства.[11, c.101]

Маркетингові організаційні  структури підприємства в ринковій економіці виконують такі специфічні функції:

    • дослідження ринку й ринкових ситуацій;
    • визначення асортименту продукції;
    • управління процесами товарного руху;
    • прогнозування й стимулювання продажу готової продукції;
    • ціноутворення й розроблення системи знижок;
    • комунікації й зростання іміджу фірми;
    • сервіс;
    • організація фірмової торгівлі;
    • маркетинговий контроль і аналіз;
    • матеріально-технічне забезпечення;
    • розроблення бюджету маркетингу;
    • розроблення та просування нових товарів;
    • формування попиту та ін. [8, c.98]

Завданнями маркетингової  служби, виходячи з маркетингових  функцій та цілей, є:

    • збирання та обробка інформації про зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства;
    • проведення прогнозуючих досліджень;
    • розроблення довгострокових, середньострокових та поточних маркетингових планів відповідно до виробничо-збутової діяльності підприємства;
    • організація робіт зі створення нових і модернізації існуючих товарів для найбільш повного задоволення потреб споживачів;
    • активний вплив на змінні фактори, які визначають розвиток зовнішнього середовища в інтересах підприємства;
    • оптимальна організація системи товарного руху. [29]

Менеджери й спеціалісти  в галузі маркетингу можуть бути представлені п'ятьма різними рівнями:

  1. Вищий стратегічний рівень маркетингового управління: заступник генерального директора з маркетингу (віце-президент, комерційний директор); маркетинг-директор (керівник служби, відділу, департаменту маркетингу); на малих підприємствах це менеджер з маркетингу.
  2. Середній рівень представляють менеджер продукту, який координує всі види маркетингової діяльності щодо окремого товару: менеджер по ринку, регіону, області; менеджер з продажу, збуту, каналів розподілу; менеджер з роботи зі споживачами, клієнтами; менеджер з реклами; менеджер з підтримання зв'язків з громадськістю.
  3. Оперативно-виконавчий (тактичний) рівень: торговий агент, представник, промоутер; агент з реклами; асистент менеджера з маркетингу; продавці.
  4. Технічний рівень: менеджер (інструктор, спеціаліст) з навчання персоналу (стандартизованим прийомам маркетингової діяльності з урахуванням особливостей ринку й підприємства); контролер маркетингу.
  5. Допоміжний рівень: менеджер з маркетингових досліджень; економіст-аналітик маркетолог (забезпечує внутрішній аудит маркетингу); інтерв'юер; спеціаліст з комп'ютерної обробки маркетингової інформації.[11, c.102]

Маркетингова структура  має вирішальне значення для успішної реалізації концепції маркетингу. Для  організації маркетингу не існує  універсальної схеми. Відділи (служби) маркетингу можуть мати різні види оргструктур.[29]

Організаційна структура  служби маркетингу визначається специфікою діяльності підприємства, кількістю  ринків, на яких воно функціонує, специфікою товарного портфеля, масштабами збуту, ресурсами, структурою управління підприємством. Схема організації відділу маркетингу може бути різною в залежності від  ознаки її побудови. [8, c.100]

Информация о работе Дослідження ринкових систем управління підприємством