Звіт з виробничої практики по туристичному підприємстві

  У ринковій системі господарювання застосовують два види договорів: установчий та підприємницький. Про установчий скажемо тільки те, що він засвідчує бажання фізичних чи юридичних осіб щодо заснування нового організаційно-правового утворення для реалізації конкретної підприємницької ідеї. Підприємницький договір відображає згоду сторін стосовно безпосереднього здійснення певної підприємницької діяльності в певній організаційно-правовій формі.

  Для здійснення своєї діяльності туристичне підприємство укладає угоди (договори), з однієї сторони, з іншими організаціями, підприємствами, приватними підприємцями, які беруть участь в формуванні і просуванні туристичного продукту, з другої сторони, з споживачами туристичного продукту (туристами).

  Під час укладання договорів по реалізації турів визначаються обов'язки сторін в оформленні туристичних документів (ваучер, угода з туристом, угода  про страхування). У відповідності  з укладеними угодами суб'єкта туристичної  діяльності, розробляються програми турів і складаються калькуляції на кожну туристичну поїздку. До угод (контрактів) партнери додають зразки своїх туристичних ваучерів.

  Туристичний ваучер (путівка) - документ, що підтверджує  статус особи або групи осіб як туристів, оплату послуг чи її гарантію і є підставою для отримання туристом або групою туристів туристичних послуг.

  Ваучер  є фінансовим документом, необхідним для здійснення розрахунків між  направляючими та приймаючими туристичними підприємствами. Бланк ваучера єдиний по формі як для туриста, який здійснює подорож індивідуально, так і для групи туристів. До ваучера на групу туристів додається список туристів, завірений печаткою направляючого туристичного підприємства. 
Інформація про кількість реалізованих ваучерів і напрямки руху туристів у відповідності з такими ваучерами подається суб'єктами туристичної діяльності разом зі статистичним звітом за формою № 1-ТУР (річна), за формою № 1-Тур (к) (за півріччя та 9 місяців). Звіти за формою № 1-ТУР, № 1 - ТУР (к) готують відповідальні особи туристичних підприємств, фізичні особи, які зареєстровані в установленому законодавством порядку і здійснюють діяльність, пов'язану з наданням туристичних послуг. Звіт за формою № 1 -ТУР (к) подається до 10 липня та 10 жовтня суб'єктами туристичної діяльності в Криму - Міністерству курортів і туризму Автономної Республіки Крим, на інших територіях - відповідно структурним підрозділам обласних, Київської і Севастопольської державних адміністрацій.

  Звіт  за формою № 1-ТУР подається в  ті ж інстанції до 10 січня наступного за звітним року.

  Не  менш важливі угоди зі страховими компаніями. Згідно з положенням статті 17 Закону про туризм, страхування  туристів (медичне та від нещасного  випадку) обов'язкове і здійснюється суб'єктами туристичної діяльності на основі угод зі страховими компаніями, які мають право на здійснення такої діяльності.

  Наступний вид договорів, які є обов'язковими, а порядок укладання передбачений Законом України "Про туризм", - це договори на надання туристичних  послуг, які укладаються між суб'єктами туристичної діяльності та споживачами туристичного продукту. Договір (контракт) укладається в письмовій формі і повинен визначати обсяг, умови та якість надання послуг, порядок оплати та розрахунків, термін дії, права та обов'язки сторін, їх відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.

2. Вивчення нормативних документів

  При здійсненні туристичної діяльності фірма “Глобус ” керується  такими нормативними документами як:

  - Закон України “Про туризм”

  - Закон України “Про власність”

  - Закон України “Про підприємство”

  - Закон України “Про господарські  товариства”

  - Закон України “Про підприємства  в Україні”

  Усі працівники фірми працюють згідно із своїми посадовими інструкціями

  Організація прийому замовлень на туристські послуги здійснюється за допомогою документу «Заявка на бронювання»

  2.3. Туристична документація

    На всіх етапах роботи туристичного  підприємства діють туристичні  документи, що обслуговують процес  організації турові. Їх можна  розділити на такі види:

  - інформаційні;

  - облікові;

  - розрахункові;

  - звітні.

     До інформаційних документів  належати такі документи, що  несуть інформацію про хід  продажів, графік проведення подорожі, конкретні умови обслуговування, підтверджують його бронювання, а також повідомляють про зміни і ануляції. Серед них - туристичне повідомлення. Основу такого повідомлення складає технологічна карта туристичної подорожі та програма туру. Способом передачі туристичної інформації виступають також листи бронювання та інформаційні листи, що містять конкретну інформацію щодо послуг, придбаних туристом.

  Облікові  документи служать для відміток про реально отримане туристичне обслуговування і у подальшому виступають підставою для розрахунків. У  ролі основного облікового документа  виступає туристичний ваучер, використовуються також картки туриста для туристів індивідуалів, листи обслуговування та маршрутні ордери для груп туристів.

  Основними документами, що використовуються для  розрахунків як з підприємствами обслуговування туристів, так і при  розрахунках між   турфірмами-партнерами, є рахунки-фактури.

  Звітні  документи можна поділити на внутрішньофірмові, які служать для аналізу витрат на подорожі і використання виділених  на неї коштів  або мають маркетинговий  характер. Їх види, порядок заповнення та подання визначаються Наказом Державного комітету статистики України від 4.03.1998 р. № 96. Своєчасна подача форм державної статистичної звітності є обов'язком підприємства.

3. Організація транспортних подорожей.

  Технологія  надання транспортних послуг.

  Транспортні послуги - один з основних видів послуг у туризмі. На них припадає і основна  частка в структурі ціни туру. Залежно  від тривалості, дальності подорожі, вона (в більшості випадків) коливається від 20 до 60 %.

  Транспортні подорожі - це подорожі організованих груп туристів при наявності путівок (ваучерів) по розроблених маршрутах з використанням різних транспортних засобів.

  Транспортні подорожі розглядаються і як самостійний  вид туризму, і як складова туристичного продукту в цілому.

  При плануванні своєї подорожі турист враховує такі фактори, як швидкість доставки до місця відпочинку, комфорт подорожі, вартість, можливість перевезення багажу та його вага, можливість зупинки в дорозі, умови харчування, умови для відпочинку, рівень шуму, наявність шкідливих екологічних факторів і, звичайно, - безпека.

  В Україні, як і в інших країнах  СНД, ці вимоги розподіляються в такій послідовності:

• безпека подорожі;
• вартість і наявність різних пільг;
• комфортабельність;
• швидкість доставки;
• інші фактори.

  Чим більший набір позитивних факторів, тим вища вартість транспортної подорожі, але жодний транспортний засіб на задовольняє весь набір вимог.

  В цілому транспортні подорожі класифікуються за такими основними ознаками:

• способу пересування на маршруті;
• виду транспорту, який використовується;
• побудови траси маршруту;
• тривалості подорожі;
• сезонності та ін.

  Основна частка в загальній структурі  транспортних послуг належить авіаційному  транспорту. Перевезення туристів повітряним транспортом здійснюється чартерними і рейсовими літаками. Авіаперевезенням туристів України займаються як національні, так і іноземні авіакомпанії.

  Залежно від умов комфорту, харчування та інших  факторів місця в літаках поділяються на класи:

• перший клас (F);
• бізнес-клас (С);
• економічний клас (Y);
• інші види.

  Туристичні  авіаційні подорожі здійснюються на регулярній, сезонній або разовій основі.

  Автомобільний транспорт можна з повним правом назвати транспортом всезагального  застосування в сфері туризму, бо він використовується всюди: від  трансферу й екскурсій до оренди малолітражних автомобілів туристами для особистого використання на відпочинку.

  Автопослуги, які використовуються в туристичному обслуговуванні, об'єднують три основні напрямки:

  1) організація автобусних подорожей;

  2) організація подорожей на власному транспорті туристів;

  3) прокат автомобілів.

  Завдяки своїй економічності, доступності  широким верствам населення, автобусні  подорожі є найбільш масовим видом  туристичних перевезень, який постійно розвивається і має тенденції до нарощування обсягів.

  Європейська конференція міністрів транспорту (1984 р.) виділяє три види автобусних подорожей:

• поїздки на рейсових автобусах;
• поїздки на човникових автобусах;
• спеціальні (чартерні) рейси.

  При організації автобусних поїздок  в країни ЄС необхідно суворо дотримуватися вимог, передбачених Європейською угодою про міжнародні перевезення пасажирів автобусами.

  В Європі серйозна увага приділяється технічному стану автобусів, які  використовуються для перевезень туристів. Так, у багатьох країнах заборонене використання на туристичних маршрутах автобусів, термін експлуатації яких перевищує 8 років.

  У відповідності з рішенням Європейської конвенції по роботі екіпажів транспортних засобів з 24 квітня 1995 p., всі автобуси з кількість місць більше 9 повинні бути обов'язково обладнані тахографами.

  Тахограф - це бортовий прилад для об'єктивного  контролю і обліку роботи автомобіля і водія. Він автоматично записує  і показує швидкість руху, пробіг, поточний час, різні періоди праці і відпочинку водія.

  Автобусні перевезення можуть бути організовані на автобусах, які належать туристичним фірмам, а також на орендованих автобусах, власниками яких є незалежні автотранспортні підприємства.

  Права і обов'язки перевізника і туристів регламентуються договором на перевезення, угодою на туристичне обслуговування і ваучером.

  Поширеною послугою для туристів, які перебувають  в стаціонарних місцях відпочинку, є прокат автомобілів. Оренду автомобіля можна замовити ще під час придбання  туру в туристичному агентстві, включивши її в пакет послуг.

  Залізничні подорожі, або перевезення туристів залізницею, є зручним засобом транспортування будь-якої категорії туристів, починаючи від туристів-індивідуалів, великих і малих туристичних груп на регулярних лініях і чартерних поїздах і закінчуючи організацією спеціальних туристично-екскурсійних поїздів місцевого і далекого сполучення.

  В системі пасажирських перевезень поїзди поділяються на рейсові, які рухаються  по суворо встановленому маршруту, з дотриманням часового проміжку та графіку руху, і позарейсові (чартерні), що комплектуються в міру необхідності. Це стосується і туристичних поїздів.

  Поїзди  і вагони також поділяються на різні категорії. Категорії поїздів: приміський, пасажирський, швидкий, швидкісний. Категорії вагонів: сидячий, плацкартний, купейний, спальний, вагон-ресторан, поштовий.

  Організація транспортних перевезень залізницею має  переваги тоді, коли використовується пряме сполучення між місцем проживання і місцем відпочинку. Особливо це важливо  при транспортуванні туристів за кордон.

  Не  менш важливим засобом переміщення туристів є теплоходи, пороми, яхти, човни, плоти, байдарки та інші плавальні засоби. Тут використовуються як внутрішні водні артерії, так і міжнародні морські та річкові лінії.