Управління асортиментом продукції ВАТ «Дніпроспецталь»

Прийняття остаточного  рішення про вилучення товару з програми або про продовження  його реалізації можна спростити, якщо вже на стадії розробки вироби встановити кількісні вимоги до нього: рівень (норматив) окупності, обсяг продажу або прибутку (з урахуванням повних витрат ресурсів). Якщо товар перестає відповідати цим критеріям, то тим самим зумовлюється і характер рішення щодо його вилучення.

Вичерпавши свої ринкові  можливості товар, вчасно не вилучений  з виробничої програми, приносить  великі збитки, вимагаючи невідповідно одержуваним результатами витрат коштів, зусиль і часу. Тому, якщо виробник не матиме чіткої системи критеріїв  вилучення товарів з виробничо-збутової програми, і не буде систематично проводити аналіз виготовлених і реалізованих товарів, то його асортимент неминуче виявиться «перевантаженим» неефективними виробами, з усіма наслідками, що випливають звідси негативними наслідками для виробника.

 

 

          1.3Формування і управління асортиментом продукції на підприємстві

 

Сутність планування, формування та управління асортиментом полягає в тому, щоб товаровиробник своєчасно пропонував певну сукупність товарів, які б, відповідаючи в цілому профілю його виробничої діяльності, найбільш повно задовольняли вимогам певних категорій покупців. Набір товарів, пропонованих підприємством-виробником на ринку, називають асортиментом.

Формування асортименту – проблема конкретних товарів, їх окремих серій, визначення співвідношень між «старими» і «новими» товарами, товарами одиничного і серійного виробництва, «наукомісткими» і «звичайними» товарами, уречевлених товарами і або ліцензіями та «ноу-хау». При формуванні асортименту виникають проблеми цін, якості, гарантій, сервісу, чи збирається виробник відігравати роль лідера в створенні принципово нових видів продуктів або змушений іти за іншими виробниками.

Формуванню асортименту  передує розробка асортиментної  концепції підприємством. Вона являє собою побудову оптимальної асортиментної структури, товарної пропозиції; при цьому за основу приймаються, з одного боку, споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а з іншого, - необхідність забезпечити найбільш ефективне використання підприємством сировинних, технологічних, фінансових та інших ресурсів з тим, щоб виробляти вироби з низькими витратами.

Асортиментна концепція  виражається у вигляді системи  показників, що характеризують можливості оптимального розвитку виробничого  асортименту даного виду товарів. До таких показників відносяться: розмаїтість видів і різновидів товарів (з урахуванням типології споживачів); рівень і частота оновлення асортименту; рівень і співвідношення цін на товари даного виду та ін.. Мета асортиментних концепцій-зорієнтувати підприємство на випуск товарів, найбільш відповідних структурі і розмаїтості попиту конкретних покупців. [6]

Підкріплена заходами організаційного  та іншого характеру щодо забезпечення випуску продукції у передбачених структурі і наборі асортиментна концепція може розглядатися як свого роду програма з управління розвитком виробництва і реалізацією відповідних товарів. Цільова її частина включає вимоги до оптимальної структурі асортименту, а програмна – систему заходів для її досягнення за певний період. Цією програмою надає комплексний характер включення в неї питань, пов’язаних з оптимізацією асортименту. В якості критеріїв оптимальності виступають вимоги споживачів до асортименту та якості товарів, ресурсні можливості, соціальні.

Ключовим моментом у завоюванні позицій на ринку щодо численних конкурентів є своєчасне оновлення вироблюваних товарів підготовка і організація виробництва нових видів продукції. У сучасному світі створення і виробництво нових товарів мають вирішальне значення для процвітання підприємства. Згідно зі статистичними даними, після освоєння нової продукції, яка складає основу виробництва, темп росту її реалізації приблизно удвічі більше, ніж у конкурентів. Випускаючи нову продукцію і розширюючи асортимент пропонованих товарів, фірми прагнуть знизити залежність від одного товару, який може в будь-який час з урахуванням непередбачених змін ринку привести до банкрутства. Відомо, що сьогодні інші підприємства та фірми в нашій країні приступають до серйозної реструктуризації виробництва і поряд з оновленням профільної продукції налагоджують випуск товарів народного споживання.

Однак створення нового товару – процес надзвичайно складний, тому що крім конструкторсько-технологічних рішень і модернізації виробничої бази мова йде, в кінцевому рахунку, про створення такої товарної маси, яка повністю відповідає вимогам ринку. Відомо, що значна кількість нових товарів, виведених на ринок, терпить комерційний провал: приблизно 8 з 10 не виправдовують сподівань, які на них надій виготовлювачів. Основними причинами є:

- недостатнє володіння станом попиту саме на даний товар,

- технічні та експлуатаційні дефекти товару,

- неефективна реклама,

- завищена ціна,

- непередбачені відповідні дії конкурентів,

- невірно обраний час для виходу на ринок,

          - неодмінні виробничі проблеми, тобто в цілому неправильно була прогнозована конкурентна політика. [7]

При виборі шляхів підвищення конкурентоспроможності товару нерідко  буває дуже своєчасне рішення  не про запуск нового, а про модифікацію  вже існуючого товару. Рішення про модифікацію товару приймається з метою задоволення особливих вимог покупців для отримання більшого прибутку. [8]

ABC-аналіз - метод, який  дозволяє класифікувати ресурси підприємства у залежності від їх важливості. У його основі лежить принцип Парето - 20% усіх товарів дають 80% обороту. По відношенню до ABC-аналізу правило Парето може прозвучати так: надійний контроль 20% позицій дозволяє на 80% контролювати систему,будь то запаси сировини і комплектуючих, або продуктовий ряд підприємства і т. п. Часто ABC-аналіз плутають з ABC-методом, розшифровуючи ABC як Activity Based Costing, що в корені не вірно.

ABC-аналіз - аналіз товарних  запасів шляхом ділення на  три категорії:

А - найбільш цінні, 20% - товарних запасів; 80% - продаж

В - проміжні, 30% - товарних запасів; 15% - продаж

С - найменш цінні, 50% - товарних запасів; 5% - продаж

ABC-аналіз - це ранжирування  асортименту за різними параметрами.  Ранжувати таким чином можна і постачальників, і складські запаси, і покупців, і тривалі періоди продажів - все, що має достатню кількість статистичних даних. Результатом АВС аналізу є групування об'єктів за ступенем впливу на загальний результат.

АВС-аналіз ґрунтується на принципі дисбалансу, при проведенні якого будується графік залежності сукупного ефекту від кількості елементів. Такий графік називається кривою Парето, кривої Лоренца або ABC-кривої. За результатами аналізу асортиментні позиції ранжуються і групуються в залежності від розміру їхнього внеску в сукупний ефект. У логістиці ABC-аналіз звичайно застосовують з метою відстеження обсягів відвантаження певних артикулів і частоти звернень до тієї чи іншої позиції асортименту, а також для ранжирування клієнтів за кількістю або обсягом зроблених ними замовлень[9].

Порядок проведення АВС-аналізу

1-й крок Визначаємо  мета аналізу .

2-й крок Визначаємо  дії за підсумками аналізу.

3-й крок Вибираємо  об'єкт аналізу і параметр аналізу.  Зазвичай об'єктами АВС аналізу  є постачальники, товарні групи, товарні категорії, товарні позиції. Кожен з цих об'єктів має різні параметри опису і виміру: обсяг продажу (в грошовому чи кількісному вимірі), дохід (у грошовому вимірі), товарний запас, оборотність і т. буд.

4-й крок Складаємо  рейтинговий список об'єктів за спаданням значення параметра.

5-й крок Розраховуємо  частку параметра від загальної  суми параметрів з накопичувальним  підсумком. Частка з накопичувальним  підсумком вираховується шляхом  додавання параметра до суми  попередніх параметрів.

6-й крок Виділяємо групи А, В і С: присвоюємо значення груп вибраних об'єктів. Пропонується наступний алгоритм. Підраховується загальна кількість продажів у грошовому або товарному вираженні М за певний період, і ділиться на загальну кількість позицій в асортименті (номенклатурою) N, в результаті чого виводиться показник Р середньої кількості продажів на одну позицію: Р = M / N. Всі матеріальні ресурси, кількість продажів на які в 6 і більше разів перевищує Р, включаються до групи А. У групу С включаються всі матеріальні ресурси, кількість заявок на які в 2 і більше разів менше Р. Всі інші матеріальні ресурси включаються до групи В.Ймовірності виникнення попиту на матеріальні ресурси А, В і С підпорядковані різним законам. Встановлено, що в більшості промислових і торгових фірм приблизно 75% вартості обсягу продажів складають всього близько 10% найменувань номенклатури (група А), 20% вартості - 25% найменувань (група В), 5% вартості - 65% найменувань (група С) [9].

 

 

РОЗДІЛ2 ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ  ПРОДУКЦІЇ НА ВАТ «ДНІПРОСПЕЦТАЛЬ»

 

 

2.1 Характеристика виробничо-економічної діяльності   

ВАТ  «Дніпроспецталь»

 

ВАТ "Дніпроспецталь" одне з найбільших підприємств України  з виробництва спеціальних сталей і виплавок.

Будучи підприємством  з неповним металургійним циклом (виплавка металу здійснюється в електродугових печах з використанням металевого брухту, а не з використанням чавуну і руди як вихідних продуктів) завод "Дніпроспецталь", тим не менш, має складну технологічну схему виробництва продукції, яка включає в себе різні види виплавки вихідного металу, розливання у зливки і необхідні електроди, прокатки, кування, холодного волочіння, обробки готової металопродукції, способів контролю та атестації металу [10].

Протягом усього розвитку підприємство спеціалізувалося на випуску високоякісної металопродукції, орієнтованої на машино-будівництво, автомобіле-будівництво, нафтохімічну і аерокосмічну індустрію. Висока кваліфікація інженерного і виробничого персоналу, оснащеність сучасним технологічним обладнанням дозволили колективу заводу освоїти виробництво понад 800 марок сталі і сплавів і понад 1000 профілерозмірів прокату і поковок з якістю, задовольняє високим вимогам вітчизняних і зарубіжних споживачів продукції. Продукція заводу відповідає вимогам вітчизняних та міжнародних стандартів. Система забезпечення якості сертифікована за стандартом ISO 9001:2000 Товариством технічного нагляду TUV . [11]

В даний час підприємство спеціалізується на виробництві  металопродукції з нержавіючої, інструментальної, швидкоріжучої, підшипникової, легованої, конструкційної сталі, а також з жароміцних сплавів на основі нікелю. Широкий спектр різних видів сортів спеціальної сталі, які виробляє та продає Дніпроспецталь, визначає місце підприємства в галузі і на ринку. Завод є універсальним виробником спецсталі, широкий марочно-профільний сортамент служить основою для виконання комплексних замовлень.

  При виробництві сталі в умовах заводу широко застосовуються такі передові технології:

 - Обробка металу на установці "піч-ківш"

 - Вакуумування рідкої сталі

 - Електро-шлаковий і вакуумно-дуговий переплав

 - Методи порошкової металургії

 - Аргоно-кисневе рафінування [11] .

Все це дозволяє отримувати метал з більш високоякісними характеристиками, що користується попитом  на світовому ринку.

Технологічна схема  виробництва ВАТ "Дніпроспецталь"  включає в себе оптимальне поєднання  різних процесів, що дозволяють отримувати якісну продукцію із заданими властивостями. До складу підприємства  входять  наступні  цеха :

- Скрапорозділочний;

- Чотири сталевиплавних;

- Прокатний; 

- Термічний; 

- Калібровальний;

- Ковальський; 

- Ковальсько-пресовий;

- Порошкової металургії;

- Інструментальний;

- Випробування металопродукції  та інші  .

В даний час більшість конструкційних та інструментальних матеріалів  виготовляються зі сталей і їх сплавів. Близько 90% сталі які виплавляється на металургійних заводах надходять в прокатні цехи для виготовлення листів, труб, рейок, сортових виробів [12].

Підприємство очолює голова правління, який представляє  підприємство у всіх установах і організаціях, розпоряджається майном підприємства, укладає договори, видає накази по підприємству.

Головний інженер керує  роботою технічних служб підприємства, несе відповідальність за виконання  плану, випуск високоякісної продукції.

До завдань технічного відділу входять питання вдосконалення  продукції, що випускається, розробки нових видів продукції, впровадження у виробництво новітніх досягнень  науки і техніки та ін.

Відділ головного механіка разом з підлеглими йому підрозділами забезпечує контроль за роботою і налагодження технологічного обладнання, проводить всі види ремонту технологічного обладнання.

Відділ головного енергетика разом з підлеглими йому підрозділами забезпечує безперебійне постачання підприємства електроенергією, теплом, стисненим повітрям, водою, киснем та іншим.

Виробничо-диспетчерський відділ здійснює оперативний контроль за ходом виробництва, розробляє  календарні графіки роботи, усуває причини, що порушують нормальний режим  виробництва і др.

Відділ технічного контролю здійснює контроль за комплексністю та якістю готової продукції, розробляє пропозиції щодо попередження та зменшення браку, організовує контроль за якістю що надходить на підприємство сировини, матеріалів, та ін. [13]

Головний економіст, який є заступником голови правління з економічних питань, керує роботою з планування та економічного стимулювання на підприємстві, підвищенню продуктивності праці, та ін

Планово-економічний  відділ розробляє річні, квартальні плани підприємства та окремих цехів, контролює їх виконання, визначає шляхи усунення недоліків, організовує і удосконалює внутрішньозаводське і внутрішньо цехове планування.

Бухгалтерія здійснює облік  коштів підприємства і господарських  операцій з матеріальними та грошовими  ресурсами, встановлює результати фінансово-господарської діяльності підприємства і др.