Сутність і зміст виробничого та операційного менеджменту

Енергопостачання заводу

Енергопостачання заводу здійснюється по двухцепній ЛЕП-110/6 кв. На головній підстанції встановлені два трансформатори 110/6 кв. із розщепленою повторною обмоткою, потужністю 25 тис. кВт. на кожній, що забезпечують напругу 6 кв. НТП усіх підрозділів. Добова витрата води складає 1400 м3. У роботі знаходяться 5 оборотних систем із питомою вагою понад 90% від загального водопостачання. Енергомеханічний відділ забезпечує потребу заводу в енергоносіях.

3.3. Контроль якості операційної системи

Для забезпечення якості продукції на виробництві впроваджено технічний контроль – перевірку відповідності продукції встановленим на неї технічними вимогами в технічній документації.

Комплексна система управління якістю дозволяє забезпечити  всебічне вдоволення потреб споживачів та оптимальних витрат на забезпечення якості продукції. В межах системи управління якістю це розглядається як першочергова задача всієї економічної діяльності, робіт по плануванню випуску та збуту продукції. Все – від визначення якості роботи на стадіях реалізації продукції, виробництва, проектування до функцій обслуговування підприємства - повинно бути спрямовано на виконання цієї задачі [30].

Комплексне управління якістю забезпечує більш широкі можливості збуту продукції. Оптимізація різних рівнів якості та витрат на його забезпечення досягається завдяки організаційному плануванню, яке враховує кон’юнктуру ринку. В результаті цього виготовлення деталей відповідає потребам споживача, які поєднують високий рівень якості та оптимальну ціну. Комплексне управління якістю продукції забезпечує більш широкі можливості виробництва якісної продукції, оскільки воно спрямовує зусилля інженерів-конструкторів при розробці  деталей та інженерів-технологів при її виготовленні. Продуктивність обладнання підвищується за рахунок своєчасного вжиття заходів, а не в результаті наступного виявлення відмов в роботі  та їх усунення.

Правильне обрання основних та допоміжних матеріалів  сприяє підвищенню продуктивності обладнання, виключає постачання дефектних матеріалів та забезпечує раціональне використання праці кваліфікованих робітників та дорогої техніки.

Таким чином, комплексне  управління якістю   здійснює вирішальний

вплив на кожний з трьох визначених вище факторів, які забеспечують прибутковість підприємства. Якісні характеристики, що закладаються у вироби, стимулюватимуть його купівлю та забезпечують більш широкі можливості збуту. Врахування  можливостей виробництва при проектуванні виробів та розробці виробничого процесу дозволяє значно скоротити витрати на виробництво та звести до мінімуму небажані компенсаційні витрати, пов’язаніз витратним процесом повернення бракової продукції та вдоволення рекламацій споживачів. Комплексне управління якістю стає міцним важелем, який забезпечує прибутковість та ефективне використання ресурсів.

ВИСНОВКИ

Операційний менеджмент - складний i рiзноманiтний процес загальної  системи управлiння, що постiйно розвивається в часi й просторi.

Якщо в просторi він обмежений якоюсь мiрою рамками ор­ганiзацiї i зв'язками даного пiдприємства „Чернігівавтодеталь” з зовнiшнiм середовищем, то в часи визначити чiткi межi виробничого менеджменту дуже складно. Можна лише обмежитися тою обставиною, що він iснує i найбiльш розвинутий в інтервалі роботи підприємства над серiйним продуктом, тобто в перiод виробництва i випуску впро­вадженого iнновацiйного виробу аж до його зняття з вироб­ництва. А якщо враховувати ту обставину, що виробничий мене­джер не може i не залишається осторонь при розробці нового продукту i технології, а також працює в галузі реорганізації ви­робництва, то виявити межі роботи виробничого менеджера й окреслити їх практично неможливо.

Операційний менеджер, у силу свого призначення, зобов’язаний працювати з iнноватором i конструктором, технологом i маркетологом, стратегом i будівельником, а також iз yciмa служ­бами фiрми, з якими він органiзацiйно i функціонально пов’язаний.

Основну увагу в данiй роботi придiлено самiй cутi виробничо­го управлiння, глибокому розумiнню основ виробництва, їх взаємозв’язку усерединi організації „Чернігівавтодеталь” питанням проектування, плану­вання й управління реалізацією розроблених планів. Відносно розглянуті потокові методи розрахунку.

Важливою складовою операційного менеджменту є оператив­не планування i керівництво, завдяки яким пiдприємство „Чернігівавтодеталь” досягає поставлених цiлей. Оперативне управління не можна ототожню­вати з операційним менеджментом, що якоюсь мірою співзвучні між собою i часто є об'єктом плутанини.

На закiнчення хочеться виразити надiю, що дана тема курсової роботи  допоможе розiбратися з основними поло­женнями операційного менеджменту i зробити правильнi виснов­ки. А успiшне освоєння даної теми за допомогою заглиб­леного пророблення порушених питань за iншими джерелами, що доповнюють, буде сприяти формуванню майбутнього фахiв­ця – менеджера на підприємстві „Чернігівавтодеталь”. 

Все залежить від того, за рахунок чого підприємство бажає покращувати своє фінансове положення і які у нього  для цього є можливості.

Наприклад:

Можна покращувати своє фінансове положення за рахунок ведення вдалої політики формування власних фінансових ресурсів, яка передбачає собою частину загальної фінансової стратегії підприємства і заключається в забезпеченні необхідного рівня самофінансування виробничого розвитку підприємства. В процесі управління формуванням власних фінансових ресурсів вирішуються такі основні задачі:

Забезпечення формування необхідної суми балансового прибутку підприємства.

Формування ефективної податкової політики, яка забезпечує максимізацію суми чистого прибутку підприємсва.

Розроблення ефективної дивідендної політики, яка оптимізує пропорції розподілення чистого прибутку на споживання та накопичення.

Можна покращувати або не погіршувати своє фінансове становище за рахунок ефективності управління фінансовими ризиками на підприємстві. Під фінансовими ризиками розуміється вірогідність виникнення фінансових

збитків (зниження прибутку, доходів, витрачання капіталу і т.п.) в ситуації невизначеності умов фінансової діяльності підприємства.

Список використаної літератури

1.      Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту: методологічні  положення та прикладні механізми. – К.: Лібра, 2003. – 352 с.

2.      Анкофф Р. Планирование будущего корпорации. – М.: Прогресс, 2003.-158 с.

3.      Афанасьев Л.С. Основы управления качеством – СПб.: Перспектива, 2000 – 425 с.

4.      Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 600 с.

5.      Байдюк И.Ф. Управление трудовыми ресурсами в новых условиях хозяйствования – М.:Знание, 2004. - 168 с.

6.      Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 600 с.

7.      Белах Л.П. Теорія и практика управления персоналом.-М.: ЮНИТИ,-2005.-325с.

8.      Белошапка В.А., Загорий Г.В. Стратегическое управление: принципы и международная практика. – Учебник./ Под ред. В.А.Белошапки – К.: Абсолют – В, 1998. – 376 с.

9.      Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. – К.: Ника-Центр, 1996. – 216 с.

10. Барчук В.П. Менеджмент якості. – К.: УФІМБ, 2003 – 408 с.

11. Бучацька І.О. Оцінка ефективності роботи маркетингової інформаційної системи // Сучасні економічні проблеми розвитку підприємництва: Зб.наук.праць. – К.: КДТЕУ, 2008. - С. 368-372.

12. Вайсман А. Стратегия маркетинга: 10 шагов к успеху / Пер.с нем. – М.: АО “Интерэксперт”, 2000. – 261с.

13. Венедиктова В.И. О деловой этике и этикете. - М.: Сирин, 1997.

14. Винокуров В.В. Организация стратегического управления на предприятии. – М.: Центр экономики и менеджмента, 2001– 147с.

15. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент. – М., 2006.

16. Виссема Х. Менеджмент в подразделениях фирмы: Пер. с англ. – М.: Инфра-М, 2001. – 58 с.

17. Вудкок М., Фрэнсис Д. Раскрепощенный менеджер. - М.: Дело, 1991. – 390 с.

18. Гаєвський О. Теорія управління. – К.: МАУП, 2001. – 318 с.

19. Галькович Р. Управление качеством продукции. – М.: Инфра-М, 2003.-398 с.

20. Генкин Б.М. Экономика и социология труда: Учеб. для вузов. - М.: ЮНИТИ, 1999. – 395 с.

21. Герчикова И.Н. Менеджмент. Учебник. – М.: Банки и биржи. ЮНИТИ, 2004. – 286 с.

22. Горелов Н.А. Экономика трудових ресурсов. - М.: Высшая школа, 1998.-207 с.

23. Градов А.П. Стратегия экономического управления предприятием: Учеб. пособие. – М.: Анкил, 2001. – 187 с.

24. Грачев М.В. Управление трудом - М.: Наука, 1999. – 135 с.

25. Григорчук Т.В. Анкетне опитування як засіб виявлення потреб споживачів перед процесом диверсифікації комерційної діяльності торговельного підприємства // Сучасні економічні проблеми розвитку підприємництва: Зб.наук.праць. – К.: КДТЕУ, 2007. - С. 322-329.

26. Деркач М.І. Об’єднання підприємств як інструмент підвищення конкурентноспроможності //Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 10. - С. 89-101.

27. Тарасюк М.В.Система цілей в бюджету ванні торговельних підприємств та їх об’єднань // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 7. - С. 131-137.

28. Ярема Л.В. Економічні переваги інтегрованих об’єднань переробки і реалізації продукції // Актуальні проблеми економіки. - 2009. - № 7. - С.137-143.

29. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент. – М., 2003.

30. Гаєвський О. Теорія управління. – К.: МАУП, 2001. – 318 с.