Стратегічний потенціал компанії та його розвиток

- прискорене зростання  ринку

(попиту)

- залучення іноземного  капіталу (інвестора)

- отримання держзамовлення (укладання держконтракту)

- розширення старих ринків

- вихід конкурентів з  ринку

- слабка насиченість ринку

- відсутність конкурентів

- пільгове оподаткування  бізнесу

- зниження % ставок за  кредит

- зниження цін на сировину

- поява нових технологій  та обладнання

- держпідтримка

- зниження експортних  тарифів

- постійні постачальники і можливості придбання сировини із знижками

Загрози

- можливість появи нових  конкурентів

- зростання продажу взаємозамінного  продукту

- сповільнення темпів  зростання ринку (попиту)

- несприятлива економічна  політика уряду

- збільшення конкурентного  тиску

- зростання ділового циклу

- зростання сили торгів  між покупцями та постачальниками

- несприятливі демографічні  зміни

- зміна потреб та смаків  споживачів

- вимогливість покупців  та споживачів, що постійно зростає

- висока залежність від  попиту та стадії життєвого  циклу розвитку бізнесу

- вихід на ринок іноземних  конкурентів з більш низькими  витратами

- несприятливе законодавство

- несприятлива зміна валютного  курсу або торговельної політики  іноземних країн

Аналіз клітинок матриці  SWOT (комбінацій факторів з множин можливостей і загроз з факторами з множин сильних і слабких сторін, які ведуть або до посилення, або до послаблення конкурентної позиції фірми) дозволяє сформувати 4 загальні стратегії поведінки:

Коли фірма має більше сильних сторін чим слабких, а  ринок надає їй нові можливості за відсутності загроз, фірма повинна  реалізувати стратегію, спрямовану на зміцнення своєї позиції на ринку, шляхом збільшення своєї участі на ньому, диверсифікації продуктів  і введення на ринок нових продуктів (інновацій). Сприятлива фінансова ситуація дає можливість фірмі провадити  НДДКР з розвитку нових продуктів  та придбати конкурентні фірми, що діють  в даному секторі економіки (але  є менш рентабельні).

Коли фірма, маючи слабкі сторони, діє в сприятливому для  неї середовищі, вона повинна реалізувати  стратегію, спрямовану на вибіркове  покращення своєї конкурентної позиції, тобто на збільшення своєї частки на ринку при одночасній ліквідації слабких сторін шляхом покращення фінансового  стану, зменшення витрат, підвищення конкурентоспроможності продукції, ліквідації збиткового бізнесу.

 

Доцільним є розгляд  етапів формування  стратегічного  потенціалу підприємства в умовах нестійкого зовнішнього середовища:

• зменшення впливу на діяльність підприємства політичних факторів, які є джерелом невизначеності;

• збільшення впливу ринкових факторів, що безпосередньо впливають на ефективність роботи підприємства й аналіз яких  дозволяє його керівництву уточнити стратегію і зміцнити позиції на ринку;

•  постійний контроль за технологічним середовищем, з метою ідентифікації змін;

• аналіз  факторів конкуренції, що дозволяє  керівництву здійснювати постійний контроль за діями конкурентів;

• важливу роль відіграють соціальні фактори, що включають такі показники, як зміна суспільних цінностей, настанови, відносини, сподівання, інтерес;

• державний вплив, коли держава завжди виконує визначені економічні функції і встановлює  систему нормативних актів, що регулюють діяльність суб'єктів ринку.

В такому випадку аналіз зовнішнього середовища  дозволяє сформувати перелік загроз, які можуть вплинути  на діяльність підприємства в цілому.

 

ВИСНОВОК

Умовою розвитку кожного  суб'єкта господарювання є його стратегічний потенціал.

Потенціал підприємства – це складна, динамічна, поліструктурна система. Ця агломерація має певні закономірності розвитку, від уміння використати які вирішальною мірою залежить ефективність економіки, темпи та якості її зростання.

Усвідомлення його сутності як процесу, що визначає послідовність  дій підприємства щодо розробки й  реалізації стратегій, як інструмента  тривалої життєдіяльності підприємства в сучасних економічних умовах зумовлює дослідження поняття  “ стратегічний потенціал ”.  Такий потенціал виступає як основа якісного та послідовного стратегічного управління підприємством. Стратегічний потенціал розглядається як перспективне об’єднання організованих ресурсів і можливостей, що характеризуються цільовою спрямованістю.

Під структурою системи, якою є потенціал підприємства, розуміють  мережу найсуттєвіших, стійких (інваріантних) зв'язків між елементами.

Реальне ринкове середовище характеризується крайньою нестабільністю і непередбачуваністю подій, недостатньо  ефективним економічним законодавством, відсутністю розвиненої інфраструктури. Ці та інші фактори  роблять неможливе  нормальне функціонування  українських  підприємств. Для покращення ситуації необхідно сформувати більш стабільні  і сприятливі умови, що забезпечать  підприємствам досягнення визначених ними довгострокових цілей свого  розвитку. Визначальною умовою, є формування стратегічного потенціалу підприємства.

Формування потенціалу підприємства – це процес ідентифікації та створення  спектра підприємницьких можливостей, його структуризації та побудови певних організаційних форм задля стабільного  розвитку та ефективного відтворення.

З розвитком економіки  та бізнесу змінюється характер та напрями процесів організації виробництва, реалізації продукції та послуг, інвестування та конкуренції підприємства. Чітко  розроблена стратегія забезпечує підприємствам  виживання  в сучасному середовищі, комерційний успіх та стійкий  розвиток.

Однієї і тієї ж цілі можна досягнути різними методами та засобами. У зв'язку з цим виникає питання: як намічена ціль може бути практично реалізована та в який спосіб. Намагаючись дати відповідь на ці питання, кожне підприємство повинне розробити декілька варіантів стратегії.

Стратегія становить генеральну програму діяльності підприємства, в  основі якої лежить визначення основних, довгострокових цілей та задач, розробка напрямків його діяльності, визначення необхідних ресурсів для досягнення поставлених цілей та порядку їх використання.

Для визначення і характеристики стратегічного потенціалу використовують ресурсний (обліково-звітний), структурний (функціональний) і цільовий (проблемно-орієнтований), процедурний підходи. Ресурсні, структурні, процедурні та цільові характеристики стратегічного потенціалу спрямовані на формування системного уявлення про рівень відповідності потенціалу підприємства його стратегічним цілям.

Керівники проаналізувавши  внутрішнє середовище та вплив факторів зовнішнього середовища (за допомогою  методу SWOT-аналізу) можуть передбачити наявність потенційних загроз і можливості їх усунення, а також гнучко реагувати на зміни.

Усвідомлення стратегічного  планування як процесу, що визначає послідовність дій підприємства щодо розробки й реалізації стратегій, як інструмента тривалої життєдіяльності підприємства в сучасних економічних умовах зумовлює його дослідження. Такий потенціал виступає основою якісного та послідовного стратегічного управління підприємством. Стратегічний потенціал розглядається як перспективне об’єднання організованих ресурсів і можливостей, що є пріоритетом при розвитку конкурентоспроможності підприємства.

 

 

Список використаної літератури

1. Бородин А. Этапы формирования стратегического потенциала предприятия // Проблемы теории и практики управления - 2003. - №6. - С.96 - 100.
2. Герасимчук В. Г. Стратегія управління підприємством. Київ-2000.
3. Економіка виробничого підприємництва. Навчальний посібник./ За ред. Й.М. Петровича. 3-тє вид., випр. — К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. — 405 с.
4. Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф. С. Ф. Покропивного. — К.:КНЕУ,2001.—С.95—110.
5. Ігнатьєва І. А. Методичні аспекти  управління стратегічним потенціалом підприємства. //Проблеми виробництва - 2005. - №1. - С. 8-12.
6. Микитенко В.В., Ігнатієва І.А. Діагностика стратегічного потенціалу підприємства // Вісник економічної науки України. – 2005. - № 2. – с. 77-80.
7. Оберемчук В. Ф. Стратегія підприємства. Київ-2000.
8. Обер-Крие Дж. Управление предприятием. – М.: Бизнес-Информ, 1998. – 256с.
9. Отенко И.П. Потенциал предприятия и его виды – Науковий віник Полтавського університету споживчої кооперації України. – 2001. - № 4. – с. 19-20.
10. Отенко И.П. Стратегическое управление потенциалом предприятия. Научное издание. – Харьков: Изд. ХНЭУ, 2006. – 256 с.
11. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність./Під ред. С.Ф. Покропивного, К:КНЕУ, 1998, С.24
12. Покропивний С. Ф. Підприємство: стратегія, організація, ефективність. Київ-1998.
13. Романовська Ю.А. Формування організаційно-економічного механізму створення стратегічного потенціалу підприємств легкої промисловості. – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю - Економіка, організація і управління підприємствами. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2006.
14. Сатуріна С. Визначення місця  стратегічного потенціалу  в управлінні підприємством // Економіст - 2007. - №2. - С. 45-47.
15. Стадник В.В. Менеджмент. Навч. посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 464 с.
16. Стратегический менеджмент: Учебное пособие    / Володькина Марина Владиславовна  - Киев: Знання, 2004.  -  150 с.
17. Стратегічний менеджмент: Навчально-методичний посібник    / Галушка Зоя Іванівна, Комарницький Іван Федорович; МОН.  - Чернівці: Рута, 2006.  -  248 с.
18. Тряпухин А., Коган А.Стратегические приоритеты предприятия // Ресурсы, информация,  снабжение, конкуренция - 2004. - №2. - С. 4-11.
19. Управління стратегічним потенціалом підприємства аптечної торгівлі Автореф. дис. ... канд. екон. наук.: 08.06.01 / П.О. Шаповалов; Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. – Донецьк, 2006. – 18 с.
20. Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. Посібник. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – С. 168-195.