Стратегічний потенціал компанії та його розвиток

 

 

Факультет менеджменту та логістики

Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

З дисципліни «Основи менеджменту»

(модуль 5)

на тему:

«Стратегічний потенціал  компанії та його розвиток»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка 

                                          

           (підпис)

« ___»_______________ 2009 р.

Оцінка ____________________________

Викладач                     (                              )

(підпис)

«___»_______________2009 р.

 

 

Київ 2012

РЕФЕРАТ

 

 

Пояснювальна записка  до курсової роботи на тему «Стратегічний потенціал компанії та його розвиток»: 33 с.,  20 літературних джерел.

Об'єкт дослідження –  стратегічний потенціал компанії.

Мета роботи – описати  стратегічний потенціал, а також визначити шляхи його розвитку.

Метод дослідження – визначення структури потенціалу підприємства, умови його формування. Визначення характерних рис і видів стратегічного планування. Методи оцінки стратегічного потенціалу.

  У роботі використані наступні методи дослідження: системний підхід, синтез, і теоретичні дослідження. Даний реферат складається з трьох розділів. У першому розділі розглядається потенціал підприємства в цілому, тобто, його структура та засади формування. У другому розділі стратегія розглядається як основна програма діяльності підприємства. А третя глава, головним чином, описує характерні риси стратегічного потенціалу та його оцінку.

Результати курсової роботи рекомендується використовувати в  навчальному процесі при викладанні дисциплін «Основи менеджменту».

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………………….3

1. Загальна характеристика потенціалу підприємства………………………………………5
1. Структура потенціалу підприємства……………………………………………….7
2. Методичні та організаційно-економічні засади формування потенціалу……….9
2. Стратегія як генеральна програма діяльності підприємства……………………………14
3. Сутність стратегічного потенціалу,  його характерні риси і види.……………………..18
1. Оцінка стратегічного потенціалу.…………………………………………….......23

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………………..29

Список використаної літератури……………………………………………………………….…30

 

ВСТУП

Ключовою задачею інтенсифікації економіки країни та підприємства є  підвищення використання стратегічного  потенціалу підприємства. Цей факт поруч з вагомою роллю останнього у відтворенні господарства країни, обумовлює актуальність його дослідження  в теоретичному й практичному  плані.

В умовах конкурентного економічного середовища максимальні можливості підприємства визначаються не максимальними  можливостями випуску продукції  чи надавання послуг, а спроможністю підприємства передбачити потенційні зміни в зовнішньому середовищі та готовністю гнучко реагувати на  зміни.

Серед теоретичних досліджень, які висвітлюють різні аспекти, управління стратегічним потенціалом  підприємства, механізмів його формування і регулювання слід визначити  наукові роботи С. Ю. Хамініч, В. В.Микитенко, І. А. Ігнатьєвої , А. Бородіна, А. Тряпухіна,  А. Коган, І. Ансофф, М. Портер, М. Мінцберг.

Підтримка конкурентних переваг  промислового підприємства потребує виконання  цілого переліку нових функцій (бізнес-процесів). До таких функцій  зараховують  спроможність  до аналізу макросередовища, до виділення актуальних потреб та вимог споживачів, до висування та формування  конкурентоспроможних ідей у галузі, до створення та виробництва  нової продукції та послуг. Виконання  цих функції можливе лише за умов їх забезпечення необхідними ресурсами – технічними, технологічними, кадровими, інформаційними, фінансовими. Оскільки ресурси, які має підприємство, завжди обмежені, то вони повинні бути розподілені між вище названими функціями таким чином, щоб досягти максимально можливого системного ефекту.

В сучасному  хаотичному середовищі стратегія підприємства  розробляється з метою  максимального  використання  внутрішнього потенціалу.

Тому, в літературі і практиці використовується термін стратегічний потенціал підприємства, який є сукупністю наявних ресурсів та можливостей для розробки та реалізації стратегії підприємства.

В даній роботі я дослідила поняття потенціалу підприємства та його види, визначила місце й роль стратегічного потенціалу та показала, що саме він є основою стратегічного управління підприємством.

Успішне функціонування і  ефективна реалізація стратегічних напрямків розвитку підприємств  в сучасних економічних умовах значною  мірою залежать від їх потенційних  можливостей.

Використання потенційних  можливостей підприємства визначає результативність вирішення його поточних завдань та довгострокових цілей  розвитку, а також обумовлює можливість формування стратегічного потенціалу підприємства.

Формування стратегічного  потенціалу підприємства залежить не тільки від його потенційних можливостей, а й від умов реалізації стратегічних напрямків розвитку, від вирішення  проблеми багатоканальності їх ресурсного забезпечення. До теперішнього часу таким  особливостям процесу формування стратегічного  потенціалу підприємства приділяється недостатня увага, як у теоретичному, так і в практичному аспектах. Своєчасною стає необхідність подальшого вдосконалення принципів, форм і  методів, розробки нових наукових підходів та практичних рекомендацій щодо формування стратегічного потенціалу підприємства.

 

 

1. Загальна характеристика потенціалу підприємства

Перехід до нового механізму  господарювання значно підвищив актуальність дослідження тих ринкових ознак  потенціалу, котрі якнайповніше виражають, поняття «потенціал підприємства».

Потенціал, що об'єднує в  собі як просторові, так і тимчасові  характеристики, концентрує одночасно  три рівні зв'язків і відносин:

По-перше, він відображає минуле, тобто сукупність властивостей, нагромаджених системою в процесі  її становлення і таких, що зумовлюють можливість до її функціонування та розвитку. У цьому плані поняття «потенціал»  фактично набуває значення поняття  «ресурс».

По-друге, він характеризує рівень практичного застосування і  використання наявних можливостей. Це забезпечує розмежування реалізованих і нереалізованих можливостей. У  цій своїй функції поняття  «потенціал» частково збігається з  поняттям «резерв».

По-третє, він орієнтується на розвиток (на майбутнє). Будучи єдністю  стійкого і мінливого станів, потенціал  містить (як можливі) елементи майбутнього  розвитку.

Рівень потенціалу, характеризуючи наявний стан системи, обумовлений  тісною взаємодією всіх трьох перелічених  станів, що і відрізняє його від  таких, на перший погляд близьких, понять, як «ресурс» і «резерв».

Основний зміст поняття  «потенціал підприємства» полягає  в інтегральному відображенні (оцінці) поточних і майбутніх можливостей  економічної системи трансформувати вхідні ресурси за допомогою притаманних  її персоналу підприємницьких здібностей в економічні блага, максимально  задовольняючи в такий спосіб корпоративні та суспільні інтереси.

Потенціал підприємства – це складна, динамічна, поліструктурна система. Ця агломерація має певні закономірності розвитку, від уміння використати які вирішальною мірою залежить ефективність економіки, темпи та якості її зростання. Отже, потенціал підприємства характеризується чотирма основними рисами.

Перша риса. Потенціал підприємства визначається його реальними можливостями в тій чи іншій сфері соціально-економічної діяльності, причому не тільки реалізованими, а й нереалізованими з будь-яких причин.

Друга риса. Можливості будь-якого підприємства здебільшого залежать від наявності ресурсів і резервів (економічних, соціальних), не залучених у виробництво.

Третя риса полягає в тому, що потенціал підприємства визначається не тільки і не стільки наявними можливостями, але ще й навичками різних категорій персоналу до його використання з метою виробництва товарів, здійснення послуг (робіт), отримання максимального доходу (прибутку) і забезпечення ефективного функціонування та сталого розвитку виробничо-комерційної системи.

Четверта риса. Рівень і результати реалізації потенціалу підприємства (обсяги виробленої продукції або отриманого доходу (прибутку) визначаються також формою підприємництва та адекватною їй організаційною структурою.

Спираючись на основні  характеристики потенціалу підприємства, можна стверджувати, що його модель визначається:

- обсягом та якістю  наявних у нього ресурсів (кількістю  зайнятих працівників, основними  виробничими і невиробничими  фондами або матеріальними запасами, фінансовими та нематеріальними  ресурсами – патентами, ліцензіями, інформацією, технологією);

- можливостями керівників  та інших категорій персоналу  створювати певні види продукції,  інакше кажучи, їхнім освітнім, кваліфікаційним,  психофізіологічним та мотиваційним  потенціалом;

- можливостями менеджменту  оптимально використовувати наявні  ресурси підприємства (професійною  підготовкою, талантом, умінням створювати  й оновлювати організаційні структури  підприємства);

- інформаційними можливостями, тобто можливостями підприємства  генерувати і трансформувати  інформаційні ресурси для використання  їх у виробничій, комерційній  та управлінській діяльності;

- інноваційними можливостями  підприємства щодо оновлення  техніко-технологічної бази виробництва,  переходу на випуск нової конкурентоспроможної продукції, використання сучасних форм і методів організації та управління господарськими процесами;

- фінансовими можливостями  залучення коштів, якщо їх бракує (кредитоспроможністю, внутрішньою та зовнішньою заборгованістю у сфері фінансів);

- іншими можливостями.

Разом усі ці можливості створюють сукупний (економічний  та соціальний) потенціал підприємства, який стосовно аналогічного потенціалу, будь-якого іншого підприємства відображає рівень його конкурентоспроможності.

 

 

1. Структура потенціалу підприємства

З урахуванням викладеного  можна чіткіше уявити не тільки сутність потенціалу підприємства, а і його структурну побудову.

Під структурою системи, якою є потенціал підприємства, розуміють  мережу найсуттєвіших, стійких (інваріантних) зв'язків між елементами.

Структура потенціалу підприємства складається з об'єктних та суб'єктних складових.

Об'єктні  складові пов'язані з матеріально-речовинною та особовою формою потенціалу підприємства. Вони споживаються і відтворюються в тій чи іншій формі в процесі функціонування. До них належить: інноваційний потенціал, виробничий потенціал, фінансовий потенціал та потенціал відтворення.

Інноваційний  потенціал – сукупні можливості підприємства щодо генерації, сприйняття та впровадження нових (радикальних і модифікованих) ідей для його системного технічного, організаційного та управлінського оновлення.

Виробничий потенціал – наявні та приховані можливості підприємства щодо залучення та використання факторів виробництва для випуску максимально можливого обсягу продукції (послуг). Його треба також сприймати як сукупність ресурсів, що функціонують і здатні виробляти певний обсяг продукції. Тому виробничий потенціал є поліструктурною системою. До його складу входять:

• потенціал землі та природно-кліматичні умови;
• потенціал основних фондів;
• потенціал оборотних фондів;
• потенціал нематеріальних активів;
• потенціал технологічного персоналу.

Потенціал землі та природно-кліматичні умови – можливості підприємства використовувати сукупні природні багатства у господарській діяльності.

Фондовий потенціал –  наявні та скриті можливості основних фондів, які формують техніко-технологічний  базис виробничої потужності підприємства.

Потенціал оборотних фондів – це частина виробничого капіталу підприємства у вигляді певної сукупності предметів праці (сировини, конструкційних матеріалів, палива, енергії та різних допоміжних матеріалів), які перебувають  у виробничих запасах, незавершеному  виробництві, напівфабрикатах власного виготовлення і витратах майбутніх  періодів.

Потенціал нематеріальних активів  – сукупність можливостей підприємства використовувати права на нові чи наявні продукти інтелектуальної праці  в господарському процесі з метою  реалізації корпоративних інтересів  на засаді задоволення суспільних потреб.

Потенціал технологічного персоналу  – здатність  робітників виробляти  різні продукти, надавати послуги  чи виконувати роботи.