Розробка виробничої структури підприємства ВАТ "Кузнецовський хліб завод"

У процесі аналітичної  роботи проблему збуту вирішують на стадії розроблення загальної політики підприємства. З самого початку виробництво продукції основане на конкретні методи збуту і найвигідніші та найлегші умови. Через це, розробляючи збутову політику, варто мати за мету формулювання ефективних напрямків та потрібних коштів, щоб якнайкраще забезпечити збут процесу реалізації товару. ВАТ “КХЗ” – підприємство, яке недовго знаходиться на ринку, але вже встигло завоювати значну кількість споживачів, і далі впевнено розвивається. Діяльність підприємства по реалізації товарів за діяльність протягом 2007 – 2009 роки наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Обсяги  збуту ВАТ «КХЗ» за 2007 – 2009 роки

Види продукції	Обсяги реалізованої продукції, тис. грн.
	2007	2008	2009
Хліб український, новий	7615,36	9551,72	13961,63
Батон, вищ.г.	6091,1	8450,43	11475

Зобразивши дані у  вигляді графіка, ми отримаємо такий  життєвий цикл організації за останні 3 роки. (Рис. 1.2.)

 

 

 

Рис 1.2. Обсяги збуту ВАТ «КХЗ» за 2007-2009 рр.

З даного графіка, зображеного  вище, ми бачимо, що підприємство знаходиться на етапі зростання життєвого циклу товару. Бо обсяги реалізованої продукції з кожним роком зростають, а отже прибуток також.

Потенційні замовники  є задоволеними наданням наших послуг, адже хліб та інші хлібобулочні вироби є якісною і смачною продукцією. Тому клієнти є постійними, а завдяки їхнім відгукам про нас для своїх знайомих, кількість замовлень не зменшується. На наступні роки прогнозується подальше зростання обсягів збуту продукції.

Основною сировиною  для виробництва хлібопродуктів є борошно, вода, сіль і дріжджі. Це ті компоненти без яких нічого не вийде. Але можна додавати ще також жир, обліпихову олію, гірчицю, пряності й багато чого іншого для одержання розмаїтості смаку. 

Щодо реклами, то близько 50% покупців, які хоча б щось знають про ВАТ «Кузнецовський хліб завод», дізналися про нього з автомобілів - хлібовозів. Тобто, цей засіб реклами абсолютно виправдав себе та свідчить про ефективність його використання в подальшому. Це так звана зовнішня реклама. Також про ВАТ «Кузнецовський хліб завод» можна дізнатися з реклами в пресі та з радіо ефіру. Окрім зовнішньої та радіо- необхідно виготовити ще й рекламну продукцію (календарі, листівки, наклейки).

Для підтримки високого іміджу при спілкуванні з клієнтом, та подачі видів продукції, необхідно виготовити  листівки.

Доцільним є виготовлення наклейок та листівок зі змістом : “Тут ви можете придбати продукцію ВАТ «Кузнецовський хліб завод», які наклеюватимуться на двері магазинів, вітринах і т.п. Ці наклейки частково вирішать проблему, яка полягає в тому, що споживачі не можуть відшукати магазини де продається хліб ВАТ «Кузнецовський хліб завод». Це особливо актуально для інших   регіонів, крім м. Кузнецовська. Упаковка буде універсальна (поліпропілен) для всіх видів продукції, а ще  пропоную  клеєну етикетку з повною інформацією про хліб. На ній буде малюнок знака ВАТ «Кузнецовський хліб завод» та слоган  «Просто смачний хліб», «Просто! Смачно! Поживно!».

Ринок хліба представлений  п’ятьма основними групами, а саме:

• Хліб із суміші борошна – група товарів,  які призначені для масового споживання. Вироби, які входять до даної групи, мають собі аналоги на ринку. Вони характеризуються відносно низькою вартістю, завдяки простоті рецептури та технології виготовлення. До цієї групи можна віднести наступні товари: хліб “Улюблений ”, хліб “Дарницький” ,хліб „Світязький”.
• Хліб покращених рецептур – товари даної групи характеризуються покращеними смаковими властивостями, завдяки включенню до їх рецептур різноманітних добавок і не мають аналогів на місцевому ринку. На жаль ці вироби розраховані на специфічного покупця – з високим рівнем  платоспроможності. До даної групи можна віднести наступні вироби: хліб “Солодовий”, хліб “Святковий”, хліб “Запашний”, хліб „Бородинський”, хліб „Макіївський”, хліб „Дністровський”, хліб „Обліпиховий„, хліб „Гірчичний”, хліб із салом.
• Хліб та батонні вироби із борошна І , в/г та ІІ ґатунків  - вироби цієї групи є масовими в продажу. Вони є порівняно недорогими і доступні більшій аудиторії покупців  - як із високим так і з  низьким рівнем платоспроможності. До них відносяться: хліб пшеничний череневий І гат., хліб пшеничний формовий І гат., хліб пшеничний череневий в/г, батони.
• Булочні вироби  -  це  булочні та здобні вироби. В асортименті групи їх налічується до 28 видів.
• Кондитерські вироби.  Група  виробів представлена пряниками та печивом  - всього 11 видів. 

Отже, ринок хлібобулочних  виробів поділяється на п’ять основних сегментів, щодо ВАТ «Кузнецовський хліб завод», то він виготовляє всі п’ять основних сегментів хлібобулочної продукції. Наш товар є товаром першої необхідності, оскільки ми дбаємо про повноцінне харчування людей,тому в нашій пекарні ми завжди будемо виробляти продукцію вищої якості, смачну і надзвичайно ароматну.

 

 

1.2.Особливості виробничої структури підприємства

Виробничий процес розглядається  як сукупність основних, допоміжних та обслуговуючих процесів виробничого призначення. На будь якому підприємстві розрізняють основні, допоміжні, побічні цехи і обслуговуючі господарства. Їх склад, а також форма виробничих зв’язків між ними прийнято називати виробничою структурою підприємства.

ВАТ  «Кузнецовський хліб завод» за розмірами відноситься до великих підприємств і його виробнича структура представлена сукупністю цехів, що поділені на дільниці.

До основного виробництва  відносять ті дільниці, на яких проводиться  виготовлення основної продукції. ВАТ  «Кузнецовський хліб завод» займається двома видами діяльності: по-перше – це виробництво високоякісної хлібобулочної продукції, а по–друге – оптовий продаж виготовлених товарів.

На підприємстві має  місце цех, в якому проводиться замішуваня опари, цех, де знаходяться дільник тіста, закочувальна машина, 2 розстоєчних шафи та цех, де знаходяться 2 ротаційних печі для випічки хліба, а також 3 складських приміщень і всі вони знаходяться на території фірми.

Рис.1.3. Електрошафи для кінцевої розстойки тістових заготовок

Виробнича структура  підприємства формується при створенні, а також в результаті безперервно здійснюваного в майбутньому процесу виробництва. Вона визначається великою сукупністю факторів, основними з яких є: спеціалізації підрозділів підприємства тощо конструктивні і технологічні особливості продукції; об’єми випуску по кожному виду продукції, форми спеціалізації виробничих підрозділів визначають конкретний склад технологічно та предметно спеціалізованих дільниць підприємства, їх розміщення і виробничі зв’язки між ними, що є важливим фактором формування виробничої структури.

Дане підприємство організоване за предметною ознакою, тобто у кожному цеху виготовляють закріплені за ними вироби.

Виробнича структура – це групування конкретних завдань у межах виробничих підрозділів (цехів, дільниць), які між собою пов’язані єдиним технологічним ланцюгом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

               Рис.1.4. Організаційна структура управління ВАТ «КХЗ»

 

Отже, з даної  виробничої структури видно, що підприємство має основне виробництво, тобто  випікання хліба та хлібобулочних  виробів, а також для його повноцінного функціонування необхідним є обслуговуюче господарство, яке в свою чергу  забезпечить повний, безперебійний цикл виробництва продукту. 

1.3. Особливості технологічного процесу виготовлення продукції

Після того, як вибрано  місця розташування виробництва, необхідно  зробити рішення про покупки самого устаткування міні-пекарні.На ринку країни зараз дуже великий асортимент пропозицій з продажу пекарного обладнання. Щоб зробити правильний вибір при купівлі обладнання, необхідна допомога фахівців, які не один рік працюють в цій галузі і мають великий досвід. У результаті аналізу різних видів обладнання, як вітчизняного так і закордонного виробництва, та авторитетної думки консультантів було прийнято рішення про придбання імпортного обладнання, яке пропонує польської підприємство «MIWE». 

Міні-пекарні цієї фірми мають різні потужності. Для нашої фірми було прийнято рішення про покупку міні-пекарні з виробничою потужністю до 400 буханок на годину. Вартість цього обладнання становить 500000тис.грн.. Вибір був зроблений на користь цієї фірми, тому що при порівняно невисоких цінах, це обладнання займає невеликі площі, може працювати без капітального ремонту до 5 років, і дане устаткування може бути без праці переобладнано на більш великі виробничі потужності (для збільшення випуску хліба необхідно буде лише докупити недороге додаткове обладнання). У вартість також входить весь спектр послуг і робіт, пов'язаних з його монтажем, пуском, налагодженням та навчанням персоналу. Крім того, в цю суму входять гарантійне обслуговування обладнання  протягом одного року і безкоштовна заміна запасних частин на цей період часу.

  Обладнання для виробництва хліба повністю справне. В комплект устаткування входять наступні агрегати:

- Тістомішальна машина;

- Витяг з перекидачем діжи;

- 3 діжі для замішування тіста об'ємом 50 л;

- Дільник тіста;

- Закочувальна машина;

- 2 розстоєчних шафи;

- 2 ротаційних печі  для випічки хліба; 

- 5 візків для постановки  тісту в печі і розстоєчні шафи;

- Необхідна кількість  піддонів;

 -Борошнопросіювач;

- Дрібні інструменти, такі як ножі, скребки, щітки, посуд для приготування тіста.

  Іншими словами придбаного комплекту обладнання буде достатньо, щоб розпочати виробництво продукції.

При описі виробничого  процесу варто вказати графік роботи. Планується організувати 8-ми годинний робочий день з одною робочою зміною,без вихідних. З врахуванням максимальної потужності міні-пекарні 400 хлібин в годину(100 хлібин через кожні 15 хвилин, протягом яких випікається одна партія продукції.

Основною складовою  для випічки є борошно, яке можна купувати безпосередньо на борошномельних комбінатах, без додаткових посередників. Крім того, можна укласти договір з постачальниками борошна таким чином, що за додаткову плату борошно будуть привозити через певний період часу.

Інші складові продукції також без проблем закуповуються на підприємствах  м. Рівне .

Після доставки борошно  зберігається на складі. Перед надходженням у пекарню вона просівається на спеціальній  машині. Потім борошно попадає  в тістомісильні машини, де змішується з водою й дріжджами, а так само з різними добавками. Опісля тісто переміщається на витримування в спеціальну ємність. Потім тісто надходить на тістоділильну машину, де розділяється на рівні шматки, опісля йде на формування, де шматки перетворюються в кульки. Далі тісто попадає в тістозакаточну машину, що закочує, де з нього виходять заготівлі хлібин. Там шматок тіста спочатку розкочується валками машини в довгастий млинець, а потім згортується в рулон. Цей рулон попадає в щілину між захоплюючим барабаном і формуючим кожухом барабан обертається й котить тісто по кожусі. Після цього тісто якийсь час витримується в теплі, щоб воно підійшло й стало пухким, пористим і м'яким. І потім попадає в піч. Перед випічкою спеціальний механізм наносить на тісто надрізи. Без яких хліб, продовжуючи підніматися в печі, полопається й вийде некрасивим, “рваним”. А надрізане тісто просто злегка розходиться по надрізах, і на їхньому місці виходять потім хрусткі гребінці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2.

Оптимізація виробничої структури підприємства

2.1. РОЗРОБКА  ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ

Розробку виробничої програми починають виходячи з того, що виробнича програма визначає кількість  продукції певного асортименту, що виготовляє підприємство. Вона складається  з врахуванням особливостей продукції, на якій спеціалізується підприємство і обґрунтовується виробничою потужністю виробника.

Виробнича потужність – це максимально можливий випуск продукції певного асортименту в кількісному співвідношенні, який може здійснювати виробник за певний період часу при встановленому режиму роботи, повному використанні площ і всіх засобів виробництва при раціональній організації праці і виробництва.

Визначаємо виробничу  потужність, починаючи з розрахунку балансу робочого часу на одного робітника. Розрахунок проводимо в табличній формі (табл.. 2.1.), виходячи із загальної кількості календарних днів у році.

Таблиця 2.1.