Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Мая 2013 в 17:57, курсовая работа
Метою курсової роботи є закріплення теоретичних знань студентів з дисципліни “Операційний менеджмент”, оволодіння практичними навиками визначення конкретних значень параметрів технологічного та виробничого процесів на основі аналізу можливих варіантів і вибору найбільш ефективного у відповідності з метою і умовами виробництва.
У курсовій роботі необхідно: 1. Розрахувати тривалість технологічного циклу виготовлення продукції при різних видах поєднання операцій. 2. Побудувати графіки технологічного циклу за умови застосування різних видів руху предметів праці від операції до операції. 3. Обчислити скорочення тривалості обробки виробів. 4. Розрахувати тривалість виробничого циклу. 5. Визначити виробничу потужність і виробничу програму структурного підрозділу.
Вступ 2
1.Теоретична частина 3
2.Практична частина 8
2.1 Розрахунок тривалості технологічного циклу виготовлення продукції за різними видами поєднання операцій 8
2.2 Розрахунок тривалості технологічного циклу обробки транспортної партії виробів при різних способів її передачі. 9
2.3 Побудова графіків технологічного циклу обробки транспортної партії виробів за умови застосування різних видів руху предметів праці від операції до операції 10
2.4 Обчислення скорочення тривалості обробки виробів 11
2.5 Розрахунок тривалості виробничого циклу 14
2.6 Визначення виробничої потужності і виробничої програми структурного підрозділу при різних варіантах організації виробництва 15
2.7 Розрахунок середньорічної виробничої потужності 16
Висновки 18
Список використаної літератури 20
Кількісна зміна тривалості технологічного чи виробничого циклів при переході від одного виду поєднання операцій до іншого, об’єднанні або поділу окремих операцій та інших діях удосконалюючого характеру, визначається як різниця тривалості відповідних циклів виготовлення виробів до і після здійснення конкретних заходів.
1.6. Визначення виробничої потужності і виробничої програми структурного підрозділу при різних варіантах організації виробництва
Виробни́ча
поту́жність — розрахунковий, максимально можливий
річний (добовий) випуск продукції або обсяг переробки сировини в номенклат
Виробнича потужність у натуральних одиницях ВП визначається за формулою
де Фд – дійсний фонд роботи обладнання за певний час; Тшт – час на одиницю виробу, хв.
Дійсний фонд робочого часу визначається:
де Фр – режимний фонд роботи обладнання за певний час, який визначається:
де Кр.п. – коефіцієнт регламентованих простоїв устаткування, який обчислюється:
де Пр – регламентовані простої устаткування, % від режимного фонду часу.
Виробнича програма Q підприємства (структурного підрозділу) визначається за формулою:
де Кв.п. – коефіцієнт використання виробничої потужності.
1.7. Розрахунок середньорічної виробничої потужності
Вихідна виробнича потужність у вартісному вираженні, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (звітного року) ВПвих, обчислюється як
де ВПвх – виробнича потужність на початок періоду, грн; ВПвв – введена в плановому періоді виробнича потужність, грн; ВПвив – виведена за плановий період виробнича потужність, грн.
Середньорічна виробнича потужність ВПсер.р. підприємства (виробничого підрозділу) обчислюється за формулою:
де К – кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.
За результатами проведених у курсовій роботі розрахунків зробити висновки.
Необхідно зазначити, що розмір оброблюваної партії виробів n=100, а розмір транспортованої партії виробів nm=4.
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ТРИВАЛОСТІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЦИКЛУ ОБРОБКИ ПАРТІЇ ВИРОБІВ
Показник |
Операція | ||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 | |
|
1
1 |
2
1 |
1
1 |
8
2 |
3
1 |
Технологічний цикл обробки всієї партії виробів за умови застосування різних видів поєднання операцій обчислюється за формулами:
– послідовне поєднання операцій
де n – кількість предметів праці (виробів) у партії; m – кількість операцій технологічного процесу; tі – тривалість обробки одного виробу на і-ій операції; мі – кількість робочих місць, на яких виконується і-та операція.
– паралельне поєднання операцій
де nm – розмір передаточної (транспортної) партії; за умови передачі деталей з операції на операцію поштучно nm= 1; tб – найбільша тривалість однієї з виконуваних операцій, хв.
tб=4
– послідовно-паралельне поєднання операцій
де Stб , Stм – сума часу відповідно більших та менших операцій у технологічному циклі.
0
1 ∑tб=4+2=6
2 max
1 min ∑tм=1
4 max
3
0
Тривалість циклу обробки
– послідовному виді руху
– паралельному виді руху
– послідовно-паралельному виді руху
0
1 ∑tб=4+2=6
2 max
1 min ∑tм=1
4 max
3
0
Послідовний вид руху
m
1 4 хв.
2 12 хв.
3 16 хв.
4 32 хв.
5
0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 t хв.
Паралельний вид руху
m
1 1 4 5 8 9 12 13
2 1 3 5 7 9 11 13 15
3 3 4 7 8 11 12 15 16
4 4 8 12 16 20
5
0 5 10 15 20 23 t хв.
Послідовно-паралельний вид руху
m
1 4 хв.
2 1
3 6 хв. 10 хв.
4
5
0 5 10 15 20 25 t хв.
Необхідно
визначити зменшення тривалості
обробки виробів внаслідок
1+2+1+4+3=11(хв.)
1+2+1+2+2+3=11(хв.)
0
1
2 max
1 min
2
2
3 max
0
1+2+1+4+3=11(хв.)
1+2+1+2+3=9(хв.)
Тц=tmin(М+(nm-1))
Тц=1*(9+(4-1))=12(хв.)
Графік виконання технологічних операцій при паралельному виді руху і організації паралельних робочих місць
m
1 1 2 3 4
2 1 3 5
2 2 4 6
3 3 4 5 6 7
4 4 6 8
4 5 7 9
5 6 9 12
5 7 10
5 8 11
0 5 10 15 20 t хв.
1+2+1+4+3=11(хв.)
1+2+1+4/2+3=9(хв.)
Тпосл=4*9=36 (хв.)
Тпар=9+(4-1)*3=18(хв.)
Тпосл-пар=9+(4-1)*(3+2-1)=21(
1+2+1+4+3=11(хв.)
3+1+4+3=11(хв.)
0
3 max
1min
4 max
3
0
Тпосл = 4*11= 44(хв.)
Тпар =11+(4-1)*4= 23(хв.)
Тпосл-пар = 11+(4-1)*(7-1) = 29(хв.)
СКОРОЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ ЦИКЛУ ОБРОБКИ ВИРОБІВ, ХВ.
Показник |
Вид руху виробів |
||||
Послідовний |
Паралельний |
Послідовно-паралельний |
|||
1. Тривалість технологіч-ного |
44 |
23 |
26 |
||
2. Скорочення операцій за |
|||||
- поділу операцій, хв; |
55 |
20 |
23 |
||
- організації паралельних |
- |
12 |
- |
||
- впровадження технічних |
36 |
18 |
21 |
||
-об’єднання операцій, хв. |
44 |
23 |
29 |
||
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ТРИВАЛОСТІ ВИРОБНИЧОГО ЦИКЛУ, ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ І ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ СТРУКТУРНОГО ПІДРОЗДІЛУ
Показник |
Одиниця виміру |
Значення |
Режим роботи структурного підрозділу |
змін |
2 |
Тривалість зміни |
годин |
8 |
Коефіцієнт календарності часу (К кал.) |
1,4 | |
Коефіцієнт використання двозмінного фонду робочого часу |
0,706 | |
Регламентовані простої |
% від режимного фонду часу |
6 |
Очікуваний коефіцієнт використання виробничої потужності (К.в.п) |
0,85 |
Під час розрахунку тривалості виробничого циклу слід враховувати: середній міжопераційний час перерв та тривалість природних процесів, які визначаються відповідно за формулами
Информация о работе Розрахунок тривалості технологічного циклу