Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Мая 2013 в 17:57, курсовая работа
Метою курсової роботи є закріплення теоретичних знань студентів з дисципліни “Операційний менеджмент”, оволодіння практичними навиками визначення конкретних значень параметрів технологічного та виробничого процесів на основі аналізу можливих варіантів і вибору найбільш ефективного у відповідності з метою і умовами виробництва.
У курсовій роботі необхідно: 1. Розрахувати тривалість технологічного циклу виготовлення продукції при різних видах поєднання операцій. 2. Побудувати графіки технологічного циклу за умови застосування різних видів руху предметів праці від операції до операції. 3. Обчислити скорочення тривалості обробки виробів. 4. Розрахувати тривалість виробничого циклу. 5. Визначити виробничу потужність і виробничу програму структурного підрозділу.
Вступ 2
1.Теоретична частина 3
2.Практична частина 8
2.1 Розрахунок тривалості технологічного циклу виготовлення продукції за різними видами поєднання операцій 8
2.2 Розрахунок тривалості технологічного циклу обробки транспортної партії виробів при різних способів її передачі. 9
2.3 Побудова графіків технологічного циклу обробки транспортної партії виробів за умови застосування різних видів руху предметів праці від операції до операції 10
2.4 Обчислення скорочення тривалості обробки виробів 11
2.5 Розрахунок тривалості виробничого циклу 14
2.6 Визначення виробничої потужності і виробничої програми структурного підрозділу при різних варіантах організації виробництва 15
2.7 Розрахунок середньорічної виробничої потужності 16
Висновки 18
Список використаної літератури 20
(10 + n) і (40 – n),
де 10 – середній міжопераційний час, хв; n – остання цифра залікової книжки студента.; 40 – тривалість природних процесів , хв.
За умов застосування різних способів передачі виробів з операції на операцію загальна тривалість виробничого циклу обчислюється за такими формулами:
– при послідовному поєднанні операцій
– при паралельному поєднанні операцій
– при послідовно-паралельному поєднанні операцій
Ккал – коефіцієнт календарності (відношення кількості календарних днів до числа робочих днів у розрахунковому періоді);
Тзн – фонд робочого часу зміни, хв.;
К зн – кількість змін роботи на добу;
Rt – коефіцієнт використання добового фонду робочого часу;
Т мо – середній міжопераційний час перерв, хв;
Т пр – тривалість природних процесів, год.
Виробнича потужність у натуральних одиницях ВП визначається за формулою
де Фд – дійсний фонд роботи обладнання за певний час; Тшт – час на одиницю виробу, хв.
Дійсний фонд робочого часу визначається:
де Фр – режимний фонд роботи обладнання за певний час, який визначається:
де Кр.п. – коефіцієнт регламентованих простоїв устаткування, який обчислюється:
де Пр – регламентовані простої устаткування, % від режимного фонду часу.
Виробнича програма Q підприємства (структурного підрозділу) визначається за формулою:
де Кв.п. – коефіцієнт використання виробничої потужності.
Tшт = хв/шт
Тшт пос
Тшт пар
Тшт пос-пар
Отже, кількість виробленої продукції за певний період складатиме:
Q = 6795*0,85 = 5775 одиниць/період
Q = 15234*0,85 = 12949 одиниць/період
Q = 11379*0,85 = 9672 одиниць/період
ВИХІДНІ ДАНІ
Показники |
Звітний рік |
Плановий рік |
Виробнича потужність на початок періоду, тис. грн. |
15000 |
|
Введена виробнича потужність, тис.грн:
|
300 - - |
1000 700 |
Виведена виробнича потужність, тис.грн:
|
100 |
300 |
Вихідна виробнича потужність у вартісному вираженні, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (звітного року) ВПвих, обчислюється як
де ВПвх – виробнича потужність на початок періоду, грн; ВПвв – введена в плановому періоді виробнича потужність, грн; ВПвив – виведена за плановий період виробнича потужність, грн.
Середньорічна виробнича потужність ВПсер.р. підприємства (виробничого підрозділу) обчислюється за формулою:
де К – кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.
За результатами проведених у курсовій роботі розрахунків зробити висновки.
В ході виконання даної курсової роботи я поглибив і систематизував свої знання з дисципліни «Операційний менеджмент» та дослідив три види руху предметів праці на виробництві.
Залежно від ступеня одночасності виконання суміжних операцій існують три види руху предметів праці у виробництві: послідовний, паралельний, послідовно-паралельний. Кожний з цих видів характеризується певними умовами передачі виробів від одного робочого місця до іншого, роботи устаткування і пролежування деталей в очікуванні подальшої обробки.
Послідовний вид руху виробів за виконуваними операціями полягає в тому, що кожна наступна операція починається тільки після закінчення обробки всієї партії виробів на попередній операції.( Т=1100 хв.)
Паралельний вид руху партії виробів за операціями характеризується одночасовим виконанням усіх операцій на робочих місцях Після завершення обробки на попередній операції транспортні партії чи окремі вироби відразу передаються на наступну операцію. У цьому разі тривалість технологічної частини виробничого циклу залежить як від часу обробки виробів на найбільш тривалій операції, так і від часу обробки однієї транспортної партії на всіх операціях.( Т=440 хв.)
Перевага
паралельного виду руху – найкоротша
тривалість процесу обробки партії
виробів, недолік – простої устаткування
в межах обробки партії деталей,
спричинені різною тривалістю операцій.
Уникнути цього можна шляхом введення
паралельних робочих місць на
операціях з великою
При послідовно-паралельному виді руху вироби обробляються частинами партії, які в міру нагромадження передаються з однієї операції на іншу так, щоб обробка всієї партії виробів на кожній операції відбувалася безперервно. При меншій тривалості попередньої операції від наступної транспортна партія передається на наступну після закінчення її обробки на попередній. Якщо тривалість попередньої операції буде більшою від тривалості наступної, то з метою недопущення простоювання устаткування на наступних операціях потрібно створити певний запас виробів. Отже, остання транспортна партія не може бути запущена в роботу на наступні операції, поки не будуть виготовлені всі попередні транспортні партії. В останньому випадку тривалість технологічного циклу буде зменшуватись за рахунок перекриття суміжних операцій.( Т=620 хв.)
При послідовно-паралельному виді руху тривалість циклу дещо більша, ніж при паралельному виді руху, значно менша, ніж при послідовному, зате устаткування в межах обробки партії виробів не простоює і відпадає необхідність в організації паралельних робочих місць, а отже і їх завантаження.
Також, необхідно зазначити, що при організації виробничого процесу, незалежно від виду руху виробів, мають місце заходи, що скорочують тривалість циклу обробки виробів, до них відносять поділ операцій, організація паралельних робочих місць, впровадження технічних та технологічних заходів та об’єднання операцій. В ході проведення розрахунків я визначив, що найефективнішим заходом є паралельне проведення операцій, а також введення технологічних заходів.
Під час виконання розрахунків в даній роботі, я визначив виробничу потужність та виробничу програму структурного підрозділу, при різних варіантах організації виробництва і прийшов до наступних висновків. При послідовному, паралельному та послідовно-паралельному видах руху виробнича потужність відповідно дорівнює:
що відповідають вищезазначеним характеристикам видів руху. На перший погляд найдосконалішим є паралельний рух, але в цьому випадку мають місце простої обладнання. Також переміщення кожної деталі окремо на наступний етап виробництва є нерентабельним, тому більш практичним є послідовно-паралельний спосіб руху.
Информация о работе Розрахунок тривалості технологічного циклу