Розрахунок тривалості технологічного циклу

(10 + n) і (40 – n),

де 10 – середній міжопераційний час, хв; n – остання цифра залікової книжки студента.; 40 – тривалість природних процесів , хв.

 

За умов застосування різних способів передачі виробів з  операції на операцію загальна тривалість виробничого циклу обчислюється за такими формулами:

– при послідовному поєднанні операцій

 

(діб)

 

– при паралельному поєднанні операцій

(діб)

 

– при послідовно-паралельному поєднанні  операцій

(діб)

К_кал – коефіцієнт календарності (відношення кількості календарних днів до числа робочих днів у розрахунковому періоді);

 Т_зн – фонд робочого часу зміни, хв.;

 К _зн – кількість змін роботи на добу;

 R_t – коефіцієнт використання добового  фонду робочого часу;

Т _мо – середній  міжопераційний час перерв, хв;   

Т _пр – тривалість природних процесів, год.

6. Визначення виробничої потужності і виробничої програми структурного підрозділу при різних варіантах організації виробництва

 

Виробнича потужність у натуральних одиницях ВП визначається за формулою

де Ф_д – дійсний фонд роботи обладнання за певний час; Т_шт – час на одиницю виробу, хв.

 

Дійсний фонд робочого часу визначається:

 

 

де Ф_р – режимний фонд роботи обладнання за певний час, який  визначається:

де К_р.п. – коефіцієнт регламентованих простоїв устаткування, який обчислюється:

де П_р – регламентовані простої устаткування, % від режимного фонду часу.

Виробнича програма Q підприємства (структурного підрозділу) визначається за формулою:

де К_в.п. – коефіцієнт використання виробничої потужності.

 

 

Tшт = хв/шт

 

Тшт пос

 

Тшт пар

 

Тшт пос-пар

 

 

 

 

Отже, кількість виробленої продукції  за певний період складатиме:

 

Q = 6795*0,85 = 5775 одиниць/період

Q = 15234*0,85 = 12949 одиниць/період

Q = 11379*0,85 = 9672 одиниць/період

7. Розрахунок середньорічної виробничої потужності

 

ВИХІДНІ ДАНІ

 

Показники	Звітний рік	Плановий рік
Виробнича потужність на початок періоду, тис. грн.	15000
Введена виробнича потужність, тис.грн: у жовтні у червні у липні	300 - -	1000 700
Виведена виробнича потужність, тис.грн: у травні у серпні	100	300

 

Вихідна виробнича  потужність у вартісному вираженні, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (звітного року) ВП_вих, обчислюється як

,

 

де ВП_вх – виробнича потужність на початок періоду, грн;      ВП_вв – введена в плановому періоді виробнича потужність, грн;      ВП_вив – виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

(тис.грн)

 

 

Середньорічна виробнича потужність ВП_сер.р. підприємства (виробничого підрозділу) обчислюється за формулою:

де К –  кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю  протягом року.

За результатами проведених у курсовій роботі розрахунків  зробити висновки.

 

 

(тис.грн)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 В ході виконання даної курсової роботи я поглибив і систематизував свої знання з дисципліни «Операційний менеджмент» та дослідив три види руху предметів праці на виробництві.

Залежно від  ступеня одночасності виконання  суміжних операцій існують три види руху предметів праці у виробництві: послідовний, паралельний, послідовно-паралельний. Кожний з цих видів характеризується певними умовами передачі виробів  від одного робочого місця до іншого, роботи устаткування і пролежування деталей в очікуванні подальшої  обробки.

Послідовний вид руху виробів за виконуваними операціями полягає в тому, що кожна наступна операція починається тільки після закінчення обробки всієї партії виробів на попередній операції.( Т=1100 хв.)

Паралельний вид руху партії виробів за операціями характеризується одночасовим виконанням усіх операцій на робочих місцях Після завершення обробки на попередній операції транспортні партії чи окремі вироби відразу передаються на наступну операцію. У цьому разі тривалість технологічної частини виробничого циклу залежить як від часу обробки виробів на найбільш тривалій операції, так і від часу обробки однієї транспортної партії на всіх операціях.( Т=440 хв.)

Перевага  паралельного виду руху – найкоротша тривалість процесу обробки партії виробів, недолік – простої устаткування в межах обробки партії деталей, спричинені різною тривалістю операцій. Уникнути цього можна шляхом введення паралельних робочих місць на операціях з великою тривалістю.

При послідовно-паралельному виді руху вироби обробляються частинами партії, які в міру нагромадження передаються з однієї операції на іншу так, щоб обробка всієї партії виробів на кожній операції відбувалася безперервно. При меншій тривалості попередньої операції від наступної транспортна партія передається на наступну після закінчення її обробки на попередній. Якщо тривалість попередньої операції буде більшою від тривалості наступної, то з метою недопущення простоювання устаткування на наступних операціях потрібно створити певний запас виробів. Отже, остання транспортна партія не може бути запущена в роботу на наступні операції, поки не будуть виготовлені всі попередні транспортні партії. В останньому випадку тривалість технологічного циклу буде зменшуватись за рахунок перекриття суміжних операцій.( Т=620 хв.)

При послідовно-паралельному виді руху тривалість циклу дещо більша, ніж при паралельному виді руху, значно менша, ніж при послідовному, зате устаткування в межах обробки  партії виробів не простоює і відпадає необхідність в організації паралельних  робочих місць, а отже і їх завантаження.

Також, необхідно  зазначити, що при організації виробничого процесу, незалежно від виду руху виробів, мають місце заходи, що скорочують тривалість циклу обробки виробів, до них відносять поділ операцій, організація паралельних робочих місць, впровадження технічних та технологічних заходів та об’єднання операцій.  В ході проведення розрахунків я визначив, що найефективнішим заходом є паралельне проведення операцій, а також введення технологічних заходів.

Під час виконання  розрахунків в даній роботі, я визначив виробничу потужність та виробничу програму структурного підрозділу, при різних варіантах організації виробництва і прийшов до наступних висновків. При послідовному, паралельному та послідовно-паралельному видах руху виробнича потужність відповідно дорівнює:

• 6975 одиниць/період;
• 15234 одиниць/період;
• 11379 одиниць/період,

що відповідають вищезазначеним характеристикам видів  руху. На перший погляд найдосконалішим є паралельний рух, але в цьому випадку мають місце простої обладнання. Також переміщення кожної деталі окремо на наступний етап виробництва є нерентабельним, тому більш практичним є послідовно-паралельний спосіб руху.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. КУРОЧКИН А.С. Операционный менеджмент.: Учебное пособие.– К.: МАУП, 2000.–144с.
2. КАЗАРЦЕВ В.В. Виробничий менеджмент.: Навчальний посіб.: 2001.–136с.
3. НОВИЦКИЙ Н.И. Организация производства на предприятии. Учебное пособие.–М.: 2002.–396 с.
4. ЗАГОРУЛЬКО В.М. Организация материально-технического обеспечения. Конспект лекций.–К.: КМУЦА, 1999.–146с.
5. ПОКРОПИВНИЙ С.Ф. Економіка підприємства. Підручник. К.: КНЕУ, 2000–450с.
6. ПЛОТКІН Я.Д. ЯНУШКОВИЧ О.К. Організація і планування виробництва на машинобудівному підприємстві. Навч.посіб.–К.: “Світ”, 1966.–330с.
7. ПЕСТРЕЦОВА О.І. Організація і функціонування спільних підприємств в Україні. Навч.посіб.–К.: КНЕУ, 1997–100с.
8. ФАТХУТДИНОВ А.В. Организация производства: Учебник.–М.: ИНФРА-М, 2001.–672с.