Розрахунок тривалості технологічного циклу

ЗМІСТ

 

Вступ 2

1.Теоретична частина 3

2.Практична частина 8

2.1 Розрахунок тривалості технологічного циклу виготовлення продукції за різними видами поєднання операцій 8

2.2 Розрахунок тривалості технологічного циклу обробки транспортної партії виробів при різних способів її передачі. 9

2.3 Побудова графіків технологічного циклу обробки транспортної партії виробів за умови застосування різних видів руху предметів праці від операції до операції 10

2.4 Обчислення скорочення тривалості обробки виробів 11

2.5 Розрахунок тривалості виробничого циклу 14

2.6 Визначення виробничої потужності і виробничої програми структурного підрозділу при різних варіантах організації виробництва 15

2.7 Розрахунок середньорічної виробничої потужності 16

Висновки 18

Список використаної літератури 20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Метою курсової роботи є закріплення теоретичних  знань з дисципліни “Операційний менеджмент”, оволодіння практичними навиками визначення конкретних значень параметрів технологічного та виробничого процесів на основі аналізу можливих варіантів і вибору найбільш ефективного у відповідності з метою і умовами виробництва.

Аналіз діяльності багатьох успішно працюючих у  сучасних умовах підприємств промисловості, транспорту, зв’язку, сфери послуг приводить до висновку, що їх досягнення в значній мірі базуються на грамотному менеджменті в операційної системі.

Є багато визначень  поняття “операційний менеджмент”. Традиційно прийнято  вважати операційний менеджмент чимось пов’язаним головним чином з виробничою діяльністю чи фізичними змінами стану продуктів. Тому найчастіше його визначають так:

Операційний менеджмент – це діяльність з управління процесом придбання матеріалів, їхнього перетворення в готовий продукт і постачання цього продукту покупцю. Отже операційний менеджмент – це, в принципі, синонім виробничого управління організацією.

На думку  багатьох фахівців це визначення є  відносно обмеженим, оскільки не допускає яких-небудь дій, не пов’язаних з матеріальними  виробництвом.

В іноземній практиці поняття “Операційний менеджмент” трактується наступним чином: “Операційний менеджмент – це діяльність, пов’язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляється основна продукція чи послуги компанії”.

У даній курсовій роботі необхідно:

1. Розрахувати тривалість технологічної частини оброблювальної партії виробів при послідовному, паралельному і послідовно-паралельному способах їх передачі з операції на операцію.
2. Розрахунок тривалості технологічного циклу обробки транспортної партії виробів при різних способах їх передачі.
3. Побудувати графіки технологічного циклу за умови  застосування різних видів руху предметів праці від операції до операції.
4. Обчислити скорочення тривалості обробки виробів.
5. Розрахувати тривалість виробничого циклу.
6. Визначити виробничу потужність і виробничу програму структурного підрозділу за різними варіантами організації виробництва.
7. Розрахувати середньорічну виробничу потужність.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

 

Виробничий цикл — один із найважливіших показників, який є основою для розрахунку багатьох інших показників виробничо-господарської діяльності підприємства. Наприклад, на основі виробничого циклу встановлюються строки запуску виробів у виробництво, розраховуються потужності виробничих підрозділів, визначається обсяг незавершеного будівництва та деякі інші показники.

Виробничий цикл – це календарний період часу, протягом якого оброблювальний виріб або партія виробів проходять усі операції виробничого процесу або певної його частини і перетворюються в завершений продукт. Тривалість виробничого циклу визначається в одиницях календарного часу.

Цикл включає в себе  такі елементи: тривалість циклу виготовлення виробів, який включає заготівельну, механічну, термічну, гальванічну та інші стадії обробки; часу складання виробів у вузли та монтажу; часу випробування і приймання готових виробів; часу комплектування та упаковки.

Загалом виробничий цикл Т_Ц, складається з тривалості виробничих операцій (технологічних, контрольних, вантажо-розвантажувальних, транспортних, складських, природних та ін.) і часу перерв. Перерви в роботі поділяються на внутрішньозмінні і міжзмінні. Внутрішньозмінні (чи міжопераційні) складаються з перерв, зумовлених партіонністю роботи, комплектуванням та очікуванням. При виготовлені виробів  партіями перерви виникають тому, що кожний виріб пролежує в очікуванні обробки та після обробки, поки не буде виготовлена вся партія. Перерви комплектування виникають через незакінченість окремих виробів іншої назви, що входять у комплект чи вузол завершеного продукту, тобто при переході виробів із заготівельної фази в обробку, з обробки в складальну. Перерви очікування пов’язані з неузгодженістю технологічних режимів на суміжних операціях, тобто якщо попередня операція закінчується раніше, ніж звільняється наступне для виконання операції робоче місце. Міжзмінні перерви визначаються  режимом роботи  підприємства і включають обідні перерви, перерви між робочими змінами, вихідні та святкові дні.

Технологічний час становить найбільшу питому вагу у тривалості виробничого циклу. Його величина залежить від порядку передачі предметів праці з операції на операцію. Їх можна передавати партіями, транспортними частинами партій або поштучно. Залежно від ступеня одночасності виконання суміжних операцій існують три види руху предметів праці у виробництві: послідовний, паралельний, послідовно-паралельний.

Всі ці види характеризуються певними умовами передачі виробів від одного робочого місця до іншого, роботи устаткування і пролежування деталей.

Послідовний вид руху виробів за виконуваними операціями полягає в тому, що кожна наступна  операція починається  тільки після закінчення обробки всієї партії виробів на попередній операції.

Паралельний вид руху партії виробів за операціями характеризується одночасовим виконанням усіх операцій на робочих місцях. Після завершення обробки на попередній операції транспортні партії чи окремі вироби відразу передаються на наступну операцію. У цьому разі тривалість технологічної частини виробничого циклу залежить від часу обробки виробів на найбільш тривалій операції і часу обробки однієї транспортної партії на всіх операціях.

При паралельному виді руху цикл обробки партії виробів значно скорочується в порівнянні з послідовним видом руху, хоча тривалість обробки одного виробу не змінюється. Це стає можливим  завдяки скороченню часу пролежування виробів, яке при паралельному виді руху дорівнює нулеві.

Перевага паралельного виду руху – найкоротша тривалість циклу обробки партії  виробів, недолік – простої устаткування в межах обробки партії деталей, спричинені різною тривалістю операцій.

Уникнути цих простоїв можна шляхом уведення паралельних  робочих місць на операціях з великою тривалістю.

При послідовно-паралельному виді руху вироби обробляються частинами партії, які в міру нагромадження передаються з однієї операції на іншу так, щоб обробка всієї партії виробів на кожній операції відбувалася безперервно. У разі меншої тривалості попередньої операції від наступної транспортна партія передається на наступну після закінчення її обробки  на попередній. Якщо тривалість попередньої операції буде більшою від тривалості наступної, то з метою недопущення простоювання устаткування на наступних операціях потрібно створити певний запас виробів. Отже, остання транспортна партія  не може бути запущена в роботу на наступні операції, поки не будуть виготовлені  всі попередні транспортні партії. В останньому випадку тривалість технологічного циклу буде зменшуватись за рахунок перекриття суміжних операцій.

При послідовно-паралельному виді руху тривалість циклу дещо більша, ніж при паралельному виді руху, значно менша, ніж при послідовному, оскільки устаткування в межах обробки партії виробів не простоює і відпадає необхідність в організації паралельних робочих місць, а отже і їх завантаження.

Ще одна особливість послідовно-паралельного виду руху полягає в тому, що якщо цикл обробки партії виробів скоротився при переході від послідовного до послідовно-паралельного за рахунок часу пролежування (час обробки одного виробу залишився без змін), то “всередині” цього виду руху можна скоротити цикл за рахунок перерозподілу часу між більшими t_б та меншими t_м операціями, тому що віднесення операцій до більших чи менших не залежить від тривалості самих операцій, а від їхнього розташування в технологічному процесі (інакше кажучи, від того, яка за тривалістю операція розміщена до даної і після неї).

Якщо є варіанти зміни послідовності операцій, що в практиці трапляється, то вибирають такий варіант, при якому більших операцій буде менше, а менших більше. Це дає змогу різко скоротити тривалість циклу без скорочення тривалості самих операцій, а лише замінивши їх розташування у технологічному процесі.

 

 

 

1.2. Розрахунок тривалості технологічного циклу обробки транспортної партії виробів при різних способах їх передачі

 

Тривалість циклу обробки транспортної партії виробів при:

– послідовному виді руху

,

– паралельному виді руху

,

– послідовно-паралельному виді руху

Кожний з видів руху має свої особливості:

• при послідовному–устаткування не простоює, але цикл обробки найтриваліший;
• при паралельному–технологічний цикл найкоротший, але простоює устаткування;
• при послідовно–паралельному має місце компроміс між тривалістю технологічного циклу і простоями устаткування, але ускладнюється оперативне управління виробництвом.

 

1.3. Побудова графіків технологічного циклу обробки транспортної партії виробів за умови застосування різних видів руху предметів праці від операції до операції

 

Графік технологічного циклу при  послідовному виді руху будується таким чином, що кожна наступна операція починається  після закінчення обробки всієї партії на попередній операції.

Графік паралельного виду руху можна  побудувати таким чином. Спочатку будується  графік обробки першого виробу на всіх операціях, тобто по вертикалі; цим визначається початок обробки партії виробів на кожній операції. Потім будується графік для кожної операції по горизонталі, причому перерви в роботі устаткування (простої) на кожній операції визначаються  за формулою

де t_{простої} – час простою устаткування на і-й операції під час обробки кожного виробу; t_pі – час роботи устаткування на і-й операції під час обробки кожного  виробу.

Лише в  цьому випадку дотримуються  умови, які характеризують  цей вид  руху.

Під час побудови графіка обробки партії виробів  за умови паралельно-послідовного руху треба керуватися такими правилами:

якщо наступна операція більш тривала, ніж попередня, то вона розпочинається пізніше на час, який дорівнює часові обробки одного виробу на попередній операції;

якщо наступна операція менш тривала, ніж попередня, то вона завершується пізніше на час, який дорівнює часові обробки одного виробу на цій операції. 

 

1.4. Обчислення скорочення тривалості обробки виробів

 

Необхідно визначити зменшення тривалості обробки виробів внаслідок запровадження  організаційно-технічних заходів:

а) переходу від одного до іншого виду руху виробів;

б) поділу окремих  операцій з метою поліпшення якості виготовлення виробів. Операцію треба  розділити на дві операції однакової  тривалості;

в) організація  паралельних робочих місць. Побудувати графік виконання технологічних  операцій при паралельному виді руху і організації паралельних робочих  місць;

г) впровадження технічних заходів;

д) об’єднання операцій (знайти можливість об’єднати  дві операції в одну без зміни  тривалості кожної окремо).

 

 

1.5. Розрахунок тривалості виробничого циклу

Тривалість  виробничого циклу має велике техніко-економічне значення, бо впливає  на швидкість обіговості оборотних  коштів, темп випуску продукції, використання виробничої площі, устаткування та інших  основних фондів. Скорочення тривалості виробничого циклу дає змогу  одержати великий економічний ефект (прискорення обіговості оборотних  коштів і, як наслідок, зменшення потреби  в них; підвищення продуктивності праці; зменшення трудомісткості виробу і, отже, зниження собівартості, якщо скорочується час обробки).

Для обчислення виробничого циклу обробки партії виробів поряд з технологічним  циклом треба визначити інші його елементи. Тривалість природних процесів береться згідно з вимогами технології, час на виконання допоміжних операцій та міжопераційних перерв визначається за певними нормативами або даними досвіду.

За умов застосування різних способів передачі виробів з  операції на операцію загальна тривалість виробничого циклу обчислюється за такими формулами:

– при послідовному поєднанні операцій

 

– при паралельному поєднанні операцій

 

– при послідовно-паралельному поєднанні операцій

де К_кал – коефіцієнт календарності (відношення кількості календарних днів до числа робочих днів у розрахунковому періоді); Т_зн – фонд робочого часу зміни, хв.; К _зн – кількість змін роботи на добу; R_t – коефіцієнт використання добового  фонду робочого часу; Т _мо – середній  міжопераційний час перерв, хв;    Т _пр – тривалість природних процесів, год.