Поняття підприємницького права і підприємницької діяльності

   Розділ 5.

   5.1 Функціональне призначення продукту.

   5.2 Естетичні властивості  продукту.

   Білий портландцемент широко використовується для виготовлення: 
білих бетонів (в т.ч. армованих); наливної полови і терразітових статевих плиток; білих штукатурних сумішей і затирки; цементно-вапняних будівельних розчинів; різних клейових складів; штучного каменя і цегли; виробів малих архітектурних форм і елементів декору; кольорових цементів, бетонів. У мінералогії білого цементу важливим є показник вмісту трьохкальцієвого силікату і дорогих магнезіальних глин.

     Постійно зростаючі вимоги споживачів до якості білого цементу спонукають розширювати асортимент пропонованої продукції. Було б добре налагодити лінію по виробництву даного цементу, але сировину для нього потрібно імпортувати з Данії, Німеччини, що є економічно невигідним. Тому на моєму підприємстві не буде вироблятися білий цемент.

   5.3 Економічні властивості продукту.

  При сухому способі виробництва зменшується  загальна витрата на сушіння і  випалювання; при вологості сировини 3,5% - на 1680, при вологості 17% - на 840кДж/кг. Лише в тих випадках, коли вологість вихідної сировини перевищує 20%, кількості теплоти, що витрачається при сухому і мокрому способах виробництва, приблизно однакові. Відхідні пічні гази при сухому способі виробництва мають знижену вологість і можуть використовуватись для підсушування сировини. Хоча помел за мокрим способом ефективніший, ніж за сухим, однак у зв'язку з тим, що для печей з циклонними теплообміниками використовують більш низькодисперсну сировинну суміш, загальна витрата електоенергії на помел при мокрому способі не перевищує витрати електроенергії при сухому способі тільки при застосуванні сировини, що легко диспергується у воді.

  При випалюванні за сухим способом різко  скорогується витрата прісної води, що в останні роки набуває важливого значення. Запиленність газів при сухому способі виробництва значно вища, ніж при мокрому, але загальний об'єм відхідних пічних газів на 35-40% менший, а отже витрати на знепилювання приблизно однакові. Це зменшує ціну цементу з 190$ до 150$ за тону.

  Для порівняння ціни, візьмемо ціни на цемент – Портландцемент ПЦ II/A-Ш-500 (тара по 50кг.) різних виробників, в грн/тн з ПДВ

• ВАТ "Волинь-Цемент" – 870,00;
• ВАТ "Київцемент" – 920,00;
• ТОВ «ФОМАЛЬГАУТ-ПОЛІМІН» -- 981,00;
• Моя фірма –   780.

   Отже,  видно, що цемент вироблений моєю фірмою буде економічніший, ніж аналогічний  продукт інших  підприємств. Підприємство буде виробляти продукцію  різного функціонального  призначення, що розширить  коло споживачів.

   Висновок.  Дослідивши функціональні, естетичні і економічні властивості можна стверджувати, що мій продукт буде економічнішим порівняно з аналогічними продуктами інших підприємств, а також маючи широкий асортимент продукції буде задовольняти різні функціональні потреби споживачів. На першому етапі, завод буде виробляти такі види цементу:

• Портландцемент марки 500 ПЦ І – 500
• Портландцемент марки 400 ПЦ І - 400
• Портландцемент з добавкою шлаку 6—20 % марки400 ПЦ ІІ/А-Ш - 400 Р.
• Портландцемент для бетону дорожніх і аеродромних покриттів марки 500 ПЦ І - 500 - Н
• Портландцемент для бетону дорожніх і аеродромних покриттів з добавкою шлаку не більше 15 % марки 400 ПЦ ІІ/А-Ш - 400 - Н

   З подальшим розвитком підприємства планується налагодження виготовлення таких видів цементу:

• Сульфатостійкий портландцемент марки 500 ССПЦ 500-Д0
• Сульфатостійкий портландцемент з мінеральними добавками марки 400 ССПЦ 400-Д20
• Портландцемент тампонажний бездобавочний для помірних температур ПЦТ І – 100
• Портландцемент тампонажний бездобавочний для низьких або нормальних температур ПТЦ І-50
• Портландцемент тампонажний полегшений для помірних температур ПЦТ ІІІ-Пол 5- 100.

   Недоліком мого підприємства буде те, що в моєму  продукті будуть відсутні естетичні  показники і властивості, тобто  завод не буде виробляти кольорові  цементи. Це пояснюється тим, що кольорова гама створюється на основі білого цементу, який має дуже високу собівартість. Сировиною для виробництва білого цементу є дорогі магнезіальні глини, які не видобуваються на Україні. Для робіт, які не потребують високої якості продукту ми будемо пропонувати альтернативу кольоровому цементу – фарбуючий пігмент, який надає кольору, але цей колір буде не дуже яскравим і при поганому приготуванні цементного розчину неоднорідним. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 6.

   6.1 Види організаційної структури.

   Під структурою управління організацією розуміється  упорядкована сукупність взаємопов'язаних елементів, які знаходяться між  собою в сталих відношеннях, що забезпечують їх функціонування і розвиток як єдиного цілого. Елементами структури є окремі робітники, служби та інші ланки апарату управління, а відношення між ними підтримуються завдяки зв'язкам, що прийнято поділяти на горизонтальні і вертикальні. Горизонтальні зв'язки носять характер погодження і є, як правило, однорівневими. Вертикальні зв'язки - це зв'язки підпорядкування, і необхідність в них виникає при ієрархічності управління, тобто. за наявності декількох рівнів управління. Крім того, зв'язки в структурі управління можуть носити лінійний і функціональний характер. Лінійні зв'язки відображають рух управлінських рішень і інформації між так званими лінійними керівниками, тобто. особами, які повністю відповідають за діяльність організації або її структурних підрозділів, функціональні зв'язки мають відповідати лінії руху інформації і управлінським рішенням тим або іншим функціям управління.

   В рамках структури управління протікає управлінський процес (рух інформації і прийняття управлінських рішень), між учасниками якого розподілені задачі і функції управління, а отже - права і відповідальність за їх виконання. З цих позицій структуру управління можна розглядати як форму розподілу і кооперації управлінської діяльності, в рамках якої відбувається процес управління, направлений на досягнення наміченої цілі менеджменту.

   Таким чином, структура управління включає в себе всі цілі, розподілені між різноманітними ланками, зв'язки між якими забезпечують координацію окремих дій по їх виконанню. Тому її можна розглядати як зворотну сторону характеристики механізму функціонування (як процесу реалізації структурних зв'язків системи управління). Зв'язок структури управління з ключовими поняттями менеджменту - його метою, функціями, процесом, механізмом функціонування, людьми і їх повноваженнями, - свідчить про її величезний вплив на всі сторони управління. Тому менеджери всіх рівнів приділяють величезну увагу принципам і засобам формування структур, вибору типу або комбінації виглядів структур, вивченню тенденцій в їх побудові і оцінці їхньої відповідності меті ,що вирішуються і задачами.

   Багатогранність утримання структур управління передбачає множинність принципів їхнього формування. Передусім структура повинна відображати мету і задачі організації, отже, змінюватися разом зі змінами ,що відбуваються. Вона повинна відображати функціональний розподіл праці і обсяг повноважень робітників управління; останні визначаються політикою, процедурами, правилами і посадовими інструкціями і поширюються, як правило, у напрямку більш високих рівнів управління. При цьому повноваження керівника будь-якого рівня обмежуються не тільки внутрішніми факторами, але й факторами зовнішньої середовища, рівнем культури та ціннісними орієнтаціями суспільства, прийнятими в ньому традиціями і нормами. Іншими словами, структура управління повинна відповідати соціально-культурному середовищу, і при її побудові треба враховувати умови, в яких вона буде функціонувати. Практично це означає, що спроби сліпо копіювати структури управління, які діють успішно в інших організаціях, спрямовані на провал, якщо умови роботи відмінні. Важливе значення має також реалізація принципу відповідності між функціями і повноваженнями, з одного боку, і кваліфікацією і рівнем культури - з іншої.

   Створення структури є важливим елементом в організаційній діяльності фірми. Вибір ефективної методики департаментації і формування усього комплексу організаційних структур - також життєво важливий елемент в діяльності менеджерського корпуса. Як правило, в таких корпораціях при ознаках недоліків в функціонуванні вищої ланки менеджмент вирішує питання про необхідність реорганізації в управлінській структурі.

   В теорії західного менеджменту, основаної на концепціях організаційної поведінки, структура фірми розглядається як найважливіший фактор, що визначає і форми поведінки (діяльності) усього колективу і окремих його членів. В цьому плані в організаційну структуру включаються такі управлінські поняття, як співвідношення відповідальності і повноважень, делегування повноважень, централізація і децентралізація, відповідальність і контроль, норми керованості, організаційна політика фірми, моделі управлінських рішень, проектування загальних і індивідуальних завдань і деякі інші. По суті йдеться тут про змістовну сторону структури менеджменту: якій меті вона служить і які управлінські процеси вона забезпечує.

   Таким чином, даючи загальну характеристику організаційної структури, можна виділити декілька положень, що визначають її значимість: організаційна структура фірми забезпечує координацію всіх функцій менеджменту;

   - структура організації визначає  права і обов'язки (повноваження  і відповідальність) на управлінських рівнях;

   - від організаційної структури  залежить ефективна діяльність фірми, її виживання і процвітання;

   - структура, прийнята в даній  конкретній фірмі, визначає організаційну поведінку її співробітників, тобто. стиль менеджменту і якість праці колективу.

   Ієрархічний тип: з давнина організації створювали такі організаційні структури управління, що отримали назву ієрархічних, або бюрократичних.

   Концепція ієрархічної структури була сформульована  німецьким соціологом Максом Вебером, що розробив нормативну модель раціональної бюрократії. Вона містила наступні принципові положення: чіткий розподіл праці, слідством якого є необхідність використання кваліфікованих фахівців на кожній посаді; ієрархічність управління, при якій нижчий рівень підкоряється і контролюється вищестоящим: Наявність формальних правил і норм, що забезпечують однорідність виконання менеджерами своїх задач і обов'язків; дух формальної безособовості, з якими офіційні особи виконують свої обов'язки; здійснення найму на роботу в відповідності з кваліфікаційних вимог до даної посади. Об'єктивний характер управлінських рішень виступає в якості гаранта раціональності такої структури.