Планування діяльності підприємства

До складу бізнес-плану інвестиційного проекту, як правило, входять такі пункти:

1 Загальні передумови й історія проекту:

• дані про організатора проекту: імена, адреси, форма власності, фінансові можливості;
• передумови для створення проекту;
• мета проекту; загальні риси маркетингової стратегії проекту;
• місце розміщення проекту (чи орієнтований проект на місцеві або зовнішні ресурси, на місцевий або зовнішній ринок);
• державна або регіональна економічна й промислова політика, що сприяє реалізації проекту.

2 Загальний аналіз  ринку й концепція маркетингу:

• аналіз результатів маркетингових досліджень за напрямками: ділове середовище; цільовий ринок і сегментація ринку; канали збуту; конкуренція; життєві цикли продуктів; циклічність сегмента ринку;
• аналіз річних показників попиту (обсяг попиту, рівень цін) і поставок, а також аналіз тенденцій попиту й поставок;
• обґрунтування маркетингових стратегій;
• формулювання загальної концепції маркетингу;
• розрахунок маркетингових витрат;
• розрахунок бюджетних показників продажів і надходжень (кількість, ціни, частка ринку й т.д.);
• визначення впливу проекту на виробничу програму й виробничу потужність підприємства, а також на технологічний рівень виробництва.

3 Сировина й постачальники:

• розрахунок річної потреби в поставках матеріальних ресурсів;
• оцінка наявності необхідних матеріальних ресурсів (сировини, напівфабрикатів, допоміжних матеріалів та ін.);
• аналіз отриманих результатів і розроблення можливих стратегій щодо поставок (маркетинг поставок);
• виявлення можливостей довгострокового співробітництва з потенційними постачальниками.

4 Місце розміщення й навколишнє середовище:

• ідентифікація місця розміщення й характеристика обраного для розміщення підприємства ділянки з урахуванням: впливу на екологічну ситуацію в регіоні; соціально-економічної політики місцевої влади; наявної інфраструктури; природних умов;
• розрахунок основних витрат, що відносять до місця розміщення;
• обґрунтування вибору й критичний аналіз аспектів місця розміщення.

5 Проектування й технологія:

• розрахунок виробничої програми й виробничої потужності підприємства;
• опис та обґрунтування вибору технології: відповідність технології продукту й виробничому процесу; основні переваги й недоліки; життєвий цикл технології; методи передачі технології; витрати щодо  освоєння, навчання, страхування ризиків; розрахунок витрат; юридичні аспекти придбання й передачі технології;
• опис загальної схеми проекту і його обмежень;
• розрахунок вартості основних елементів виробництва на підприємстві;
• визначення складу основних робіт із будівництва;
• розрахунок витрат стосовно будівництва.

6 Управління й накладні витрати:

• організаційна структура, схема управління, принципи управління;
• розрахунок управлінських витрат.

7 Трудові ресурси:

• соціально-економічне й культурне середовище, його відповідність вимогам проекту;
• наявність вільних трудових ресурсів;
• освітні й кваліфікаційні вимоги;
• необхідність перепідготовки кадрів;
• причини залучення іноземних фахівців, якщо така необхідність виникає;
• основні кадри;
• штатний розпис;
• розрахунок витрат щодо оплати праці.

8 Схема реалізації  проекту:

• розрахунок тривалості будівництва й монтажу устаткування;
• розрахунок тривалості пускового й початкового періодів виробництва;
• складання плану заходів щодо своєчасної реалізації етапів проекту.

9 Фінансовий аналіз і оцінка інвестицій:

• характеристика критеріїв, що визначають оцінку інвестицій;
• розрахунок повних інвестиційних витрат, включаючи витрати на: придбання або оренду земельної ділянки; підготовку ділянки; проектування й будівництво будинків і споруджень; придбання основного устаткування; придбання допоміжного й обслуговуючого устаткування; основний акціонерний капітал; предвиробничі витрати й капітальні витрати; потреби в оборотному капіталі;
• повні витрати на продану продукцію: поточні витрати; амортизаційні відрахування; витрати на маркетинг; транспортні витрати; обігові витрати; витрати фінансування; накладні витрати;
• фінансування проекту: джерела фінансування; вплив витрат фінансування й витрат з обслуговування боргу на ефективність проекту; наявність податкових, амортизаційних, митних та інших пільг для інвестиційних проектів (державна політика відносно фінансування й інвестування);
• оцінка інвестицій: розрахунок дисконтованого грошового потоку й пов’язаних з ним показників (чистої поточної вартості й внутрішньої норми прибутковості проекту); розрахунок строку окупності; рентабельність початкового інвестованого капіталу й рентабельність акціонерного капіталу; фінансовий та економічний вплив проекту на регіональне й державне економічне середовище;
• аналіз невизначеності, включаючи: визначення критичних змінних при аналізі чутливості; оцінку ризиків; визначення можливих сценаріїв розвитку й засобів управління в умовах ризику; антикризові стратегії; аналіз чутливості проекту до систематичних ризиків;
• аналіз національної економіки.

10 Висновки:

• головні достоїнства проекту;
• основні недоліки проекту;
• ймовірність виконання проекту;
• оцінка доцільності реалізації проекту.

 

1.6.3 Реалізація бізнес-плану  на підприємстві

 

Ефективність бізнес-планування проявляється тільки після реалізації проекту  в реальних виробничих або ринкових умовах. Це означає як необхідність підвищення якості планованих показників, так і можливість одержання високих  реалізаційних результатів. Бізнес-план дає кожному підприємцеві чіткі орієнтири на період дії проекту. Порівнюючи одержувані результати із запланованими показниками, підприємець або менеджер може робити висновок про те, як “йде” його бізнес, а за необхідності прийняти організаційно-управлінські рішення для поліпшення своїх справ.

Етап реалізації бізнес-плану охоплює  період від ухвалення рішення  про інвестування проекту до початку  комерційної діяльності фірми. Реалізація плану означає виконання проектних  пропозицій і досягнення позитивних економічних результатів. Це передбачає використання лінійних і мережевих моделей, що з’єднують у єдину систему різні види й етапи виконуваних робіт, які мають певну тривалість і вартість. Основні роботи, що передбачають реалізацію конкретного бізнес-плану на вітчизняних підприємствах, полягають у такому:

• набір і комплектування команди впровадження;
• створення й реєстрація господарської фірми;
• придбання або розроблення прогресивної технології;
• вибір підрядників, консультантів і постачальників;
• підготовка заявкових документів;
• формування й виставлення пропозицій;
• обґрунтування ринкової ціни товару;
• проведення переговорів і укладання контрактів;
• придбання або оформлення оренди землі;
• проведення будівельно-монтажних робіт;
• закупівля й установлення технологічного устаткування;
• укладення договорів про закупівлю матеріальних ресурсів;
• здійснення маркетингових досліджень;
• навчання й розміщення фахівців фірми;
• завершення бізнесу-проекту;
• освоєння виробництва продукції;
• організація ринку збуту товарів.

У процесі реалізації бізнес-проекту розробляється план-графік виконання основних етапів робіт і складається уточнений кошторис витрат.

Планування й управління ходом робіт з реалізації розробленого бізнес-плану припускають створення системи поточного контролю й аналізу усіх витрат ресурсів. Для цього необхідно насамперед установити контрольні значення витрат ресурсів і строку виконання робіт, за якими можна визначити, як йдуть поточні справи, чи всі намічені плани виконуються. Варто перевіряти з певною періодичністю співвідношення доходів і витрат підприємства, стан готівки, рівень складських запасів, якість робіт та інше.

Коректується бізнес-план на основі отриманих контрольних показників. Коректування бізнес-плану дає можливість, не змінюючи загальної стратегічної мети бізнес-проекту, забезпечити в нових умовах оперативне планування й управління виробництвом і досягнення запланованих кінцевих результатів.

 

Розділ 2 Планування виробництва і його забезпечення

2.1 ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГІВ ПРОДАЖУ

 

2.1.1 Цілі й завдання плану реалізації продукції

 

Планування продажу – це процес визначення обсягів реалізації продукції за номенклатурою й асортиментом у плановому періоді на основі аналізу потреб споживачів, ринку збуту, конкурентоспроможності продукції.

 

Метою планування продажів є своєчасне донесення до споживачів такої номенклатури товарів та послуг, яка б відповідала у цілому профілю виробничої діяльності підприємства та, можливо, у більш повному обсязі задовольняла їх потреби.

 

До основних завдань планування продажів можна віднести такі:

• визначення потреб споживачів, як наявних так і перспективних;
• критичну оцінку продукції підприємства, яка здійснюється з позицій споживача;
• оцінку конкуруючих виробів за різними показниками конкурентоспроможності;
• визначення оптимальної номенклатури (виключення нерентабельних виробів та розвиток інших напрямків виробництва);
• вивчення можливостей виробництва нових та модернізації виробів, що випускаються;
• прогнозування можливих обсягів продажу продукції, цін, собівартості та рентабельності.

 

Розв’язанням зазначених завдань на підприємстві має займатися відділ маркетингу.

Процес тактичного планування починається з визначення обсягів продажів. На основі плану продажів здійснюється планування виробничої програми на підприємстві, планування матеріально-технічного забезпечення та ін. Для стабільного розвитку підприємство повинне ретельно прогнозувати потреби ринку та планувати перспективу продажів, як мінімум, на 2-3 роки.

 

Планування продажів здійснюється  5 етапами:

1-й етап. Дослідження кон’юнктури ринку:

1) аналіз продажів за попередній період;

2) сегментація ринку;

3) вибір цільового ринку;

4) прогноз розвитку ринку.

2-й етап. Планування асортименту:

1) формування структури асортименту;

2) планування освоєння нових виробів.

3-й етап. Оцінка конкурентоспроможності товару.

4-й етап. Планування ціни.

5-й етап. Прогнозування обсягу продажів.

 

2.1.2 Дослідження кон’юнктури ринку

 

Дослідження кон’юнктури  ринку у процесі планування продажів починається з аналізу продажів у попередньому періоді. Основними завданнями такого аналізу є пошук резервів найбільш повного задоволення покупців та клієнтів, збільшення обсягів продажів продукції, максимально можливого використання потужностей підприємства, матеріальних та трудових ресурсів і підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності.

У процесі аналізу продажів розраховуються та аналізуються такі показники:

1 Абсолютний приріст (зменшення) обсягу продажів у натуральному та вартісному вираженні порівняно з планом та попереднім періодом. Визначається, як різниця між обсягом продажів, досягнутим в аналізованому періоді, та планом, а також обсягом продажів у попередньому(базовому) періоді.

2 Зміна в номенклатурі (асортименті) продукції. Розраховується як зміна питомої ваги конкретного найменування продукції в загальному обсязі реалізації у звітному періоді  порівняно з аналогічним показником плану базового періоду. Розрахунок може проводитися в натуральних та вартісних показниках.

3 Індивідуальний індекс фізичного обсягу реалізованої продукції. Визначається як відношення кількості даного виду продукції, реалізованої у звітному періоді, до кількості продукції, реалізованої в базовому періоді, та передбаченої планом у натуральних одиницях.

4 Залишок нереалізованої продукції на кінець аналізованого періоду (року, кварталу, місяця).

5 Рентабельність продажів. Визначається як відношення планового та фактично отриманого за певний проміжок часу прибутку до планової чи фактичної повної собівартості реалізованої продукції.

 

Аналізуючи обсяги продажів, потрібно не лише встановити кількісні значення розглянутих показників, але й виявити причинно-наслідкові зв’язки, які дозволяють оцінити ступінь впливу різних факторів на ефективність продажів.