Планування діяльності підприємства

• прибутку від основної діяльності: реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

• прибутку від іншої реалізації (основних фондів, сировини, матеріалів та ін.);

• прибутку від позареалізаційних операцій (дохід від здавання майна в оренду, доходи від короткострокових і довгострокових фінансових вкладень, прибуток минулих років, виявлений у звітному році, та ін.)

 

Методи планування прибутку:

1. метод прямого розрахунку;
2. за показником витрат на одну гривню продукції;
3. аналітичний метод.

 

Метод прямого  розрахунку базується на вилученні з чистого доходу підприємства усіх його витрат. Розраховується за окремими видами продукції, що виробляються й реалізуються за формулою

 

,

де  - операційний прибуток від реалізації планового обсягу продукції, тис. грн;

- прибуток від реалізації і-го виробу, який визначається відніманням від гуртової ціни виробу витрат на його виробництво і збут.

Визначення прибутку методом прямого розрахунку при великому асортименті продукції є трудомісткою справою, до того ж він не дозволяє визначити вплив на прибуток окремих факторів.

Розрахунок прибутку на основі показника витрат на одну гривню продукції може застосовуватися по підприємству в цілому з розрахунку прибутку від випуску та реалізації всієї продукції. Передбачається використання даних про виробничі витрати, реалізацію продукції за попередній період, а також очікувану їх зміну, що прогнозується в наступному періоді. При даному методі розрахунку також бракує можливості визначити вплив окремих чинників на обсяг прибутку, його зміну.

 

,

де  - товарна продукція;

- витрати на 1 грн товарної  продукції.

 

Перевагою аналітичного методу є те, що він дозволяє виявити вплив окремих чинників на плановий прибуток. При аналітичному методі прибуток розраховується не за окремим видом продукції, що випускається в плановому періоді, а за всією порівнянною продукцією в цілому. Порівнянна продукція - це продукція, яка вироблялася в попередньому періоді. Непорівнянна продукція - це продукція, яка не вироблялася на підприємстві в попередньому періоді.

Розрахунок планового прибутку за порівнянною продукцією здійснюється в такій послідовності:

1) визначаються базовий прибуток і базова рентабельність продукції (на підставі звітних або очікуваних даних за базовий період);

2) порівнянна продукція планового періоду визначається за собівартістю базового періоду;

3) виходячи з рівня базової рентабельності продукції, розраховується прибуток за порівнянною продукцією у плановому періоді;

4) розраховується вплив окремих чинників на зміну прибутку в плановому періоді.

Плановий прибуток від реалізації непорівнянної продукції розраховується методом прямого розрахунку або з використанням показника середньої рентабельності продукції по підприємству.

Послідовність визначення планового  прибутку має наступні етапи.

1 Дохід від реалізації продукції (Д_рп) визначається за формулою

,

де  - обсяг реалізації продукції, од.;

- планово-розрахункова ціна виробу  з ПДВ, грн/од.;

- кількість найменувань виробів.

 

2 Податок на додану вартість (ПДВ) визначається за формулою

,

де  - відсоток податку на додану вартість від доходу від реалізації продукції, % ( становить 16,67%).

 

3 Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (Д_ч) визначається за формулою

.

 

4 Визначається валовий прибуток (П_в) за формулою

,

де  - собівартість реалізованої продукції, грн.

 

5 Операційний прибуток (П_о) визначається за формулою

,

де  - інші операційні доходи, грн;

- адміністративні витрати, грн;

- витрати на збут, грн.

 

6  Прибуток до оподаткування (П) визначається за формулою

,

де  - дохід від участі в капіталі, грн;

- фінансові витрати, грн.

 

7  Податок на прибуток (П_п) визначається за формулою

,

де  - ставка податку на прибуток, %.

 

8 Чистий прибуток (П_ч) визначається за формулою

.

 

У плануванні прибутку має велике значення розрахунок точки беззбитковості ("поріг рентабельності") – це такий обсяг реалізації продукції, за якого підприємство не є збитковим, але ще не має й прибутків. В основу даної методики покладено розподіл витрат на змінні й постійні, а механізм управління прибутком дозволяє виявити взаємозв’язок між витратами, обсягом реалізації і прибутком.

Точку беззбитковості визначають таким  чином:

 

^{, де}

 

- точка беззбитковості, тобто такий обсяг продажу, починаючи з якого ціна продажу товару перевищує витрати на його виробництво та реалізацію;

- величина постійних витрат, грн;

- величина змінних витрат  на одиницю продукції, грн;

- гуртова ціна продажу, грн.

 

У разі, коли виготовляється декілька видів продукції, точка беззбитковості розраховується за кожним видом окремо, при цьому постійні витрати розраховуються пропорційно питомій вазі продукції в загальному обсязі реалізації.

 

3.2.3 Планування розподілу  прибутку

 

Отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи:

1) розподіл прибутку (на цьому  етапі учасниками розподілу є  держава та підприємство, пропорції розподілу складаються під впливом таких чинників: об'єкти й ставки оподаткування, порядок надання податкових пільг);

2) розподіл і використання прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства після здійснення платежів у бюджет.

Механізм розподілу прибутку має бути побудований таким чином, щоб всебічно сприяти підвищенню ефективності виробництва, стимулювати розвиток нових форм господарювання.

Підприємство повинно мати такі фонди:

• фонд нагромадження;
• фонд споживання;
• резервний фонд.

Фонд нагромадження — частина доходу, використовувана на приріст виробничих і невиробничих основних фондів, також для створення страхових запасів і резервів.

Фонд нагромадження спрямовується на утворення фонду виробничого нагромадження, який використовується на реконструкцію діючих і будівництво нових підприємств, модернізацію і відновлення виробничого апарату та на утворення фонду невиробничого призначення нагромадження, який використовується для приросту основних невиробничих фондів (житлові будинки, школи, лікарні, інші об'єкти соціальної інфраструктури).

Фонд споживання підприємства - сукупність прямих і непрямих виплат працівникам підприємства незалежно від його організаційно-правової форми і форми власності.

До нього входять суми, нараховані на оплату праці всім працівникам підприємства (фонд оплати праці), доходи (дивіденди, відсотки) за акціями членів трудового колективу та їх внесків у майно підприємства; сума наданих підприємством трудових і соціальних пільг, включаючи матеріальну допомогу.

Забезпечуючи виробничі, матеріальні та соціальні потреби за рахунок чистого прибутку, підприємство має прагнути до встановлення оптимального співвідношення між фондом накопичення і споживання з тим, щоб ураховувати умови ринкової кон'юнктури і разом з тим стимулювати та заохочувати результати праці робітників підприємства.

В умовах переходу до ринкових відносин виникає необхідність резервування засобів через проведення ризикових операцій і, як наслідок цього, втрат доходів від підприємницької діяльності. Тому, при використанні чистого прибутку доцільним є створення на підприємстві резервного фонду, розмір якого щорічно підлягає поповненню не менше ніж на 5%. Відрахування до резервного фонду і в інші подібні за призначенням фонди відбувається до досягнення розмірів цих фондів, встановлених засновницькими документами, але не більше 25% статутного фонду, а для акціонерного товариства - не менше 15%.

 

 

3.3 Планування  інвестиційної діяльності підприємства

 

3.3.1 Сутність інвестицій та інвестиційного процесу

 

Стратегічний план встановлює основні цілі діяльності підприємства й шляхи їх досягнення.

На стадії стратегічного планування складається план інвестицій, в основу якого покладено інноваційний план. Планування інновацій розглядається як проміжний етап між плануванням стратегії й детальним плануванням інвестицій.

Процес прийняття інвестиційних  рішень є невід'ємною частиною стратегічного  планування, що повинне забезпечити  узгодження довгострокових цілей підприємства й використання ресурсів, які  спрямовуються на досягнення цілей.

Інвестиції - це ресурси, вкладені в  об'єкти підприємницького й іншого видів діяльності для одержання  прибутку або соціального ефекту.

Необхідність інвестицій при реалізації стратегії підприємства обумовлена такими причинами:

• відновлення матеріально-технічної бази підприємства;
• збільшення обсягів та масштабів виробничо-господарської діяльності;
• освоєння нових видів діяльності;
• підвищення якості продукції.

Складність прийняття рішень при  плануванні інвестицій обумовлена такими факторами:

• різними видами інвестицій і вартістю інвестиційних проектів;
• множинністю альтернативних варіантів інвестиційних проектів;
• обмеженістю ресурсів;
• ризиком, пов'язаним із прийняттям інвестиційних рішень;
• необхідністю якнайшвидшої віддачі від інвестицій і т.п.

Інвестиційна діяльність - це робота підприємства щодо формування й реалізації інвестиційних ресурсів.

Величина інвестицій визначається вартісною оцінкою ресурсів і  цінностей, які спрямовуються у підприємницьку діяльність.

Інвестиції можуть бути реалізовані  в:

• основні виробничі фонди (довгострокові активи);
• нематеріальні активи (ноу-хау);
• матеріали та оснащення (поточні активи).

Інвестиційна діяльність служить  для відтворення капіталу, активи якого використовуються для виробництва товарів і послуг.

Планування інвестицій на підприємстві припускає ухваленням рішень з наступного кола проблем:

- формування стратегії підприємства, орієнтованої на підвищення ефективності діяльності фірми у довгостроковій перспективі;

- оцінка обраної стратегії, виявлення в ній «вузьких місць», розроблення системи заходів;

- складання бізнес-плану;

- ухвалення рішень про джерела фінансування заходів бізнес-плану й вільне планування інвестицій.

 

3.3.2 Методика оцінки інвестиційних  проектів

 

В основу планування інвестицій та оцінки їх ефективності покладено розрахунок і порівняння обсягу передбачуваних інвестицій і майбутніх доходів (грошових надходжень).

 

Показники ефективності інвестицій

1 Показник чистого приведеного ефекту (дисконтованого доходу)

Даний показник базується на зіставленні величини вихідної інвестиції (ІС) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень від цієї інвестиції у плановому періоді.

Критеріями ефективності проекту  є загальна накопичена величина дисконтованих доходів (PV) і  чистий приведений ефект (NPV), які розраховуються за формулами:

 

,

 

,

 

де  - річний дохід від інвестиції у k -му році (k = = 1,2,3,…,n);

- кількість років, коли інвестиція буде генерувати дохід;

- коефіцієнт дисконтування;

- ставка дисконту.

 

Якщо  > 0, то проект ефективний; < 0, проект неефективний; = 0, то проект неприбутковий, але й незбитковий.

Якщо проект припускає не разове, а здійснюване на протягом т років інвестування, то формула, наведена вище, набере такого вигляду:

 

,

де і – планований рівень інфляції;