Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Ноября 2012 в 00:03, курс лекций
Метою вивчення дисципліни є оволодіння знаннями й уміннями у сфері планування діяльності підприємства.
Вступ
7
Розділ 1 Методологія планування на підприємстві
8
1.1 Підприємство як об'єкт планування
8
1.1.1 Роль і місце планування в управлінні підприємством
8
1.1.2 Об'єкти і предмет планування на підприємстві
9
1.1.3 Організація планування на підприємстві. Структура планових органів
12
1.2 Система планування на підприємстві
13
1.2.1 Принципи планування
13
1.2.2 Методи планування
14
1.2.3 Форми планування. Система планів підприємства
16
1.2.4 Стратегія розвитку підприємства
17
1.2.5 Тактичне планування
19
1.3 Основи прогнозування
21
1.3.1 Суть і принципи прогнозування
21
1.3.2 Види прогнозування та класифікація прогнозів
22
1.3.3 Методи прогнозування
24
1.4 Інформаційна та нормативна база планування
26
1.4.1 Інформаційне забезпечення планування
26
1.4.2 Сутність норм та нормативів. Їх класифікація
27
1.4.3 Система економічних норм і нормативів
29
1.5 Оперативно-календарне планування
30
1.5.1 Зміст і завдання оперативно-календарного планування
30
1.5.2 Системи оперативно-календарного планування
32
1.5.3 Розроблення оперативних планів виробництва
35
1.6 Бізнес-планування
36
1.6.1 Сутність бізнес-планування та призначення бізнес-плану
36
1.6.2 Зміст бізнес-плану
37
1.6.3 Реалізація бізнес-плану на підприємстві
42
Розділ 2 Планування виробництва і його забезпечення
44
2.1 Планування обсягів продажу
44
2.1.1 Цілі й завдання плану реалізації продукції
44
2.1.2 Дослідження кон'юнктури ринку
45
2.1.3 Планування асортименту. Оцінка конкурентоспроможності товару
47
2.1.4 Планування ціни
52
2.2 Планування виробничої програми
55
2.2.1 Зміст і порядок розроблення плану виробництва
55
2.2.2 Планування виробничої програми в натуральному вираженні
57
2.2.3 Планування виробничої програми у вартісному вираженні
58
2.2.4 Валовий та внутрішньозаводський оборот
62
2.3 Планування виробничої потужності
62
2.3.1 Визначення поняття “виробнича потужність”
62
2.3.2 Види виробничої потужності
64
2.3.3 Методика розрахунку виробничої потужності в різних типах виробництва
65
2.3.4 Показники використання виробничої потужності
69
2.4 Планування потреби в персоналі
70
2.4.1 Зміст, завдання та технологія планування потреби в персоналі
70
2.4.2 Планування продуктивності праці
72
2.4.3 Методи планування продуктивності праці
74
2.4.4 Планування кількості персоналу
78
2.5 Планування коштів на оплату праці
82
2.5.1 Мета й завдання планування коштів на оплату праці
82
2.5.2 Склад коштів на оплату праці
83
2.5.3 Методи визначення планового фонду заробітної плати
86
2.6 Планування потреби в матеріально-технічних ресурсах
91
2.6.1 Цілі, завдання і зміст планування матеріально-технічного забезпечення підприємства
91
2.6.2 Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах
92
2.6.3 Дослідження ринку матеріально-сировинних ресурсів та вибір постачальника
94
2.6.4 Оптимізація обсягів запасів матеріально-технічних ресурсів
96
2.7 Планування виробничої інфраструктури
99
2.7.1 Виробнича інфраструктура та планування діяльності її підрозділів
99
2.7.2 Система технічного обслуговування
101
3 Фінансове планування ТА ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ підприємствА
104
3.1 Планування собівартості продукції
104
3.1.1 Мета, завдання та послідовність планування витрат виробництва
104
3.1.2 Класифікація й облік витрат виробництва
105
3.1.3 Методи планування собівартості
106
3.1.4 Методика розрахунку економії витрат за окремими факторами
110
3.2 Планування фінансових результатів
114
3.2.1 Зміст і завдання фінансового плану
114
3.2.2 Планування прибутку
117
3.2.3 Планування розподілу прибутку
121
3.3 Планування інвестиційної діяльності підприємства
123
3.3.1 Сутність інвестицій й інвестиційного процесу
123
3.3.2 Методика оцінки інвестиційних проектів
124
3.4 Планування організаційно-технічного розвитку підприємства
127
3.4.1 Планування організаційно-технічного розвитку підприємства
127
3.4.2 Планування реалізації заходів організаційно-технічного розвитку та показники оцінки їх ефективності
130
3.5 Планування оновлення продукції
133
3.5.1 Завдання та зміст планування оновлення продукції
133
3.5.2 Планування витрат на підготовку та освоєння виробництва
137
3.5.3 Економічна ефективність оновлення продукції та вибір оптимального варіанта технологічного процесу
139
СПИСОК ЛітературИ
144
Розробити планову калькуляцію виробу можна за такою схемою:
1 Визначають суму витрат на матеріали за формулою
де – закупівельна ціна і-го матеріалу, грн;
- маса і-го матеріалу, кг;
- кількість найменувань
2 Основну заробітну плату виробничих робітників розраховують за формулою
де - годинна тарифна ставка середнього розряду, к./год;
- трудомісткість виробу, нормо-год.
3 Визначають розмір додаткової заробітної плати за формулою
де - коефіцієнт додаткової заробітної плати.
4 Відрахування на соціальне страхування розраховують за формулою
де - коефіцієнт відрахувань на соціальне страхування,
5 Витрати на експлуатацію і утримання обладнання розраховують за формулою
де - коефіцієнт витрат на експлуатацію і утримання обладнання.
6 Загальновиробничі витрати розраховують за формулою
де – коефіцієнт загальновиробничих витрат.
7 Визначають виробничу собівартість виробу, яка становитиме
8 Адміністративні витрати визначають за формулою
де – коефіцієнт адміністративних витрат.
9 Розмір комерційних витрат визначають за формулою
де - коефіцієнт комерційних витрат.
10 Визначають повну собівартість за формулою
На основі повної собівартості далі планується ціна на виріб з урахуванням планового прибутку.
4 Нормативний метод. Рівень витрат на виробництво й реалізацію продукції, робіт, послуг розраховується на основі заздалегідь складених норм і нормативів. Перевага нормативного методу планування собівартості продукції - можливість відособленого обліку відхилень від діючих (поточних) норм та їх причин. Це дозволяє робити висновок про те, які фактори спричинили зміну витрат, і вчасно ухвалювати оптимальні рішення, спрямовані на поліпшення економічних показників роботи підприємства.
При плануванні собівартості продукції зазначені методи застосовуються, як правило, одночасно у комплексі, що дозволяє розв’язувати низку взаємозалежних завдань планування витрат.
3.1.4 Методика розрахунку зниження собівартості продукції за окремими факторами
Планування собівартості продукції з урахуванням впливу техніко-економічних факторів має таку послідовність розрахунку.
1 Визначаються витрати на 1 грн товарної продукції базового періоду за формулою
де - товарна продукція в базовому періоді, грн;
- собівартість товарної продукції в базовому періоді, грн.
2 Визначається умовна собівартість товарної продукції в плановому періоді (СумТП) за рівнем цін та умов базового періоду за формулою
де - плановий обсяг товарної продукції, грн;
3 За всіма техніко-економічними факторами визначається зниження (збільшення) собівартості продукції.
Економія від зниження матеріальних витрат, витрат палива й енергії визначається за формулою
де - норми витрати сировини, матеріалів, палива, енергії на одиницю продукції до й після проведення відповідних заходів;
, - ціна одиниці сировини, матеріалів, палива, енергії до й після проведення відповідних заходів;
- кількість одиниць продукції, що випускається, з моменту проведення заходу до кінця планового періоду.
Зменшення витрат на заробітну плату й відрахувань на соціальні потреби внаслідок зниження трудомісткості одиниці продукції визначається за формулою
де - трудомісткість виготовлення одиниці продукції до й після проведення відповідних заходів;
- середньогодинна тарифна ставка до й після проведення відповідних заходів;
- середній відсоток додаткової заробітної плати для даної категорії робітників;
- відсоток відрахувань на соціальні потреби.
Економія або
додаткові витрати при
де - витрати на одиницю продукції до й після підвищення якості.
Економія, обумовлена зміною спеціалізації виробництва, визначається за формулою
де - виробнича собівартість виробу;
- оптова ціна, за якою ці вироби будуть надходити зі спеціалізованих підприємств;
- транспортно-заготівельні
Відносна економія на умовно-постійних витратах у результаті збільшення обсягу виробництва визначається за формулою
де - собівартість товарної продукції базового року;
- темп приросту товарної продукції в плановому році порівняно з базовим;
- питома вага умовно-постійних
витрат у собівартості
Відносна економія на амортизаційних відрахуваннях у результаті поліпшення використання основних виробничих фондів визначається за формулою
де - сума амортизаційних відрахувань у базовому й плановому роках;
- обсяги товарної продукції
в базовому й плановому
Сумарна економія витрат на виробництво товарної продукції в плановому періоді (Есум) визначається за формулою
4 Собівартість товарної продукції за планом в цінах та умовах базового року (Сп_бТП) визначається за формулою
5 Враховуючи вплив зовнішніх факторів ( зміну цін на сировину, комплектуючі, енергію, умови оплати праці), розраховується планова собівартість продукції в цінах та умовах планового періоду:
де - зміна цін на сировину, комплектуючі в плановому періоді, грн.
6 Зміна обсягу товарної продукції в плановому періоді за рахунок зниження (зростання) цін на продукцію визначається за формулою
де - зниження товарної продукції в плановому періоді за рахунок зниження (зростання) цін на продукцію, грн.
7 Планові витрати на 1 грн товарної продукції визначаються за формулою
8 Визначається відсоток зниження витрат на 1 грн товарної продукції порівняно з базовим періодом за формулою
При розрахунку зниження собівартості продукції за техніко-економічними факторами важливо виключити повторний рахунок економії від впливу одних і тих самих факторів.
3.2 Планування фінансових результатів
3.2.1 Зміст і завдання фінансового плану
Фінансове планування - це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування та напрямками цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпечення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.
Основними завданнями фінансового планування на підприємстві є:
- забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;
- встановлення раціональних фінансових відносин із суб'єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо; визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання;
- виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку завдяки раціональному використанню матеріальних, трудових та грошових ресурсів;
- здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів;
- планування виплат у бюджет.
Ключовим моментом у фінансовому плануванні підприємства є складання фінансового плану, який у грошовому вираженні характеризує всі боки виробничо-господарської діяльності та узагальнює основні положення, передбачені іншими розділами плану економічного й соціального розвитку підприємства.
При розробленні фінансового плану аналізуються стан наявних грошових коштів і реальних їх потоків, фінансова стійкість підприємства та використання засобів виробництва.
Фінансовий план складається з:
• плану доходів і видатків;
• плану грошових виплат і надходжень;
• балансового плану.
План доходів і видатків складають, як правило, на 2-3 роки, при цьому на перший рік - у місячному розрізі з відображенням таких показників:
Головним завданням плану
План грошових надходжень і виплат повинен містити:
1) надходження грошей з усіх джерел, зокрема не тільки виручку від реалізації продукції, а й кошти, отримані від продажу акцій та інших цінних паперів, отримані в борг, кошти від продажу активів фірми тощо;
2) сплату відсотків за отриманий кредит;
3) надлишок готівки;
4) витрати на розширення
План грошових надходжень і виплат дозволяє визначити періоди, коли підприємство відчуватиме дефіцит або надлишок готівки, розміри позички на ці періоди, спрямування та строки повернення коштів.
Балансовий план є третім розділом фінансового плану підприємства. Баланс - фінансовий документ, в якому відображено джерела надходження, склад і розміщення грошових засобів. Баланс дає чітке уявлення про те, що підприємство має у своєму розпорядженні, зобов'язання перед постачальниками і кредиторами, залишок. Різниця (сальдо активів і пасивів) дає оцінку власного капіталу підприємства.
Відповідно обґрунтований фінансовий план є основою для опрацювання детального робочого бюджету підприємства.
При плануванні фінансів підприємств найчастіше застосовують балансовий метод, який передбачає балансування витрат і доходів та визначення джерел покриття потреб для кожної статті витрат. Можуть також застосовуватися нормативний, розрахунково-аналітичний та оптимізаційний методи.
Нормативний спосіб фінансового планування. Нормативний спосіб фінансового планування ґрунтується на встановлених фінансових і техніко-економічних нормативах підприємства, на основі яких розраховують його потреби у фінансових ресурсах та визначають джерела їх надходження. Найважливішими фінансовими нормативами є податкові ставки, тарифи, збори та внески, норми амортизаційних відрахувань і нормативи оборотних коштів. Залежно від масштабів їх поділяють на галузеві, регіональні та індивідуальні.
Розрахунково-аналітичний – це метод експертної оцінки перспектив розвитку підприємства. Ним користуються під час прогнозування прибутків і доходів. При застосуванні розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховують, беручи до уваги дані аналізу фінансових показників за минулий рік та прогнозованих індексів їх зміни у плановому році.
Оптимізаційний метод прийняття планових фінансових рішень передбачає розрахунок кількох варіантів планових рішень, з яких до виконання приймається оптимальний. В оптимізаційних моделях можна використовувати такі критерії:
- максимальний прибуток на одиницю вкладеного капіталу;
- мінімум фінансових витрат на виробничі потреби або на реалізацію інноваційного проекту;
- мінімум поточних витрат;
- мінімум вкладеного капіталу та отримання максимального результату;
- максимум абсолютної суми прибутку.
Економіко-математичні моделі будуються за функціональними та кореляційними зв’язками. Вони дозволяють створити модель реального процесу, розрахувати його оптимальні параметри і визначити кількісні взаємозв’язки між фінансовими показниками та факторами, які на них впливають.
3.2.2 Планування прибутку
Одним з важливих показників результативної діяльності підприємства в умовах ринку є прибуток.
Прибуток – це частина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства.
Фінансовий результат, відображений у балансі, називається балансовим прибутком.
Балансовий прибуток складається з: