Передмова мета та основні завдання стратегії

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Февраля 2013 в 22:12, реферат

Описание работы

Україна – частина світової економіки, яка не може існувати в стороні від процесів глобалізації. Одне з важливих місць в економіці України через свій географічний і економічний потенціал посідає Луганська область. На цей час необхідно визначитися, де повинна бути область та якою ми її бажаємо бачити у майбутньому. Саме в цьому полягає основний мотив розробки Стратегії.

Содержание

ПЕРЕДМОВА…………………………………………………………….…2
МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ СТРАТЕГІЇ …………..…..….…..3
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТІ ………………………...5
2.1 Історико-географічна довідка…………………………………….….5
2.2 Демографічна ситуація………………………………………….….....6
2.3 Економічний потенціал…………………………………………….....7
ПРОБЛЕМИ, МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ………………………………...11
3.1 Проблеми економічного та соціального розвитку
Луганської області……………………………………………………….11
3.2 SWOT – аналіз, сильні та слабкі сторони, можливості
та загрози…………………………………………………………………..16
ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ ТА НАПРЯМИ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ………………………………………..19
ІНСТРУМЕНТИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ…………………………...30
ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ…………...42
ЕТАПИ ТА МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ………………..43
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ…………………………………………...47
МОНІТОРИНГ І ОЦІНКА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ...……………...51
Прогнозні показники розвитку області………………..57
МОНІТОРИНГ ПОКАЗНИКІВ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ ЗА ДЕРЖАВНИМИ ПРІОРИТЕТАМИ ЩОДО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ
ЗА 2007РІК………………………………………………………….......66

Работа содержит 1 файл

Передмова мета та основні завдання стратегії.doc

— 723.50 Кб (Скачать)

5 Сфера споживчих товарів і послуг:

  • незбалансованість наявних пропозицій споживчих товарів та послуг мінімально необхідним потребам споживачів;
  • наявність суттєвої частини об’єктів несанкціонованої торгівлі, де практично унеможливлено реалізацію нормативів якості зберігання та реалізації продукції;
  • протиріччя в законодавчій базі щодо питань тарифікації послуг ринків.

 

6 Реформування і розвиток житлово-комунального господарства:

  • незадовільний технічний стан житлового фонду, систем водопостачання,  водовідведення, теплових мереж та котелень (високий ступінь зносу основних фондів, відсутність реального формування амортизаційних фондів);
  • значний обсяг відомчого житлового фонду та комунікацій, що передані у власність територіальних громад без фінансового супроводження та в багатьох випадках без технічної документації;
  • фінансова незбалансованість підприємств, як наслідок - збитковість, наявність значної дебіторської та кредиторської заборгованості;
  • відсутність системи оперативного корегування тарифів на послуги, при зміні складових собівартості, які не підлягають регулюванню на місцевому рівні (електроенергія, газ);
  • низький рівень охоплення договірними відносинами між постачальниками та отримувачами послуг, відсутність механізму актування наданих послуг;
  • низька активність населення області щодо участі у  проведенні реформування галузі (небажання створювати органи самоорганізації співвласників житла);
  • низький рівень конкурентного середовища на ринку послуг;
  • вкрай низька доля приватних інвестицій, низький рівень впровадження інноваційних технологій.

 

ПРОБЛЕМИ  СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

1 Зайнятість та доходи населення:

  • невідповідність професійно-кваліфікаційного рівня робочої сили потребам економіки та ринку праці;
  • наявність нелегальної зайнятості (в основному в сфері малого бізнесу);
  • високий рівень безробіття у сільський місцевості (в основному обумовлений сезонністю сільськогосподарських робіт);
  • часткове нівелювання збільшення розміру доходів, у тому числі заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат через зростання цін на споживчі товари;
  • значна міжгалузева диференціація з оплати праці;
  • відсутність джерел погашення заборгованості із заробітної плати на підприємствах, що ліквідуються;
  • наявність боргу підприємств, установ та організацій зі сплати обов’язкових платежів до Пенсійного фонду України.

 

2 Охорона здоров’я:

  • низька середня тривалість життя;
  • високий рівень захворюваності, інвалідності і смертності серед дітей та економічно активного населення;
  • недостатня ефективність профілактичних заходів щодо протидії соціально небезпечним захворюванням (системи кровообігу, онкологічним захворюванням, туберкульозу, ВІЛ/СНІД, наркоманії);
  • незадовільний стан матеріально-технічної бази закладів первинної медико-санітарної ланки;
  • кадрові проблеми (дефіцит лікарських кадрів, особливо у сільській медицині, «старіння» персоналу);
  •   недостатній рівень фінансування для забезпечення стандартів якості надання медичної допомоги;
  • недосконалість та протиріччя законодавчої бази щодо реалізації платних медичних послуг;
  • низький розвиток страхової медицини.

 

3 Освіта:

  • дефіцит закладів дошкільної освіти, особливо в сільській місцевості;
  • недостатня кількість кваліфікованих педагогічних кадрів;
  • недостатній рівень вивчення регіонального ринку праці щодо потреб у кваліфікованих робітничих кадрах та фахівцях з вищою освітою;
  • застаріла матеріально-технічна база навчальних закладів усіх типів, недостатнє їх фінансове та інформаційно-методичне забезпечення;
  • низький рівень соціального забезпечення педагогічних працівників.

 

4 Культура:

  • недостатність асигнувань на утримання установ культури і мистецтв області;
  • потреба у капітальному ремонті більшості установ культури і мистецтв, які належать до комунальної власності територіальних громад;
  • відсутність єдиної системи збереження історико-культурної спадщини області;
  • відсутність єдиної бази даних об’єктів історико-культурної спадщини.

 

5 Туризм:

  • відсутність цілісної системи державного регулювання туристичної сфери;
  • недосконалість сервісної інфраструктури об’єктів туризму та рекреації області;
  • незадовільний стан сервісної та інформаційної інфраструктури вздовж транспортних коридорів.

 

 

6 Фізичне виховання і спорт:

  • недостатній рівень охоплення фізкультурно-оздоровчою діяльністю різних груп населення;
  • недостатня ефективність функціонування системи дитячо-юнацького спорту;
  • недостатній рівень фінансування з місцевих бюджетів інфраструктури фізкультурно-оздоровчої діяльності широких верств населення.

 

7 Охорона навколишнього природного середовища та безпека життєдіяльності:

  • низька якість питної води;
  • забруднення поверхневих вод басейну р. Сіверський Донець та підземних вод питної якості;
  • антропогенний вплив на водні об’єкти басейну  
    р. Сіверський Донець та його екосистему з боку екологічно небезпечних об’єктів (насамперед, в промисловому вузлі Сєвєродонецьк – Лисичанськ – Рубіжне);
  • випереджене зростання накопичення побутових відходів за рахунок перевищення обсягів утворення над обсягами їх утилізації;
  • екологічні наслідки діяльності вугледобувних підприємств (підтоплення земель, горіння териконів, зниження рівня підземних вод та інше), як результат – невиконання екологічних складових проектів ліквідації вугільних шахт;
  • високий рівень забруднення повітряного басейну області (за обсягами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Луганська область посідає третє місце після Донецької та Дніпропетровської);
  • великі обсяги накопичення засобів захисту рослин, що потребують утилізації;
  • постійна загроза підтоплення територій області через забруднення русел рік та нестачу засобів щодо їх очищення;
  • недостатність фінансування заходів з попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (здійснення заходів з інженерного захисту територій області від зсувів, підтоплення тощо, створення матеріальних резервів для попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій, забезпечення засобами індивідуального захисту);
  • недосконалість системи моніторингу гідрогеологічних та інших небезпечних явищ (використання новітніх геофізичних і дистанційних методів, на підставі яких можна аналізувати початкові зміни гідрогеологічного середовища, перш за все, в зонах впливу техногенно-екологічних систем).

Після визначення найбільш значущих проблем майже в усіх сферах життєдіяльності області проведено їх зіставлення на предмет вагомості та можливості мінімізації. Ця робота проведена із застосуванням SWOT – аналізу для формування пріоритетів розвитку, спрямованому або на зменшення негативного впливу проблем, або на розвиток можливостей. Співвідношення сильних, слабких сторін, можливостей і загроз економічного та соціального розвитку Луганської області (SWOT – аналіз) проведено окремо, а результати представлені нижче в таблицях.

 

Таблиця 1

3.2 SWOT – аналіз, сильні та слабкі сторони, можливості та загрози

SWOT-АНАЛІЗ  ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СИЛЬНІ СТОРОНИ

СЛАБКІ СТОРОНИ

  • Область має третину вугільних і половину крейдових запасів України, а також значні запаси вторинних ресурсів у вигляді відходів видобувної, обробної промисловості.
  • Багатогалузевий господарський комплекс.
  • Наявність великих міст з розвиненою виробничою інфраструктурою.
  • Наявність великих конкурентоспроможних підприємств.
  • Наявність науково-технічного і виробничого потенціалу у вугільній, транспортній, хімічній і нафтохімічній галузях для розробки й освоєння інновацій.
  • Наявність міжрегіональних угод про співробітництво з областями Російської Федерації, Польщі, Китаю, Болгарії тощо.
  • Наявність фінансового капіталу, акумульованого на рахунках банківських установ.
  • Значна місткість місцевого ринку послуг.
  • Поглиблення територіальних диспропорцій у розвитку регіону.
  • Недостатня завантаженість виробничих потужностей, значна зношеність виробничих фондів і застарілі технології, як наслідок - висока витратність і низька ефективність виробництва.
  • Незадовільний рівень інноваційної діяльності на підприємствах області.
  • Недостатній обсяг притоку зовнішнього капіталу в область.
  • Значна залежність області від зовнішніх ресурсів: енергетичних (нафта, газ, електроенергія), сировинних (залізна руда і т.д.) тощо.
  • Наявність структурних диспропорцій на ринку праці. Високий рівень безробіття, особливо серед жінок і молоді  до 28 років.
  • Недостатність кваліфікованих трудових ресурсів у виробничих галузях економіки.
  • Низька культура корпоративного управління, нерозвиненість вторинного ринку цінних паперів.

МОЖЛИВОСТІ

ЗАГРОЗИ

  • Тенденція макроекономічної стабілізації в Україні.
  • Вигідне географічне положення для транскордонного і міжрегіонального співробітництва.
  • Тенденція до збільшення ролі регіонів у формуванні державної економічної політики.
  • Активізація міжнародного співробітництва, спрямованого на вступ до ЄС.
  • Перспективи поглиблення співпраці з Російською Федерацією в рамках роботи Єврорегіону «Донбас».
  • Державні пріоритети у сфері енергетичної безпеки та розбудови традиційних експортоорієнтованих галузей.
  • Випереджаючий розвиток ринків фінансових та інвестиційних послуг.
  • Низька інвестиційна привабливість України.
  • Відсутність системності державної політики реструктуризації економіки.
  • Низькі темпи реформування традиційних галузей економіки (вугільної, машинобудівної).
  • Нестабільність податкового та інвестиційного законодавства.
  • Відсутність ефективного законодавства в кредитній сфері  ускладнює доступ до ресурсів.
  • Неефективність реалізації процедур санації та банкрутства.
  • Неефективна система захисту інтелектуальної власності.

 

Таблиця 2

SWOT–АНАЛІЗ  ПЕРСПЕКТИВ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

СИЛЬНІ СТОРОНИ

СЛАБКІ СТОРОНИ 

  • Освіта: зростаюча диверсифікація сфери середньої спеціальної, середньої технічної й вищої освіти.
  • Зайнятість: багатопрофільний характер спеціалізації трудових ресурсів. Легка адаптованість молоді до вимог ринку праці.
  • Охорона здоров’я: розгалужена мережа медичних закладів загального профілю і спеціалізованих медичних установ. Наявність вищого та середньо-спеціальних медичних навчальних закладів з підготовки та перепідготовки кадрів.
  • Соціальні послуги: наявність розвиненої мережі соціальних установ.
  • Самоорганізація населення: сектор недержавних організацій та громадських об’єднань активно розвивається.
  • Доходи: збільшення частки працюючих із заробітною платою вище прожиткового мінімуму.
  • Середовище проживання: високий рівень урбанізації і наявність рекреаційних ресурсів.
  • Демографія: депопуляція, низький рівень тривалості життя населення. Еміграція населення.
  • Житло: низький рівень інвестицій у житлово-комунальну сферу. Низька якість житлово-комунальних послуг, у ряді територій повна або часткова їх відсутність.
  • Освіта: зниження рівня позашкільної роботи з дітьми. Не розвинута система адаптації випускників шкіл до умов ринкової економіки. Велика витратність утримання мережі шкільних установ.
  • Зайнятість і купівельна спроможність: низький попит на вільну робочу силу. Міграція висококваліфікованих кадрів. Заборгованість із заробітної плати.
  • Охорона здоров’я: недосконалість нормативно-правової бази для проведення реформ в медичній галузі та впровадження прогресивних форм організації й оплати праці, активізації інноваційно-інвестиційної політики, дефіцит кадрів.
  • Комунікації і транспорт: низька якість існуючих між- і внутрішньорегіональних транспортних і комунікаційних мереж. Обмежений доступ до інформаційних ресурсів.
  • Культура: надзвичайно низький рівень фінансування установ культури області (особливо в сільській місцевості).

Информация о работе Передмова мета та основні завдання стратегії