5 Сфера споживчих
товарів і послуг:
- незбалансованість наявних пропозицій споживчих
товарів та послуг мінімально необхідним
потребам споживачів;
- наявність суттєвої частини об’єктів несанкціонованої торгівлі, де практично унеможливлено реалізацію нормативів якості зберігання та реалізації продукції;
- протиріччя в законодавчій базі щодо
питань тарифікації послуг ринків.
6 Реформування
і розвиток житлово-комунального господарства:
- незадовільний технічний стан житлового фонду, систем водопостачання, водовідведення, теплових мереж та котелень (високий ступінь зносу основних
фондів, відсутність реального формування
амортизаційних фондів);
- значний обсяг відомчого житлового фонду та комунікацій, що передані у власність територіальних громад
без фінансового супроводження та в багатьох
випадках без технічної документації;
- фінансова незбалансованість підприємств, як наслідок - збитковість, наявність значної дебіторської та кредиторської заборгованості;
- відсутність системи оперативного корегування тарифів на послуги, при зміні складових собівартості, які не підлягають регулюванню на місцевому рівні
(електроенергія, газ);
- низький рівень охоплення договірними відносинами між постачальниками
та отримувачами послуг, відсутність механізму
актування наданих послуг;
- низька активність населення області щодо участі у проведенні реформування галузі (небажання
створювати органи самоорганізації співвласників
житла);
- низький рівень конкурентного середовища на ринку
послуг;
- вкрай низька доля приватних інвестицій, низький рівень впровадження
інноваційних технологій.
ПРОБЛЕМИ
СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
1 Зайнятість
та доходи населення:
- невідповідність професійно-кваліфікаційного рівня робочої сили потребам економіки та ринку праці;
- наявність нелегальної зайнятості (в основному в сфері малого бізнесу);
- високий рівень безробіття у сільський місцевості (в основному обумовлений
сезонністю сільськогосподарських робіт);
- часткове нівелювання збільшення розміру доходів, у тому числі заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат через зростання цін на споживчі товари;
- значна міжгалузева диференціація з оплати праці;
- відсутність джерел погашення заборгованості із заробітної плати на підприємствах,
що ліквідуються;
- наявність боргу підприємств, установ та організацій зі сплати обов’язкових платежів до Пенсійного
фонду України.
2 Охорона здоров’я:
- низька середня тривалість життя;
- високий рівень захворюваності, інвалідності і смертності серед дітей та економічно активного населення;
- недостатня ефективність профілактичних заходів щодо протидії соціально небезпечним захворюванням (системи кровообігу, онкологічним
захворюванням, туберкульозу, ВІЛ/СНІД,
наркоманії);
- незадовільний стан матеріально-технічної бази закладів первинної медико-санітарної ланки;
- кадрові проблеми (дефіцит лікарських
кадрів, особливо у сільській медицині,
«старіння» персоналу);
- недостатній рівень фінансування для забезпечення стандартів якості надання медичної допомоги;
- недосконалість та протиріччя законодавчої бази щодо реалізації платних медичних послуг;
- низький розвиток страхової медицини.
3 Освіта:
- дефіцит закладів дошкільної освіти, особливо
в сільській місцевості;
- недостатня кількість кваліфікованих педагогічних кадрів;
- недостатній рівень вивчення регіонального ринку праці щодо потреб у кваліфікованих робітничих кадрах та фахівцях з вищою освітою;
- застаріла матеріально-технічна база навчальних закладів усіх типів, недостатнє їх фінансове та інформаційно-методичне забезпечення;
- низький рівень соціального забезпечення
педагогічних працівників.
4 Культура:
- недостатність асигнувань на утримання установ культури і мистецтв області;
- потреба у капітальному ремонті більшості установ культури і мистецтв, які належать до комунальної власності територіальних громад;
- відсутність єдиної системи збереження історико-культурної
спадщини області;
- відсутність єдиної бази даних об’єктів історико-культурної
спадщини.
5 Туризм:
- відсутність цілісної системи державного регулювання туристичної сфери;
- недосконалість сервісної інфраструктури об’єктів
туризму та рекреації області;
- незадовільний стан сервісної та інформаційної інфраструктури вздовж
транспортних коридорів.
6 Фізичне виховання
і спорт:
- недостатній рівень охоплення фізкультурно-оздоровчою діяльністю різних груп населення;
- недостатня ефективність функціонування системи дитячо-юнацького спорту;
- недостатній рівень фінансування з місцевих
бюджетів інфраструктури фізкультурно-оздоровчої
діяльності широких верств населення.
7 Охорона навколишнього
природного середовища та безпека життєдіяльності:
- низька якість питної води;
- забруднення поверхневих вод басейну р. Сіверський Донець та підземних
вод питної якості;
- антропогенний вплив на водні об’єкти басейну
р. Сіверський Донець та його екосистему
з боку екологічно небезпечних об’єктів
(насамперед, в промисловому вузлі Сєвєродонецьк
– Лисичанськ – Рубіжне);
- випереджене зростання накопичення
побутових відходів за рахунок перевищення
обсягів утворення над обсягами їх утилізації;
- екологічні наслідки діяльності вугледобувних підприємств (підтоплення земель, горіння териконів,
зниження рівня підземних вод та інше),
як результат – невиконання екологічних
складових проектів ліквідації вугільних
шахт;
- високий рівень забруднення повітряного басейну області (за обсягами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Луганська область посідає третє місце після Донецької та Дніпропетровської);
- великі обсяги накопичення засобів захисту рослин, що потребують утилізації;
- постійна загроза підтоплення територій області через забруднення русел рік та нестачу
засобів щодо їх очищення;
- недостатність фінансування заходів з попередження та ліквідації наслідків надзвичайних
ситуацій (здійснення заходів з інженерного
захисту територій області від зсувів,
підтоплення тощо, створення матеріальних
резервів для попередження та ліквідації
надзвичайних ситуацій, забезпечення
засобами індивідуального захисту);
- недосконалість системи моніторингу гідрогеологічних та інших небезпечних явищ (використання новітніх геофізичних
і дистанційних методів, на підставі яких
можна аналізувати початкові зміни гідрогеологічного середовища, перш
за все, в зонах впливу техногенно-екологічних
систем).
Після визначення найбільш значущих проблем
майже в усіх сферах життєдіяльності області
проведено їх зіставлення на предмет вагомості
та можливості мінімізації. Ця робота
проведена із застосуванням SWOT – аналізу
для формування пріоритетів розвитку,
спрямованому або на зменшення негативного
впливу проблем, або на розвиток можливостей.
Співвідношення сильних, слабких сторін,
можливостей і загроз економічного та
соціального розвитку Луганської області
(SWOT – аналіз) проведено окремо, а результати
представлені нижче в таблицях.
Таблиця 1
3.2 SWOT – аналіз,
сильні та слабкі сторони, можливості
та загрози
SWOT-АНАЛІЗ
ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
СИЛЬНІ СТОРОНИ |
СЛАБКІ СТОРОНИ |
- Область має третину вугільних і половину крейдових запасів України, а також значні запаси вторинних ресурсів у вигляді відходів видобувної, обробної промисловості.
- Багатогалузевий господарський комплекс.
- Наявність великих міст з розвиненою виробничою інфраструктурою.
- Наявність великих конкурентоспроможних підприємств.
- Наявність науково-технічного і виробничого потенціалу у вугільній, транспортній, хімічній і нафтохімічній галузях для розробки й освоєння інновацій.
- Наявність міжрегіональних угод про співробітництво з областями Російської Федерації, Польщі, Китаю, Болгарії тощо.
- Наявність фінансового капіталу, акумульованого на рахунках банківських установ.
- Значна місткість місцевого ринку послуг.
|
- Поглиблення територіальних диспропорцій у розвитку регіону.
- Недостатня завантаженість виробничих потужностей, значна зношеність виробничих фондів і застарілі технології, як наслідок - висока витратність і низька ефективність виробництва.
- Незадовільний рівень інноваційної діяльності на підприємствах області.
- Недостатній обсяг притоку зовнішнього капіталу в область.
- Значна залежність області від зовнішніх ресурсів: енергетичних (нафта, газ, електроенергія), сировинних (залізна руда і т.д.) тощо.
- Наявність структурних диспропорцій на ринку праці. Високий рівень безробіття, особливо серед жінок і молоді до 28 років.
- Недостатність кваліфікованих трудових ресурсів у виробничих галузях економіки.
- Низька культура корпоративного управління, нерозвиненість вторинного ринку цінних паперів.
|
МОЖЛИВОСТІ |
ЗАГРОЗИ |
- Тенденція макроекономічної стабілізації в Україні.
- Вигідне географічне положення для транскордонного і міжрегіонального співробітництва.
- Тенденція до збільшення ролі регіонів у формуванні державної економічної політики.
- Активізація міжнародного співробітництва, спрямованого на вступ до ЄС.
- Перспективи поглиблення співпраці з Російською Федерацією в рамках роботи Єврорегіону «Донбас».
- Державні пріоритети у сфері енергетичної безпеки та розбудови традиційних експортоорієнтованих галузей.
- Випереджаючий розвиток ринків фінансових та інвестиційних послуг.
|
- Низька інвестиційна привабливість України.
- Відсутність системності державної політики реструктуризації економіки.
- Низькі темпи реформування традиційних галузей економіки (вугільної, машинобудівної).
- Нестабільність податкового та інвестиційного законодавства.
- Відсутність ефективного законодавства в кредитній сфері ускладнює доступ до ресурсів.
- Неефективність реалізації процедур санації та банкрутства.
- Неефективна система захисту інтелектуальної власності.
|
Таблиця 2
SWOT–АНАЛІЗ
ПЕРСПЕКТИВ СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
СИЛЬНІ СТОРОНИ |
СЛАБКІ СТОРОНИ
|
- Освіта: зростаюча диверсифікація
сфери середньої спеціальної, середньої
технічної й вищої освіти.
- Зайнятість: багатопрофільний характер
спеціалізації трудових ресурсів. Легка
адаптованість молоді до вимог ринку праці.
- Охорона здоров’я: розгалужена мережа
медичних закладів загального профілю
і спеціалізованих медичних установ. Наявність
вищого та середньо-спеціальних медичних
навчальних закладів з підготовки та перепідготовки
кадрів.
- Соціальні послуги: наявність розвиненої
мережі соціальних установ.
- Самоорганізація населення: сектор недержавних
організацій та громадських об’єднань
активно розвивається.
- Доходи: збільшення частки
працюючих із заробітною платою вище прожиткового
мінімуму.
- Середовище проживання: високий рівень урбанізації
і наявність рекреаційних ресурсів.
|
- Демографія: депопуляція, низький рівень тривалості життя населення. Еміграція населення.
- Житло: низький рівень інвестицій
у житлово-комунальну сферу. Низька якість
житлово-комунальних послуг, у ряді територій
повна або часткова їх відсутність.
- Освіта: зниження рівня позашкільної
роботи з дітьми. Не розвинута система
адаптації випускників шкіл до умов ринкової
економіки. Велика витратність утримання
мережі шкільних установ.
- Зайнятість і купівельна спроможність: низький попит на вільну робочу
силу. Міграція висококваліфікованих
кадрів. Заборгованість із заробітної
плати.
- Охорона здоров’я: недосконалість нормативно-правової
бази для проведення реформ в медичній
галузі та впровадження прогресивних
форм організації й оплати праці, активізації
інноваційно-інвестиційної політики,
дефіцит кадрів.
- Комунікації і транспорт: низька якість існуючих
між- і внутрішньорегіональних транспортних
і комунікаційних мереж. Обмежений доступ
до інформаційних ресурсів.
- Культура: надзвичайно низький
рівень фінансування установ культури
області (особливо в сільській місцевості).
|