Передмова мета та основні завдання стратегії

3 Інвестиційна складова.

Основні перспективні стратегічні напрями розвитку інвестиційної  діяльності:

- поліпшення відтворюваної структури капіталовкладень, підвищення питомої ваги витрат на технічне переозброєння та реконструкцію діючих підприємств за рахунок зменшення питомої ваги нового будівництва у виробничій сфері;

- удосконалення технологічної  структури капітальних вкладень, збільшення в них питомої ваги устаткування й відповідно скорочення будівельно-монтажних робіт;

- зміна галузевої структури  капітальних вкладень з погляду  більш повного використання економічного  потенціалу регіону на користь  галузей, що виробляють кінцевий продукт (сільське господарство та харчова промисловість, машинобудування, легка промисловість);

- пріоритетне забезпечення  капітальними вкладеннями прогресивних  напрямків науково-технічного прогресу, які сприяють зниженню ресурсомісткості виробництва та підвищенню якості продукції;

- збільшення обсягів  капітальних вкладень в реалізацію  житлової, водопостачання та інших  соціальних програм;

- збалансованість інвестиційного  процесу (в тому числі територіальна);

- розвиток кредитування  населення та створення сприятливих умов життєдіяльності.   

Складовими механізму підвищення інвестиційної привабливості області є:

• маркетинг інвестиційних проектів підприємств Луганської області за межами області;
• моніторинг договорів купівлі-продажу пакетів акцій у процесі приватизації державних підприємств у частині виконання покупцями взятих інвестиційних зобов'язань;
• передача об'єктів соціально-культурної сфери з балансу підприємств на баланс місцевих органів влади з необхідними обсягами фінансування;
• налагодження прямих зв'язків із іноземними інвестиційними структурами та інституціями;
• покращання інформованості учасників інвестиційного процесу і підвищення прозорості інвестиційного ринку;
• зниження екологічних, кримінальних ризиків у регіоні;
• розробка та реалізація міжрегіональних і міжнародних договорів про співпрацю;
• проведення інформаційно-рекламної діяльності для створення іміджу регіону як привабливого для інвестування;
• надання іноземним інвесторам інформації з питань адміністративних дій та нормативно-правової бази, необхідних для здійснення інвестицій;
• моніторинг умов інвестиційної діяльності та стану роботи місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування із зверненнями інвесторів, а також скарг інвесторів до судових органів з питань інвестиційної діяльності.

Державне регулювання  інвестицій має здійснюватися шляхом:

- прогнозування розвитку регіону, розміщення державних контрактів, визначення умов реалізації інвестиційних проектів та їх експертизи, планування обсягів державного фінансування інвестицій в обласному бюджеті (так зване пряме управління інвестиціями); 

- надання податкових, цінових, амортизаційних пільг, визначення умов користування землею та природними ресурсами, надання фінансової допомоги на розвиток окремих галузей та виробництв (так зване регулювання інвестиційних умов);

- контролю за законністю здійснення інвестиційної діяльності всіма учасниками інвестиційного процесу та інвесторами.

Пріоритетними завданнями інвестиційної політики є:

• забезпечення державними інвестиціями умов для залучення приватних та іноземних інвестицій у пріоритетні галузі економіки;
• формування регіональної інвестиційної та фінансової інфраструктури: страхових, консалтингових, аудиторських фірм, іпотечних та інвестиційних банків, формування та розвиток інноваційної інфраструктури, пристосованої до ринкового середовища; пайових, пенсійних фондів для залучення заощаджень населення;
• реструктуризація та санація неефективних виробництв, продовження процесів приватизації, у т.ч. приватизація під інвестиційні зобов’язання, розробка та впровадження системи заходів післяприватизаційної підтримки підприємств;
• використання кредитних ліній та залучення кредитів, грантів міжнародних фінансових організацій;
• використання можливостей міжнародних програм для потреб малого та середнього бізнесу;
• дослідження проблем інвестиційної діяльності підприємств області та удосконалення законодавчої і нормативно-правової бази через надання відповідних пропозицій центральним органам виконавчої влади та Верховній Раді України;
• формування привабливого інвестиційного іміджу регіону шляхом організації  інформування потенційних інвесторів в Україні та за кордоном;
• спрощення процедур виділення землі у довгострокове користування для інвесторів, що мають намір реалізовувати перспективні регіональні інвестиційні проекти;
• забезпечення державними кредитами інвестиційних умов на залучення коштів населення  для розвитку індивідуального виробництва сільськогосподарської продукції;
• розвиток концесій як інструменту залучення інвестиційних ресурсів в інфраструктуру регіону;
• формування системи гарантій незмінності економічних умов інвестування для іноземних інвесторів незалежно від зміни політичної ситуації у регіоні;
• розвиток лізингових операцій – інструменту отримання додаткових інвестицій у вигляді машин та обладнання для виробничої діяльності;
• формування системи та механізмів координації діяльності органів державного управління, суб'єктів підприємництва та їх асоціативних органів, фінансово-банківських установ, консультаційних фірм, громадських організацій, засобів масової інформації з усунення нераціональних та незаконних перешкод у залученні іноземних інвестицій;
• створення місцевих центрів розвитку інвестицій за участю зацікавлених сторін як підстави для виникнення диверсифікованого та інноваційного підходу до розв'язання проблем регіону і створення нових можливостей;
• будівництво на території області трьох логістичних парків (Свердловський, Краснодонський, Міловський райони) та Луганського інтермодального центру.

Головним завданням органу місцевої влади є підтримка інвестора в його намірах вкласти кошти в економіку своєї держави. Така підтримка може надаватися у різній формі, залежно від стадії прийняття ухвали про інвестицію та намірів самого інвестора.

Заохочувальна підтримка - це низка заходів, спрямованих на доведення до потенційного інвестора інформації про можливості інвестування коштів у певному регіоні, наявні переваги та зручності для нього, пріоритети державної політики щодо залучення інвестиційних ресурсів з-за кордону.

Принципова підтримка потрібна інвесторам, які визначилися з необхідністю інвестувати в економіку тієї чи іншої держави (регіону), але не упевнені у сприятливому для себе ставленні з боку органів місцевої влади, об'єктивності контрольних служб тощо. Така підтримка може полягати в особистих зустрічах керівників органів влади та їхніх структурних підрозділів з іноземцями, обговоренні спільних проблем, узгодженні позицій щодо реалізації того чи іншого проекту.

Попередня підтримка полягає у наданні посильної інформаційної та консультативної допомоги з боку відповідних владних інституцій.

Процесуальна підтримка - це набір заходів і дій, покликаних сприяти успішній реалізації чинного інвестиційного проекту. Полягає у розв'язанні поточних проблем, наданні допомоги щодо кращого орієнтування в особливостях нормативно-правової бази держави тощо.

4  Бюджетно-фінансова складова. 

У структурі фінансових ресурсів області провідне місце займають децентралізовані фінанси, тобто кошти суб'єктів господарської діяльності та грошові доходи населення. Досить низькою є частка доходів зведеного бюджету області та кредитів банків. Значною є питома вага дотацій із державного бюджету. У структурі доходів місцевих бюджетів регіону зовсім незначне місце займають і мають тенденцію до зниження місцеві податки і збори. Крім того, спостерігаються значні диспропорції у рівнях податкоспроможності населення окремих адміністративно-територіальних одиниць регіону. 

Врахування таких особливостей місцевих бюджетів Луганської області вимагає використання специфічних бюджетно-фінансових інструментів реалізації Стратегії. Інструментами бюджетно-фінансового регулювання мають виступати податки. Податкове регулювання дозволяє ефективно стимулювати економічне зростання й організовувати перерозподіл доходів та коригування розподілу ресурсів (для стимулювання НТП і здійснення структурних перетворень), підтримувати конкурентоспроможність виробників. Тому основами податкової політики, на яких має будуватися Стратегія, є:

• забезпечення надходжень податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів усіх рівнів у обсягах, затверджених законами України про Державний бюджет України і місцевими радами;
• забезпечення повноти сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Загалом бюджетно-фінансова політика має передбачати:

• координацію роботи управлінь обласної держадміністрації, райдержадміністрацій, органів державної податкової служби щодо здійснення своєчасного і в повному обсязі надходжень до бюджетів усіх рівнів податків, зборів (обов’язкових платежів) і скорочення податкового боргу підприємствами та організаціями, що належать до сфери їх управління;
• активізацію участі робочих груп із координації дій місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення податкових та інших надходжень до бюджетів і погашення заборгованості із заробітної плати та інших соціальних виплат;
• вжиття заходів щодо збільшення кількості суб’єктів господарської діяльності – сумлінних платників податків;
• забезпечення додаткових надходжень до місцевих бюджетів за рахунок збільшення середньомісячної заробітної плати, ліквідації заборгованості із виплати заробітної плати, виконання Програми зайнятості населення Луганської області, скорочення рівня зареєстрованого безробіття;
• розробку і організацію виконання місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами місцевих рад заходів з нарощування темпів надходжень податків і зборів (обов’язкових платежів), що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів;
• використання бюджетних коштів переважно в соціальних та стратегічних базових сферах.

Бюджетно-фінансова та інвестиційна складові інструментів реалізації Стратегії тісно пов’язані через те, що піднесення власної фінансової бази та залучення зовнішніх інвестицій для регіону є питаннями комплексного забезпечення стабільного соціально-економічного розвитку. Досягнення результату у напрямку піднесення власної економічної бази зумовлюється вдосконаленням бюджетного регулювання на основі розширення фінансової самостійності регіону та зміни методики розподілу його бюджетних ресурсів; розширенням фінансової самостійності підприємств, організацій та стимулювання залучення їх коштів у виробничий процес; залученням тимчасово вільних коштів населення на банківські рахунки та ін.

У свою чергу, залученню у регіон коштів сприятиме ґрунтовна інвестиційна політика у регіоні. Така політика повинна спрямовуватись на розвиток іпотечних, лізингових відносин; зацікавлення фінансово-кредитних установ у залученні їх ресурсів на виробничо-інвестиційні потреби; розвиток інвестиційної інфраструктури; створення сприятливого клімату для залучення іноземних інвестицій в економіку, соціальну та екологічну сфери регіону; продовження приватизаційного процесу; складання планів, розробка регіональних програм залучення інвестицій (в тому числі іноземних) в регіональний господарський комплекс.

5 Кадрова складова.

Стратегія втілюється через стратегічне  управління, яке зводиться до постановки цілей і завдань з урахуванням  внутрішніх можливостей економіки та змін у зовнішньому середовищі. Передумовами успішного виконання реалізації Стратегії є узгодження розподілу завдань, управлінських дій, дотримання балансу між потребами і реальними ресурсами, стимулювання і відповідальність, координація ходу реалізації Стратегії, які можливо здійснити тільки при активному впровадженні дії суб’єктивного фактора. Тому від кадрової політики залежить: по-перше, ефективність підготовки концепції, що визначає ключові напрями розвитку та основні цільові орієнтири стратегії, а також детермінованого плану, яким встановлюються конкретні засоби досягнення стратегічних цілей розробки; по-друге, узгодження розподілу завдань, управлінських дій; по-третє, ефективність реалізації Стратегії, а також контролю та аналізу за її реалізацією.    

Виконавцями основних завдань, пов'язаних із розробкою стратегії розвитку регіону, мають стати місцеві владні структури, органи місцевого самоврядування, представники державних установ та організацій. До їх компетенції має відноситись: координація та регулювання процесу розробки та реалізації стратегії; виявлення недоліків Стратегії, перевірка достовірності отриманих результатів дослідження, рецензування Стратегії та визначення пріоритетних цілей.

Запропонований інструментарій реалізації Стратегії, за допомогою якого здійснюватиметься цілеспрямований вплив на розвиток регіону, полягає у створенні умов, за яких можливе перетворення усіх чинників, що формують передумови стабільного економічного розвитку, у ресурси активізації механізму економічного стимулювання. Залучення вказаних інструментів сприятиме дотриманню визначених пріоритетних напрямків розвитку Луганської області, серед яких основними є: мінімізація наслідків забруднення території регіону; розвиток промислової бази регіону на основі підвищення його інноваційного потенціалу; активізація зовнішньоекономічної діяльності; розвиток підприємництва в регіоні; підвищення значимості соціального сектору.

Розроблені інструменти можуть бути використані при вдосконаленні методичних підходів регулювання розвитку регіону на основі стратегічного планування, при вдосконаленні методології обґрунтування фінансового забезпечення розвитку регіонів і підвищення їх господарської активності, при покращанні програмного забезпечення комплексного стратегічного аналізу соціально-економічного та екологічного розвитку регіону.

РОЗДІЛ 6 ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ