Передмова мета та основні завдання стратегії

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА…………………………………………………………….…2

1. МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ СТРАТЕГІЇ …………..…..….…..3
2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТІ ………………………...5

2.1 Історико-географічна довідка…………………………………….….5

2.2 Демографічна ситуація………………………………………….….....6

2.3 Економічний потенціал…………………………………………….....7

3. ПРОБЛЕМИ, МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ………………………………...11

3.1 Проблеми економічного та соціального розвитку

 Луганської області……………………………………………………….11

3.2 SWOT – аналіз, сильні та слабкі сторони, можливості

та загрози…………………………………………………………………..16

4. ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ ТА НАПРЯМИ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ………………………………………..19
5. ІНСТРУМЕНТИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ…………………………...30
6. ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ…………...42
7. ЕТАПИ ТА МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ………………..43
8. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ…………………………………………...47
9. МОНІТОРИНГ І ОЦІНКА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ...……………...51
10. Прогнозні показники розвитку області………………..57
11. МОНІТОРИНГ ПОКАЗНИКІВ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ  ЗА                     ДЕРЖАВНИМИ ПРІОРИТЕТАМИ ЩОДО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

     ЗА 2007РІК………………………………………………………….......66

 

 

 

 

 

 

 

 

Шановні друзі!

Україна – частина  світової економіки, яка не може існувати в стороні від процесів глобалізації. Одне з важливих місць в економіці України через свій географічний і економічний потенціал посідає Луганська область. На цей час необхідно визначитися, де повинна бути область та якою ми її бажаємо бачити у майбутньому. Саме в цьому полягає основний мотив розробки Стратегії.

Стратегія – це план дій, про який повинен знати кожний мешканець Луганщини, оскільки виконати його та досягнути мети Стратегії можливо тільки спільними зусиллями на основі максимально ефективного використання ресурсного потенціалу.

Результатом реалізації Стратегії  буде стійке економічне зростання та на базі цього забезпечення гідного  рівня  життя кожного жителя області.

Внаслідок вжиття передбачених Стратегією заходів наша область буде збалансованою, ефективно функціонуючою системою, в якій будуть комфортно відчувати себе всі луганчани.

Ця Стратегія є головним інструментом розвитку всіх сфер життєдіяльності  населення і досягнення регіоном економічної та соціальної самодостатності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ СТРАТЕГІЇ

 

Стратегію економічного та соціального розвитку Луганської області на період до 2015 року (далі –  Стратегія) розроблено Луганською обласною державною адміністрацією спільно  з Національним інститутом стратегічних досліджень на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 № 1001 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року».

Нормативно-правовою базою  для розроблення Стратегії  є Конституція України, Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів», Концепція державної регіональної політики, затверджена Указом Президента України від 25.05.2001 № 341, Державна стратегія регіонального розвитку на період  до 2015 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 № 1001, Методичні рекомендації щодо формування регіональних стратегій розвитку, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 29.07.2002 № 224.

Стратегія базується на баченні майбутнього та містить стратегічні цілі, які визначають шляхи розвитку регіону.

Бачення майбутнього полягає в тому, що Луганська область стане конкурентоспроможним, інвестиційно-привабливим регіоном з високим рівнем життя населення та умовами для гармонійного розвитку особистості.

Виходячи з цього, визначено місію стратегії: 

Луганська область – східна брама України, яка розкриває її високі стандарти життя завдяки духовній єдності, соціальній справедливості, політичній стабільності й інноваційності економіки.

Метою реалізації Стратегії є створення реальних умов для покращання добробуту населення, вирішення його нагальних соціальних проблем на основі підвищення ефективності функціонування регіональної економіки через структурну реорганізацію, більш ефективне використання економічного, природно-ресурсного та людського потенціалу на засадах поступового досягнення європейських стандартів життя.

У процесі розробки Стратегії було виконано наступні завдання:

• здійснено аналіз підсумків економічного зростання та створення умов, мотивів і гарантій високопродуктивної праці населення для досягнення належного рівня життя на основі подальших ринкових перетворень;
• проаналізовано процес раціонального та ефективного використання природних ресурсів і створення системи гарантій науково обґрунтованого використання природних ресурсів на основі розумного балансу потреб і можливостей регіону;
• окреслено підходи до питань охорони навколишнього середовища – створення в області умов для реалізації екологічного імперативу при розвитку всіх виробництв;
• виявлено специфіку підходів до процесу створення додаткових робочих місць через розвиток місцевої інфраструктури.

Гіпотеза  Стратегії базується на припущенні, що успішність розвитку територіальної соціально-економічної системи Луганської області і, як наслідок, підвищення рівня добробуту населення залежать від ефективності управлінських рішень органів державного управління та органів місцевого самоврядування.

Обґрунтування гіпотези базується на ефективному керівному апараті, який спирається на концепції сучасного менеджменту, та реалізації соціально-економічної політики держави.

Сталий  розвиток Луганської області базується  на принципах:

• збалансованості рівнів розвитку території області;

Збалансованість розвитку всіх регіонів області забезпечить найбільшу конкурентоспроможність області та вирівняє дисбаланс між умовами життя її мешканців.

• актуалізації екологічного і соціального напрямів вирішення демографічної проблеми;

Вирішення проблем, які спрямовані на покращання екологічної ситуації, та соціальних проблем мешканців області  дозволить забезпечити регіон робочою силою за рахунок власних жителів.

• пріоритетності знань як основного чинника стабілізації і розвитку економічного і соціального стану області;

Високий рівень соціально-економічного розвитку можна значно ефективно і більш результативно досягти за рахунок вживання інноваційних знань, продуктів та технологій.

- пріоритетності отримання соціально значущих короткострокових результатів;

Найбільш динамічна  і керована реалізація Стратегії розвитку області досягається за рахунок реалізації короткострокових проектів, які обов'язково повинні мати соціальну компоненту результату.

• повноти ресурсного забезпечення проектів реалізації Стратегії розвитку;

У разі ухвалення рішення  про реалізацію конкретного проекту  його фінансування повинне бути здійснено в повному обсязі й у терміни, які випливають виходячи з умов успішної реалізації проекту.

• гармонізації співіснування людини та природи, збереження та відтворення навколишнього природного середовища;

Збереження та охорона  довкілля, забезпечення раціонального використання природних ресурсів є невід’ємною частиною процесу суспільного розвитку, підвищення рівня здоров’я та добробуту людини.

РОЗДІЛ 2 Загальна характеристика області

2.1 Історико-географічна довідка

Територія Луганської області була заселена здавна. Найдавніші пам’ятки відносяться до палеолітичного часу. В епоху міді-бронзи тут мешкали численні скотарські та землеробські племена, які залишили після себе велику кількість курганних могильників та поселень. В епоху раннього заліза (І тисячоліття до н.е. — III століття н.е.) територія області була заселена кіммерійцями, скіфами та сарматами. В XI-XII століттях у басейні Сіверського Дінця кочували тюркські племена: печеніги, торки, половці. Наприкінці першого тисячоліття тут мешкали алано-болгарські племена, після яких залишилися численні поселення та ґрунтові могильники.

Після татаро-монгольської навали до XVII століття територія Луганської області залишалася майже незаселеною. Північна і західна частини території сучасної Луганщини є східною частиною Слобожанщини. Цей район сьогодні є переважно україномовним. А ось південна її частина залишалася малозаселеною до кінця XVIII століття. Тож етнічний склад населення південної частини області від самого початку був надзвичайно різноманітний.

У 1795 році в Донецькому повіті при річці Лугані був заснований для забезпечення гарматами Чорноморського флоту ливарний завод, який зіграв провідну роль у формуванні промисловості  Донбасу. Для забезпечення ливарного  виробництва необхідно було налагодити видобуток вугілля. До цього потреба в кадрах задовольнялася за рахунок зовнішньої імміграції. Те ж саме відбувалось у ХХ столітті. Періоди різкого зростання чисельності населення Луганщини припали на 30-40-і й 60-70-і роки, коли в області інтенсивно розвивалося промислове виробництво.

Ще до кінця XIX століття Луганськ перетворився на крупний промисловий центр. У 1898 році в місті працювали 58 промислових підприємств, а чисельність населення перевищила 30 тисяч. У 1912 році кількість підприємств зросла ще на 20, а число жителів сягнуло 60 тисяч.

3 червня 1938 року було  створено Луганську область, до  складу якої увійшли 4 міста, 28 районів з населенням більше 1,8 млн осіб.

На сьогодні адміністративно-територіальний устрій Луганської області складають 37 міст, у тому числі 14 – обласного підпорядкування і 23 – районного підпорядкування; 17 районів; 109 селищ міського типу;  
792 сільських населених пункта. Територія області складає 26,7 тис. кв. км (4,4 % території держави).

Відстань від обласного  центру до найближчого морського порту Маріуполя автодорогами – 280 км, залізницею – 288 км; до морського терміналу Одеси автодорогами – 844 км, залізницею – 1047 км.

У місті Луганську знаходиться пасажирський аеропорт з вантажним терміналом, який щодня здійснює рейси до столиці України та щотижня –міжнародного сполучення. Відстань до найближчого міжнародного аеропорту, який знаходиться у місті Донецьку, – 150 км.

Область межує з трьома областями Росії: Бєлгородською – 182 км, Воронезькою – 105 км, Ростовською – 59 км. Довжина державного кордону 746 км, з них сухопутного – 612 км, водного – 134 км.

Область багата на високоякісне вугілля, запаси якого складають понад  
14,5 млрд т, з них коксівного – 3,8 млрд т, антрациту – 4,2 млрд т. У багатьох районах поширені природні будівельні матеріали: щебінь, пісок, глина, вапно, крейда, гіпс, камінь, вапняк, піщаник. Є родовища природного газу, поклади золота, срібла, поліметалів, джерела мінеральних вод.

За балансовою вартістю мінеральної  сировини Луганщина посідає  
2-3 місце в Україні (разом із Дніпропетровською областю після Донецької), але в основному це вугілля. Тут розвідані та експлуатуються 15 родовищ природного газу.

В області також є  понад 120 придатних для експлуатації родовищ нерудної сировини.

Ландшафт Луганської області степовий. Поверхня області являє собою горбисту рівнину, що поширюється від долини Сіверського Дінця на північ і на південь, де розташовується Донецький кряж. Ґрунт родючий, здебільшого чорнозем, 71,6 % земель області сільськогосподарського призначення, з них 65,9 % – ріллі. Лісів та інших лісовкритих площ близько 12,9 % території області.

Клімат області помірно континентальний. Середня температура найтеплішого місяця (липня) складає +20°С, а найхолоднішого місяця (січня) -11,6°С.

2.2 Демографічна ситуація

За чисельністю населення Луганська область займає п'яте місце серед областей України. Загальна чисельність населення станом на 01.01.2008 складає 2355,4 тис. осіб, з яких 86,5 % – міське, 13,5 % – сільське. Обласний центр, місто Луганськ – одне з найбільших міст України з населенням   
446 тис. осіб, який у 2005 році відзначив своє 210-річчя.

Щільність населення - 88,2 чоловіка на 1 кв. кілометр.

Луганська область – одна з самих поліетнічних областей України, де проживають представники понад 100 національностей, зокрема українців –  
58 %, росіян – 39 %.

За 2007 рік чисельність населення Луганщини скоротилася на  
26,5 тис. осіб. У загальному скороченні природне скорочення склало  
21,7 тис. осіб, а міграційне – 4,8 тис. осіб.

Природне  скорочення населення спостерігалося в усіх регіонах області. Його значення коливалося від 13,8 осіб на 1000 населення у Луганську до 18,3 у Антрацитівському районі. Інтенсивність природного скорочення у сільській місцевості в 1,5 раза вище, ніж у міських поселеннях (12,8 ‰ проти 8,6 ‰).

Порівняно з 2006 роком показник загальної народжуваності збільшився з 8,3 ‰ до 8,6 ‰. Значно вищий, ніж у середньому по області, рівень народжуваності спостерігався у м. Свердловську (10,0 народжених на 1000 осіб населення), а нижчий – у Новоайдарському районі (7,1 ‰) 
(див. додаток 2).

Додаткове демографічне навантаження дає й міграція населення. Протягом останніх років в області  окреслилася тенденція: сьогодні вектор внутрішньорегіональної міграції направлений із міст у сільську місцевість.

Через специфічні особливості  сфери зайнятості області (вуглевидобувна, хімічна та металургійна галузі, де менший ценз пенсійного віку) Луганщина  має більший, ніж у середньому по Україні, відсоток пенсіонерів (31 %). Чисельність пенсіонерів станом на 01.01.2008 становить 740,0 тис. осіб.