Отчет по практике в ЗАТ «БУШБМ»

Структура має наступні переваги:

                  забезпечує високу професійну спеціалізацію співробітників;

                  дозволяє точно визначити місця ухвалення рішень і необхідні ресурси (кадрові);

                  сприяє стандартизації, формалізації і програмуванню процесів управління.

Недоліки:

                  утворення специфічних для функціональних підрозділів цілей ускладнює горизонтальне узгодження;

                  структура жорстка і насилу реагує на зміни.

Багато в чому ефективність управління фірмою залежить від чіткого розмежування компетентності окремих служб (підрозділів) управління, їх відповідальності і забезпечення в них нормальних робочих взаємин. В ЗАТ «БУШБМ» чітко розподілені повноваження і заходи відповідальності по кожній посаді, є посадові інструкції. Посадова інструкція дає докладний опис функцій, повноважень, сфер відповідальності і відносин працівника з іншими. Вона служить для напряму діяльності нових працівників, зменшує випадки непорозуміння і суперечностей з питань відповідальності і повноважень.

Організаційні відносини між структурними підрозділами здійснюються в умовах непрямого зв'язку.  Вони зводяться до ухвалення відповідними керівниками обов'язкових для виконання управлінських рішень, регулюючих діяльність працівників, що безпосередньо підкоряються іншим (лінійним) керівникам. Ці рішення зазвичай наказують методи роботи, тобто конкретні дії, направлені на досягнення мети, поставленої перед працівником.

2 Організація управлінської діяльності

Керування підприємством як вид професійної діяльності базується на обґрунтованому застосуванні управлінських технологій. Управлінська технологія – це мистецтво, майстерність і вміння здійснювати управлінську дію для досягнення поставлених цілей. Керування включає сукупність методів і коштів збору й обробки інформації, прийомів ефективного впливу на працівників, принципів, законів і закономірностей організації й керування, систем контролю.
              Важливим фактором підвищення результативності менеджменту є поділ праці менеджерів, тобто спеціалізація управлінських працівників на виконанні певних видів діяльності, розмежування їхніх повноважень, прав і сфер відповідальності. Такій методиці в організації праці фахівців дотримується керівництво ЗАТ «БУШБМ», основою якої є функціональний поділ обов'язків кожного співробітника, складання плану робіт, контроль вищим керівництвом. Здійснюючи на практиці загальні принципи й функції керування, вибираючи найбільш оптимальні методи управлінської роботи, фахівці підприємства сприяють рішенню конкретних проблем, досягненню успіху підприємства. В умовах ринку успішність залежить від уміння вижити, результативності й ефективності діяльності підприємства, які визначаються рівнем менеджменту в ній. Праця сучасних менеджерів необхідна підприємствам як головна умова їхнього існування й розвитку, тому що саме менеджмент визначає стратегію, мету, конкретні кошти й шляхи рішення завдань підприємства, від неї залежить ступінь реагування підприємства на зовнішні фактори й можливості використання наявних переваг і перспектив. Розвиток і вдосконалювання менеджменту, пристосування його до конкретної обстановки в цей час є одним з головних вирішальних важелів поліпшення результатів господарської діяльності підприємства в усьому світі [2].

В умовах ринку підприємство являє собою відособлену господарську одиницю, призначену для рішення виробничо-управлінських завдань і одержання прибутку. Залежно від поставлених цілей будується менеджмент підприємства. Аналізуючи організаційно-функціональну структуру ЗАТ «БУШБМ», необхідно помітити, що для кожного структурного підрозділу сформовані трудовий колектив, члени якого забезпечують високопродуктивну роботу, виконують виробничі завдання якісно й у встановлений термін. Особливе місце на підприємстві займають фахівці – керівники підрозділів, інженери, бухгалтери, менеджери, бригадири. Фахівці, які організовують і супроводжують трудовий процес від ідеї до реалізації, впливають на результати діяльності всього колективу, мають глибокі знання, гнучкість, оперативність, здатність вчасно враховувати господарську обстановку, знаходять оптимальні рішення в конкретних ситуаціях.

Значимість праці фахівців укладається в оптимальності й оригінальності розроблених ними рекомендацій і ухвалених рішень [4].

До напрямків організації праці фахівців відносяться:

                  розробка раціональних форм поділу й кооперації праці;

                  організація й обслуговування робочих місць;

                  організація трудового процесу;

                  підвищення кваліфікації й перепідготовка фахівців;

                  нормування, оцінка й стимулювання праці;

                  створення сприятливих і безпечних умов праці;

                  підвищення відповідальності, виробничої й трудової дисципліни.

Найбільшої ефективності можна досягти при комплексному впровадженні зазначених напрямків організації праці. Описані напрямки рекомендуються для впровадження й на ЗАТ «БУШБМ».

Особливістю праці фахівця є обробка потоку інформації. У цьому зв'язку найважливішим напрямком організації праці працівників апарата керування є визначення оптимального потоку інформації й технології її обробки. Ці процеси включають сприйняття, обробку, фіксування й зберігання обробленої інформації.

Одним з обов'язкових і характерних елементів трудового процесу фахівців є раціональна організація діловодства. Обсяг документообігу постійно росте. З метою зниження витрат робочого часу керівників і фахівців на роботу з документацією, виключення виконання невластивої їм трудомісткої роботи з інформацією (одержання, обробку, передачу) керівництво ЗАТ «БУШБМ» вирішило автоматизувати процеси роботи з інформацією за допомогою різного програмного забезпечення.

Прийняття рішень, так само як і обмін інформацією, – складова частина будь-якої управлінської функції. Необхідність прийняття рішень виникає на всіх етапах процесу керування, зв'язана з усіма ділянками й аспектами управлінської діяльності. Тому так важливо зрозуміти природу й сутність рішень.

Методи прийняття рішень, спрямованих на досягнення намічених цілей, можуть бути різними [4]:

                  метод, заснований на інтуїції керуючого, що обумовлена наявністю в нього раніше накопиченого досвіду й суми знань у конкретній області діяльності, що допомагає вибрати й прийняти правильне рішення;

                  метод, заснований на понятті "здорового глузду", коли керуючий, приймаючи рішення, обґрунтовує їхніми послідовними доказами, утримування яких опирається на накопичений їм практичний досвід;

                  метод, заснований на науково-практичному підході, що припускає вибір оптимальних рішень на основі переробки більших кількостей інформації, що допомагає обґрунтувати прийняті рішення. Цей метод вимагає застосування сучасних технічних коштів і насамперед електронно-обчислювальної техніки. Проблема вибору керівником рішення – одна з найважливіших у сучасній науці керування. Вона припускає необхідність всебічної оцінки самим керівником конкретної обстановки й самостійність прийняття їм одного з декількох варіантів можливих рішень.

Оскільки керівник має можливість вибирати рішення, він відповідає за їхнє виконання. Тому керування повинне бути цілеспрямованим, повинна бути відома мета керування.

Процедури організації виконання управлінського  рішення  містять  у собі  оформлення  необхідної  документації,  роз'яснення  виконавцям   їхніх повноважень  і  сутності  завдання,  організацію   контролю   за   реалізацією, мотиваційної й при необхідності – заохочувальної діяльності.

Основні форми реалізації управлінських рішень [4]:

                  приписання – офіційне повідомлення якій-небудь  посадовій особі  про  обов'язкове  виконання  наведеного  рішення   у встановлений строк;

                  ділова  бесіда  –  спеціально  організована   зустріч   із підлеглим,  групою  підлеглих  для  обміну  думками  по заздалегідь підготовленій темі, актуальної для організації;

                  переконання – ділова бесіда, проведена керівником з  метою домогтися  в  підлеглих  необхідних   міцних   поглядів   по втримуванню управлінського рішення для його виконання;

                  роз'яснення –  ділова  бесіда,  проведена  керівником  з метою пояснити, зробити більше  зрозумілим  суть  і  втримування управлінського рішення;

                  примус –  ділова  бесіда,  проведена  керівником  з метою усвідомлено змусити працівника виконати  рішення  шляхом погроз або підвищеної винагороди;

                  наставляння –  ділова  бесіда,  проведена  керівником  з метою  навчити,  передати  досвід  для   успішного   виконання рішення;

                  повідомлення – ділова бесіда, проведена керівником з  метою передачі   додаткової   інформації,    необхідної    для виконання рішення;

                  навчання – ділова бесіда, проведена керівником  з  метою дати нові знання або інформацію для виконання рішень;

                  рада – ділова  бесіда,  проведена  керівником  з  метою поділитися власними поглядами на виконання рішень;

                  тренінг  –   спеціально   організована   діяльність   по розробці й реалізації рішень, у ході якої  закріплюються навички розробки рішень;

                  нарада  –   колективна   ділова   бесіда,   проведена керівником з метою оперативного доведення  до  підлеглих конкретних  завдань;  це  форма  використання   колективного розуму, обміну інформацією й досвідом;

                  засідання  –  вузькопрофесійна  нарада  для  рішення організаційних завдань;

                  звіт  –  повідомлення  фахівця  про  результати  проробленої роботи з виконання рішення;

                  ділове  слово  –  тверде  рішення   керівника,   дане підлеглим в усній формі.

3 упраління основною діяльностю ЗАТ «БУШБМ»

3.1 Аналіз фінансового стану ЗАТ «БУШБМ»

Фінансово-господарська діяльність складається з формування джерел, необхідних для діяльності, а також  розміщення залучених і сформованих засобів: створення виробничих запасів, витрат, взаємин з бюджетом в частини оподаткування і інші господарські операції.

Саме підприємство аналізує свою роботу для поліпшення показників своєї діяльності. Джерелами аналізу є стандартні форми статистичної і бухгалтерської звітності (Ф №1 – Баланс, Ф №2 – Звіт про фінансові результати, Ф №3 – Звіт про рух основних коштів, Ф №4 – Звіт про власний капітал та ін.).

Всі дані, представлені в аналізі, є результатом функціонування ЗАТ «БУШБМ» протягом 2009-2010 рр. Етап перший – аналіз результативних критеріїв діяльності підприємства. Результативні критерії – це основні підсумкові показники діяльності фірми, такі, як оборот або об'єм продажів, сума активів і ліквідність. Активи підприємницької фірми зручніше аналізувати на основі балансового звіту фірми. Проаналізуємо наявність, склад і розміщення активів підприємства. Для зручності розгляду представимо дані в табличній формі (табл. 2.1). Початковою базою є бухгалтерський баланс підприємства.

Таблиця 2.1

Аналіз складу і розміщення активів підприємства ЗАТ «БУШБМ» за 2009 - 2010 рр., тис. грн.