Операційна стратегія та організація праці на виробництві

 

    Далі  ми визначимо критичний шлях графіку  передування, який визначається як загальна тривалість усіх операцій на виготовлення  певної продукції.

    Критичний шлях становить:

    - для виробу А:  А-10 + А-30 + А-20 + А-40 + А-20 = 12 + 20 + 12 + 12 + 5 = 61 хв.;

    - для виробу В:  А-20 + А-40 + А-30 + А-10 = 10 + 8 + 13 + 20 = 51 хв.;

    - для виробу C:  А-20 + А-10 + А-10 + А-50 = 10 + 5 + 25 + 15 = 55 хв.;

    - для виробу D:  А-20 + А-10 + А-50 + А-40 + А-10 = 10 + 5 + 6 + 6 + 5 = 32 хв.

    Як  бачимо, усі чотири шляхи критичні, тому, що параметри ранніх і пізніх строків початку і завершення збігаються (тобто ESі = LSі , а EFі = LFі) і резерв часу є нульовим.

    Побудуємо графік передування (рис. 2.2).

 

    Рисунок 2.2 – Графік передування 

2.2.2 Побудова стрілкового графіка  

    Спочатку  ми розрахуємо часові параметри для  побудови стрілкового графіку (табл. 2.7).

    Таблиця 2.7 – Розрахунок часових параметрів для побудови стрілкового графіку

 

     Побудуємо стрілковий графік (рис. 2.3).

    На  цьому графіку операції позначені  вузлами, а стрілки показують  послідовність виконання операції. Кожна стрілка виходить безпосередньо  з операції, що передувала.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Рисунок 2.3 – Стрілковий графік

    Розрахуємо  критичні шляхи для стрілкового  графіку, який визначається як загальна тривалість усіх операцій на виготовлення  певної продукції.

    Критичний шлях становить:

    - для виробу А:  «1» + «3» + «9» + «12» + «15» + «16» = 12 + 20 + 12 + 12 + 5 = 61 хв.;

    - для виробу В:  «1» + «2» + «5» + «8» + «13» = 10 + 8 + 13 + 20 = 51 хв.;

    - для виробу C: «1» + «2» + «4» + «11» + «14» = 10 + 5 + 25 + 15 = 55 хв.;

    - для виробу D: «1» + «2» + «4» + «6» + «7» + «10» = 10 + 5 + 6 + 6 + 5 = 32 хв.

    Як  бачимо, усі чотири шляхи критичні, тому, що параметри ранніх і пізніх строків початку і завершення збігаються і резерв часу є нульовим. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Висновки 

    Ефективність  і раціональність операційного менеджменту цілком і повністю залежить від вибору операційної стратегії. Стратегія підприємства визначає його здатність конкурувати або, у випадку не комерційної діяльності, служити поставленим цілям. Загальна стратегія організації визначає основні напрямки її діяльності і охоплює всю організацію в цілому.

    В умовах ринкової економіки зростає  значення різних факторів, які впливають  на ефективність виробництва, тому що в силу відроджується конкуренції  результативність діяльності стає вирішальною передумовою існування та розвитку підприємств. Серед факторів ефективності істотне місце займає організація праці. Організація праці на підприємстві - це, з одного боку, система виробничих взаємозв'язків працівників із засобами виробництва й один з одним, що утворює певний порядок трудового процесу, що складається з поділу праці та його кооперації між працівниками, організації робочих місць та організації їх обслуговування, раціональних прийомів і методів праці, обгрунтованих норм праці, оплати та матеріального стимулювання, планування та обліку праці і який забезпечується підбором, підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації кадрів, створенням безпечних і здорових умов праці, а також вихованням дисципліни праці, а з іншого боку – це дії по встановлення, впорядкування або зміни порядку здійснення трудового процесу і пов'язаних з ним виробничих взаємодій працівників із засобами виробництва й один з одним.

    В умовах сучасного розвитку економіки  України основу ефективного управління будь-яким підприємством становлять планування, контроль виконання і аналіз результатів діяльності підприємства. Підприємства, що володіють значним досвідом і традиціями виробництва, реалізують бізнес-процеси за налагодженим схемам, які не завжди є оптимальними, що призводить до зниження економічної ефективності і обмеженню потенціалу для стратегічного розвитку бізнесу. У той же час, підвищення складності процесів управління, необхідність широкого використання маркетингового підходу до управління підприємством,рівень розвитку і ступінь впливу інформаційних технологій на процеси в економіці потребують впровадження або модернізації корпоративних інформаційних систем.

      Це завдання доцільно вирішувати  комплексно з урахуванням оптимізації  бізнес-процесів, що складається  у визначенні ефективності існуючих бізнес-процесів, виявленні причин виникнення необгрунтованих додаткових витрат і можливих протиріч в організаційній структурі,у встановленні пріоритетних напрямків розвитку бізнес-процесів та їх вдосконалення.

      Сучасні теоретичні дослідження з питань оптимізації бізнес-процесів грунтуються на кількох методиках: швидкого аналізу рішень, бенчмаркінгу бізнес-процесів, перепроектування бізнес-процесів,реінжинірингу бізнес-процесів та методології безперервного вдосконалення бізнес-процесів BPI (Business Process Improvement). Останнім часом найбільш поширена методологія BPI. Це пояснюється тим, що вона охоплює весь діапазон дій щодо поліпшення роботи підприємства. В умовах же, коли зовнішнє середовище схильна динамічним змінам, підприємства змушені постійно адаптуватися до нової обстановки і протистояти стрімко зростаючої конкуренції, універсальні якості методології BPI різко підвищують її затребуваність.

    Таким чином, завдання підвищення ефективності процесів управління підприємством  з використанням методологій вдосконалення бізнес-процесів та їх автоматизації шляхом створення та / або модернізації корпоративних інформаційних систем є актуальною.

    В ході виконання практичної частини курсової роботи було проаналізовано процес виробництва 4 видів продукції: A, В, С і D. За даними аналізу виявлено, що  максимальний прибуток підприємства за тиждень (при повному задоволенні ринкового попиту) складе $20550. Аналіз показав, що всі наявні ресурси завантажені неповністю (найменше завантажений ресурс А-30 – 11%, найбільше – ресурс А-10 – 15%), виходить, що завод цілком може задовольнити ринковий попит. Отже, так як за заданої кількості виробництва завод задовольняє ринковий попит і отримує за тиждень максимальний прибуток, то заданий план виробництва є оптимальним.

    При побудові мережевої моделі виробництва  було визначено, що на обох графіках: і  передування, і стрілковому усі  ланцюги послідовного зв’язку операцій є критичними, тому, що параметри ранніх і пізніх строків початку і завершення збігаються, а отже, резерв часу є нульовим. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Перелік посилань

1. Батенко Л. П., Загородніх О. А., Ліщинська В. В. Управління проектами: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. 

2. Белінський  Л.В., Довгань Л.Є. Менеджмент виробництва  та операцій: Підручник.- К.: 2005. — 624 с.
3. Гевко І.Б. Операційний менеджмент: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. — К.: Кондор, 2005. — 228с.
4. Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. Принципы и практика. — СПб.: Питер, 2000. — 320 с.
5. Курочки А.С. Операционный менеджмент: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000. — 144 с.
6. Лісовал В.П., Старосельський М.І. Операційний менеджмент: Конспект лекцій / Національний авіаційний ун-т. — К.: НАУ, 2004. — 61 с.
7. Онищенко В.О. та інші. Організація виробництва. К.: Лібра, 2003.
8. Операційний менеджмент: навчальний посiбник для вузiв : / I.А. Олiйник, В.Г. Пасiчник, В.I. Романчиков и О.В. Акiлiна . - К. : Центр навчальної лiтератури, 2006 . - 159 с.
9. Соснін О.С., Казарцев В.В. Виробничий і операційний менеджмент: Навч. посіб. / Європейський ун-т. — 2-ге вид. — К.: Видавництво Європейського ун-ту, 2002. — 147 с.
10. Сумець О.  М. Операційний менеджмент: теоретичний аспект і практичні завдання: Підручник. 3-тє вид, перероб. та доповн. — К.: ВД «Професіонал», 2006. —480 с.
11. Управління виробництвом: Навч. посібник./Бутко М.П., Котельников Д.І., Оліфіренко Л.Д. – К.: знання України, 2006. – 296 с.
12. Чейз Р.Б., Эквилайн Н.Д., Якобс Р.Ф. Производственный и операцыионный менеджмент, М.: «Изд. Дом Вильямсон», 2001. – 701 с.

    РЕФЕРАТ 

    Курсова робота: 34 с., 3 рис., 7 табл., 12 джерел.

    Об`єкт дослідження – продукція A, В, С і D.

    Мета  роботи – визначення оптимального процесу виробництва.

    Метод дослідження – графічний.