Операційна стратегія та організація праці на виробництві

 

    Коефіцієнт  використання ресурсу виражається  в % і показує відношення повного  часу використання ресурсу до запасу часу

    Кир = Тир/ЗЧ,     (2.3)

    Так, для ресурсу А-10 коефіцієнт використання ресурсу становить:

    Кир = 5920/10080*100 = 59%.

    Аналогічно  розраховується коефіцієнт використання ресурсу для інших ресурсів.

    Прибуток  – це дохід за винятком витрат.

    Прибуток = Ціна продукту - вартість матеріалів.

    Так, ціна продукту А становить $150, а вартість матеріалів LR  - $35. Отже, прибуток від виробництва однієї одиниці продукту А складатиме $150-$35 = $115.

    Так, ціна продукту В становить $230, а вартість матеріалів MR та NR  - $10 і $40 відповідно. Отже, прибуток від виробництва однієї одиниці продукту А складатиме $230-$10-$40 = $180.

    Аналогічно розраховується прибуток від виробництва однієї одиниці продукту для продуктів С і D. Прибуток від виробництва однієї одиниці продукту С складатиме $125-$10-$40 = $75, а від виробництва однієї одиниці продукту D складатиме $0-$10-$40 = -$50.

    Загальний прибуток визначається підсумовуванням прибутків від усіх продуктів, помножених на кількості проданих продуктів, мінус сума операційних витрат

    (115×60+180×80+75×100)-8250=20550

    Таким чином, максимальний прибуток підприємства за тиждень (при повному задоволенні ринкового попиту) складе $20550.

    Отже, ми визначили максимальний прибуток при повному задоволенні ринкового попиту. А чи може підприємство випускати стільки продукції? Для цього визначимо план виробництва за допомогою надбудови Пошук рішення.

    Для цього в Excel у табл. 2.3 додамо рядок План виробництва в клітинках, що відповідають продуктам A, В, С і D, поставивши 0.

    Зміняться, відповідно формули для розрахунку Т_up і загальний прибуток (кількість продуктів відповідно до плану виробництва)

    Потім, установлюємо курсор на Загальний прибуток (яка містить формулу) і за допомогою Пошук рішення, вводимо Цільова ячейка, вибираємо максимальне значення, змінюючи осередок (План Виробництва). Вводимо обмеження:

• План Виробництва менше або дорівнює Ринковий попит, і
• Повний час використання ресурсу менше або дорівнює Запас часу

    Рішення було найдено і всі умови оптимальності  виконані. Так як ще з таблиці 2.3 видно, що всі наявні ресурси завантажені неповністю (найменше завантажений ресурс А-30 – 11%, найбільше – ресурс А-10 – 15%), входить, що завод цілком може задовольнити ринковий попит.

    Таблиця 2.4 - План виробництва

 

    Отже, так як за даної кількості виробництва  завод задовольняє ринковий попит  і отримує за тиждень максимальний прибуток, то такий план виробництва є оптимальним. 
 
 
 
 
 
 
 

2.2 Побудова мережевої моделі виробництва 

2.2.1 Побудова графіка передування 

    Для початку складемо похвилинний графік виготовлення продукції.

    Таблиця 2.5 -  Похвилинний  графік виготовлення продукції

 

    Наступним етапом в нашій роботі буде обрахування для кожної операції чотирьох часових параметрів:

    - ранній строк початку операцій (ES);

    - ранній строк закінчення операції (EF);

    - пізній строк початку операцій (LS);

    - пізній строк закінчення операції (LF).

    Параметри ранній термінів обчислюються за такими формулами:

                                           EFi = ESi + ti – 1                                  (2.4)

                                           ESi + 1 = EFi + 1                                  (2.5)

    де

    EFi - ранній термін завершення і-ї роботи;

    ESi - ранній термін початку і-ї роботи;

    ti - тривалість і-ї роботи;

    ESi + 1 - ранній початок роботи і  + 1.

    Пізні строки обчислюються за такими формулами:

                                           LSi = LFi - ti + 1                                  (2.6)

                                           LFi - 1 = LSi – 1                                   (2.7)

    де 

    LFi - пізній термін завершення і-ї роботи;

    LSi - пізній термін початку і-ї роботи;

    ti - тривалість і-ї роботи;

    LSi - 1 - пізній початок роботи і - 1.

    В якості строку початку першої операції (в нашому випадлку А-10 (12)) приймається «нульова» хвилина, отже раннім строком закінчення операції ES  А-10 (12) буде 0 + 1 = 1. Тоді EF буде становити: 1 + 12 – 1 = 12. Пізній строк закінчення операції LF буде співпадати з раннім строком   закінчення операції і дорівнювати 12, тоді пізній строк початку операції LS буде становити: 12 – 12 + 1 = 1.

    Таким чином, рухаючись від початку  до кінця операції, можна визначити  наскільки можна затримати початок  операції, не затримуючи при цьому  початок наступної операції, тобто  визначити запас часу. Запас часу розраховується за формулою:

                                           Fi = LSі - ESі                                      (2.8)

                                           Fi = LFі - EFі                                      (2.9)

    Для операції А-10 (12) запас часу становить: 12 – 12 = 0 або 1  - 1 = 0, тобто запасу часу немає.

    За  наведенем алгоритмом розрахуємо часові параметри для всіх інших операцій.

    Для наочності всі розраховані параметри  зведемо у таблицю 2.6.

    Таблиця 2.6 – Розрахунок часових  параметрів для побудови графіку передування