Международные стандарты систем качества

Найголовнішою  передумовою  входження  України  до  світової  спільноти  є  прийняття  й  поступове  впровадження  передових  концепцій  системи  управління  якістю,  що  викладені  в  міжнародних  стандартах  серії  ISO 9001:2008 .  Застосування  стандартів  –  це  перший  крок  до  глобального  управління  підприємством  і  підвищення  якості  та  конкурентоспроможності  його  товарів  і  послуг  на  ринках  збуту. 

Для  забезпечення  ефективності  процесів  формування  та  впровадження  систем  управління  якістю  на  вітчизняних  підприємствах,  які  відповідають  міжнародним  вимогам,  наказом  Держстандарту  України  від  272.06.2009  №  225  надано  чинності  ДСТУ  ISO  9001:2009  "Системи  управління  якістю.  Вимоги".  Слід відзначити, що цей стандарт  відповідає  міжнародному  стандарту  ISO  9001:2008  "Quality  management  Systems-Reguirements"  [8] .  Усі  вимоги  цього  стандарту  призначені  для  застосування  усіма  організаціями  та  підприємствами,  незалежно  від  їхнього  типу,  розміру  та  продукції,  яку  постачають.   

Спеціалісти  в  галузі  розроблення  систем  управління  якістю    виокремлюють  такі  методи  впровадження  ISO 9001:2008:

1)                 Підприємство  самостійно  впроваджує  та  проводить  аудит  діючої  системи  управління  якістю  для  оцінювання  ефективності  операційних  процесів  і  перевірки  її  відповідності  за  планованим   заходам.

2)                 Підприємство  залучає  незалежну  організацію,  яка  розробляє  комплекс  рекомендацій  щодо  створення  системи  управління  якістю.  Останній  варіант  є  популярний  на  ринку  консультаційних  послуг,  оскільки  дає  змогу  зменшити  тривалість  і  витрати  на  проведення  внутрішніх  аудитів  і  через  довіру  до  незалежної  оцінки [34, с. 45–46].  

За  даними  Львівського  центру  якості  (ЛЦЯ)  упродовж  2009–01.10.2011  рр.  до  послуг  організації  звернулося  69  підприємств.  Найбільшу  питому  вагу  серед  клієнтів  займають  підприємства  машинобудівної  галузі  (25  %),  що  пояснюється  такими  чинниками,  як:

―                  наявність  застарілих  систем  управління  якістю  та  необхідність  їх  удосконалення; 

―                  стратегічні  напрямки  іноземного  інвестування  розвитку  та  виходу  на  зовнішні  ринки,  що  вимагає  підтвердження  відповідності  якості  за  міжнародними  стандартами; 

―                  великі  розміри  бізнесу  тощо. 

Особливу  увагу  розробленню  системи  управління  якістю  приділяють  підприємства  харчової  промисловості  ( 19,5  %  клієнтурної  бази),  що  свідчить  про  велику  конкурентність  в  цій  галузі  і,  як  наслідок,  –  зацікавленість  системами  якості  взагалі  і  системами  НАССР  як  специфічними  для  галузі. 

Серед  клієнтів  Львівського  центру  якості  найбільшою  популярністю  користуються  тренінгові  програми,  які  є  стартовою  позицією  щодо  подальшого  консультування.  Так, у  2010  році  зросла  кількість  корпоративних  тренінгів,  які  уможливлюють  урахувати  специфіку  діяльності  підприємства,  а  також  забезпечити  комплексний  підхід  до  стадій  виконання  проекту  вдосконалення  системи  управління  якістю.   

В   структурі  консультаційних  послуг  Львівського  центру  якості  спостерігається  зростання  інтересу  клієнтів  до  тематичних  напрямків  "Вступ  до  ISO  14001 "  і  "Документація  СУЯ".  Перший  напрямок  охоплює  систему  управління  довкіллям,  другий  –  формування  робочої  документації  щодо  сертифікації  системи  управління  якістю. 

Протягом  2010  р.  відбулося  зростання  обсягів  наданих  консультаційних  послуг  за  усіма  стадіями  проектування  на  1 0  %.  Така  ситуація  пояснюється  тим,  що  клієнтами  усвідомлена  ефективність  отримання  консультацій  комплексно  незалежною  організацією. 

В   Україні  протягом  останніх  років  підприємства,  які  мають  наміри  зайняти  провідні  позиції  на  внутрішньому  та  зовнішніх  ринках,  отримали  сертифікат  ISO  9001 .  Серед  львівських  підприємств  можна  виділити  ТзОВ  "Свемон-Захід",  АТ  "Галичфарм",  ЗАТ  "Ензим",  Львівський  державний  авіаційно-ремонтний  завод,  СП  "Галка",  ТзОВ  "Ельпласт-Львів",  Корпорація  " Енергоресурс-Інвест",  ТзОВ  "Дністер-М",  Піцерія  "Сан-Ремо",  ВАТ  "ЛАЗ",  СУШАТ  "Весна",  Корпорація  "Крокус"  та  інші.  Підприємства,  які  одержали  сертифікат  на  систему  управління  якістю  згідно  з  ISO  9001:2000,  відзначають  зростання  прибутків  через  постійне  вдосконалення  бізнес-процесів,  зниження  операційних  витрат,  збільшення  попиту  на  продукцію  чи  послуги,  маркетингових  можливостей  і  частки  ринку  тощо. 

Незважаючи  на  визначені  переваги,  процес  формування  та  впровадження  системи  управління  якістю  згідно  з  ISO  9001 на  вітчизняних  підприємствах  є  уповільнений,  що  викликано  його  складністю  та  великою  кількістю  об'єктивних  і  суб'єктивних  чинників  зовнішнього  й  внутрішнього  середовища.

Для  визначення  впливових  чинників  на  процеси  розроблення  та  впровадження  систем  управління  якістю  на  вітчизняних  підприємствах  Львівським  центром  якості  проведено  дослідження  через  опитування  співробітників  69  підприємств  Західної  України,  які  отримали  його  послуги. 

У  процесі  аналізування  думки  респондентів  щодо  очікуваних  результатів  від  впровадження  системи  управління  якістю  виявлено,  що  опитані  відносять  до  переваг  її  функціонування  на  підприємстві  покращання  якості  продукції  та  послуг,  підвищення  рівня  задоволеності  споживачів  (до  90  %  респондентів);  збільшення  обсягів  продажів  і  ринкової  частки  (до  70  %  респондентів);  оптимізацію  внутрішніх  бізнес-процесів,  покращання  якості  внутрішніх  взаємозв'язків  (до  50  %  респондентів);  налагодження  стосунків  з  постачальниками  і  зменшення  витрат  (до  30  %  респондентів).  Необхідно  зазначити,  що  недооцінка  ролі  останніх  чинників  успіху  приводить  до  незадіяності  потенціалу  комплексного  удосконалення  діяльності  підприємства. 

Згідно  з  філософією  TQM  [27,  с. 132-134]  повна  реструктуризація  бізнес-процесів  на  підприємстві  є  ключовим  моментом ,   що  забезпечує  ефективність  впровадження  системи  управління  якістю.  В  той  самий  час  українські  керівники  схильні  розглядати  управління  якістю  в  традиційному  плані  переважно  як  покращання  якості  продукції  в  межах  бізнес-процесів.

На  думку  респондентів  головним  ініціатором  впровадження  системи  управління  якістю  виступає  команда  вищого  керівництва  та  підрозділ  маркетингу.  Це  пояснюється  тим,  що  менеджери  і   акціонери  краще  розуміють  бізнес-процеси  і  більше  зацікавлені  в  кінцевому  результаті  діяльності  підприємства,  ніж  персонал  виробничих  підрозділів.  Більша  кількість  респондентів  (майже  70  %)  підкреслює  незначну  роль  держави  в  стимулюванні  впровадження  системи  управління  якістю  на  вітчизняних  підприємствах  і  відсутність  зацікавленості  працівників  у  кінцевих  результатах  їх  діяльності,  що  підкреслює  глобальність  цієї  проблеми  в  країні.   

За  результатами  досліджень  встановлено,  що  на  вітчизняних  підприємствах  відповідальність  за  управління  якістю,  як  правило,  покладається  на  вище  керівництво,  інколи  спеціалізований  підрозділ,  і  дуже  рідко  –  на  кожний  окремий  структурний  підрозділ.    Відсутність  відповідальності  працівників  за  якість  кінцевої  продукції  свідчить  про  низьку  зацікавленість  виконавців  у  результатах  своєї  праці.  Аналізування  ситуації  показує,  що  на  більшості  досліджуваних  підприємств  спостерігається  надмірне  зміщення  відповідальності  в  сторону  менеджерів  вищої  ланки,  що  призводить  до  зниження  ефективності  впровадженої  системи  управління  якістю.  В  той  самий  час  велика  роль  спеціалізованих  підрозділів  з  управління  якістю,  як  показало  дослідження,  свідчить  про  їх  реальний  вплив  на  покращання  результатів  діяльності  підприємств.  Для  впровадження  системи  управління  якістю  більшість  респондентів  відзначають  необхідність  зовнішнього  консалтингу  та  тренінгових  програм. 

До  основних  чинників,  що  перешкоджають  розробленню  та  впровадженню  систем  управління  якістю  на  вітчизняних  підприємствах,  респондентами  віднесено: 

―      відсутність  професійного  управління;

―      нестача  фінансових  ресурсів;

―      наявність  застарілого  парку  устаткування;

―      висока  вартість  прогресивних  технологій;

―      відсутність  ринкових  стимулів;

―      низький  рівень  оплати  праці;

―      необов'язковість  впровадження  системи  тощо [29, с. 10-11]. 

Обмеженість  ресурсів  є  серйозною  проблемою,  оскільки  на  всіх  етапах  розроблення  та  впровадження  системи  управління  якістю  підприємству  доводиться  вкладати  певні  кошти  на  фінансування  спеціальних  підрозділів,  консультування,  проведення  тренінгів,  створення  інформаційно-технологічних  систем  управління  та  контролю. 

Відсутність  професійного  управління  може  призвести  до  додаткових  негативних  наслідків,  серед  яких  неправильна  діагностика  головної  функціональної  проблеми  продукції  чи  послуги,  втрата  ринкової  частки  та  погіршення  фінансових  результатів.  Рівень  загального  зносу  основного  капіталу  на  українських  підприємствах  поступово  знижується  і  це  дає  підстави  твердити,  що  з  часом  значення  фінансового  чинника  зменшиться. 

З  метою  забезпечення  ефективного  впровадження  системи  управління  якістю  респонденти  вважають  необхідним  підвищення  професійного  рівня  персоналу,  покращання  внутрішніх  взаємозв'язків  між  працівниками,  проведення  реорганізації  бізнес-процесів,  модернізацію  інформаційних  технологій,  зміну  стилю  керівництва  та  організаційної  структури.  Причому  результати  дослідження  показують,  що  на  думку  респондентів,  зміна  організаційної  структури  підприємства  найменше  впливає  на  питання  якості.  Це  свідчить  про  наявність  у  рамках  діючих  організаційних  структур  великого  потенціалу  для  розвитку  систем  управління  якістю. 

З  огляду  на  результати  проведеного  дослідження  можна  констатувати,  що  більшістю  керівників  вітчизняних  підприємств  проблема  підвищення  якості  визнається  достатньо  глибокою.  При  цьому  сполучною  ланкою  між  якістю  продукції  та  результатами  діяльності  підприємства  є  задоволення  потреб  споживачів,  що  веде  до  зростання  ступеня  привабливості  продукції  та  посилення  конкурентних  позицій.  Одночасно  респонденти  розглядають  управління  якістю  як  процес  невеликих  змін,  який  зосереджений  на  технологічних  характеристиках  продукції,  не враховуючи  усього  механізму  діяльності  підприємства.  В  цьому  розумінні  українські  менеджери  ще  не  готові  реалізовувати  ідеологію  TQM,  яка  вимагає  повного  перегляду  способів  функціонування  підприємства  на  основі  підвищення  рівня  якості  всіх  процесів,  що  здійснюються  на  ньому. 

Підсумовуючи слід відзначити, що розроблення  та  впровадження  систем  управління  якістю  на  основі  міжнародного  стандарту  ISO  9001  є  найважливішою  умовою  комплексного  підходу  до  керування  бізнеспроцесами,  підвищення  рівня  конкурентоспроможності  вітчизняних  підприємств  на  внутрішньому  та  зовнішньому  ринках. 

Зростання  інтересу  вітчизняних  підприємств  до  сертифікації  систем  управління  якістю  за  міжнародними  стандартами  викликано  розширенням  меж  ЄС  до  кордонів  країни,  визнанням  міжнародних  правил  торгівлі  та  вступом  України  до  ВТО,  вимогами  вітчизняних  і  зарубіжних  виробників  до  наявності  у  постачальників  сертифіката  на  систему  управління  якістю  згідно  з  ISO  9001 . 

В   Україні  можна прослідкувати  тенденцію  до  залучення  підприємствами  незалежних  організацій  у  процес  розроблення  систем  управління  якістю  через  консультування  за  повним  обсягом  проекту  впровадження,  включаючи  формування  документації,  проведення  внутрішніх  аудитів  та  корпоративних  тренінгів. 

Вітчизняні  підприємства,  які  отримали  сертифікати  відповідності  ISO  9000/9001 ,  до  переваг  впровадження  системи  управління  якістю  відносять  підвищення  рівня  задоволеності  споживачів,  збільшення  обсягів  продажів,  підтримку  та  зростання  ринкової  частки  тощо. 

За  результатами  опитування  клієнтів  ЛЦЯ  виявлені  впливові  чинники,  які  перешкоджають  розробленню  та  впровадженню  системи  управління  якістю,  серед  яких  надмірне  зміщення  відповідальності  в  сторону  менеджерів  вищої  ланки,  що  приводить  до  зниження  ефективності  впровадженої  системи;  відсутність  відповідальності  робітників  за  якість  праці;  обмеженість  у  фінансових  ресурсах;  низька  кваліфікація  персоналу;  незадовільний  стиль  управління;  недосконалість  застосовуваних  інформаційних  технологій. 

Урахування  впливових  чинників  у  процесі  розроблення  та  впровадження  систем  управління  якістю  за  міжнародними  стандартами  забезпечить  його  оптимізацію,  зменшення  витрат  і  досягнення  відповідних  переваг  підприємства  на  внутрішніх  і  зовнішніх  ринках.

ВИСНОВКИ

У курсовій роботі здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нові підходи до розробки практичних рекомендацій щодо формування та впровадження міжнародних стандартів систем якості в Україні