Механізм управління експортними операціями підприємства

В галузі зовнішньоторговельної діяльності зовнішньоторговельна політика встановлює і регулює відносини з іноземними державами. Ці відносини будуються на основі дотримання загальновизнаних принципів і норм міжнародного права й зобов'язань, що витікають із міжнародних договорів.

 

 

1.3. Методи визначення  ефективності зовнішньоторговельних  операцій підприємства

 

В умовах зростаючої конкуренції та зміни економічного середовища важливу роль набуває  підвищення ефективності управління підприємством. Ефективність організації експортно-імпортних операцій залежить від функціонування підприємства в цілому. Так організація експортних операцій залежить від кваліфікації менеджера з продаж, від обраної маркетингової політики, від діяльності агентів з пошуку ринків збуту, від якості продукції, від ціни продукції, від витрат на організацію експортних операцій та їх здійснення[22, с.133].

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства повинен містити в собі наступні складові:

• оцінка рівня і якості виконання підприємством зобов’язань по контрактах з іноземними партнерами, дослідження ефективності, переваг і недоліків укладання контрактів і договорів;
• аналіз конкурентоспроможності підприємства та конкурентоспроможності продукції і ринку збуту в зовнішньоекономічній діяльності;
• аналіз динаміки зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
• вивчення раціональності використання ресурсів з метою усунення небажаних відхилень від намічених завдань;
• аналітична оцінка виконання угод і виробничо-фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності, виявлення чинників, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства;
• оцінка результатів господарської діяльності за попередні та поточний роки;
• аналіз фінансового стану підприємства [24, с.156].

В будь-якому випадку головна мета такого аналізу — підвищення ефективності функціонування даного суб’єкту господарювання і пошук резервів такого зростання.

Для підприємства–виробника дуже важливим є техніко-економічне обґрунтування рішень у сфері  науково-технічної підготовки виробництва експортної продукції та при формуванні ефективної цінової політики. В сучасних умовах для нього особливої уваги потребує інформація стосовно ефективності і економічної безпеки окремої експортної операції. Саме тому здійсненню операції продажу товарів вітчизняних виробників іноземним суб’єктам господарської діяльності повинна передувати оцінка її ефективності, яка дає змогу отримати економічно обґрунтовані рішення про доцільність визначеного шляху включення підприємства у сферу міжнародної торгівлі.

До показників ефективності зовнішньоторгової операції можна віднести:

• ефективність виробництва експортної продукції;
• ефективність використання/споживання імпортного товару;
• ефект зовнішньоторгового товарообігу [18, с.32].

Ефективність виробництва продукції на експорт (комерційна ефективність) визначається за формулою:

,                                                                                           (1.1)

де Кекс - ефективність виробництва продукції на експорт,

Ц _екс – відпускна ціна продукції, що експортується,

З_екс – затрати на виробництво і реалізацію експортної продукції.

Даний коефіцієнт повинен бути більшим за одиницю, тоді виробництво і продаж даного товару буде ефективним на зовнішньому  ринку.

Ефективність використання імпортного товару або його споживання визначається за наступною формулою:

К_імп=З_імп/Ц_імп,                                                                                          (1.2)

де К_імп - ефективність використання імпортного товару,

З_імп - витрати на вітчизняне виробництво імпортної продукції,

Ц_імп – ціна поставки імпортних товарів на внутрішній ринок.

Якщо даний коефіцієнт буде більшим від одиниці, то це свідчитиме про те, що виробництво імпортованого  товару власними силами є неефективним, а отже, його доцільно імпортувати.

Народногосподарський ефект  від зовнішньоторговельного товарообміну (Е_то) визначається у національній валюті за формулою:

Е_то= З_імп - З_екс,                                                                                          (1.3)

де Е_то - народногосподарський ефект від зовнішньоторговельного товарообміну,

З_імп - витрати на вітчизняне виробництво імпортної продукції,

З_екс – затрати на виробництво і реалізацію експортної продукції [18, с.32].

Для більш повної характеристики роботи підприємства на зовнішньому ринку експорт товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом за попередній рік., а також проводиться аналіз у динаміці за кілька років. Мета такого дослідження – встановити, які зміни відбулися у товарній структурі ЗТО і його географічному напрямку, чи одержали розвиток нові види експорту, як змінився їх обсяг у поточних і базових цінах, як змінилися у середньому експортні ціни.

Для вивчення динаміки експорту протягом декількох років обчислюються їх темпи приросту за кожний рік і середньорічний темп росту, приросту за весь досліджуваний період.

Розрахунок наведених  вище індексів проводиться за формулами 1.4-1.8.

Індекс вартості (І_{вартості}):

,                                                                                  (1.4)

де P_i1 і Q_i1 – ціни і кількість товару і у звітному періоді,

P_i0 і Q_i0 – ціни і кількість товару і у базовому періоді,

n – кількість  видів товарів [18,с. 46].

Зміна вартості експорту може бути спричинена багатьма факторами, однак реально можна дослідити вплив зміни ціни та фізичного обсягу (формули 1.5 та 1.6):

Індекс цін (І_ціни):

                                                                                       (1.5)

Індекс фізичного обсягу (І_{фіз.обс}.):

                                                                                  (1.6)

Зміна фізичного  обсягу зумовлена сукупною зміною кількості  і кількісної структури товарів. Звідси індекс фізичного обсягу являє собою добуток індексу кількості й індексу структури. Вплив кожного з цих факторів потрібно визначити окремо:

Індекс кількості (І_кол):

                                                                                       (1.7)

Зміна вартісної  структури експорту за країнами і  за товарами визначається для кожного  порівнюваного року шляхом розрахунку суми експорту в тисячах гривень  і її питомої ваги у відсотках  до загального підсумку.

Для товарних груп, які включають і кількісно, і якісно порівнювані товари, обчислюється також індекс кількісної структури, що розраховується за формулою:

,                                                                               (1.8)

де P_i0 – середня ціна товару і у базовому періоду [18, с.48].

Середня ціна товару і обчислюється за такою формулою:

                                                                                       (1.9)

Якщо  індекс кількісної структури є більшим  за одиницю, це означає, що в межах  товарної групи збільшилась частка більш дорогих товарів за рахунок зниження частки більш дешевих товарів. При зворотній зміні структури індекс виявиться меншим за одиницю. Визначається міра впливу факторів кількості, ціни і структури на збільшення вартості експорту товарів даної групи.

Економічною характеристикою  будь-якої операції є показник валютної ефективності. Щодо експорту він визначається згідно з експортним еквівалентом.

Експортний еквівалент - це набір товарів та послуг, експортованих з метою отримання валюти.

Валютна ефективність експорту розраховується за формулою:

,                                                                               (1.10)

де  - валютна ціна і-го експортного товару чи послуг, вал.од./од,

- обсяг експорту і-го  товару чи послуги, натур, од.,

- витрати на виробництво  та реалізацію одиниці і-го  товару чи послуг, грн./од.,

m - кількість  назв товарів чи послуг у  експортному еквіваленті [18, c.82].

У випадку повної або часткової конвертованості  національної валюти базовим показником може бути валютний курс. Якщо національна  валюта повністю неконвертована, то розраховують інтегральну ефективність експорту-імпорту, оскільки експорт продукції є єдиним джерелом іноземної валюти, на яку може бути закуплений товар чи послуги з-за кордону. Інтегральна ефективність розраховується за такою формулою:

                                                                                       (1.11)

Комплекс операцій вважається ефективним, якщо цей добуток  є більшим за одиницю.

Для оцінки діяльності фірми розраховується показник ефективності її діяльності, що характеризує ступінь  вигідності для фірми зовнішньоекономічних операцій [25, c.84].

Показник економічної  ефективності реалізації експортних товарів  являє собою відношення нетто (чистого  виторгу) в іноземній валюті за реалізований товар до його собівартості в гривнях  і обчислюється за формулою:

,                                                                                           (1.12)

де В_нетто - нетто (чистий виторг) в іноземній валюті, переведений у гривні за офіційним курсом,

З_екс - повна собівартість реалізованої на експорт продукції, грн.

Цей коефіцієнт показує суму інвалютного доходу від реалізації експортних товарів, що припадає на кожну витрачену фірмою гривню. Коефіцієнт ефективності може бути виражений також у відсотках.

Звітні показники  ефективності реалізації експортних товарів необхідно порівняти з аналогічним показником за минулий період, що дасть змогу встановити, як змінилася ефективність реалізації товарів у звітному періоді порівняно з минулим.

Також варто  порівняти показники економічної  ефективності експорту з показником ефективності реалізації експортних товарів на внутрішньому ринку:

,                                                                                     (1.13)

де  - ефективність реалізації експортних товарів на внутрішньому ринку,

Q _екс – обсяг експорту у натуральному вираженні, од.,

Ц_вн. - ціни на продукцію, аналогічну експортованій, на внутрішньому ринку, грн.,

З_вироб- затрати на виробництво усієї партії експортної продукції, грн [29, c.84].

Якщо показник економічної ефективності експорту є більшим за одиницю і вищим, ніж показник ефективності реалізації на внутрішньому ринку, то експорт для підприємства є вигідним.

Показник ефекту експорту характеризує результат діяльності підприємства і розраховується як різниця між обсягом випуску продукції на експорт і витратами на її виробництво.

Використавши  формули для розрахунку ефекту експорту, отримаємо:

                                        (1.14)

При наданні  експортером кредиту К_кр<1, якщо відсоткова ставка не перевищує норму дисконту. К_кр=1 при оплаті готівкою, а також якщо значення відсоткової ставки і норми дисконту однакові, а погашення кредиту передбачено однаковими частинами, починаючи з наступного після поставки товару року.

Якщо зовнішньоекономічна операція передбачає кредитування, тоді формули розрахунку ефективності мають вигляд:

Ефект експорту:

                                                                              (1.15)

Ефект імпорту:

                                                                                   (1.16)

Економічна (абсолютна) ефективність експорту:

                                                                                 (1.17)

Економічна (абсолютна) ефективність імпорту:

                                                                                        (1.18)

Якщо експорт  здійснюється за рахунок раніше наданого кредиту, то в цих формулах використовується величина, обернена до коефіцієнта кредитного впливу:

                                                                                        (1.19)

За час з моменту  підписання контракту до оплати за контрактом може змінитись валютний курс залежно від стану торгівлі і платіжного балансу, рівня інфляції та інших чинників. Тобто, існують так звані валютні ризики.