Механізм управління експортними операціями підприємства

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ  ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Менеджмент  зовнішньоекономічної діяльності»

на тему:

«Механізм управління експортними операціями підприємства»

 

 

 

 

Виконав:

Студент 5 курсу групи МЗДм-51

Спеціальності «Менеджмент 

зовнішньоекономічної  діяльності»

 

Науковий керівник:  

                                                               Кандидат ек. наук доц. кафедри

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ – 2012

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………....3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ ПІДПРИЄМСТВА…………4

1. Експортні операції в системі зовнішньої торгівлі підприємства…...4

2. Механізм управління експортними операціями підприємства……..9

1.3 Методичні підходи до оцінки  ефективності механізму управління експортними операціями………………………………………………………….17

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ  НА ПАТ КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ»………25

2.1. Організаційно-управлінська  структура та характеристика  господарської діяльності підприємства………………………………………...25

2.2. Аналіз експортної діяльності підприємства………………………..34

2.3 Оцінка механізму управління експортною діяльністю ПАТ «КЗШВ «Столичний»……………………………………………………………………..42

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ ПІДПРИЄМСТВА……...49

3.1 Напрямки удосконалення механізму управління експортною діяльністю………………………………………………………………………...49

          3.2. Розробка заходів удосконалення експортного потенціалу ПАТ КЗШВ «СТОЛИЧНИЙ»…………………………………………………………54

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ………………………………………………...57

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…..…………………………….....59

 

ВСТУП

 

Серед процесів, які визначають особливості розвитку сучасного світу, провідним є процес інтернаціоналізації господарського життя. Його суть полягає в тому, що національні економічні системи можуть ефективно розвиватися лише за умови їх міжнародної взаємодії та переплетіння.

Серед основних причин, які стимулюють розвиток зовнішньоекономічних зв’язків, слід виділити такі: нерівномірність економічного розвитку різних країн світу; відмінності в людських ресурсах; нерівномірність розміщення фінансових ресурсів; характер політичних відносин; різний рівень науково-технічного розвитку; специфіка географічного положення, природних і кліматичних умов. Формування ринкової економічної системи в Україні потребує її інтегрування до світового економічного простору. Це можливо тільки за умов створення високоефективного механізму функціонування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, належної підготовки фахівців у даній галузі.

Управління  зовнішньоекономічною діяльністю –  це системний вплив на відповідні структури та колективи людей  з метою підвищення їх життєдіяльності  і досягнення бажаного наслідку у міжнародному бізнесу.

Метою виконання курсової роботи є дослідження теоретико-методичних аспектів управління експортними операціями підприємства та обґрунтування шляхів вдосконалення управління експортними операціями на підприємстві підприємства ПАТ «КЗШВ «Столичний»».

Предметом дослідження є: Механізм управління експортними операціями підприємства та оцінка його ефективності.

Об’єктом є: ПАТ «КЗШВ «Столичний»».

Основні завдання курсової роботи:

• Оцінка ефективності механізму управління експортними операціями;
• Аналіз експортної діяльності підприємства;
• Напрямки удосконалення механізму управління експортною діяльністю;
• Розробка заходів удосконалення експортного потенціалу підприємства.

Теоретичною базою  послужили праці вітчизняних  та іноземних науковців В.Андрійчук, О.Білорус, В.Геєць, М. Дудченко, Ю.Іванов, А.Кредисов, Г.Климко, І.Лукінов, Д.Лук'яненко, Ю.Макогон, П.Маковєєв, Ю.Пахомов, І.Піддубний, В.Пономаренко, А.Поручник, Є.Савельєв, А.Філіпенко, О.Шнирков.

 

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1. Вплив експортних  операцій на зовнішньоекономічну  діяльність підприємства

 

Зовнішньоекономічна діяльність —  це заснована на взаємовигідних економічних відносинах діяльність у галузі міжнародної торгівлі, руху капіталів, міграції робочої сили, передаванні технологій. У всіх країнах, а особливо з перехідною економікою, де відбувається значна лібералізація зовнішньоекономічної діяльності, її державне регулювання є об'єктивною необхідністю. Таке регулювання спрямоване на забезпечення захисту інтересів країни та суб'єктів її зовнішньоекономічної діяльності, створення для останніх рівних можливостей розвивати всі види підприємницької діяльності та напрями використання доходів і здійснення інвестицій, розвиток конкуренції і ліквідацію монополізму.

Основними видами зовнішньоекономічної діяльності є:

• зовнішня торгівля,
• фінансово-кредитні операції,
• підприємницька діяльність,
• науково-технічна кооперація з іноземними підприємцями,
• надання їм різноманітних послуг [1, ст. 23].

Міжнародна  торгівля — історично перша форма  міжнародних економічних відносин, що являє собою обмін товарами та послугами між державами. Для національного господарства участь у міжнародній торгівлі набуває форми зовнішньої торгівлі.

Зовнішня торгівля—  це торгівля однієї країни з іншими країнами, яка складається з вивозу (експорту) та ввозу (імпорту) товарів  та послуг. У сукупності зовнішня торгівля різних держав утворює міжнародну торгівлю.

Міжнародна  торгівля — це складна соціально-економічна категорія, яку можна розглядати в двох аспектах: як процес безпосереднього обміну товарами та послугами між суб’єктами МЕВ і як особливий тип суспільних відносин, що виникають між державами в процесі та з приводу обміну товарами [16, ст. 79].

Експорт - вивіз за кордон товарів національного походження або значною мірою перероблених в країні з метою їх продажу.

Експорт товарів - продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України. [1,ст. 53]

Експортно-імпортні операції є найбільш поширеними в  міжнародній торгівлі. Тож слід детальніше описати теоретичні аспекти таких  операцій і при цьому особливу увагу звернути на експортні операції.

Операції зустрічної торгівлі передбачають зустрічні зобов'язання експортерів закупити в імпортерів товари або послуги на частину або повну вартість товарів, що експортуються.

Зустрічні закупки (reciprocal transaction) - це операції, при яких продавець бере зобов'язання зустрічно придбати товари або продукцію у країни покупця. Така покупка не обов'язково може бути здійснена у самого партнера по даній угоді, може бути обумовлена покупка товарів у третьої особи, з якою будуть здійснені взаєморозрахунки у місцевій валюті.

Основна відмінність  зустрічних закупок від комерційної  компенсації полягає у тому, що платежі по первісних та зустрічних закупках здійснюються незалежно один від одного.

Авансові закупки  дають можливість експортеру спочатку одержати, наприклад, матеріали, комплектувальні вироби, а потім виготовити товар та здійснити експортні поставки.

Угода типу "офсет", або джентльменська угода не передбачає юридичного оформлення, тобто це свого роду "джентльменські" угоди. Це означає, що хоча угоди такого роду не містять зобов'язання експортера, яке має законну силу відносно зустрічної закупівлі, вони передбачають, що експортер згоден купувати товари в імпортера у невстановленій кількості, причому ця частка відносно експортної поставки часто перевищує 100%. Набір товар, які поставляються за цими угодами, не є довільним.

Угоди типу "офсет" пов'язані із дороговартісними урядовими програмами закупівель військової техніки, літаків, обладнання для атомних станцій.

Змістом угод типу "світч" є передача експортером своїх зобов'язань із зустрічної закупівлі третій стороні, як правило, спеціалізованій торговій фірмі. Мета цих операцій [22]:

1.  Звільнити  експортера від необхідності  реалізації непотрібних йому  товарів, які йдуть за зустрічною закупкою.

2.  Збалансування  торгівлі між двома країнами, які мають двосторонні клірингові  угоди.

Операції на давальницькій сировині (transaction withgue and take raw materials), або толинг, є видом зустрічної торгівлі, який передбачає поставку однією стороною сировини, напівфабрикатів, комплектувальних виробів для їх подальшої переробки та /або складання у країні торгового партнера і зворотну поставку готових виробів у країну первісного експорту.[20, ст. 401]

Ще глибоші  та триваліші зв 'язки між партнерами виникають, якщо зустрічна торгівля є частиною промислового співробітництва. 

Прості угоди  про співробітництво на компенсаційній основі передбачають поставку експортером  на умовах кредиту комплектного обладнання, ліцензій на використання винаходів та ноу-хау, а також надання ним інжинірингових послуг та подальше погашення імпортером вартості обладнання, ліцензій, інжинірингових послуг та вартості кредиту зустрічними поставками продукції, виробленої на цьому обладнанні.

У компенсаційній угоді зазначається, що імпортер розплачується з експортером поставками продукції в залежності від роботи встановленого устаткування, тобто поступово, як з відтермінуванням платежу.

Метою простих  компенсаційних угод може бути створення  нових виробництв, нової продукції та реконструкція, модернізація, насичення сучасним обладнанням та технологією енергоємних галузей промисловості.

Недоліком цієї угоди для первісного експортера  є вилучення коштів з обігу  на тривалий термін -строк здійснення проекту (3, іноді 5 років). Але найбільш складним у компенсаційній угоді є визначення та фіксація цін на продукцію, яка буде поставлятись у майбутньому в рахунок погашення кредиту, тобто компенсуючу продукцію.

Отже, у міжнародній  комерційній практиці під експортом  розуміють тільки ті операції, котрі здійснюються на комерційних засадах, на підставі контрактів купівлі-продажу. Поставки у вигляді допомоги, дарування та ін.., які здійснюються на безвідплатних засадах, у вартість експорту, не включаються, а враховуються окремо. До експорту відносять:товари вироблені, вирощенні чи добуті у країні, товари, раніше ввезені з-за кордону, що були перероблені і переробка яких здійснювалася під митним конролем. Експорт можна класифікувати за різними ознаками: га групами товарів, за ступенем готовності товару до продажу, товарообмінна торгівля,торгівля науково-технічними здобутками та надання послуг, торгово - посередницькі операції, операції суперницького типу. Експортні операції вважаються здійсненими, якщо товар після виконання певних митних формальностей та процедур, про які подані відомості для статистичного обліку, пропустили через митний кордон країни-контрагента. Існування в світовій практиці різноманітних форм здійснення експортних операцій передбачає певну специфіку розрахунків по ним.

 

1.2 Механізм управління експортними операціями підприємства

 

Зовнішня торгівля на сучасному  етапі перетворилась у важливу  сферу економіки будь-якої крани, зростає її вплив на світовий економічний  розвиток. Незважаючи на загальну тенденцію до зростання, зовнішня торгівля зазнає значних коливань, що зумовлено економічними, енергетичними кризами, нестачею сировини та іншими проблемами. Зовнішня торгівля є основним напрямом господарської діяльності суб'єктів ЗЕД.

Зовнішньоторговельні операції –  це операції направлені на організацію, проведення і регулювання процесу обміну товарами, послугами, результатами творчої діяльності між резидентами двох країн [23, с.120]. Вони складають 80% всіх операцій, які включає ЗЕД суб'єктів світового господарства.

Механізм управління ЗТО підприємства включає:

• цілі управління;
• принципи, на яких базується управління;
• функції управління;
• конкретну структуру управління підприємства;
• методи управління;
• процес управління;
• систему стимулювання;
• систему законодавчих актів;
• інструменти регулювання та управління ЗТО підприємства.

Зовнішня торгівля здійснює різноплановий вплив на розвиток національної економіки, який проявляється, насамперед, у функціях зовнішньої торгівлі:

• функція компенсації недостатніх елементів національного виробництва, необхідних для його відтворення;
• трансформаційна функція, яка проявляється у здатності зовнішніх чинників виробництва змінювати та урізноманітнювати натурально-речову структуру ВВП і пристосовувати її до потреб споживання, нагромадження та відновлення засобів виробництва. За рахунок цієї функції розширюється асортиментна гама ринкових фондів;
• ефектостворююча функція, яка ґрунтується на здатності зовнішніх чинників сприяти максимізації національного доходу при зменшенні витрат праці на його виробництво [24, с.55].