Маркетингові засоби інтенсифікації ЗЕД підприємства

 Проте науковий підхід  до організації, проведення та  участі вітчизняних підприємств  у виставковій діяльності в  Україні практично ще не склався,  виставкові заходи висвітлюються  лише в інформаційно-рекламних  виданнях. Для збільшення експортного  потенціалу країни необхідна  оцінка виставкової діяльності  у таких напрямках:

1) комплексна оцінка виставкових  заходів та їх значимості для  галузі, регіону, держави, міждержавних  відносин;

2) оцінка участі у виставках-ярмарках, як домінанта діяльності підприємств,  регіонів, країни для збільшення  обсягів загального виробництва  та реалізації експортного потенціалу  країни [10.C.267].

Оцінка ефективності участі виробника в тій чи іншій виставці здійснюється за досить поширеним показником «досягнутого відвідувача» (який відтворює  частку витрат на участь у виставці, що припадає на одного реального відвідувача). Таким же чином оцінюється і кількість «досягнутого партнера» та «собівартість підписання контракту».

 Шкали оцінок у такому  підході не існує, але якщо  впровадити такі показники, то  з'явиться можливість порівнювати  їх з повсякденними результатами  діяльності підприємства і відносити  їх до суми накладних витрат, фонду заробітної плати, інших  видатків, пов'язаних із організацією  цієї роботи. Також можна оцінювати  і вагомість сум укладених  на виставці контрактів. При виході  у світове співтовариство з  пропозицією своєї продукції  через виставкову діяльність  підприємства не мають об'єктивних  даних щодо ефективності своїх  витрат для участі у тій  аоо іншій виставці, методики  визначення порівняльної корисності  участі у певних виставкових  заходах [3.C.137].

 З огляду на розвиток  зовнішньоекономічних відносин  через виставкову діяльність, виникає  необхідність застосування критерію  значимості виставок, тобто впровадження  такого критерію оцінки значимості  виставок, як рейтинг виставки.

Таким чином, об'єктивна оцінка інтенсифікації у реалізації експортного  потенціалу, як у країні в цілому, так і у регіонах, сприяє обгрунтуванню  необхідності посилення цієї діяльності для впровадження новітніх технологій, залученню наукових розробок, відродженню  вітчизняного виробництва, модернізації промисловості та переорієнтації її на світові стандарти з метою  забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, наповненню бюджету, вирішенню проблеми зайнятості і поліпшенню соціально-економічного життя країни. Адже оптимальний мікроклімат  впровадження ринкової інфраструктури залежить від держави, яка повинна  створити умови для функціонування суб'єктів у сфері виставкової  діяльності. Це потребує:

 • звільнення експонентів  від акцизів і податків на  суму витрат за участь у  виставках, або надання пільгових  умов для демонстрації продукції;

 • створення державного  фонду підтримки експорту вітчизняних  товаровиробників, які просувають  свою продукцію через виставкові  заходи;

 • залучення через  державні органи інвестицій у  виставкову діяльність;

 • створення інформаційної  бази даних про виставки, які  проводяться як в Україні, так  і за її кордоном;

 • юридичного та  правового забезпечення виставкових  заходів;

 • введення підприємствами  до маркетингових служб фахівців  з організації виставкової діяльності, які зможуть визначати необхідність  об'єктивного управління формуванням  експортного потенціалу через  рейтинг виставок, якість продукції,  яку виробляє підприємство, і  її відповідність світовим стандартам [4.C.120].

 Участь підприємств  у роботі виставок є ефективним  і потужним засобом формування  маркетингових комунікацій. Це  стосується і підприємств, які  вже досягли певних позицій  па своєму ринку. Тому запропоновані  рекомендації відносяться до  галузей, які за експортними  можливостями мають певний потенціал,  за допомогою якого можуть  визначити доцільність участі  будь-якого підприємства у виставці  в тій або іншій країні.

 Необхідна подальша  державна підтримка виставкової  діяльності як у середині країни, так і за кордоном, пільгове  оподаткування суб'єктів виставкової  діяльності (податки можливо було  б відшкодовувати із загальної  суми контракту поетапно, по мірі  його виконання), що забезпечило  б спрощення системи оподаткування  і заохотило підприємства до  збільшення експортних операцій. Слід було б також надавати  пільги підприємствам-експонентам  залежно від інтенсивності й  ефективності їхньої участі у  виставках, а міністерствам, обласним державним адміністраціям слід доручити аналіз причин, через які окремі підприємства не беруть участі у виставковій діяльності (відсутність належної сировини, низька якість продукції, незначні обсяги виробництва тощо) для корегування інвестиційної політики на регіональному та урядовому рівнях [5.C.421].

Отже, як висновок можемо відзначити, що особливо цінним для України є досвід пов'язування інтересів, накопичений іншими країнами, оскільки він грунтується на прогресивному мисленні і розумінні практики падання через виставкову діяльність сприятливих умов щодо пізнання, оцінки своїх можливостей для майже всіх сфер діяльності, кожної галузі промисловості, обговорення нових тенденцій, розповсюдження нововведень і пошуку нових ринків.

 При переході до  ринкової економіки удосконалення  і розробка перспективних напрямків  і моделей регулювання зовнішньоекономічних  торговельних зв'язків із залученням  можливостей регіонів, надання їм  зовнішніх відносин, спираючись  на окремі галузі господарства та застосовуючи наукові розробки і пропозиції в інтенсифікації виставкової діяльності, починаючи із підприємств, регіонів і країни в цілому дозволить прискорити процеси інтеграції у світове господарство і впливати на якісні зміни у соціально-економічному житті в країні.

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

В результаті виконаної роботи було з’ясовано, що підприємство ПОСП «Вікторія», незважаючи на недоліки в  системі управління підприємством  та служби маркетингу , все ж таки має перспективи ефективного  розвитку зовнішньоекономічної діяльності.

Основним видом зовнішньоекономічної діяльності на ПОСП «Вікторія» є експорт  ячменю в країни Європи та Азії, що є  необхідною сировиною для виробничого  процесу виготовлення пива.

Метою курсового дослідження  був аналіз та  розробка напрямів  по покращанню ефективності маркетингових  засобів інтенсифікації  зовнішньоекономічної діяльності  сільськогосподарського підприємства ПОСП «Вікторія» .

Тож для поліпшення зовнішньоекономічної діяльності підприємства одним із найефективніших  із маркетингових засобів інтенсифікації ЗЕД, було рекомендовано взяти участь у ярмарках та виставках. 

Стратегія участі у виставковій  діяльності має стати мобілізуючим засобом для досягнення поставленої  мети, реалізації комерційних прагнень, пропаганди іміджу, визначення поведінки  та обеззброєння головних конкурентів підприємства. Незважаючи на те, що найчастіше із усіх маркетингових засобів інтенсифікації ЗЕД у ПОСП «Вікторія» використовують міжнародні товарні аукціони. 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

     1.  Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 р. // Укр. митниця: Довідник. - К.: Лібра, 1993. - 67 с., // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №29.

     2. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: навч. посіб./ О.П.Гребельник, О.О.Романовський. - К.: Деміур, 2003.-296 с.

     3. Дідківський М.І., Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навчальний посібник – Київ: Знання, 2006. – 249 с.

     4.  Єрмакова О. Щодо мінімізації ризиків експорту української металопродукції /О. Єрмакова, В. Сазонов, П. Вінник //Економіст. – 2009. – № 3. – Березень. – 36–40 с.

5. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: підручник для вузів / Багрова І.В., РедінаН.І., Власюк В.Є., ГетьманО.О.; за ред. д.е.н., проф. І.В.Багрової. - Київ, Центр навчальної літератури, 2004.-580 с.

6. І.М.Бойчик, Економіка підприємства: Навчальний посібник. – Видавництво 2-ге, доповнене і перероблене. – Київ: Атака, 2006. - 414 с.

7.  Каплан Роберт С., Нортон Дейвид П. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию. – 2-е изд., испр. и доп../Пер. с англ. – М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2009. – 512 с.

8. Куреда Н.М., Корінний  С.О. Вплив зовнішньоекономічної  діяльності на економіку України.-Львів: Запорізький національний університет, 2010. – 25

9. Маркетингове управління конкурентоспроможністю підприємств: стратегічний підхід: Монографія / Л.В.Балабанова, В.В.Холод. - Донецьк: Дон ДУЕТ ім. М.Туган-Барановського, 2006. - 147 с.

10. Петришина О. А.  Вплив маркетингового підходу на формування експортної стратегії підприємства. – Київ.: Національний технічний університет України «КПІ», 2011.- 29 с.