Маркетингові засоби інтенсифікації ЗЕД підприємства

 

ВСТУП                                                                                                                    2

РОЗДІЛ 1: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ  ОСНОВИ МАРКЕТИНГОВИХ ЗАСОБІВ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ  АПК УКРАЇНИ 

1.1 Сутність і завдання маркетингових засобів інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності                                                                         5

1.2 Маркетингові форми і засади інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності підприємства                                                                                         9

1.3 Проблеми управління маркетинговими засобами інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК                                       14

РОЗДІЛ 2: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА Й АНАЛІЗ МАРКЕТИНГОВИХ ЗАСОБІВ  ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ЗЕД ПОСП «ВІКТОРІЯ» ГАЙВОРОНСЬКОГО РАЙОНУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Виробничо-ресурсний потенціал та  організаційно-економічна характеристика підприємства                                                                              16

2.2 Аналіз маркетингових засобів інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності ПОСП «Вікторія»                                                                               26

РОЗДІЛ 3: УДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВИХ ЗАСОБІВ  ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПОСП «ВІКТОРІЯ» КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ ГАЙВОРОНСЬКОГО РАЙОНУ

3.1 Напрями удосконалення інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності підприємства                                                                                                         32

3.2 Вибір ефективних маркетингових засобів інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності підприємства                                                44

ВИСНОВКИ  ТА ПРОПОЗИЦІЇ                                                                           51

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                             52

ДОДАТОК А

 

 

ВСТУП

У ринкових умовах господарювання робота підприємств повинна бути безпосередньо спрямована на забезпечення ритмічного виробництва шляхом постачання йому всіх необхідних ресурсів для випуску товарів тієї якості і кількості, які дозволять задовольнити потреби ринку.

Щоб вижити в конкурентній боротьбі і досягти успіху, необхідно використовувати можливості маркетингу, адже саме на основі маркетингової діяльності проводиться більшість комерційних операцій на світовому ринку.

Сільське господарство у  системі ринкових економічних відносин повільніше пристосовується до підприємницького середовища через дію низки специфічних  особливостей галузі, що вимагає пошуку дієвих інструментів гнучкого пристосування  можливостей підприємства до вимог  ринку.

Саме впровадження маркетингового підходу у практичну діяльність сільськогосподарських товаровиробників забезпечить більш оперативну адаптацію  підприємств до ринкового середовища і забезпечить його сталий розвиток та конкурентоспроможність. Однак упровадження та застосування маркетингової концепції  серед товаровиробників в Україні  йде дуже повільно. Тому питання  розвитку маркетингової діяльності у нинішніх умовах господарювання є  надзвичайно актуальним.

Нині, з переходом на ринкові  умови господарювання, постачальницька  і збутова ланки практично  ліквідовані і підприємства самостійно знаходять собі постачальників, споживачів своєї продукції й оформлюють свої взаємовідносини на контрактній  основі. Це набагато спрощує j взаємовідносини  між виробниками і споживачами, дозволяє залучати до ринку більшу кількість відносно дрібних виробників і покупців, надаючи їм вільний  вхід на ринок, забезпечує абсолютну  мобільність матеріальних, фінансових, трудових та інших факторів виробництва у довгостроковому періоді, надає рівні умови для всіх учасників конкуренції в ринкових умовах.

Важливе місце в організації  діяльності міжнародних товарних ринків займають біржі, аукціони, торги, виставки, ярмарки.

Об’єктом курсової роботи було підприємство ПОСП «Вікторія» Кіровоградської обл. Гайворонського р-н.

Предметом курсової роботи було вивчення маркетингових засобів інтенсифікації  зовнішньоекономічної  діяльності сільськогосподарського підприємства ПОСП «Вікторія».

Метою курсової роботи був аналіз та розробка напрямів по покращанню ефективності маркетингових засобів інтенсифікації  зовнішньоекономічної діяльності сільськогосподарського підприємства ПОСП «Вікторія» .

Основними завданнями курсової роботи були:

- проведення теоретичного аналізу сутності маркетингових засобів інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні;

- виконання аналізу маркетингових засобів інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності підприємства ПОСП «Вікторія» у 2008-2010 роках;

- ідентифікація основних проблем в управліннімаркетинговими засобами інтенсифікації  ЗЕД підприємства ПОСП «Вікторія» та розробка пропозицій по покращанню ефективності використання даних методів.

Інформаційними джерелами  курсового дослідження були матеріали  щорічних фінансово-економічних звітів ПОСП «Вікторія»за 2008 2010 роки та інформація офіційного Інтернет-сайтів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України та Державного комітету статистики України.

Практична цінність отриманих  результатів роботи полягає в  проведенні послідовного аналізу діяльності і змін в фінансово-економічному стані ПОСП «Вікторія» та наданні пропозицій по покращанню інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності за рахунок вільного виходу на зовнішні ринки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ  ОСНОВИ МАРКЕТИНГОВИХ ЗАСОБІВ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ  АПК УКРАЇНИ

1.1 Сутність і завдання  маркетингових засобів інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності

Підприємства АПК, що виходять на міжнародний ринок, зустрічаютьсяіз жорстокою конкуренцією. Щоб вистояти в даній ситуації і успішно працювати, необхідно використовувати усі можливості маркетингу для ведення зовнішньоекономічної діяльності,  також обов’язковим має бути єдиний стратегічний напрямок розвитку, згідно з яким воно зможе досягти довгострокових конкурентних переваг.

Проблемами ефективності зовнішньоекономічної діяльності займаються такі вчені, як Миролюбова Т. В., яка  запропонувала методику розрахунку ефективності зовнішньоекономічної діяльності; Яковлєв А. І., який розробив систему  оцінки ефективності для різних агентів  міжнародного бізнесу та дав визначення коефіцієнту кредитного впливу. Дем'яненко А. Г. запропонував використання кількісних показників при оцінці зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Питання щодо удосконалення  маркетингової діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності в  сфері сільськогосподарського виробництва  в наш час є досить актуальними, проте недостатньо дослідженні [2.C.110].

У ринкових умовах господарювання роботи підприємств повинна бути безпосередньо спрямована на забезпечення ритмічного виробництва шляхом постачання йому всіх необхідних ресурсів для  випуску товарів тієї якості і  кількості, які дозволять задовольнити потреби ринку.

Процес управління маркетингом  у сфері зовнішньоекономічної діяльності складається з аналізу можливостей  ринку, дослідження й відбору  цільових ринків, розвитку маркетингової  стратегії, планування тактики маркетингу, організації виконання плану  і контролю за ефективністю процесу  управління. У цьому процесі застосовується комплекс маркетингових засобів (у зарубіжній літературі вони одержали назву «маркетинг-мікс») [4.C.145].

Відповідно до однієї з  концепцій маркетинг-мікс містить  чотири основних напрями: продукт, ціна, місце на ринку, просування товару на ринку у сфері зовнішньоекономічної діяльності (рис. 1.1)

 

Рис. 1.1. Комплекс маркетингових  засобів інтенсифікації зовнішньоекономічної діяльності [4, С. 147]

Головна увага маркетингом  у сфері зовнішньоекономічної діяльності приділяється цільовим покупцям. Але  перш ніж підприємство зможе задовольнити покупця, вона повинна зрозуміти  його потреби. Тому, дійсний маркетинг вимагає ретельного аналізу цільової аудиторії. Відомо, що жодне підприємство не здатне задовольнити всіх покупців на даному ринку. Покупців занадто багато, і у всіх різні потреби.

 Нині, з переходом на  ринкові умови господарювання, постачальницька  і збутова ланки практично  ліквідовані і підприємства самостійно  знаходять собі постачальників, споживачів своєї продукції й  оформлюють свої взаємовідносини  на контрактній основі. Це набагато спрощує взаємовідносини між виробниками і споживачами, дозволяє залучати до ринку більшу кількість відносно дрібних виробників і покупців, надаючи їм вільний вхід на ринок, забезпечує абсолютну мобільність матеріальних, фінансових, трудових та інших факторів виробництва у довгостроковому періоді, надає рівні умови для всіх учасників конкуренції в ринкових умовах. Але разом із перевагами є багато проблем, які ринок вирішити не може. Механізм ринку не забезпечує економіку необхідною кількістю грошей, не забезпечує задоволення погреб членів суспільства, які виявляють індивідуальний платоспроможний попит, не забезпечує стійкість макроекономічної рівноваги і не в змозі реалізувати економічні інтереси окремих країн у сфері міжнародних відносин. У цих умовах особливого значення набуває міжнародна торгівля, розвиток і регулювання її організаційних форм, зростання обсягів. Важливе місце в організації діяльності міжнародних товарних ринків займають біржі, аукціони, торги, виставки, ярмарки [5.C.342].

Світове господарство складається  з багатьох мільйонів споживачів, сотень тисяч виробників, які володіють  факторами виробництва і споживання, а в умовах ринкових відносин приймають  рішення щодо використання цих факторів ізольовано, незалежно один від одного, на свій розсуд, і у своїх власних  інтересах. Прибутковість продукції, що виробляється підприємством, визначається ринковою ціною її реалізації. Вигідна  чи не вигідна конкретна продукція  підприємству, необхідно її виробляти або ні, вирішує ціна її реалізації на ринку. Головний принцип встановлення цін на основі попиту і пропозиції полягає в тому, що рівень ціни повинен стимулювати виробників охоче виробляти товари і послуги для продажу, а споживачів - із задоволенням їх купувати [3.C.167].

 Зовнішньоекономічна  діяльність з інтенсифікації  пропозиції полягає ще і в  тому, що на початку потенційний  споживач не знає, або недостатньо  знає про якогось умовного  товаровиробника та про властивості  його товару, а на виставці  він може одержати вичерпну  інформацію.

 Не всі підприємства  України, регіони обізнані у  кількості, можливостях, особливостях  виставкової діяльності не тільки  за кордоном, а і в середині  країни. Недостатня іпформованість  щодо термінів проведення, складу  учасників, вимог до них не  дозволяють проводити постійну  системну роботу та розраховувати  на позитивні результати. Не кожний  товаровиробник має змогу проводити  значну рекламну кампанію щодо  просування своєї продукції до  споживача, а за допомогою участі  у виставках-ярмарках має можливість  довести інформацію до всіх  потенційних споживачів.

 Таким чином, виставкова  діяльність здатна відігравати  роль зустрічі попиту і пропозиції  в ієрархічній системі «товаровиробник  - пропозиція» і «попит - ціна і  якість» [8.C.95].

 

 

 

 

 

 

 

1.2 . Маркетингові форми  та засади інтенсифікації зовнішньоекономічної  діяльності підприємств

На основі маркетингової  діяльності проводиться більшість  комерційних операцій на світовому  ринку. Спеціальними дослідженнями  встановлено, що більше 75% комерційних  невдач відбувається через помилки  в маркетинговій діяльності.

Міжнародний маркетинг ґрунтується  на принципах внутрішнього (національного) маркетингу. Тому використані в ньому  стратегії, принципи і методики являються  характерними і для міжнародного маркетингу. Разом з тим міжнародний  маркетинг має свої специфічні особливості. При виході на зовнішній ринок  виникає принципіально нова ситуація, більш різноманітнішим стає зовнішнє середовище, збільшується число факторів, що впливають на прийняття рішень. Це призводить до того, що:

1) підвищується ступінь  невизначеності в діяльності  підприємства;

2) зростає ступінь ризику, з'являється додатковий ризик  його діяльності;

3) збільшується потреба  в інформаційному забезпеченні  підприємства;

4) підвищуються вимоги  до координації різних напрямків  і сфер їх діяльності.

Все це і визначає специфіку  міжнародного маркетингу, робить необхідним його використання в управлінні ЗЕД [10.C.267].

Ринкова ситуація постійно міняється, тому фірма завжди повинна  мати стратегічну маркетингову програму на наступні 3-5 років.

Планування міжнародного маркетингу також має свої стадії. Це:

1) аналіз середовища діяльності  підприємства і прогнозування  тенденцій його розвитку;

2) визначення системи  завдань на основі загальних  завдань підприємства;

3) визначення пріоритетних  напрямків діяльності;

4) сегментація іноземних  ринків, вибір цільових сегментів;

5) розробка стратегії  виходу підприємства на іноземні  ринки і поведінки на них;