Економічна оцінка та ефективність управлінських рішень

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ  УКРАЇНИ

Національний  Університет Біоресурсів і Природокористування  України

 

 

 

Кафедра менеджменту 

Імені Й.С. Завадського

Курсова робота

з менеджменту  АПК

на тему:

«Економічна оцінка та ефективність управлінських рішень»

 

 

 

 

 

Виконав: студент

3 курсу, 4 групи ФАМ

Кіпень Михайло  Миколайович

Перевірив: к.е.н., доцент

Степасюк Олександр  Станіславович

 

 

 

 

Київ-2008

Зміст

Вступ          3-4

Розділ 1. Теоретичні основи процесу ефективного управління

виробництвом на підприємстві                                                           5-23 

1.1. Значення ефективності, її види          5-8

1.2. Критерії і показники ефективності управління      8-17

1.3. Методика розрахунку економічної ефективності                управлінської праці                                              17-23

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика СТОВ

Агрофірми «Соснове»»      24-47

Розділ 3. Шляхи підвищення ефективності управління виробництвом                                                                                      48-68

3.1. Реорганізація: етапи і методи      48-59

3.2. Реінжиніринг      59-68

Висновки            69

Список використаної літератури      70-71

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Кожне виробництво потребує не тільки матеріального і технічного забезпечення, а й управління.

Процес ефективного  управління виробництвом на підприємстві є найголовнішою стратегією будь-якого  господарства. Ефективність процесу  управління – це обґрунтована стратегія  і тактика організацій.

Саме тому, ми вважаємо доцільним розглянути курсову роботу на тему: "Процес ефективного управління виробництвом на підприємстві".

Предметом розгляду в  даній роботі оберемо управління виробництвом. Розглянемо за яких умов воно може бути ефективне, а також  наголосимо на тому, що даний аспект може розглядатися як цілісний процес, який має свої умови, фактори і етапи.

Об‘єктом розгляду в  даній курсовій роботі оберемо одне з рядових сільськогосподарських  підприємств, що спеціалізується на виробництві рослинницької (зерно, соняшник) та тваринницької (м‘ясо ВРХ, свиней) продукції СТОВ "Агрофірму "Соснове" Новоайдарського району, Луганської області процес управління якого здійснюється на підставі затвердженої форми власності.

Саме тому ціллю роботи є виявлення ефективності управління на основі розрахунку головних фінансових та економічних показників діяльності господарства, а також розгляду управлінських рішень, що призвели до таких показників.

Більшість сільськогосподарських  підприємств збанкрутували чи отримують  збитки, або їх виробництво не рентабельне лише тому, що управлінські рішення стосовно виробництва є не ефективними і не направлені на перспективний розвиток. Тому ми вважаємо розгляд даної теми актуальним за умов занепаду галузі сільського господарства.

Задачами є виявлення  шляхів підвищення ефективності управління виробництвом на основі аналізу діяльності в даному випадку СТОВ "Агрофірми "Соснове".

Для освітлення даної  теми курсової роботи нами були використані  праці з менеджменту, організації  виробництва, управління персоналу  таких авторів, як: Бланк І.А., Гаєвського Б.А., Кальченко І.І., Коробова М.Я., Осовської Г.В. і багатьох інших, а також: Закон України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І

1.1 Значення  ефективності, її види

Ефективність у широкому значенні цього слова означає співвідношення між результатом (ефектом) та витратами.

Під ефектом розуміють результат реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва за рахунок економії всіх виробничих ресурсів.

Ефективність  виробництва — об'єктивна економічна категорія, що характеризує ступінь досягнення загальних і окремих результатів від оптимального використання всіх ресурсів підприємства (матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних). Головною метою розробки бізнес-плану і стратегії підприємства є забезпечення ефективного і прибуткового виробництва. Важливе значення при цьому має вибір оптимальних економічних рішень, які торкалися б усіх аспектів господарської діяльності підприємства.

Економічна ефективність від впровадження певних організаційно-технічних заходів на окремих стадіях виробничого процесу може виявлятися у різних формах. При визначенні її слід забезпечувати порівнянність варіантів щодо поточних витрат та капітальних вкладень, враховуючи чинник часу.

Для практичного використання цієї економічної категорії при плануванні і обліку необхідно розглядати її у різних аспектах, відповідно до сфери прикладання, рівня матеріального виробництва, об'єкта визначення та методів розрахунку.

За сферою прикладання  розрізняють загальну, локальну і часткову ефективність. Загальна характеризує ефективність виробництва на підприємстві в цілому; локальна — окремі стадії виробництва, розподілу, обміну і споживання; часткова — ефективність використання в процесі виробництва певних ресурсів (предметів і засобів праці, капітальних вкладень, робочої сили тощо).

За рівнем виробництва  ефективність буває народногосподарська і госпрозрахункова. Народногосподарську ефективність визначають, виходячи з інтересів, мети і завдань народного господарства; госпрозрахункова ефективність відображає результати діяльності і витрати окремого підприємства (об'єднання).

Відповідно до об'єктів  визначення ефективність розподіляють таким чином: на ефективність діючого виробництва на всіх його рівнях; ефективність капітальних вкладень, використовуваних для будівництва, реконструкції, технічного переозброювання підприємства з метою випуску нової продукції, збільшення обсягів виробництва; ефективність розвитку науки і техніки; ефективність зовнішньоекономічних зв'язків; ефективність охорони навколишнього середовища.

За призначенням і  методами розрахунку розрізняють абсолютну та порівняльну ефективність. Це пов'язано з тим, що у практиці економічних розрахунків доводиться вирішувати два завдання, а саме:

1. визначати і оцінювати рівень ефективності використання окремих видів витрат і ресурсів, економічну ефективність виробництва в цілому (галузі, об'єднання, підприємства), а також аналізувати вплив різних організаційно-технічних заходів на показники діяльності підприємства;
2. порівнювати і відбирати кращі варіанти нової техніки, технології, організації виробництва.

Абсолютна економічна ефективність визначається по підприємству в цілому і характеризує загальний ефект (віддачу) від використання ресурсів та витрат.

Порівняльна економічна ефективність характеризує економічні переваги одного варіанта над іншими щодо раціонального використання ресурсів та витрат.

При порівнянні і виборі варіантів організаційно-технічних  заходів використовуються певні  критерії і показники.

Критерії характеризують принцип, підхід до оцінки економічної ефективності, тоді як показники — безпосередній спосіб її оцінки.

В умовах ринкової економіки  за критерій економічної ефективності доцільно приймати максимізацію прибутку від виробництва і реалізації продукції при мінімальних видатках.

Складність і різноманітність  зв'язків промислового виробництва, велика кількість діючих у ньому  чинників справляють неабиякий вплив  на економічну ефективність підприємства. Тому її слід оцінювати за допомогою  системи узагальнених і часткових показників. Всі вони використовуються для визначення економічної ефективності від передбачених стратегією заходів, з удосконалення конструкцій виробів, технології і організації виробництва.

Підвищення ефективності і якості роботи підприємства в умовах ринкової економіки можна досягти лише шляхом поєднання прогресивної техніки і технології з раціональною організацією виробництва і праці, тобто впровадження менеджменту.

По всіх технічних, технологічних  та організаційних заходах, передбачених стратегією (бізнес-планом), визначаються також показники: умовно-річна економія; економія до кінця року; перехідна економія.

Умовно-річна економія — економія від впровадження того чи іншого заходу за рік (12 міс.) його використання у виробництві. Розраховується через показник зниження собівартості і річний випуск продукції. Цей показник є базовим для оцінки економічної значущості заходів з організації виробництва, а також визначення терміну відшкодування витрат на їх реалізацію.

Економія до кінця  року від впровадження певного заходу обчислюється з урахуванням терміну його впровадження і являє собою ту частину річної економії, яку має отримати підприємство до кінця року. її треба враховувати при розрахунках зниження собівартості продукції.

Перехідна економія від впровадження заходів по організації виробництва розраховується як сума економії, котра утворюється в наступні періоди після поточного року. її обчислюють, виходячи з середньорічної собівартості продукції, собівартості на кінець року та обсягів випуску продукції після поточного року.

Слід пам'ятати, що заходи щодо удосконалення організації  виробництва є некапіталоємким  чинником розвитку і тому мають бути передбачені стратегією (бізнес-планом) підприємства.

1.2 Критерії і показники ефективності управління

«Ефект» і «ефективність» — різні поняття. Економічний ефект — це результат праці людини в процесі виробництва матеріальних благ (кількість) випущеної продукції на ділянці, заводі, приріст знову створеної вартості в народному господарстві).

Але ефект сам по собі недостатньо характеризує діяльність людини. Для більш повної її характеристики важливо знати, з якими витратами отриманий цей ефект, тобто в що обійшовся результат. Однакові витрати праці можуть дати різний ефект, і навпаки, той самий ефект може бути досягнутий різними витратами праці. Ціль суспільного виробництва — одержання більшого ефекту з найменшими трудовими, матеріальними і грошовими витратами. Тому необхідно отриманий результат порівняти з тими витратами, за допомогою яких він отриманий, тобто віднести ефект до витрат, зіставити одну абсолютну величину — ефект з іншою абсолютною величиною — витрати. Таке зіставлення дає відносну величину — ефективність.

Управлінська праця  відноситься до найбільш складних видів  людської діяльності, і її оцінка не завжди може бути зроблена прямим шляхом через відсутність формалізованих результатів, кількісної оцінки окремих видів виконуваної роботи. Тому для виміру її ефективності часто застосовуються непрямі методи.

Критерієм оцінки управлінської праці  є ефективність управлінської праці:

При цьому потрібно пам'ятати, що результат управлінської праці  виражається не тільки економічним, але і соціальним ефектом. Що ж  стосується витрат, то вони являють  собою живу й уречевлену управлінську працю.

На практиці при оцінці ефективності праці працівників управління широко застосовуване поняття «економічна ефективність управлінської праці» є більш вузьким поняттям, тому що являє собою тільки економію живої й уречевленої праці, яка одержується в сфері управління матеріальним виробництвом за рахунок оптимізації і раціоналізації управлінської діяльності.

Критерієм оцінки ефективності праці працівників апарату управління є також соціальна ефективність, що через відсутність кількісних вимірників визначається головним чином якісними показниками. Критерій же економічної ефективності управлінської праці дає можливість кількісно вимірити ефективність праці в апараті управління. Тому він знайшов більше практичне застосування.

Для визначення ефективності праці управлінського персоналу необхідно встановити критерії і показники, за якими проводиться оцінка. Під критеріями розуміють найбільш загальну кількісну характеристику результатів управлінської праці. Окремі результати діяльності апарату управління є показниками управлінської праці. Вони носять підлеглий характер стосовно критерію і є основою при його визначенні. Таким чином, сукупність показників праці і буде виражати критерій оцінки.

Для визначення економічної  ефективності управлінської праці  використовуються різні способи: за показниками підприємства, організації і функціонуванню праці управлінського персоналу, обсягу переданої інформації; за якістю і швидкістю прийнятих рішень; за виконанням функцій управлінських ланок.

До показників, що характеризують працю в сфері управління, відносяться: зниження трудомісткості обробки управлінської інформації; скорочення управлінського персоналу, термінів обробки інформації; скорочення втрат робочого часу управлінського персоналу за рахунок поліпшення організації праці; механізації й автоматизації трудомістких операцій у сфері управління. Це показники, які кількісно вимірюються. Такі показники в сфері управління, як підвищення кваліфікації управлінського персоналу, якості роботи, поліпшення умов праці, обґрунтованість управлінських рішень, культура управління й інші, не вимірюються чи узагалі вимірюються неповно.