Поняття евфемізмів та їх переклад

План  
Вступ 
Розділ 1 Загальна характеристика евфемізмів 
1.1 Поняття евфемізмів 
1.2 Типи евфемізмів 
1.3 Історія дослідження евфемізмів 
1.4Діалекти і сленг 
1.5 Сленг та жаргон 
1.6 Політичний сленг. Проблеми перекладу. 
1.7 Поняття «політична мова» та «політичний сленг». 
Розділ 2  Перекладацькі трансформації при перекладі евфемізмів у політичному сленгу 
Висновки 
Список використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     З гідно з підрахунками канадського лінгвіста Пола Пайяка, нещодавно в англійській мові з‘явилося мільйонне слово [1]. І хоча методи підрахунків можуть викликати суперечки, кількість неологізмів, що ними поповнюється англійська мова, безумовно значна. Цікавою групою неологізмів є так звані політкоректні терміни, адже вонивиникають не спонтанно, а свідомо створюються носіями мови для заміни тих лексичних одиниць, які з тих чи інших політичних чи соціальних причин починають сприйматись як такі, що принижують ті чи інші соціальні групи. Недостатня дослідженість політкоректних термінів із точки зору їхнього виникнення й функціонування в сучасній англійській мові й можливостей адекватного перекладу українською мовою, можливість аналізу політкоректності як особливої норми мовної поведінки зумовлює актуальність даної роботи.

     Політкоректність як ідейна течія виникла в 70-х роках минулого століття на Заході й найяскравіше виявила себе в США, ставши своєрідною відповіддю на расові, гендерні, соціальні, екологічні та інші проблеми, що хвилюють сучасне людство. Політкоректність є специфічною для культури й мовної практики США, проте справляє вплив і на інші мови. Можливості адекватного перекладу політично коректної лексики англійської мови засобами української мови майже не є дослідженими.

     Серед перших спроб описати й дослідити політкоректну лексику на особливу увагу заслуговує словник Г. Бірда і К. Серфа [2], праці С.Г.Тер-Мінасової [3, 4], І.М. Некрасової [5], Є.В. Шляхтіної [6], В.В. Паніна [7] та інші. Політкоректна лексика досліджувалася переважно на матеріалі англійської мови (С.Г. Тер-Минасова), у її зіставленні з російською (Є.В. Шляхтина). Явище політкоректності досліджувалося переважно в лінгвістичному аспекті, проте є спроби дослідження феномену політкоректності в соціальному й культурологічному аспекті, підкреслення необхідності міждисциплінарного підходу до вивчення явища політкоректності (В.В. Панін).

     Метою даної роботи є дослідження еволюції політкоректної лексики від евфемізмів до лексичних одиниць підкреслено провокативного змісту, які по-новому називають поняття, що стосуються всіх сфер людського життя, а також взаємодії людини й навколишнього середовища.

Завданням даної роботи є:

1) дослідження лексичних одиниць, що виникли в англійській мові під впливом політичної коректності;

2) зробити спробу класифікації євфемізмів за тематичними групами;

3) розглянути сутність поняття "політична коректність", «політична мова» та «політичний сленг»..

4) визначити риси політичних евфемістичних жаргонів англійської мови, їх прагматики та основні мотиви вживання. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Поняття євфемізмів

   Евфемізм (від грец. euphémia — утримування від неналежних слів, пом'якшений вираз) — заміна грубих або різких слів і виразів м'якшими, а також деяких власних імен — умовними позначеннями.

Евфемізм  є наслідком лексичного табу (заборони), який завдяки різного роду упередженням, марновірствам, релігійним віруванням накладається на вживання назв певних предметів і явищ навколишнього  світу, внаслідок чого людина удається до виразів іносказань. Характерно, що нові позначення «непристойних» предметів і явищ з часом втрачають характер евфемізмів, починають сприйматися як пряма вказівка на «непристойний» предмет і в свою чергу стають «непристойними». Оскільки евфемізми широко використовуються у мовленні, то з часом вони втрачають свою функцію «прикрашення» істинної суті висловлення і тому потребують чергового евфемізму, який надасть нове значення для завуалювання та прикриття висловлювання.

     Евфемістичні  жаргони вкрай рідко потрапляють у поле зору мовознавців, однак поняття “евфемізм жаргонів” вживається у класифікації Р.Будагова, який розрізняє евфемізми загальнолітературної мови та евфемізми жаргонів. До останніх, на його думку, вдаються тоді, коли в них немає ніякої потреби, і вживаються вони не тільки стосовно тих предметів чи понять, точні назви яких вимовляти незручно [3].

     Євфемістичним жаргоном є сукупність мовних засобів, які мають на меті прикриття з якоїсь причини неприйнятних явищ та понять дійсності в межах певної професійної, соціальної чи вікової групи (визначення наше – В.Т.).

      Первинною сферою вживання політичних евфемізмів є політичний дискурс. Політичний дискурс може бути визначений як сукупність усіх мовленнєвих актів у політичних дискусіях, а також правил публічної політики, які оформилися згідно з існуючими традиціями та отримали перевірку досвідом [2, 6]. Основними характеристиками сучасної політичної комунікації є наступні: вона, у першу чергу, орієнтована на аудиторію (is audience oriented), має жорсткі обмеження у часі (has short-term orientation), базується на досягненні певної  мети (communication based on objectives), важливу роль відіграють засоби масової інформації (importance of the mass media) [9, 8]. Таким чином, через свою інтенціональність на досягнення певного прагматичного ефекту та орієнтованість на аудиторію, сучасна політична комунікація є неможливою без вживання евфемізмів та так званого «doublespeak», що набули значного поширення через засоби масової інформації. Сукупність евфемістичних засобів мовлення, що вживаються представниками політичних кіл задля пом’якшення негативних аспектів реальності чи приховання політичних помилок, переконання електорату, представників опозиції чи пересічного реципієнта, будемо вважати політичним евфемістичним жаргоном і ототожнюватимемо з поширеним у західній лінгвістиці терміном “імпліцитно-натяковий діалект”. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.2 Типи євфемізмів

     Політично коректні лексичні одиниці виникли  як евфемізми, що мали на меті уникнути вживання слів, що підкреслюють ті чи інші випадки нерівності між людьми,наприклад расової, гендерної нерівності, фізичні чи психічні недоліки. Серед політкоректних термінів можна виділити такі групи лексичних одиниць[5]:

     1) одиниці на позначення расової  й національної належності, наприклад African American "афро-американці" – на позначення американських негрів, indigenous peoples "первісне населення" – на позначення американських індіанців, Inuit – на позначення ескімосів;

     2) одиниці на позначення ґендерної  належності, наприклад спроби створити замінники слова woman, які не є похідними від man – womyn, wimmin, wimyn, wofem, womban, womon;

     3) одиниці, які позначають фізичні  чи психічні якості людини  – наприклад синоніми на позначення  людини із надмірною вагою  – large-than-average person, a person of size, a person of substance, a person with an alternative body image, a horizontally challenged person, differently sized person; синоніми на позначення літніх людей – chronologically gifted, experientally enchanced, longer-living, mature; celebrally challenged – для уникнення слова stupid, emotionally different – для уникнення слова crazy;

     4) ґендерно нейтральні лексичні  одиниці, переважно на позначення  професій, де нейтралізовано морфеми  на позначення роду fire fighter замість fireman, actron замість actor, actress, waitron замість waiter, waitress, chairperson замість chairman, chairwoman; є також спроби створення гендерно нейтральних займенників co (he, she), cos (his, her), coself (himself, herself);

     5) одиниці на позначення непрестижних професій, що підкреслюють їхню важливість для суспільства – sanitation engineer (garbage collector), enviromental hygienist (janitor).

     6) одиниці на позначення тварин  і рослин animal companion (pet), botanical companion, flolar companion (plant, bouquet), canine-American (American dog, за аналогією з African American).

     Деякі з цих лексичних одиниць закріпилися  в мові (African American, indigenouspeoples, fire fighter, chairperson). Такі лексичні одиниці створені з компонентів, що традиційно існують у мові, що полегшує їхнє сприйняття. Інші, штучно створені, що раніше не існували в мові, не змогли на сучасному етапі розвитку мови замінити звичні слова (womyn, wimmin, wimyn, wofem, womban, womon, co, cos). Ці одиниці різноманітні за структурою – словосполучення з різною кількістю компонентів – від багатокомпонентних (a person with an alternative body image) до двокомпонентних (flolar companion), рідше складні слова (large-than-average person, longer-living).

     Лексичні  одиниці, які позначають фізичні чи психічні якості людини найближчі до евфемізмів, наприклад celebrally challenged (stupid), emotionally different (crazy). В інших же випадках маємо спроби переосмислення звичних уявлень про людину й світ, наприклад animal companion (pet), botanical companion, flolar companion (plant, bouquet), canine-American (American dog), human animal / non-human animal підкреслюють рівноправність людини та інших живих істот.

     Менш  дослідженими є такі лексичні одиниці, які лише умовно можемо назвати політично коректними, оскільки вони відображають таку систему цінностей, яка заперечує традиційну.

Серед таких лексичних одиниць, що вже  закріпилися в мові, є наприклад  dead white male canon (іноді скорочується – the canon) – канонічні наукові, філософські, літературні й мистецькі твори (створені майже виключно чоловіками білої раси), які за традицією вважаються видатними і які стали основою західної патріархальної цивілізації і, відповідно, основою системи освіти, що спрямована на підтримання уявлень про меншовартість інших культур (capitalistic patriarchal hegemonic discourse). Менш поширена абревіатура, що є похідною від dead white male canon – DWEMs (dead white

European males) – найвідоміші представники західноєвропейської патріархальної цивілізації, які за традицією вважаються видатними. Ця культура характеризується євроцентризмом – (Eurocentrism), переконанням, що саме вона є найрозвиненішою і повинна домінувати в світі (dominant culture). Вона характеризується схильністю до агресивності, егоїзму, споживацьким ставлення до навколишнього світу та інших живих істот (Euro-American worldview), прагненням до пригноблення представників іншої статі, інших рас і видів (ego-testicle worldview).

     Явища нерівності спостерігаються як у  сімейних, так і в суспільних стосунках, так і в ставленні до навколишнього світу.

Приклади  лексичних одиниць, що позначають сімейні  стосунки, роблячи акцент на пригнічене становище жінки в шлюбі – unpaid sex worker (wife) – похідне від sex worker – (prostitute), unwaged labour (housework). Пригноблене становище жінки підкреслюється і в соціальній сфері, що відображєається в лексичних одиницях на зразок differential framing, face-ism тенденції телебачення фокусувати камеру на обличчі, якщо знімають чоловіка, і на фігурі, якщо знімають жінку.

     Лексичні  одиниці, що позначають стосунки людини з навколишнім світом, також можуть підкреслювати її варварське ставлення до інших видів, те, що людина перериває життєві цикли представників інших видів і використовує їх і продукти їхньої життєдіяльності в своїх інтересах. Наприклад, processed animal carcasses (meat), processed tree carcasses (paper, books), stolen products – від stolen nonhuman animal products (eggs, milk, honey, wool). Уявленню про те, що представники інших видів є лише ресурсом для людей протиставляється біоцентризм (biocentrism), що підкреслює рівноправність усіх видів у природі.

Велика  група слів позначає різні види дискримінації, наприклад за віком – ageism, за станом здоров’я – diseasism, за наявністю надмірної ваги – fatism, за зовнішністю – lookism, за належністю до жіночої статі – misogyny, уявлення про панівне становище людини серед інших видів – non-human animal speciesism. Уявлення людини про своє панівне становище в природі поширюється навіть на те, що вона переважно розглядає можливість існування інших розумних форм життя схожих на неї, тобто на основі вуглецевих сполук – звідси carbonocentrism.[12]

Лінгвісти й соціологи неодноразово підкреслювали  умовність поняття "політично коректний", адже політично коректна лексика не завжди виникає з політичних причин і дані лексичні одиниці часто не є коректними з точки зору того, що вони бувають свідомо провокативними, порушують принцип ввічливості й толерантності, а, отже, можуть досліджуватись у межах конфліктного дискурсу. Політкоректні лексичні одиниці виникли як ввічливі евфемізми, що дозволяють уникати вживання слів на позначення фізичних чи