Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Мая 2013 в 23:07, курсовая работа
Темою дослідження та розвитку наукової термінології свого часу цікавились такі визначні мовознавці, як П. Житецький, О. Потебня, О.Огієнко, А. Кримський, на сьогодні – Ю. Шевелев, М. Комова, О. Горбач та інші.
Мета курсової роботи – проаналізувати та оцінити терміни у юридичних науках, їхнє походження та способи творення. Завдання курсової роботи полягає у:
висвітленні поняття «термін», його призначення, функції та класифікації;
поданні характеристики творення термінів, до яких належить суфіксальний, префіксальний, суфіксально-префіксальний, безафіксний, абревіаційний, синтаксичний способи термінотворення та спосіб основоскладання;
аналізі та загальній оцінці термінів юридичних наук та їх способи термінотворення.
Для зручності усі терміни під час аналізу поставлено у називному відмінку, аби можна було чітко визначити спосіб їх творення.
Проведений аналіз юридичної термінології свідчить, що суфіксальні словотворчі елементи, які утворюють ці терміни, досить численні. Приєднуючись переважно до іменникових, а також дієслівних прикметникових основ, вони утворюють слова на позначення різноманітних понять. Поширеними є додавання суфікса -ація у поєднанні з основами назв, які вказують на дію, що зумовлює перенесення назви і на предмети, які є об’єктом дії, наприклад: комбінація, конспірація, концентрація, санація. Помітними були словотвірні моделі з суфіксами -ер (-ор), що співвідносяться з дієсловами на -ува-: ліквідатор, брокер, експедитор. Менш активно використовувався суфікс -фікація, що вказує на безпосередній виробничий процес (нотифікація) та суфікс -нн(я) у віддієслівних іменниках, де переважає відтінок тривалості (інвестування).
Порівняно із суфіксальним
способом <span class="dash041e_0431_044b_