Контрольная работа по «Охорона праці»

   Для будинків і споруд з приміщеннями, що вимагають  улаштування блискавкозахисту I і II або I і III категорій, блискавкозахист  виконується за І категорією. Якщо площа приміщень І категорії  блискавкозахисту становить менше 30% площі всіх приміщень будинку, блискавкозахист всього будинку  допускається виконувати за II категорією незалежно від категорії інших  приміщень. При цьому на вводі  в приміщення І категорії повинен  бути передбачений захист від заносу високого потенціалу по підземних і  наземних (надземних) комунікаціях.

   Для будинків і споруджень з приміщеннями, що вимагають улаштування блискавкозахисту II і III категорій, блискавкозахист виконується  за II категорією. Якщо площа приміщень II категорії блискавкозахисту становить  менше 30% площі всіх приміщень будинку, блискавкозахист всього будинку  допускається виконувати за III категорією, незалежно від категорії інших  приміщень. При цьому на вводі  в приміщення II категорії повинен  бути передбачений захист від заносу високого потенціалу по підземних і  наземних (надземних) комунікаціях.

   Для будинків і споруджень, не менше 30% площі яких приходиться на приміщення, що вимагають  улаштування блискавкозахисту за I, II і III категоріями, блискавкозахист  виконується як описано вище. Для  будинків і споруджень, більше 70% площі  яких становлять приміщення, що не підлягають блискавкозахисту, а іншу частину  займають приміщення, що вимагають  улаштування блискавкозахисту за I, II і III категоріями, повинен бути передбачений тільки захист від заносу високих  потенціалів по комунікаціях, що вводяться  в приміщення.

   Будинки і спорудження, віднесені за улаштуванням блискавкозахисту до I і II категорій, повинні  бути захищені від прямих ударів блискавки, вторинних її проявів і заносу високого потенціалу через наземні (надземні) і підземні металеві комунікації.

   Будинки і спорудження, віднесені за улаштуванням блискавкозахисту до III категорії, повинні  бути захищені від прямих ударів блискавки  і заносу високого потенціалу через  наземні (надземні) металеві комунікації.

   Зовнішні  установки, віднесені за улаштуванням блискавкозахисту до II категорії, повинні  бути захищені від прямих ударів і  вторинних проявів блискавки.

   Зовнішні  установки, віднесені за улаштуванням блискавкозахисту до III категорії, повинні  бути захищені від прямих ударів блискавки.

   Усередині будинків великої площі (шириною  більше 100 м) необхідно виконувати заходи щодо вирівнювання потенціалу.

   Для захисту  від прямих ударів блискавки слід максимально використовувати як природні блискавковідводи існуючих високих  споруджень, так і блискавковідводи інших розташованих поруч споруджень.

 

   Практична частина 

   Задача 1

   Оцінити ефективність природної вентиляції приміщення економічного відділу. 

   Вхідні  дані:

    Габарити  приміщення:

• довжина – 9 м;
• ширина – 7 м;
• высота – 3,2 м;

    Кількість працюючих – 5 чел.;

    Розмір  кватирки – 0,25 м2.

    Розмір  дверей – 1,6 м2

    Висота  від центру дверей до центру кватирки – 1,7 

   Рішенння

   Якщо  об’єм робочого приміщення, що припадає на кожного працюючого, менше 20 м3, необхідний повітрообмін повинен складати не менше L' = 30 м3/год на одну особу. При об’ємі 20 м3 і більше на одного працюючого повітрообмін повинен складати не менше L' = 20 м3/год. При об’ємі 40 м3 і більше на одного працюючого за наявності в приміщенні вікон та дверей повітрообмін не лімітується.

   Об'єм даного приміщення дорівнює

   V=9*7*3,2=201,6 м3

   Розділимо отриманий об'єм на кількість працюючих

   201,6/5=40,32 м3 /чел. 

   Роздивившись  параметри кімнати можно дійти  висновку, що для данного приміщення при наявності вікон та дверей на 5 працівників повітрообмін не лімітується.

   Якщо  ж у відділі працює 6 чоловік, тоді

   201,6/6=33,6 м3 /чел   <40 м3 /чел

   Таким чином, необхідний повітрообмін Lн обчислюється за формулою

   

=20*6  =120 м3/год

   Фактичний повітрообмін у відділі здійснюється за допомогою природної вентиляції як неорганізовано – через різні  нещільності у віконних і дверних  прорізах, так і організовано - через  кватирку у віконному прорізі.

   Фактичний повітрообмін Lф, м3/год, обчислюється за формулою

   

   де  Fкв - площа кватирки, через яку буде виходити повітря, м2;

   Vп - швидкість виходу повітря через кватирку, м/с. Її можна розрахувати за формулою

   

   де  g - прискорення вільного падіння, g =9,8 м/с;

   ∆Н2 - тепловий напір, під дією якого буде виходити повітря з кватирки, кг/м2:

   

   де  h2 - висота від площини рівних тисків до центру кватирки. 

   Її  можна визначити з наступного співвідношення: відстані від площини  рівних тисків до центрів нижніх і  верхніх прорізів відповідно h1 та h2, обернено пропорційні квадратам  площ цих прорізів Sдв та Fкв, тобто

   

.

   З геометричних розмірів приміщення h1+h2=h,

   де h –  висота між центрами нижніх та верхніх  прорізів.

   Таким чином, з системи двох рівнянь  з двома невідомими знаходимо h2.

   h2=1.4344 

   γз  та γвн - відповідно об'ємна вага повітря  зовні та всередині приміщення, кГс/м3.

   Об'ємна вага повітря визначається за формулою

   

   де  Рб - барометричний тиск, мм рт.ст., в  розрахунках береться таким:

   Рб = 750 мм рт.ст.;

   Т - температура  повітря у градусах Кельвіна. 

   Для економічного відділу, в якому виконується  легка робота відповідно до ГОСТу 12.1.005-88 для теплого періоду року, температура  повітря повинна бути не вище +28˚С, або T=301 К, для холодного періоду  року відповідно t=17˚С, або T=290 К.

   Для повітря  зовні приміщення температура визначається за СНиП 2.04.05-91:

   для теплого  періоду: t = 24˚С, T = 297 К;

   для холодного  періоду: t = -11˚С, T = 262 К.

   m - коефіцієнт витрат, m=0,5. 

   Визначивши  фактичний повітрообмін і порівнявши його з необхідним, можна зробити  висновок про ефективність природної  вентиляції у відділі. Якщо виявиться, що вона не ефективна, тобто Lф < Lн, або Lф набагато більше Lн, необхідно  дати рекомендації з поліпшення вентиляції і перевірити їх дієвість розрахунками. Зокрема, якщо у холодному періоді  року фактичний повітрообмін набагато перевищує необхідний, що може викликати  переохолодження працюючих, можна  рекомендувати скорочення часу провітрювання  приміщення пропорційно перевищенню  фактичного повітрообміну над необхідним. 

   Робимо  підрахунки: 

   Теплий  період:

   

 

   

 

   

 

   

 

   Тоді фактичний воздухообмін дорівнює:

   

 

   Як  можна побачити, – із цього робимо висновок, що в теплий період року природня вентиляція является ефективна. 

   Холодный  период:

   

 

   

 

   

 

   

 

   Тоді  фактичний воздухообмін дорівнює:

   

   Бачимо  що  фактичний повітрообмін набагато більше необхідного, а це свідчить, що в холодний період року природна вентиляція є не ефективною. Тому що може викликати переохолодження  працюючих, треба скоротити час  провітрювання приміщення в 4 рази.

 

   Задача 2 

   Перевірити  достатність природного освітлення у відділі.  

   Вхідні  дані:

   Габарити  приміщення:

• довжина – 9 м;
• ширина – 7 м;
• висота – 3,2 м;

   Розміри віконного прорізу:

• висота 2,5;
• ширина 2,0;

   Кількість вікон – 2.

   Висота  від пола до підвіконня – 0,8.

   Вікна розміщенні вздовж більшої стіни.

   Середньозважений  коефіцієнт відбиття внутрішніх поверхонь 0,5.

   Найбільша відстань від вікна робочого місця  5. 

   Рішення

   При дослідженні  достатності природного освітлення необхідно відповісти на запитання: чи відповідає фактичне значення природного освітлення нормативному за СНиП II-4-79.

   Перш  за все складемо розрахункову схему, дотримуючись пропорції розмірів або  вибраного масштабу, на якій відобразимо:

   габаритні розміри приміщення: довжину, ширину, висоту;

   розміри вікон: ширину, висоту, їх кількість;

   розміщення  вікон за висотою приміщення: висоту від підлоги до підвіконня та відносно рівня робочої поверхні, яка розміщена  на висоті 0,8 м від підлоги;

   відстань  від вікна до розрахункової точки, яка вибирається на робочому місці, найбільш віддаленому від вікна. 

   

   Схема розрахунку природного освітлення 

   Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу  України, еIV, визначається, %, за формулою

   

   де  енІІІ - нормоване значення КПО для III світлового поясу за СНиП II-4-79. Для більшості адміністративно-управлінських приміщень, у яких виконуються роботи III розряду (середньої точності), для бокового освітлення

   енІІІ = 1,5%;

   m - коефіцієнт світлового клімату (для України m = 0,9);

   c - коефіцієнт сонячності. Для географічної широти м. Суми розташоване в межах 0,75-1,0.

   с=0,8 

   

 

   Фактичне  значення коефіцієнта природного освітлення для досліджуваного приміщення можна  вивести з формули

   

   звідки

   

   де  So – площа усіх вікон у приміщенні, м2;

   Sn – площа підлоги приміщення, м2;

   τo – загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу. Для віконних прорізів адміністративно-управлінських будівель, які не обладнані сонцезахисними пристроями, to = 0,5;

   r1 - коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення. Його значення залежить від розмірів приміщення (довжини і ширини), глибини приміщення (відстані від вікна до протилежної йому стінки), висоти від верху вікна до рівня робочої поверхні ,відстані розрахункової точки від вікна, середньозваженого коефіцієнта відбиття світла від стін, стелі, підлоги, ρсг. Для світлих приміщень із світлими меблями ρсг можна орієнтовно взяти таким, що дорівнює 0,5, для темних – 0,3, для посередніх між ними – 0,4. Значення коефіцієнта r1 береться із таблиці 6.3;

   ηo – світлова характеристика вікна вибирається з таблиці 6.4;

   Кбуд – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон іншими будинками, якщо будинків немає, то Кбуд = 1;