Контрольная работа по «Охорона праці»

   Для поглинання хімічних сполук з малою молекулярною масою адсорбційний принцип доповнюється принципом хемосорбції - хімічної нейтралізації  речовин кислого походження, якщо при цьому утворюються нові хімічні  сполуки. Тому нижній шар шихти вміщує три вагових проценти лужних добавок Na2CO3 (K2CO3) і являє собою так званий лужний хімічний поглинач. Його обов'язковий  компонент-волога (10-12%), для створення  сприятливого середовища хімічних реакцій  і прискорення гідролізу деяких ОР. Таким чином відбувається захист від фосгену, дифосгену, фтористого, хлористого, ціаністого водню та ін.

   Капілярна конденсація, що відбувається в шихті  – це перетворення парів ОР у  дрібні крапельки рідини в мікропорах вугілля. Адсорбція - це проникнення (дифузія) парів ОР всередину вугілля. У  верхньому шарі шихти містяться  окисли металів-хрому, міді, срібла, що виконують роль каталізаторів хімічних реакцій знешкодження ОР. Крім того, солі важких металів, таких як заліза і міді, що містяться в шихті  протигаза, переводять низькомолекулярну  синільну кислоту в стійкі комплексні сполуки з великою молекулярною масою, які добре адсорбуються активованим  вугіллям.

   Лицьова частина складається із гумової  маски-шолома, окулярного вузла, клапанної  коробки, обтікачів, системи кріплення  на голові.

   З'єднувальна трубка призначена для з'єднання  лицевої частини з ФПК. Вона виготовлена  з гуми в трикотажній обплітці і має поперечні складки (гофри), що надає необхідної пружності і  забезпечує проходження повітря  при вигинах. До комплекту малогабаритних протигазів не входить.

   Маска-шолом  виготовляється із гуми сірого або  чорного кольорів. Обтікачі призначені для обдування окулярного вузла  повітрям, що вдихується. Вони виконані у вигляді каналів-повітроводів і відформовані разом з корпусом маски-шолома. Обтуратор виконано у  вигляді тонкої, підгорненої всередину  маски гумової смужки, і призначено для покращення герметизуючих властивостей маски-шолома.

   Клапанна  коробка призначена для розподілу  потоків повітря, що вдихується і  видихається. В лицевій частині  протигазів ШМ-41Му, ШМС, ШМ-62, ШМ-66Му в  клапанних коробках-один клапан вдихання і два клапани видихання (основний і додатковий), між якими розміщено фізіологічну камеру об'ємом 50 см3. Подібна будова запобігає підсмоктуванню токсичних речовин під маску. В інших лицевих частинах протигаза клапан вдихання розміщений у з'єднувальному вузлі ФПС. Клапани видихання - найбільш уразливі елементи протигаза. У випадку їхнього засмічення чи примерзання в холодну пору року заражене повітря проникає під лицьову частину.

   До  комплекту протигазів додається  також протигазова сумка, незапотіваючі  плівки, накладні подовжувальні манжети, спеціальний "олівець" від запотівання  скла окулярів. Протигазова сумка  призначена для носіння, захисту  і зберігання протигаза і його комплектуючих частин. Вона складається  з двох внутрішніх відділень: лівого-для  протигазової коробки (обладнано дерев'яними  планками для забезпечення вільного доступу повітря у протигазову  коробку), правого - для лицевої частини, респіратора, незапотіваючих плівок або "олівця". У зовнішній кишені сумки розміщується індивідуальний протихімічний пакет. Сумка має  заплічний ремінь і поясну тасьму.

   Незапотіваючі плівки односторонні (НП) або двосторонні (НПН) знаходяться в комплектах по шість плівок у кожному. Накладні утеплювальні манжети (НМУ) призначені для запобігання обмерзання окулярів вузла за мінусової температури  повітря.

   Герметичність лицьової частини протигазів, з'єднувальної  трубки, з'єднувальних вузлів складових  частин протигаза оцінюється коефіцієнтом підсмоктування, який розраховується за формулою

   Кпідс = | С1 | х 100,

   де  С1- кількість шкідливих домішок, що потрапило під лицьову частину;

   С - концентрація шкідливих домішок у повітрі  навколишнього середовища. 

   У цілому захисні властивості протигаза  відносно токсичних речовин оцінюють коефіцієнтом проникнення, що являє  собою відношення кількості токсичних  речовин, прониклих під маску, до кількості цих речовин в атмосфері. Допустимий коефіцієнт проникнення  має бути нижчим 1.10-3%.

   Захисна потужність Сучасні фільтрувальні  протигази мають високі захисні  властивості від ОР, РП, БА. При  веденні бойових дій в умовах застосування противником ОМП один протигаз можна використати багато років. Перерви в користуванні протигазами  в зараженій атмосфері не знижують захисних властивостей ФПК від ОР. За повторного використання протигазів, ОР чи токсичні продукти їх розпаду  накопичуються в ФПК. Захисні  властивості ФПС знижуються при  зволоженні, засміченні грунтовим пилом, механічних пошкодженнях, низьких температурах.

   Захисна потужність фільтрувальних протигазів відносно пароподібних ОР визначається сорбційною ємністю і оцінюється часом захисної дії, тобто часом  з моменту проходження пароповітряної суміші із вмістом пари токсичної  речовини через поглинальний шар  протигазової коробки до моменту  проскоку граничної кількості парів  цієї речовини.

   Час захисної дії розраховується за формулою, хв:

   Q = | М х 1000 | ,

   де  С - концентрація ОР у повітрі, мг/л;

   М - сорбційна  ємність вугілля, г;

   V-об'єм  легеневої вентиляції, л/хв;

   1000 - коефіцієнт  перерахунку грамів у мілілітри. 

   Фізіолого-гігієнічна оцінка ФП. Під час використання протигаза знижується працездатність і боєздатність людини. Протигаз перешкоджає  можливості людини орієнтуватися в  навколишньому просторі і, крім того, шкідливо дії на організм, що залежить від тренованості особового складу, його фізичного навантаження, типу протигаза.

   Основні властивості протигаза, що викликають патологічні зміни в людини: шкідливий  простір, опір диханню, вплив маски-шолома.

   Шкідливий простір (об'єм 300 - 500 см3) утворюється  між обличчям і лицевою частиною внаслідок нещільного прилягання маски-шолома в щелепно-лицевій ділянці голови. Шкідливий простір протигаза  збільшує фізіологічний об'їм шкідливого простору повітроносних шляхів. В  ньому затримується частина повітря, що видихується людиною, і поступово  накопичується до надмірної кількості  вуглекислий газ (до 4%) і водяні пари, а зміст кисню знижується (до 16,3%). Надходження в легені такої газової  суміші викликає прискорене дихання  і прискорює скорочення серця  за рахунок подразнення дихального і судиннорухального центрів.

   Щоб компенсувати дію шкідливого простору, слід дихати в протигазі глибше і частіше, бо часте поверхневе дихання лише підсилює вентиляцію шкідливого простору.

   Опір  диханню створюється переважно  у фазі вдиху, внаслідок тертя  молекул повітря об шари протигазової коробки, стінки трубки дихання, повітроноси  лицьової частини. Опір дихання під  час вдиху зростаї зі збільшенням  швидкості руху повітря (при фізичному  навантаженні) і переборюється додатковою напругою дихальних м'язів. Так, якщо в стані спокою при швидкості  руху повітря 3-л/хв опір дихання становить 20-25 мм вод. ст. (величина опору вдиху  визначається ступенем розрядження  в підмасковому просторі), то при  виконанні фізичного навантаження виростає до 70-100 мм вод. ст., а під  час бігу, роботи санітарів-носильників, коли підвищується і опір диханню  з боку повітроносних шляхів людини, опір диханню може доходити до 400 мм вод. ст. В результаті підвищення навантаження на дихальні м'язи внутрішньогрудний  тиск зростає на величину опору протигаза. Це спричинює посилений приплив  крові до правої половини серця, утруднення систоли, застій крові в малому колі кровообігу і в портальній системі. Вже при досягненні рівня опору  вдиху 250-350 мм вод. ст. спостерігається  неадекватна потребі величина легеневої  вентиляції. Дихання стає поверхневим, частішають серцеві скорочення.

   Для недопущення  подібного впливу необхідно знизити  інтенсивність фізичного навантаження, налаштувати більш повільне, глибоке, ритмічне дихання. В протилежному випадку  велике фізичне навантаження може призвести  до гострого розширення правих відділів серця і декомпенсації.

   Опір  диханню під час видиху порівняно  невеликий. Він характеризується величиною  позитивного тиску в підмасковому просторі (мм вод. ст.) і залежить від  конструктивних особливостей видихаючого  клапана.

   Вплив на організм шкідливого простору і  опір диханню взаємно підсилюються, причому в стані спокою більш  виражений вплив шкідливого простору, а при великому фізичному навантаженні - опір диханню.

   Шкідливий вплив маски-шолома виявляється  у звуженні поля зору і зниженні його гостроти, утрудненні мови і сприйняття звуків. Крім того, маска-шолом протигазів чинить відчутний тиск на м'які лицеві тканини, судини, нервові закінчення, викликаючи безперервну нервову  імпульсацію і больові відчуття. Також маска-шолом порушує процеси  теплообміну. В жарку пору підвищує вологість в підмасковому просторі, пітливість, можливі подразнення, мацерація  шкіри обличчя. За низьких температур підвищується можливість відморожень  підборіддя, шиї.

   Зазначені види дії протигазів на людину частково керуються шляхом правильного підбору  маски-шолома, а також внаслідок  протигазового тренування.

   Протигазове тренування проводиться з метою  адаптації до умов роботи в протигазі  шляхом вироблення компенсаторно-пристосувальних  змін в організмі і усунення негативного  рефлекторного впливу. Протигазове  тренування, як і фізична підготовка, повинно зміцнювати мускулатуру  дихання, серцевий м'яз людини, одягненої  в протигаз, виробляти здатність  дихати глибоко і можливо рідше  як у стані спокою, так і при  фізичному навантаженні.

   Основні принципи притигазового тренування - планомірність і поступове збільшення фізичного навантаження. Протигазове  тренування включається в план бойової  підготовки особового складу.

   Тренування  починається з вивчення правил користування протигазом і перебування в протигазі  в спокійному стані протягом 15-30 хв. З другого-третього дня, а далі періодично поступово збільшується час перебування в протигазі  і підсилюється інтенсивність фізичного  навантаження (ходьба, марш, присідання, біг, землерийні роботи та ін.).

   Протигазове тренування проводять обов'язково під  медичним контролем, який здійснюють медичні  працівники. При цьому враховуються відносні протипоказання користування протигазом, які можуть бути постійними (хронічні захворювання серця, легенів  та інших органів і систем) або  тимчасовими (короткочасні гострі захворювання, поранення легенів середнього ступеня), запалювальні стани (бронхіт, ангіна, іподермія  обличчя, травми та ін.).

   У цих  випадках протигазове тренування забороняється  або строго індивідуалізується.

   Протигаз  ПМК. Маска М-80 складається із корпуса, обтуратора, окулярного вузла з трапецієподібним зігнутим склом, клапанної коробки  з гумовим екраном, що запобігає  загорянню і примерзанню клапанів видиху, обтікача, розмовного пристрою, системи для приймання рідини, наголовника, вузла приєднання ФПК  ЕО.1.08.01. Сумка має форму прямокутного паралелепіпеда, просочена вогнестійкою рецептурою.

   Протигаз  ПБФ. Маска-шолом складається із корпуса з двома кишенями, в  які вкладається фільтрувально-поглинальний елемент /ФПЇ/ЕО-19Е, окулярного вузла, підмасочника, розмовного пристрою і екрана, ФПЕ складається з двох пакетів матеріалів, герметично з'єднаних по периметру і розділених перфорованими вкладишами. Кожний пакет складається з фільтруюче-сорбуючого і фільтруючого матеріалів, протипилового тампона і гідрофобної тканини.

   Шолом для поранених в голову ШР. Для  захисту поранених в голову замість  лицьової чистини ШМ-4I або ШМ-4IМ  використовують спеціальний шолом  для поранених в голову. При  пораненнях в голову створюються  специфічні умови, що перешкоджають  використанню ШМ-4IМ: болючість тканини, наявність пов'язки із повітронепроникного  матеріалу, що утруднює герметизацію, можливість блювання і.т.п.

   Шолом ШР - це гумовий каптур з вмонтованими в нього окулярами, дихальними клапанами  і гофрованою трубкою. В нижній частині  шолома розміщено обтюратор з  тонкої еластичної гуми, з допомогою  якого здійснюється герметизація шолома в ділянці шиї. Для зменшення  шкідливого простору маються три  пари шворок, які зав'язуються ззаду. ШР приєднується до коробки загальновійськового  протигаза. Одягнення шолома ШР на пораненого не повинно перевищувати 1,5 хвилин, а первинна герметизація повинна  створюватися за 10-30 секунд.

   Ізолюючі  протигази. Ізолюючі протигази ІП-4 та ІП-5 ї спеціальними засобами захисту  дихання, очей, шкіри обличчя від  будь-якої шкідливої домішки у  повітрі, незалежно від її властивостей та концентрації, і використовуються, коли фільтруючі протигази не забезпечують такий захист при наявності у  повітрі речовини, котрі не затримуються фільтруючими протигазами, а також  в умовах недостатності кисню  у повітрі. Ізолюючий протигаз ІП-4 використовується тільки на суші та на кораблі, а ізолюючий протигаз ІП-5 для забезпечення виходу із затопленого  танку, аварійно-рятувальних підводних  робіт на глибині до 7 метрів.