ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУБ’ЄКТІВ ТРУДОВОГО ПРАВА

Саме тому Законом України «Про освіту» від 23 травня 1991 року перед школою поставлені завдання забезпечити всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів, професійне самовизначення, формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно-культурними потребами обсягу знань про природу, людину і суспільство.

Трудовий досвід визначається потребами конкретного трудового процесу, його умовами, ступінню складності робіт або трудових завдань. Працівник може мати тривалий трудовий стаж, досвід роботи по певній спеціальності, що свідчить про його професійну підготовку. Але він може не мати досвіду для виконання саме тієї роботи, що необхідна власнику або уповноваженому ним органу.

Тому при прийнятті на роботу може встановлюватись перевірка професійної відповідності працівника для виконання певної трудової функції.

Право займатися трудовою діяльністю відповідно до Закону України «Про правовий статус іноземців» від 4 лютого 1994 року мають також іноземці. Обсяг їх прав залежить від того, чи проживають вони в Україні постійно, чи іммігрували в Україну для працевлаштування.

Іноземці, які постійно проживають в Україні, мають право працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю нарівні з громадянами України, мають рівні з ними права і обов'язки.

Іноземці, які іммігрували в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного дозволу на працевлаштування. Такий дозвіл оформляється за умови, коли в країні чи певному регіоні відсутні працівники, спроможні виконувати цей вид роботи, або є достатнє обгрунтування доцільності використання праці іноземних фахівців. Видається дозвіл на працевлаштування Державним центром зайнятості Міністерства праці України. Іноземці не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на цю посаду або зайняття такою діяльністю пов'язане з належністю до громадянства України.

Отже громадяни стають суб'єктами трудового права України  при дотриманні наступних умов:

1. Трудова правосуд єктність ( Не допускається прийом на роботу осіб молодше 16 років. За згодою одного з батьків, або особи що його замінює, можуть, як виняток прийматись на роботу особи, які досягли 15 років.   Учні  шкіл можуть залучатись для виконання роботи, що не завдає шкоди їх
здоров ю,  і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягнення ними 14 річного віку , за згодою одного з батьків, або особи що її замінює.)

2. Волевий ценз.

3. Укладення трудового договору.

Обсяг прав іноземців  залежить від того, чи проживають вони в Україні постійно, чи іммігрували в Ук­раїну для працевлаштування. «Про правовий статус іно­земців» .

2.1. Правовий статус молодого працівника

Ураховуючи викладене, молодий спеціаліст – випускник вищого навчального закладу чи професійного навчально-виховного закладу (потреба в якому була заявлена підприємством), який після навчання влаштовується на відповідну роботу за тією кваліфікацією, яку він набув під час навчання.

Обмеження за віком у жодному з наведених понять не згадуються. Та й з огляду на їх зміст вікові обмеження не мають сенсу. Отже, можна зробити висновок, що слово «молодий» вживається стосовно професії, а не віку – «молодий» в професії. Наприклад, випускник вищого навчального закладу, якому виповнилося 60 років, при влаштуванні на роботу за набутою під час навчання кваліфікацією є молодим спеціалістом. А двадцятип'ятирічний юнак, який відпрацював п'ять років після навчання у професійно-технічному училищі, таким не вважається. За аналогією закону можемо припустити, що статус молодого спеціаліста має працівник протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу або двох років після закінчення професійного навчально-виховного закладу[11, с. 92].

Викладене стосується узагальненого поняття «молодий спеціаліст». Для надання пільг молодим спеціалістам необхідно кожний конкретний випадок розглядати окремо з урахуванням умов, визначених відповідними нормативно-правовими документами.

Серед пільг, які надаються молодим спеціалістам, виокремлюють дві норми, визначені статтями 26 і 197 КЗпП.

Відповідно до статті 26 КЗпП при прийнятті на роботу молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів не встановлюється випробування. Це стосується і молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів. Остання категорія також належить до молодих спеціалістів.

Інша пільгова норма, визначена частиною другою статті 197 КЗпП, стосується гарантій, встановлених державою, щодо працевлаштування за фахом на підставі посвідчення про направлення на роботу на період не менше трьох років тим молодим спеціалістам, які навчалися в державних навчальних закладах і потреба в яких раніше була заявлена підприємствами.

Стосовно надання молодому спеціалістові пільг при звільненні слід зазначити, що роботодавець має право звільнити його у випадках, передбачених статтею 40 КЗпП. Це фактично означає, що протягом трирічного (п'ятирічного) періоду пільг при звільненні, наприклад за скороченням штатів тощо, молоді спеціалісти не мають.

Згідно з нормативно-правовими актами молоді спеціалісти зобов'язані:

– відпрацювати за призначенням не менше трьох років, а випускники Національної академії державного управління при Президентові України – п'яти років;

– відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати у разі неприбуття за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років (випускники Національної академії державного управління при Президентові України – п'яти років).

Поважними причинами, відповідно до яких молодий спеціаліст може не приступити до роботи, вважаються такі:

– встановлення інвалідності першої або другої групи, внаслідок чого випускник не може виїхати на роботу за призначенням;

– встановлення інвалідності першої або другої групи у дружини (чоловіка) випускника, одного з батьків (або осіб, які їх замінюють) випускника;

– якщо випускник – вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину у віці до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до 14 років або дитину-інваліда;

– проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), у т. ч. за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Службі безпеки України, а також інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника;

– вступ до вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації для випускників вищих навчальних закладів I–II рівнів акредитації [8, с. 54].

Роботодавець може розірвати договір з молодим спеціалістом до закінчення трирічного періоду у випадках, передбачених статтею 40 КЗпП (виявленої невідповідності працівника займаній посаді, систематичного невиконання трудових обов'язків тощо), у т. ч. у разі:

– неможливості надання випускникові роботи за спеціальністю згідно з медичним висновком (якщо медичний огляд для прийняття на роботу відповідно до законодавства є обов'язковим) або висновком медико-соціальної експертної комісії;

– банкрутства роботодавця.

Молодим фахівцям, які отримали направлення на роботу після закінчення вищого навчального закладу, надається відпустка тривалістю 30 календарних днів. За час відпустки молодим фахівцям виплачується допомога у розмірі академічної або соціальної стипендії, що вони отримували в останній місяць навчання у вищому навчальному закладі (крім додаткової соціальної стипендії, що виплачується особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи), за рахунок замовника. Після укладення трудового договору на молодих фахівців поширюються усі види соціального захисту, передбачені колективним договором підприємства, установи, організації.

Випускникам, які закінчили вищі навчальні заклади з відзнакою, за рішенням замовника може встановлюватися вища заробітна плата в межах схеми посадових окладів.

Випускники, які отримали направлення на роботу до іншої місцевості, а також члени їхніх сімей забезпечуються житлом згідно із законодавством.

Випускники, яких не було забезпечено житлом згідно з угодою і які продовжують працювати за призначенням після визначеного терміну, мають право на позачергове отримання житла незалежно від терміну роботи за цим призначенням. При цьому за ними зберігається житло за попереднім місцем проживання.

Перше робоче місце – місце роботи молодих громадян після закінчення будь-якого навчального закладу або припинення навчання в ньому, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби. Молодь, молоді громадяни – громадяни України віком від 14 до 35 років [2, с. 32].

Держава забезпечує працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби. Дворічний строк першого робочого місця обчислюється з урахуванням часу роботи молодого громадянина до призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу. Окрім того, згідно з частиною першою статті 197 КЗпП працездатній молоді – громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше двох років.

Разом з тим з метою забезпечення права на працю молоді, що отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем передбачено:

– встановлення місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування для підприємств, установ та організацій квот робочих місць для працевлаштування молоді;

– надання дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

При прийнятті працівника у рахунок квоти роботодавець повинен укласти з ним договір не менш ніж на два роки. Ліквідація заброньованих робочих місць може здійснюватися роботодавцем лише за погодженням з місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад та державною службою зайнятості. Отже, цими документами не забороняється звільнювати працівників. Лише при ліквідації заброньованих місць (а разом з тим і звільнення працівників при ліквідації, реорганізації, банкрутстві або перепрофілюванні підприємства, скороченні чисельності або штату працівників) потрібно погодити ці дії із зазначеними органами.

Роботодавець, якому надано дотацію, зобов'язаний забезпечити гарантії зайнятості прийнятих з дотацією осіб та не розривати трудовий договір з ними за скороченням чисельності або штату працівників протягом двох років.

У разі розірвання трудового договору з працівником, працевлаштованим з наданням роботодавцеві дотації, у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників, невиконанням роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору надана дотація має бути повернута роботодавцем у повному обсязі.

Отже, і при отриманні дотації роботодавець має право звільнити працівника у загальновстановленому порядку. Лише у разі звільнення у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників він має повернути Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття отриману дотацію з урахуванням індексації на рівень інфляції[14, с. 145].

Якщо молода особа влаштувалася на перше робоче місце не за квотою і не на дотаційне місце, то жодних пільг при звільненні вона не має.

Як зазначалося, молоді спеціалісти та молоді працівники, які отримали перше робоче місце, не мають пільг при звільненні. Залежно від конкретних випадків звільнення цих категорій працівників може бути проведено за погодженням з місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад та державною службою зайнятості (якщо ліквідується робоче місце, заброньоване в рахунок квоти) чи з поверненням дотації (якщо звільнення відбувається з дотаційного місця у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників).

Згідно зі статтею 42 КЗпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Тому переваги на залишення на роботі при звільненні матиме досвідчений працівник (30 років). Молодий спеціаліст та працівник, у якого це підприємство є першим робочим місцем, у цьому випадку не матимуть переваг при звільненні.

2.2 ГАРАНТІЇ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНІСТІ ІНОЗЕМЦІВ

Згідно зі ст. 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами й свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України. [1, с. 5]. Винятки з цього правила встановлюють Конституція, закони чи міжнародні договори України. Право на трудову діяльність іноземців передбачає ст. 8 Закону України “Про правовий статус іноземців” від 4 лютого 1994 р. № 3929-XII. Іноземні громадяни мають рівні з громадянами України права та обов’язки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством України та міжнародними договорами України.