Телевидение в системе образования

                                                                                                                                                       9                                  

РЕФЕРАТ

Курсова робота: 58 с., 48 джерел.

Об’єктом аналізу стало сучасне українське телебачення як потужний і невід’ємний засіб освіти.

Мета роботи – дослідити місце телебачення в системі освіти, окреслити особливості освітнього телебачення, використання телевізійних, кіно та відео програм в науковому процесі. Концепція наукової роботи передбачала розв’язання таких завдань:

– систематизувати думки щодо становлення та розвитку освітнього телебачення в Україні;

– виокремити основні функції та жанри, притаманні освітньому телебаченню;

– узагальнити використання телевізійних, кіно- та відео- програм в освітньому процесі;

– дослідити основні вимоги та умови до екранно-звукових засобів навчання.

Освітня телепередача – це фактично наочний посібник для тих, хто вивчає ту чи іншу наукову дисципліну в рамках існуючих навчальних програм школи, вузу, системи підвищення кваліфікації.

Мета освітніх телепередач – оновлення і поглиблення знань глядачів. Такі передачі мають самостійне значення в тій чи іншій галузі науки, культури, мистецтва, суспільного життя. Вони ведуть глядача від однієї теми до іншої в певній послідовності, заснованої на логіці та історії наукового пізнання.

ОСВІТНЄ ТЕЛЕБАЧЕННЯ, ФУНКЦІЇ, АУДИТОРІЯ, ВПЛИВ, ОСВІТНІ ПРОГРАМИ, ЗНАННЯ, СИСТЕМА ОСВІТИ, ВИРАЖАЛЬНІ ЗАСОБИ

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                        4                                                                                          

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ                               8                                                    ТЕЛЕБАЧЕННЯ В СИСТЕМІ ОСВІТИ

1.1 Розвиток освітнього телебачення                                            8

1.2 Основні функції та жанри освітнього телебачення                15                                        

1.3 Актуальність потреби освітнього телебачення                       22

РОЗДІЛ 2. ВИКОРИСТАННЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ В                                 29                                           ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

2.1 Використання телевізійних, кіно та відео програм               29                         в освітньому процесі

2.2 Вимоги та умови до екранно-звукових засобів                      33                                 навчання

РОЗДІЛ 3. ВЛАСНА КОНЦЕПЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ            43                 

ВИСНОВКИ                                                                                                49

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ                                                  55

ВСТУП

Актуальність дослідження зумовлена тим, що телебачення є найбільш популярним чинником впливу на свідомість аудиторії, яка споживає аудіо-візуальну інформацію. Напрям сучасного освітнього телебачення зазнає суттєвих змін, пов’язаних зі зміною деяких факторів, серед яких одне з перших місць займає багатогранність інтересів та потреб, щодо тематичного наповнення освітніх програм. «Освітні програми» тільки набирають оберти в різномаїтті телевізійних програм, тому такі поняття, як «освітнє телебачення» та «освітні програми» ще не мають усталених, чітких визначень. Це вплинуло на те, що межі, форми і напрямки освітнього телебачення, поки що, не знайшли системного відображення у дослідженнях не тільки вітчизняних, але й багатьох іноземних теоретиків журналістики.

              Існуючі нині концепції освітнього телебачення носять, переважно, прикладний, утилітарний характер. Практично не існує теорій сучасного освітнього та науково-популярного телебачення, досить глибокого дослідження форм їх існування в соціально-економічної ситуації. Недостатньо досліджені специфічні особливості сучасного освітнього телебачення, концепції його функціонування, жанрова структура – що безсумнівно є ключем до розуміння тенденцій подальшого розвитку освітнього, навчального та науково-популярного телебачення.

Наукова база дослідження. Багато аспектів застосування телебачення в системі освіти розглянуті в різних джерелах з різним ступенем узагальнення та наукового осмислення. Так практичні питання застосування телебачення у вищій і середній школах знайшли своє відображення у працях таких дослідників, як: Е. Багіров, В. Баскаков, Ю. Воронцов, Н. Голядкін,                       Л. Дмитрієв, З. Дмитровський, В. Кузнецов, А. Леонтьев, І. Михайлин,                 О. Нечай, В. Саппак, О. Юровський. Окремі аспекти розвитку українського телевізійного простору ставали предметом дослідження науковців:                       Н. Чигорина, О. Кузнєцової, Р. Борецького, Л. Козлова, О. Ісправникової,               О. Лурії та інші. Велике місце ефірному телебаченню відводить В. Єгоров, роботи якого охоплюють широкий діапазон застосування навчального та освітнього телебачення. Однак дотепер не ставилось завдання системного вивчення засобів, напрямків і форм освітнього телебачення.

Мета роботи – дослідити місце телебачення в системі освіти, окреслити особливості освітнього телебачення, використання телевізійних, кіно та відео програм в науковому процесі. Концепція наукової роботи передбачала розв’язання таких завдань:

– систематизувати думки щодо становлення та розвитку освітнього телебачення в Україні;

– виокремити основні функції та жанри, притаманні освітньому телебаченню;

– узагальнити використання телевізійних, кіно- та відео- програм в освітньому процесі;

– дослідити основні вимоги та умови до екранно-звукових засобів навчання.

Об’єктом аналізу стало сучасне українське телебачення як потужний і невід’ємний засіб освіти.

Предметом дослідження – специфіка освітнього телебачення у сучасному українському телепросторі.

Методологічно наукова робота заснована на базових положеннях теорії і практики журналістики, працях з філософії та психології, етики та естетики телебачення, соціології та лінгвістики, історії вітчизняного та зарубіжного телебачення, роботах з теоретичних і практичних питань застосування телебачення в системі освіти.

Методика дослідження підпорядкована основним завданням комплексної праці, яка охоплює теоретичний, практичний та методологічний рівні. Для аналізу явищ у процесі їхнього виникнення та в динаміці розвитку використано історичний підхід. Системний підхід наукового пошуку дав змогу комплексно розглянути феномен освітнього телебачення, осмислити потенціал розвитку та функціонування з огляду на природу телебачення.                  Порівняльний метод дозволив простежити та порівняти думки українських та зарубіжних науковців, щодо освітнього телебачення. Метод класифікації дозволив виявити основні функції ОТ з огляду на роботи багатьох науковців.

Описовий метод у поєднанні з аналітичним методом дозволив схарактеризувати явище освітнього телебачення, визначити його особливості у вітчизняному телевізійному просторі, виокремити проблеми та перспективи цього телевізійного напрямку.

Наукова новизна роботи полягає у визначенні функцій і завдань освітнього телебачення в сучасних умовах, аналізі генезису мови навчального та освітнього телебачення, комплексному дослідженні їх жанрової структури. Дослідження вперше стосується лінгвістичних і мовних наслідків проникнення в освітнє та навчальне телебачення нових технологій, досліджує тенденції цього проникнення, особливості зміни форми та мови телевізійних повідомлень навчального та освітнього характеру.

Новітні наукові досягнення роботи:

– у науковій роботі робиться спроба аналізу і типологізації видів взаємодії вчителя і телебачення;

– розглядаються теоретичні та практичні аспекти застосування телебачення, як специфічної форми навчального та освітнього повідомлення;

              –    розглядається та аналізується процес еволюції освітнього мовлення з технічного засобу, з репродуктивними функціями в один з найбільш перспективних методів навчання;

–    детально розглядаються етапи цього процесу;

– спроба розгляду основних особливостей телевізійної мови і дослідження жанрової структури телебачення в сфері освіти, розпочата в даній роботі, дозволить зрозуміти місце і роль телебаченні в системі освіти, визначити основні її функції по відношенню до інших сфер її застосування, дасть відправні точки для практичного застосування в різних галузях освіти, представить цілісну картину існування і розвитку навчального телебачення.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в поглибленому дослідженні особливостей розвитку освітнього телебачення, його нових технологій, його залежності від очікувань та сприйняття наукової продукції аудиторією.

Матеріали та висновки  курсової роботи можуть бути використані у подальших наукових роботах присвячені тележурналістиці в цілому та освітньому телебаченню зокрема.

Структура роботи

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, які включають у себе три та два підпункти, висновку та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ В СИСТЕМІ ОСВІТИ

1.1. Розвиток освітнього телебачення

Сучасна система освіти переживає глобальну кризу. Бо з одного боку вперше наука і технологія представляють їй настільки потужні потенційні можливості для вдосконалення а, з іншого, ніколи ще перед освітою не стояли такі складні завдання, як зараз, коли фахівці передрікають прихід ери індустріалізації освіти і відзначають перші ознаки принципово нового явища в історії людства − інформаційно-комп’ютерної революції.

Інформація − бог нашого часу. Вперше з часів Цицерона, який першим вжив цей термін, вона грає таку важливу роль у житті людського суспільства, розширюючи горизонти бачення світу, сприяючи стрімкому зростанню так званої загальнолюдської самосвідомості, тобто розуміння приналежності кожного індивідуума до глобального соціуму.

Сьогодні виразно намітилася тенденція переходу з екстенсивних на інтенсивні методи соціально-економічного розвитку суспільство на тлі зростання ролі загальнолюдського фактора. Система освіти, яка явно схиляється в бік техногенних і суто функціональних методик, інтенсифікації навчання та суміщення дисциплін, що викладаються, в чому не готова до формування гуманістичних якостей студента будь-якого рівня − від школяра до фахівця. На тлі наростаючої потреби зробити вітчизняну освіту наблизити її до загальносвітових стандартів виникають нові спеціальності, народжені на стику базових наук (соціолінгвістика, математична логіка та ін). З’являється потреба освоєння суміщених (трансферних) спеціальностей, освоєння іноземних мов, вивчення принципів управління та маркетингу, що безсумнівно вимагає пошуку нових методик викладання на всіх щаблях системи освіти, а використання найбільш інформаційно ємних засобів навчання, серед яких важливу роль відіграє освітнє (і, безсумнівно, навчальне) телебачення [26, с. 127].

Однак, будучи цілком сформованою системою, освітнє телебачення зазнає в наш час досить відчутні зміни одночасно з розвитком і зміною самої системи освіти, що мають як структурний, так і морфологічний характер. В якійсь мірі видозмінюється і ступінь участі телебачення в освітньому процесі та його роль. Двоїстість телепедагогіки − виникла на стику практичної журналістики та освіти, визначає не тільки ступінь, а й форми цієї зміни, що торкнулися сьогодні самої сутності освітнього телебачення, його образотворчий потенціал і системні характеристики.

Ці процеси, втім, аж ніяк не применшують ролі телебачення, як одного із засобів навчання і, тим більше, його суспільної значимості, яка з плином часу і збільшенням деструктивних соціальних тенденцій навпаки зростає у всьому світі.

Причиною тому − особлива сутність телебачення, засоби комунікації та мистецтва, з його особливим інтелектуальним потенціалом. Воно вводить в обіг нову сферу понять і знакових систем, візуалізує та актуалізує їх. Зараз починається період, коли лінгвістична структура мови зазнає потрясіння за рахунок зрушень політичної та економічної орієнтації суспільства. Засоби комунікації майже миттєво адаптують нові й новітні поняття, як абсурдні не були б вони з лінгвістичної точки зору. Впроваджуються поняття фонетично і лексично неприйнятні для структури мови. Сама ця структура відчуває значний тиск і поступово видозмінюється. Американізація окремих оборотів мови, все сильніше помітна з перенасиченням вітчизняного ринку високопрофесійної мови − і тим сильніше впливає на свідомість − американської телепродукції, вже сьогодні починає викликати побоювання вчених-лінгвістів, культурної мовної еліти і педагогів [9, с. 186].